Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 12/273 03.11.09 За позовом Закритого акціонерного товариства "Золоті ворота" До Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрресурс-Реал" Про стягнення 13 805,64 грн.
Суддя Прокопенко Л.В.
Представники:
Від позивача Коваль Г.А. –предст. (дов. № 08-09-2009 від 07.09.2009 р.)
Від відповідача не з’явився
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрресурс-Реал" про стягнення грошових коштів у розмірі 13 805,64 грн. (10 237,69 грн. – основний борг/сума недопоставленого товару/, 1 197,09 грн. –пеня, 349,42 грн. –3% річних, 2 021,44 грн. –збитки від інфляції) внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору поставки № 08-02-08П від 08.02.2008 р.
Ухвалою суду від 06.08.2009 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/273 та призначено розгляд справи на 08.09.2009 р.
Представник позивача в судове засідання 08.09.2009 р. не з'явився, про причини нез’явлення представника позивача суд не повідомлено.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, представника в судове засідання 08.09.2009 р. не направив.
Ухвалою суду від 08.09.2009 р. відкладено розгляд справи на 29.09.2009 р. в зв’язку з нез’явленням в судове засідання представників сторін та неподанням витребуваних доказів.
В судове засідання 29.09.2009 р. представник відповідача не з'явився, про причини нез'явлення представника відповідача суд не повідомлено.
Ухвалою суду від 29.09.2009 р. розгляд справи відкладено на 03.11.2009 р.
Представник відповідача в судове засідання 03.11.2009 р. не з'явився.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” із змінами).
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 03.11.2009 р. оголошено повний текст рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
ВСТАНОВИВ:
08.02.2008 р. між сторонами укладено договір поставки товарів № 08-02-08 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 договору відповідач зобов’язався протягом дії договору продавати позивачу товари, кількість, асортимент та якість яких зазначається в Заявках, які є невід’ємною частиною договору.
Пунктом 2.1. Договору встановлено, що ціна одиниці виміру товару та загальна вартість кожної партії товару визначаються сторонами у Заявках, які є невід’ємними частинами Договору.
Відповідно до п. 2.4. Договору на підставі заявки відповідач формує для позивача рахунок на сплату кожної партії товару.
Згідно п. 3.1 Договору оплата товару здійснюється протягом 3 банківських днів з дати фактичної передачі товару на підставі відповідної Заявки, якщо інше не передбачено Заявками до Договору.
Пунктом 3.3. Договору визначено, що розрахунок за фактично одержану партію товару здійснюється позивачем на підставі актів приймання передачі та (або) товарно-транспортних (видаткових) накладних, та рахунків фактур.
Позивачем за період лютий –березень 2008 року узгоджено з відповідачем Заявки на поставку товару на загальну суму 355 492,44 грн., а саме:
Додаток №2 від 08.02.2008 р. на загальну суму 20 394,00 грн.
Додаток №3 від 06.03.2008 р. на загальну суму 200 099,30 грн.
Додаток №4 від 19.03.2008 р. на загальну суму 134 999,14 грн.
Позивачем здійснено часткову оплату товару, зазначеного в Заявках, на загальну суму 231 293,14 грн. (вартість товарів, зазначених у Додатку № 2 та Додатку № 4 оплачена повністю та частково оплачена вартість товару за додатком №3 у розмірі 75 900,00 грн.).
Однак, відповідачем неналежним чином виконано умови Договору та поставлено позивачу товарі на загальну суму 221 055,45 грн.
Станом на день розгляду спору заборгованість відповідача становить 10237,69 грн.
08.09.2008 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою №334 про поставку недопоставленого товару, відповіді на яку не отримав.
14.11.2008 р. позивач звернувся до відповідача з листом № 395, в якому відмовлявся від поставки оплаченого товару та вимагав у семиденний термін повернути залишок сплачених коштів та сплатити пеню за порушення строків поставки . Відповіді на цей лист позивач також не отримав.
Крім суми основного боргу позивач ставить вимоги про стягнення пені, що згідно розрахунку становить 1 197,09 грн., 3% річних, що згідно розрахунку становить 349,42грн та збитків від інфляції, що згідно розрахунку становить 2 021,44 грн.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов’язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати всій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.
У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлено.
Відповідно до ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Пунктом 6.5. Договору передбачено, що у випадку поставки відповідачем меншої кількості товару, ніж це встановлено Договором та Заявками, позивач вправі відмовитися від отримання недопоставленого товару та вимагати повернення заплаченої за нього грошової суми, вказавши строки такого повернення.
Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 10237,69 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
В п. 6.2 Договору зазначено, що в разі порушення відповідачем строків оплати, останній сплачує позивачу пеню на рівні подвійної облікової ставки НБУ від вартості не поставленого в строк товару за кожен день прострочки поставки.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.
Згідно ч.3 ст. 549 ЦК України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно розрахунку позивача сума пені складає 1 197,09 грн., (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми пені відповідачем суду не надано. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 1 197,09 грн. підлягають задоволенню.
У відповідності до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача сума 3% річних становить 349,42 грн. та збитків від інфляції –2 021,44 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми збитків від інфляції та 3% річних відповідачем суду не надано.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 349,42 грн. та збитків від інфляції у розмірі 2 021,44 грн. підлягають задоволенню.
Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
За таких обставин та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Укрресурс–Реал»(04025, м. Київ, пр.-т. Оболонський, 26, код 31865371, р/р 26000301042293 в КРД «Райффайзенбанк Аваль»м. Київ, МФО 322904, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Закритого акціонерного товариства «Золоті ворота»(02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, код 02016241, р/р 26001301000196 в ВАТ ВТБ Банк, м. Київ, МФО 321767) 10 237 (десять тисяч двісті тридцять сім) грн. 69 коп. основного боргу, 1 197 (одну тисячу сто дев’яносто сім) грн. 09 коп. пені, 349 (триста сорок дев'ять) грн. 42 коп. 3% річних, 2 021 (дві тисячі двадцять одна) грн. 44 коп. збитків від інфляції, 138 (сто тридцять вісім) грн. 06 коп. державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.
Суддя Л.В.Прокопенко
Судове рішення № 6839848, Господарський суд м. Києва було прийнято 03.11.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 12/273. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: