Рішення № 6839784, 13.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 15/195 13.10.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пері Україна" до 1) Відкритого акціонерного товариства "Інтерресурси" 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "КБК" про стягнення 38 418, 72грн.

Суддя Хоменко М.Г.

Представники :

від позивача - Козаченко Р.Л.

від відповідача 1 - не з"явилися

від відповідача 2 - не з"явилися

У судовому засіданні 21.07.2009 оголошувалась перерва до 13.10.2009 відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процессуального кодексу України.

У судовому засіданні 13.10.2009 за згодою присутніх представників сторін (позивача) судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Пері Україна" (далі - позивач) до Відкритого акціонерного товариства «Інтерресурси»(далі –відповідач 1) і Товариства з обмеженою відповідальністю «КБК»(далі –відповідач 2) про стягнення солідарно з відповідачів 38 418, 72 грн. з мотивів, вказаних у позовній заяві.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.03.2009 порушено провадження у справі №15/195.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.05.2009 продовжено строк розгляду спору у справі №15/195.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача 1 і відповідача 2 позовні вимоги не визнали, мотивуючи свої заперечення наступними обставинами:

- відповідач-2 не визнає за собою заборгованості за оренду обладнання за договором № 1768 від 07.11.2007р. у зв’язку з тим, він не одержав від позивача актів наданих послуг № 1807 від 30.06.08р., № 2165 від 31.07.08р., № 2521 від 31.08.08р., № 2890 від 30.09.08р.;

- в період червень –вересень 2008 року керівник відповідача 2 діяв від власного імені, користувався обладнанням в своїх особистих цілях і всупереч інтересам відповідача 2;

- договір поруки був підписаний 7 листопада 2007 року і строк його припинення становить 7 листопада 2008 року, так як у договорі поруки строк поруки не встановлено.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача і відповідачів, суд

ВСТАНОВИВ:

07.11.2007 Товариство з обмеженою відповідальністю "Пері Україна" та Товариство з обмеженою відповідальністю "КБК" уклали між собою договір оперативної оренди обладнання № 1768 (надалі Договір), відповідно до умов якого, відповідач отримав у тимчасове платне користування (оренду) будівельну опалубку Регі (в тому числі спеціалізовану тару для її транспортування (далі –«обладнання»), асортимент, кількість та вартість якого зазначаються в актах приймання-передачі (копії долучено в матеріали справи).

Згідно із п. 3.1 Договір № 1768 від 07.11.2007р. вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2008р.

Згідно п. 4.1.2 Договору № 1768 від 07.11.2007р. орендна плата має сплачуватися шляхом перерахування коштів на банківський рахунок позивача.

Відповідно до п. 4.1 Договору № 1508 від 07.06.2007р. відповідач 2 повинен щомісячно сплачувати орендну плату протягом 35 календарних днів з моменту закінчення оплачуваного (в якому були надані послуги) місяця.

Згідно п. 4.1.6 Договору № 1768 від 07.11.2007р. за перші 30 календарних днів оренди здійснюється 100% передоплати.

Відповідно до п. 4.2.1 Договору № 1768 від 07.11.2007р. розмір орендної плати становить 5% від оціночної вартості обладнання за один місяць.

На виконання умов Договору № 1768 від 07.11.2007р. позивач і відповідач 2 уклали акти наданих послуг № 2900 від 30.11.07р., № 3127 від 31.12.07р., № 0078 від 31.01.08р., № 0514 від 29.02.08р., № 0835 від 31.03.08р., № 1138 від 30.04.08р., № 1467 від 31.05.08р., № 1807 від 30.06.08р., № 2165 від 31.07.08р., № 2521 від 31.08.08р., № 2890 від 30.09.08р. (копії долучено до матеріалів справи).

Відповідач 2 не повернув позивачу підписані акти наданих послуг № 1807 від 30.06.08р., № 2165 від 31.07.08р., № 2521 від 31.08.08р., № 2890 від 30.09.08р. і не надіслав мотивованої незгоди з ними. У відповідності із п. 4.1.4 і п. 4.2.4 Договору № 1768 від 07.11.2007р. у випадку неповернення (несвоєчасного повернення) підписаного акту виконаних робіт (наданих послуг) і відсутності письмової мотивованої відмови орендаря від підписання акту, такий акт вважається визнаним орендарем, а послуга вважається прийнятою в повному обсязі (на вказану в акті суму).

Таким чином, загальна сума орендної плати за Договором № 1768 від 07.11.2007р. становить 334 573, 50 грн.

