Рішення № 6839817, 17.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/342 17.11.09 За позовом Служби безпеки України До Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд» Про стягнення 199444,07 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

Від позивача: Кириленко О.П. –представник за довіреністю від 24.03.2009;

Від відповідача: Іващенко А.А. –представник за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 65205,02 грн. інфляційних втрат та 3% річних, 134239,05 грн. пені, а також відшкодування витрат по сплаті державного мита –2079,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –315,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2009 було порушено провадження у справі № 47/342, та призначено до розгляду на 16.07.2009.

Але судове засідання 16.07.2009 –не відбулось, у зв’язку з надходженням судді Станіка С.Р. на лікарняному. У зв’язку з викладеним ухвалою 07.09.2009 розгляд справи було призначено на 17.09.2009.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2009 розгляд справи було відкладено на 20.10.2009, а в судовому засіданні 20.10.2009 було оголошено перерву до 17.11.2009.

Представник позивача в судовому засіданні 17.11.2009 заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просив суд позов задовольнити. Вимоги мотивовані тим, що згідно умов укладеного між позивачем, як замовником, та відповідачем, як виконавцем, Договору № 19/2-25 від 18.08.2008 про придбання житла на умовах пайової участі у будівництві житлового будинку по вул. Красного Пахаря, 2-в у с. Петрівське, Києво-Святошинського району Київської області, відповідач мав виконати свої зобов’язання по передачі позивачу квартир у ІІІ кварталі 2008 року, які оплачені позивачем у обсязі 95% від суми договору –952052,16 грн. А оскільки відповідачем не було виконано своїх зобов’язань у строк, визначений зазначеним Договором, позивач просив суд стягнути з відповідача на підставі статті 625 Цивільного кодексу України три відсотки річних та інфляційні втрати загалом в сумі 65205,02 грн. (згідно прохальної частини позову), а також на підставі пункту 4.6 Договору № 19/2-25 від 18.08.2008 –штраф у розмірі 134239,05 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні 17.11.2009 проти заявлених вимог заперечував. Відповідач у письмовому відзиві на позов в обґрунтування заявлених заперечень посилався на те, що позивач згідно умов Договору № 19/2-25 від 18.08.2008 мав перерахувати 95% від суми договору, тобто 952052,16 грн., протягом 20 днів після підписання договору, тобто не пізніше 07.09.2008, але відповідач здійснив перерахування коштів лише 07.10.2008, з огляду на що відповідачем згідно статті 856 Цивільного кодексу України та п. 2.3 Договору № 19/2-25 від 18.08.2008 було також притримано результат роботи на 30 днів, тобто до 01.11.2008. В свою чергу, Державною приймальною комісією 13.03.2009 було затверджено Акт від 29.12.2008про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, а саме: багатоквартирний житловий комплекс по вул. Красного Пахаря, 2-в у с. Петрівське, Києво-Святошинського району Київської області, а тому, відповідач вважає, що порушення терміну введення об’єкту сталося не з його вини, а тому згідно статті 883 Цивільного кодексу України підстави для його відповідальності, обумовлені ст. 635 Цивільного кодексу України та п. 4.6 Договору № 19/2-25 від 18.08.2008 –відсутні. Наведені вище обставини, на думку відповідача, є підставами для відмови у позові.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

18.08.2008 між позивачем –Службою безпеки України, як замовником, та відповідачем – ТОВ «Екобуд», як виконавцем, було укладено Договір № 19/2-25 про придбання житла на умовах пайової участі у будівництві житлового будинку по вул. Красного Пахаря, 2-в у с. Петрівське, Києво - Святошинського району Київської області (далі –Договір № 19/2-25 від 18.08.2008), який підписано представниками замовника та виконавця і посвідчено печатками сторін, оригінал якого досліджено судом в судовому засіданні, а належним чином засвідчена позивачем копія знаходиться в матеріалах справи.

