Постанова № 68399224, 07.08.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.08.2017 Справа №607/8578/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Дзюбича В.Л.,

за участю секретаря Зубко О.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (надалі - ТОУ ПФУ Тернопільської області) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що рішенням Вищої Ради юстиції № 3067/0/15-16 від 08 грудня 2016 року його звільнено з посади судді апеляційного суду Тернопільської області у зв'язку з поданням заяви про відставку. На виконання вищевказаного рішення, наказом голови апеляційного суду Тернопільської області № 260-к від 16 грудня 2016 року ОСОБА_1 звільнено з посади судді у відставку. 19 грудня 2016 року позивач подав до ТОУ ПФУ Тернопільської області заяву та відповідні документи для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Листом за вих. № 86/Д-11 від 06 березня 2017 року відповідач повідомив позивача про призначення йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 80 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

Так, рішенням Вищої ради юстиції України № 2432/0/15-16 від 19 вересня 2016 року «Про внесення подання до Верховної ради України про звільнення ОСОБА_1 з посади судді апеляційного суду Тернопільської області у зв'язку з поданням заяви про відставку» встановлено, що загальний стаж роботи судді ОСОБА_1., який дає право на відставку, станом на 19 вересня 2016 року становить 20 років 11 місяців, з яких крім стажу на роботі на посаді судді має також 4 роки 5 місяців стажу, який складається із 2 років 5 місяців навчання за денною формою навчання в Львівському державному університеті ім. І. Франка, а також 2 років строкової військової служби.

Таким чином, відповідачем при призначенні та нарахуванні ОСОБА_1 довічного грошового утримання судді у відставці, безпідставно не враховано у повному обсязі вищевказаний стаж роботи, який підлягає зарахуванню до стажу роботи на посаді судді і який, з урахуванням дати звільнення позивача - 08 грудня 2016 року становить 21 рік 2 місяці 29 днів.

За вказаних вище обставин позивач просить визнати протиправними дії Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області при проведенні розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1, зобов'язавши відповідача здійснити судді у відставці ОСОБА_1, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання з 17 грудня 2016 року в розмірі 82 % грошового утримання судді, працюючого на відповідній посаді, зарахувавши до стажу роботи, що дає судді право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання у повній сукупності: строкову службу у збройних силах СРСР, яка тривала з 08 червня 1984 року по 08 червня 1986 року (2 роки 1 день); половину терміну навчання у ЛДУ ім. І.Франка, яке тривало з 20 серпня 1986 року по 25 червня 1991 року (2 роки 5 місяців 3 дні); роботу на посадах судді Тернопільського міського суду з 07 липня 1998 року по 03 липня 2000 року (1 рік 11 місяців 27 днів) та з 19 лютого 2002 року по 26 березня 2004 року (2 роки 1 місяць 8 днів); роботу на посаді судді Тернопільського міськрайонного суду з 27 березня 2004 року по 10 травня 2005 року (1 рік 1 місяць 14 днів); роботу на посаді судді апеляційного суду Тернопільської області з 11 травня 2005 року по 08 грудня 2016 року (11 років 02 місяці 29 днів), що в загальному становить 21 рік 02 місяці 29 днів, із суми 24640,00 грн. без обмеження граничного розміру, із врахування раніше виплачених сум.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, однак подав заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити.

Представник відповідача ТОУ ПФУ Тернопільської області проти позовних вимог заперечує, просить відмовити у їх задоволенні, про що подав письмові заперечення, які приєднано до справи.

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши наведені в них доводи та заперечення сторін, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Рішенням Вищої ради юстиції України № 2432/0/15-16 від 19 вересня 2016 року «Про внесення подання до Верховної ради України про звільнення ОСОБА_1 з посади судді апеляційного суду Тернопільської області у зв'язку з поданням заяви про відставку» встановлено, що загальний стаж роботи судді ОСОБА_1., який дає право на відставку, станом на 19 вересня 2016 року становить 20 роки 11 місяців, з яких, крім стажу роботи на посадах судді має також 4 роки 5 місяців стажу, який складається з 2 років 5 місяців навчання за денною формою в Львівському державному університеті ім. І. Франка, а також 2 років строкової військової служби.