Договором № 1768 від 07.11.2007р., згідно абзацу четвертого ст. 174 Господарського кодексу України, було покладено на відповідача господарське зобов'язання щодо вчинення певних дій - сплати орендної плати. Це зобов'язання відповідно до п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України належить до майново-господарських зобов'язань.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно із п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (сплатити гроші), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 2 частково оплатив орендну плату за Договором № 1768 від 07.11.2007р. в сумі 296 154, 78 гривень, що підтверджується банківськими виписками від 08.11.07р., 11.12.07р., 15.02.08р., 05.03.08р., 07.04.08р., 12.05.08р., 13.06.08р., 25.06.08р., 02.09.08р., 07.10.08р. (копії наявні в матеріалах справи).

Таким чином, станом на день розгляду спору сума боргу відповідача 2 по орендній платі за Договором № 1768 від 07.11.2007р. становить 38 418, 72 грн.

У відповідності зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Заперечення відповідача 2 про те, що він не одержував від позивача актів наданих послуг № 1807 від 30.06.08р., № 2165 від 31.07.08р., № 2521 від 31.08.08р., № 2890 від 30.09.08р. і на підставі цього не визнає за собою заборгованості за оренду обладнання за Договором № 1768 від 07.11.2007р. за відповідний період, а також те, що директор відповідача 2 діяв від власного імені, користувався обладнанням в своїх особистих цілях і всупереч інтересам відповідача 2 судом не приймається з наступних причин.

Відповідно до п. 4.1.3 Договору № 1768 від 07.11.2007р. орендодавець до десятого числа кожного місяця, наступного за оплачуваним (за який нарахована орендна плата), направляє орендарю поштою (цінним листом із описом вкладення) або кур`єром оригінал акту наданих послуг в двох примірниках.

На виконання умов Договору № 1768 від 07.11.2007р. позивач надсилав відповідачу-2 акти наданих послуг № 1807 від 30.06.08р., № 2165 від 31.07.08р., № 2521 від 31.08.08р., № 2890 від 30.09.08р. цінними листами із описами вкладень (копії долучено в матеріали справи).

Таким чином, позивач належним чином виконував свої зобов’язання і вживав всі необхідні дії за Договором № 1768 від 07.11.2007р.

Чинне законодавство України та умови Договору № 1768 від 07.11.2007р. не покладають на позивача (орендодавця) зобов’язання відслідковувати одержання відповідачем-2 (орендарем) пошти (цінних листів із описами вкладень) у своєму поштовому відділенні або примушувати його до цього.

Інші акти наданих послуг надсилались відповідачу 2 у такий самий спосіб, були ним отримані, підписані та оплачені.

Крім цього, із матеріалів справи видно, що акти наданих послуг № 1807 від 30.06.08р. і № 2165 від 31.07.08р. були оплачені відповідачем 2 в повному обсязі.

Посилання на те, що в оспорюваний період дії директора відповідача-2 (орендаря) були незаконними і протирічили інтересам підприємства, що в свою чергу може бути підставою для звільнення відповідача-2 від належного виконання своїх обов’язків за Договором № 1768 від 07.11.2007р., є хибним і не підкріплюються матеріалами справи та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Відповідач 2 не надав доказів, які б свідчили про те, що дії його керівника в період червень –вересень 2008 року були незаконними. Наявні в матеріалах справи документи підтверджують часткове виконання відповідачем 2 своїх зобов’язань за Договором № 1768 від 07.11.2007р. саме відповідно до його умов, бо у позивача не той час не було підстав не нараховувати орендну плату, а у відповідача 2 не було підстав відмовитись від її оплати.

Виникнення проблем у взаємовідносинах між юридичною особою та її керівником ніяким чином не впливають на відносини такої юридичної особи (відповідача 2) з іншою юридичною особою (позивачем) за укладеними між ними правочином (Договором № 1768 від 07.11.2007р.) і не можуть бути підставою для односторонньої відмови від виконання зобов’язань або зміни складу і обсягу прав і обов’язків сторони правочину.

Відповідно до статті 207 Цивільного кодексу України Договір № 1768 від 07.11.2007р. вчинено між позивачем і відповідачем 2, які і є його сторонами.

Згідно із статтею 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Боржником (стороною правочину) за Договором № 1768 від 07.11.2007р. є відповідач 2, а не фізична особа –його керівник.

Взаємовідносини ж між відповідачем 2 та його керівником (дія від власного імені, користування обладнанням в своїх особистих цілях і всупереч інтересам відповідача 2) не є предметом позову, а також предметом розгляду даної справи.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватися порукою.

Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

7 листопада 2007 року позивач, відповідач-1 та відповідач-2 уклали між собою договір поруки, відповідно до умов якого відповідач-1 прийняв на себе зобов’язання (поруку) відповідати в повному обсязі перед позивачем по зобов’язаннях відповідача-2 за договором № 1768 від 07.11.2007р. щодо:

- сплати орендних платежів;

- сплати інших платежів, передбачених договором оренди № 1768 від 07.11.2007р.;

- відшкодування вартості неповернутого з оренди обладнання, одержаного відповідачем-2 за договором оренди № 1768 від 07.11.2007р.

