Рішення № 6839958, 18.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/578 18.11.09 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Акціонерного товариства закритого типу Український науково-дослідного інституту з переробки штучних та синтетичних волокон про стягнення 7420,61 грн. за участю представників позивача –Полоз І.В., довіреність № Д07/2009/07/10-18 від 10.07.2009 р., Радзівіло Т.О., довіреність № Д07/2009/07/10-3 від 10.07.2009р., відповідача –не з’явився,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2009 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 6964,00 грн. боргу, 358,37 грн. інфляційної складової боргу, 98,24 грн. 3% річних, а загалом 7420,61 грн. у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язання за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 2610014 від 03.02.2000 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.09.2009 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 25.09.2009 року.

У судовому засіданні, призначеному на 18.11.2009 р., представник позивача підтвердив факт погашення відповідачем основного боргу, на підтвердження чого надав розрахунок суми боргу за договором № 2610014 та заявив клопотання про припинення провадження у справі в указаній частині позовних вимог, решту вимог про стягнення інфляційної складової боргу та 3 % річних просив задовольнити, а також покласти на відповідача судові витрати.

Представник відповідача в судове засідання 18.11.2009 року не з’явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(енергопостачальна організація) та Акціонерним товариством закритого типу науково-дослідним інститутом з переробки штучних та синтетичних волокон (абонент) 03.02.2000 року укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 2610014, відповідно до умов якого постачальник зобов’язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов’язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2000 року (п. 8.1. договору).

За п. 5 додатку № 1 до договору при відсутності розбіжностей з обох сторін по обсягам відпуску теплової енергії в поточному році, термін дії даного додатку продовжується на кожний наступний рік.

Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Згідно з п. 2.2.1. договору енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення та вентиляцію – - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання –протягом року з в кількості та обсягах згідно із додатком №1 до договору, вартість якої відповідно до п. 2.3.1 договору абонент зобов’язується своєчасно сплачувати.

Відповідно до п.5 додатка №4 до договору абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ).

Згідно п.2.додатку №4 до договору абонент сплачує вартість, заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період до початку розрахункового періоду (місяця)

Однак, взяті на себе зобов’язання за договором відповідач не виконує, внаслідок чого за період з 01.02.2009р. по 01.08.2009р. виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.08.2009 р. складає 6964,00 грн.

Поясненнями позивача, поданим позивачем розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору на підставі зазначених даних облікових карток (табуляграм) стверджується факт поставки позивачем відповідачу протягом указаного періоду за спірним договором теплової енергії на суму 6964,00 грн. (в т.ч. ПДВ), а також факт користування відповідачем цією тепловою енергію та наявності заборгованості у останнього перед позивачем за спожиту теплову енергію у сумі 6964,00 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов’язання за договором та поставив відповідачу теплову енергію, а останній виконав неналежним чином взяті на себе зобов’язання з оплати спожитої теплової енергії за зазначеним договором у спірний період та має перед позивачем заборгованість за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 2610014 у сумі 6964,00 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Однак, після звернення позивача до суду та порушення провадження у справі відповідач погасив заявлену до стягнення суму основного боргу.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Приймаючи до уваги, що станом на день розгляду справи сторонами підтверджено відсутність у відповідача заборгованості перед позивачем за договором № 2610014, суд вважає, що провадження у справі в частині стягнення основного боргу підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України в зв’язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов’язання з оплати теплової енергії за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 358,37 грн. інфляційної складової боргу, 98,24 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Державне мито у сумі 102,00 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 82–85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу науково-дослідного інституту з переробки штучних та синтетичних волокон (03680, м. Київ, вул. Боженка, 31, код 00302385) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код 00131305) 358(триста п’ятдесят вісім) грн. 37 коп. інфляційної складової боргу, 98 (дев’яносто вісім) грн. 24 коп. 3% річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по оплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 6964,00 грн.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                    С. Чебикіна