Умовами Договору № 19/2-25 від 18.08.2008 сторони погодили, що замовник (позивач) замовляє, а виконавець (відповідач) зобов’язується за рахунок бюджетних коштів замовника (позивача) збудувати в порядку пайової участі об’єкти нерухомості (квартири) для забезпечення житлом військовослужбовців та членів їх сімей у житловому будинку по вул. Красного Пахаря, 2-в у с. Петрівське, Києво-Святошинського району Київської області (п. 1.1), плановий термін введення об’єкту в експлуатацію житлового будинку, зазначеного у п. 1.1 Договору –ІІІ квартал 2008 року (п. 1.3), вартість об’єкту нерухомості, будівництво якого оплачує замовник за цим договором, складає 1002160, 17 грн. (п. 1.4), фінансування здійснюється замовником (позивачем) згідно наступного графіку: 1 платіж –95% від суми, який складає 952052,16 грн., сплачується протягом 20 днів після підписання сторонами договору; ІІ платіж - 5% від суми, який складає 50108,01 грн., сплачується протягом 10 банківських днів після надання виконавцем довідки БТІ, копії Акту Державної приймальної комісії про введення об’єкту в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкту, підписання сторонами акту приймання –передачі загальної площі квартир об’єкту та акт технічного стану об’єкту (п. 2.1), у разі прострочення замовником (позивачем) строків перерахування коштів, визначених у п. 2.1 договору на 30 і більше днів, виконавець (відповідач) переносить момент передачі об’єкту замовнику (позивачу) на той же термін (п. 2.3), замовник (позивач) зобов’язався забезпечити перерахування коштів на рахунок виконавця (відповідача) у порядку, передбаченому п. 2.1 договору (п. 3.1.1), виконавець (відповідач) зобов’язався забезпечити введення в експлуатацію житлового будинку, зазначеного у п. 1.1 цього Договору, у встановлений цим договором термін та не пізніше 3 місяців передати його на баланс експлуатуючій організації, а зовнішньо-будинкові мережі та споруди – відповідним експлуатаційним службам населеного пункту (п. 3.2.3), за несвоєчасне введення в експлуатацію житлового будинку, зазначеного в п. 1.1 цього договору, виконавець (відповідач) сплачує замовнику (позивачу) штраф у розмірі 0,1% за кожен день прострочення від суми фактично сплачених коштів (п. 4.6), платником по даному Договору є ДГЗ СБ України (розділ 8).

Сторонами Договору № 19/2-25 від 18.08.2008 було погоджено перелік квартир, що передаються виконавцем (відповідачем) у власність замовника (позивача) за Договором № 19/2-25 про придбання житла на умовах пайової участі у будівництві житлового будинку по вул. Красного Пахаря, 2-в у с. Петрівське, Києво - Святошинського району Київської області.

Відповідно до платіжного доручення № 46 від 03.10.2008, ДГЗ СБ України від імені позивача було перераховано на користь відповідача загалом 952052,16 грн. з призначенням платежу: «Аванс на придбання житла на умовах пайової участі згідно Договору № 19/2-25 від 18.08.2008». На зазначеному платіжному дорученні Головним управлінням Державного казначейства України у м. Києві здійснено відмітку про те, що оплата здійснена 07.10.2008.

13.03.2009 Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області було затверджено Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта від 29.12.2008 (належним чином засвідчена відповідачем копія якого наявна в матеріалах справи), відповідно до якого державною приймальною комісією прийнято в експлуатацію багатоквартирний житловий комплекс по вул. Красного Пахаря, 2-в у с. Петрівське, Києво - Святошинського району Київської області.

Як зазначав позивач у позові, станом на 14.04.2009 відповідач не виконав свої зобов’язання перед позивачем по Договору № 19/2-25 від 18.08.2008, оскільки житловий будинок по вул. Красного Пахаря, 2-в у с. Петрівське, Києво - Святошинського району Київської області з квартирами позивачу не передано, що і стало підставою для нарахування позивачем на підставі статті 625 Цивільного кодексу України три відсотки річних - 10739,20 грн. та інфляційні втрати - 62835,54 грн., а також на підставі пункту 4.6 Договору № 19/2-25 від 18.08.2008 –штраф у розмірі 134239,05 грн.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 317 Господарського кодексу України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Вимогами статті 846 Цивільного кодексу України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно статті 538 Цивільного кодексу України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Статтею 856 Цивільного кодексу України визначено, якщо замовник не сплатив встановленої ціни роботи або іншої суми, належної підрядникові у зв'язку з виконанням договору підряду, підрядник має право притримати результат роботи, а також устаткування, залишок невикористаного матеріалу та інше майно замовника, що є у підрядника.

Стаття 610 Цивільного кодексу України встановлює, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Умовами статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором, законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 549 Цивільного кодексу України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що згідно п.п. 1.3, 3.2.3 Договору № 19/2-25 від 18.08.2008 відповідач зобов’язався забезпечити будівництво та введення в експлуатацію житлового будинку по вул. Красного Пахаря, 2-в у с. Петрівське, Києво - Святошинського району Київської області не пізніше ІІІ кварталу 2008 року, тобто не пізніше 30.09.2008, за рахунок коштів позивача, який в свою чергу згідно п. 2.1 Договору № 19/2-25 від 18.08.2008 мав перерахувати 952052,16 грн. протягом 20 днів після підписання сторонами Договору № 19/2-25 від 18.08.2008, тобто не пізніше 07.09.2008.

А оскільки позивачем грошові кошти в сумі 952052,16 грн. були перераховані відповідачу лише 07.10.2008, тобто через 30 днів, що підтверджується платіжним дорученням № 46 від 03.10.2008 на суму 952052,16 грн., таким чином на підставі п. 2.3 Договору № 19/2-25 від 18.08.2008 та ст. 856 Цивільного кодексу України відповідач мав виконати свої зобов’язання по будівництву та введенню в експлуатацію житлового будинку по вул. Красного Пахаря, 2-в у с. Петрівське, Києво - Святошинського району Київської області, обумовлені п.п. 1.3, 3.2.3 Договору № 19/2-25 від 18.08.2008, не пізніше 30.10.2008 (30 днів від 30.09.2008).