Згідно з п. 2 договору поруки у випадку невиконання боржником (відповідачем 2) своїх зобов'язань (частково або повністю) за договором № 1768 від 07.11.2007р., кредитор (позивач) повідомляє (висуває вимогу) поручителю (відповідачу 1) щодо факту порушення (із зазначенням суми боргу, штрафних санкцій, завданих збитків).

2 лютого 2009р. відповідно до умов договору поруки від 7 листопада 2007 року позивач звернувся до відповідача-1 із вимогою про оплату простроченої орендної плати за період листопад 2007 року –вересень 2008 року в розмірі 38 418, 72 грн.

Пунктом 3 договору поруки 7 листопада 2007 року передбачено, що протягом семи календарних днів з моменту одержання повідомлення, поручитель (відповідач 1) зобов'язаний здійснити розрахунки з кредитором (позивачем) за невиконання зобов'язань боржником (відповідачем 2).

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідач-1 (як поручитель) свої зобов'язання за відповідача-2 (як боржника) не виконав, а надіслане на його адресу повідомлення зі вимогою про сплату простроченої орендної плати, залишив без відповіді та задоволення.

Статтею 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

У статті 559 Цивільного кодексу України зазначені умови за якими припиняється договір поруки, зокрема:

- з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

- якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем.

- у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника.

- після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Заперечення відповідача 1 про те, що договір поруки був підписаний 7 листопада 2007 року і строк його припинення становить 7 листопада 2008 року, судом не приймається оскільки строк поруки встановлено у пункті 11 договору від 7 листопада 2007 року, де вказано, що він діє до закінчення строку виконання боржником (відповідачем 2) своїх зобов'язань за договором оперативної оренди обладнання № 1768 від 07.11.2007р., у повному обсязі.

Тобто, договір поруки від 7 листопада 2007 року не припинив свою дію.

Боржник (відповідач 2) свій обов'язок перед кредитором (позивачем) не виконав, а поручитель (відповідач 1) не забезпечив виконання умов договору поруки від 7 листопада 2007 року та погашення основного зобов'язання відповідачем 2 за договором оперативної оренди обладнання № 1768 від 07.11.2007р.

Позивачем своєчасно на адресу поручителя (відповідача 1) було надіслано вимогу від 2 лютого 2009р. про доведення інформації про неможливість боржника (відповідач 2) виконати основне зобов'язання за договором оперативної оренди обладнання № 1768 від 07.11.2007р., та сплатити за нього суму основного боргу, що підтверджується описом цінного листа (копія долучена до матеріалів справи).

У відповідності із п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 219 Господарського кодексу України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Судом доведені сторонам приписи статті 43 ГПК України, згідно яких господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов‘язання.

Позивач довів факт неналежного виконання відповідачем 2 обов'язків забезпечених порукою, а також факт неналежного виконання відповідачем 1 своїх обов'язків як поручителя. Вина відповідачів повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи ту обставину, що відповідачі позовні вимоги належними та допустимими засобами доказування не спростували, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, оплати послуг адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу тощо.

Судові витрати, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на відповідачів.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 526, 541, 543, 554, 559,599, 614,627, 628, 629, 631, 638 Цивільного кодексу України 2003 року, ст. ст. 179, 180, 181,218,219 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, частиною п'ятою ст. 49, частинами 3,4 ст. 69, частиною четвертою ст. 77, ст. ст. 82, 84, частиною другою та третьою ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Пері Україна" задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Відкритого акціонерного товариство «Інтерресурси»(25006, м. Кіровоград, вул. Преображенська, 17, р/р 2600030012185 в Кіровоградській обласній філії АКБ УСБ, МФО 323293, код ЄДРПОУ 01882172) та Товариства з обмеженою відповідальністю „КБК" (01042, м. Київ, вул. М. Раєвського, 4-В, р/р 26002001077811 в АКБ «Укрсоцбанк», МФО 300023, код ЄДРПОУ 32556142) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Пері Україна" (02002, м. Київ, вул. М.Раскової,23,к.822; банківські реквізити: р/р 26000000672000 в АТ "Каліон Банк Україна" м. Києва МФО 300379, код ЄДРПОУ 31032954) 38 418(тридцять вісім тисяч чотириста вісімнадцять) грн. 72 коп. - основновного боргу, 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 19 коп. - державного мита, 118,00 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                          Хоменко М.Г.

Дата підписання: 23.11.2009