08 грудня 2016 рокуВища Рада юстиції прийняла рішення № 3067/0/15-16 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді апеляційного суду Тернопільської області у відставку».

На виконання вищевказаного рішення Вищої ради юстиції від 16 грудня 2016 року наказом голови апеляційного суду Тернопільської області № 260-к від 16 грудня 2016 року позивача звільнено з посади судді у відставку.

19 грудня 2016 року позивач звернувся до ТОУ ПФУ Тернопільської області із заявою та документами, які необхідно надати для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Зокрема, ОСОБА_1 надав відповідачу довідку-розрахунок стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 01-15/201/2016 від 16 грудня 2016 року, видану апеляційним суду Тернопільської області, згідно якої стаж роботи позивача станом на 16 грудня 2016 року становить 21 рік 02 місяці 29 днів.

Листом № 86/Д-11 від 06 березня 2017 року ТОУ ПФУ Тернопільської області повідомило позивача про призначення йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 80 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. Як зазначив відповідач, за матеріалами пенсійної справи страховий стаж ОСОБА_1 становить 32 роки 2 місяці, з них стаж на посаді судді - 16 років 9 місяців 10 днів.

На повторне звернення позивача щодо пенсійного забезпечення ТОУ ПФУ Тернопільської області листом № 125/Д-11 від 07 квітня 2017 року інформувало позивача про те, що чинна редакція Закону України «Про судоустрій і статус суддів» при визначенні права судді на відставку не передбачає зарахування половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів, календарного періоду проходження строкової військової служби та роботу на прокурорських посадах до стажу роботи на посаді судді. Таким чином, щомісячне довічне грошове утримання виплачується ОСОБА_1 у розмірі 80% від грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, згідно ч.3 ст.141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI (у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року № 192- VIІІ).

Вважаючи протиправними дії ТОУ ПФУ Тернопільської області, ОСОБА_1 звернувся за захистом своїх прав до суду.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, суд приймає до уваги те, що закріплені ст.22 Конституції України права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

12 лютого 2015 року Верховною Радою України прийнятий Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд» № 192-VIII (далі - Закон № 192), яким в новій редакції викладений Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 № 2453-VI (далі - Закон № 2453).

Відповідно до ч.1 ст.120 Закону № 2453 в редакції Закону № 192 суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається ст.135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Відповідно до ч.1 ст.135 Закону № 2453 до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; 2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Разом з тим в п.11 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 2453 передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом № 2453 в редакції від 07 липня 2010 року діяв Закон України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року № 2862-XII, ч.4 ст.43 якого було передбачено, що до стажу роботи, який дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР; час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності в усіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Конституційний Суд України у мотивувальній частині Рішення від 14 грудня 2011 року № 18-рп/2011 вказав на неможливість звуження змісту та об'єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення. Крім того, в Рішенні від 03 червня 2013 року № 3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) Конституційний Суд України зазначив, що положення Конституції України стосовно незалежності суддів, яка є невід'ємним елементом статусу суддів та їх професійної діяльності, пов'язані з принципом поділу державної влади та обумовлені необхідністю забезпечувати основи конституційного ладу, права людини, гарантувати самостійність і незалежність судової гілки влади.

Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.

Таким чином, конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв'язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання). Статус судді та його елементи є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя.

Викладене відповідає положенням Європейської хартії про закон «Про статус суддів» від 10 липня 1998 року, за якими рівень винагороди суддям за виконання ними своїх професійних обов'язків має бути таким, щоб захистити їх від тиску, що може спричинити вплив на їхні рішення або взагалі поведінку суддів і таким чином вплинути на їхню незалежність та неупередженість (пункт 6.1); статус забезпечує судді, який досяг передбаченого законом віку для виходу у відставку із посади судді і який здійснював повноваження судді протягом певного строку, право на отримання виплат, рівень яких має бути якомога ближчим до рівня його останньої заробітної плати на посаді судді (пункт 6.4).

Виходячи із вищезазначених положень, зміст та обсяг досягнутих суддями соціальних гарантій не може бути звужено або скасовано шляхом внесення змін до законодавства.

