Постанова № 68399485, 26.06.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2017 р. Справа № 804/153/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБоженко Наталії Василівни при секретаріТрошиній А.С. за участю: представника позивача Письменного М.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Гефест плюс" до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Гефест плюс" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07 липня 2016 року за №0003321204.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, оскільки відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 р. № 71-VІІІ у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Враховуючи, що обсяг доходу позивача за 2015 рік є меншим за 20 млн. грн., а інші передумови для призначення проведення перевірки відсутні. Згідно п.31 підрозділу 10. Інші перехідні положення Розділу ХХ Податкового кодексу України передбачено, що за наслідками діяльності у 2015 році штрафні (фінансові) санкції до платників податку на прибуток підприємств за порушення порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій з податку на прибуток підприємств та повноти його сплати не застосовуються. Таким чином, податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав адміністративний позов та просив його задовольнити, з підстав зазначених в адміністративному позові.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду письмові заперечення, в яких зазначив про правомірність винесення податкового повідомлення-рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх повному, безпосередньому, всебічному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Головним державним ревізором-інспектором відділу адміністрування податку на прибуток управління податків та зборів з юридичних осіб Криворізької північної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області Палатіною Н.М. проведено камеральну перевірку з питань несвоєчасної сплати податку на прибуток згідно податкової декларації з податку на прибуток ПП "Гефест Плюс" за 2015 рік. За результатами перевірки складений Акт №60/503/04-83-12-04 від 16.06.2016 року, яким встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків, визначених п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, згідно податкової декларації з податку на прибуток за 2015 рік №9276124403 від 26.06.2016 року.

Ні підставі даного Акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 07 липня 2016 року №0003321204, яким зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 20% - у сумі - 8600,00 гривень.

Позивачем було оскаржене податкове повідомлення-рішення, в порядку адміністративного оскарження, однак податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходив з такого.

Стаття 19 Конституції України регламентує, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до вимог п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону №71-VІІІ визначено наступне: установити, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібно роздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Таким чином, обмеження стосовно проведення перевірок стосуються підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців, з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній рік. Підприємства, установи та організації, фізичні особи-підприємці, у яких обсяг доходів перевищує 20 мільйонів гривень за попередній рік, не підпадають під ці обмеження. Тобто, визначальним у даному випадку є обсяг доходів за попередній рік.

Дане роз'яснення також викладене в листі ДФС України від 06.05.2015 року за №16102/7/99-99-15-02-02-17 "Щодо проведення камеральних перевірок декларацій з податку на прибуток підприємств у 2015-2016 роках".

Тобто, законодавством встановлювалось обмеження щодо проведення всіх видів перевірок в тому числі камеральних перевірок декларацій з податку на прибуток.

Як вбачається з податкової декларації з податку на прибуток за 2015 рік, сума доходу, від будь-якої діяльності позивача становить - 6 457 572 грн.

В матеріалах справи не має будь-яких заяв від позивача до відповідача щодо проведення перевірки та відсутні докази того, що Кабінет Міністрів України надавав дозвіл відповідачу на проведення камеральної перевірки позивача.

Також, згідно п.31 підрозділу 10 Інші перехідні положення Розділу ХХ Податкового кодексу України передбачено, що за наслідками діяльності у 2015 році штрафні (фінансові) санкції до платників податку на прибуток підприємств за порушення порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій з податку на прибуток підприємств та повноти його сплати не застосовуються.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки відповідачем не доведено правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення.

Згідно з ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 94, 160- 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Гефест плюс" до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07 липня 2016 року №0003321204.

Стягнути з Криворізької північної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39738741) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства "Гефест плюс" (код ЄДРПОУ 36041151) судовий збір у розмірі 1378,00 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 03 липня 2017 року

Суддя Н.В. Боженко