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач свої зобов’язання обумовлені п.п. 1.3, 3.2.3 Договору № 19/2-25 від 18.08.2008 у строк не пізніше 30.10.2008 –не виконав, а оскільки Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта затверджено Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області лише 13.03.2009, таким чином, зобов’язання відповідача вважається виконаним 13.03.2009.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач виконав своє зобов’язання, обумовлені п.п. 1.3, 3.2.3 Договору № 19/2-25 від 18.08.2008 з порушенням умов Договору № 19/2-25 від 18.08.2008 щодо строків його виконання, і доказів протилежного суду станом на момент вирішення спору надано не було, що згідно ст. 611 Цивільного кодексу України є підставою для настання щодо відповідача правових наслідків, встановлених договором, законом, зокрема сплата неустойки, якою у даному випадку є штраф.

Посилання відповідача на те, що прострочення виконання зобов’язань по Договору № 19/2-25 від 18.08.2008 сталося не з його вини, оскільки відповідач розраховував на передання об’єкту нерухомості експлуатуючій організації не пізніше 23.02.2009, а Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта затверджено Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області лише 13.03.2009, що є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення умов зазначеного Договору щодо строків виконання зобов’язань –судом відхиляється як необґрунтоване та таке, що суперечить вимогам закону, зокрема статті 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

З огляду на викладене, оскільки пунктом 4.6 Договору № 19/2-25 від 18.08.2008 визначено, що за несвоєчасне введення в експлуатацію житлового будинку, зазначеного в п. 1.1 цього договору, виконавець (відповідач) сплачує замовнику (позивачу) штраф у розмірі 0,1% за кожен день прострочення від суми фактично сплачених коштів, а відповідач свої зобов’язання обумовлені п.п. 1.3, 3.2.3 Договору № 19/2-25 від 18.08.2008 у строк не пізніше 30.10.2008 –не виконав, а виконав лише 13.03.2009 (оскільки Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта затверджено Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області лише 13.03.2009), суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу саме за несвоєчасне введення в експлуатацію житлового будинку - є законною та обґрунтованою, але такою, що підлягає задоволенню частково внаслідок того, що період прострочення відповідачем виконання свого зобов’язання перед позивачем складає 134 дні, а саме з 31.10.2008 (наступний день після дати, коли зобов’язання мало бути виконане) по 13.03.2009 (дата затвердження Акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта). А оскільки позивачем самостійно визначено дату початкового нарахування штрафу з 01.12.2008, суд не виходячи за межі позовних вимог вважає за необхідне здійснити нарахування штрафу за період з 01.12.2008 по 13.03.2009 (103 дні).

З огляду на викладене, за розрахунком суду, розмір штрафу складає:

952052,16 грн. х 0,1% х 103 дні = 98061,36 грн., який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Також, розглянувши вимогу позивача про стягнення з відповідача 65205,02 грн. інфляційних втрат та 3% річних, як зазначено в прохальній частині позову, суд дійшов висновку, що вони задоволенню не підлягають, оскільки стаття 625 Цивільного кодексу України визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, тобто зазначена стаття встановлює відповідальність за порушення стороною саме грошового зобов'язання. А оскільки відповідачем прострочено перед позивачем виконання не грошового зобов’язання, а саме зобов’язання по будівництву та введенню в експлуатацію житлового будинку по вул. Красного Пахаря, 2-в у с. Петрівське, Києво - Святошинського району Київської області, обумовлені п.п. 1.3, 3.2.3 Договору № 19/2-25 від 18.08.2008, підстави для застосування статті 625 Цивільного кодексу України та стягнення з відповідача 65205,02 грн. інфляційних втрат та 3% річних, як зазначено в прохальній частині позову, - у суду відсутні.

З огляду на викладене, вимоги позивача задовольняються судом частково, а саме в частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 98061,36 грн. В задоволенні інших позовних вимог суд відмовляє.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Також, позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито в сумі 84, 56 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд»(код ЄДРПОУ 31482028, місцезнаходження: 01148, м.Київ, вул. Гната Юри, 9, к. 414), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Служби безпеки України (код ЄДРПОУ 00034074, місцезнаходження: 01034 м. Київ, вул. Володимирська, 33) суму штрафу в розмірі 98061 (дев’яносто вісім тисяч шістдесят одна) грн. 36 коп., а також 980 (дев’ятсот вісімдесят) грн. 61 коп. витрат по сплаті державного мита та 154 (сто п’ятдесят чотири) грн. 88 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Повернути Службі безпеки України (код ЄДРПОУ 00034074, місцезнаходження: 01034 м. Київ, вул. Володимирська, 33) з Державного бюджету України зайво сплачене платіжним дорученням № 365 від 23.04.2009 державне мито в сумі 84 (вісімдесят чотири) грн. 56 коп.

5.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

6.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                           Станік С.Р.

Дата підписання рішення –25.11.2009