Пунктом 25 Розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02 червня 2016 року передбачено, що в інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Зарахування Вищою радою юстиції до стажу роботи, що дає позивачу право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, часу навчання у ВУЗі та строкової служби військової служби за умов наявності в ОСОБА_1 стажу роботи на посаді судді не менше 10 років, повністю узгоджується з вимогами п. 3-1 постанови КМУ «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» від 03 вересня 2005 року № 865, за змістом якого до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менше, як 10 років, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, зараховується календарний період проходження строкової військової служби.

Таким чином, у виниклих між сторонами правовідносинах має місце факт порушення з боку відповідача прав позивача, які підлягають поновленню шляхом задоволення позову,визнання протиправними дії Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області при проведенні розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1, зобов'язавши відповідача здійснити судді у відставці ОСОБА_1, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання з 17 грудня 2016 року в розмірі 82 % грошового утримання судді, працюючого на відповідній посаді, зарахувавши до стажу роботи, що дає судді право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання у повній сукупності: строкову службу у збройних силах СРСР, яка тривала з 08 червня 1984 року по 08 червня 1986 року (2 роки 1 день); половину терміну навчання у ЛДУ ім. І.Франка, яке тривало з 20 серпня 1986 року по 25 червня 1991 року (2 роки 5 місяців 3 дні); роботу на посадах судді Тернопільського міського суду з 07 липня 1998 року по 03 липня 2000 року (1 рік 11 місяців 27 днів) та з 19 лютого 2002 року по 26 березня 2004 року (2 роки 1 місяць 8 днів); роботу на посаді судді Тернопільського міськрайонного суду з 27 березня 2004 року по 10 травня 2005 року (1 рік 1 місяць 14 днів); роботу на посаді судді апеляційного суду Тернопільської області з 11 травня 2005 року по 08 грудня 2016 року (11 років 02 місяці 29 днів), що в загальному становить 21 рік 02 місяці 29 днів, із суми 24640,00 грн. без обмеження граничного розміру, із врахування раніше виплачених сум.

Враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю право компенсування судових витрат, понесених стороною на користь якої ухвалено рішення, визначене ст. 94 КАС України, тому суд вважає, що із державного бюджету в користь ОСОБА_1 слід стягнути судові витрати по справі, а саме: 640,00 грн. сплаченого судового збору.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.2, 8, 9, 11, 18, 41, 70, 71, 72, 94, 160-163, 244-2 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовзадовольнити.

Визнати протиправними дії Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської областіпри проведенні розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1.

Зобов'язати Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області здійснити судді у відставці ОСОБА_1, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання з 17 грудня 2016 року в розмірі 82 % грошового утримання судді, працюючого на відповідній посаді, зарахувавши до стажу роботи, що дає судді право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання у повній сукупності: строкову службу у збройних силах СРСР, яка тривала з 08 червня 1984 року по 08 червня 1986 року (2 роки 1 день); половину терміну навчання у ЛДУ ім. І.Франка, яке тривало з 20 серпня 1986 року по 25 червня 1991 року (2 роки 5 місяців 3 дні); роботу на посадах судді Тернопільського міського суду з 07 липня 1998 року по 03 липня 2000 року (1 рік 11 місяців 27 днів) та з 19 лютого 2002 року по 26 березня 2004 року (2 роки 1 місяць 8 днів); роботу на посаді судді Тернопільського міськрайонного суду з 27 березня 2004 року по 10 травня 2005 року (1 рік 1 місяць 14 днів); роботу на посаді судді апеляційного суду Тернопільської області з 11 травня 2005 року по 08 грудня 2016 року (11 років 02 місяці 29 днів), що в загальному становить 21 рік 02 місяці 29 днів, із суми 24640,00 грн. без обмеження граничного розміру, із врахування раніше виплачених сум.

Сплачений позивачем судовий збір в розмірі 640,00 грн. відшкодувати ОСОБА_1 АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер:НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області(м.Тернопіль, вул. Руська,17 код ЄДРПОУ 40377598).

Копію постанови направити сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич