Ухвала суду № 68396367, 18.08.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/8143/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2017 року місто Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Придачук О.А., при секретарі - Бомбушкар В.П., з участю прокурора Орос М.М., слідчого - Хайрутдінова Е.О., захисника - адвоката - Мокану Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції Хайрутдінова Е.О., погоджене прокурором, відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, одруженого, який має на утриманні одну неповнолітню дитину,, тимчасово не працюючого, вважається таким, що не має судимості, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 292 КК України

про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -

В С Т А Н О В И В:

З клопотання та матеріалів кримінального провадження вбачається, що у провадженні слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП в Закарпатській області знаходиться кримінальне провадження № 12017070000000172 від 16.08.2017 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 292 КК України.

Згідно клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, за попередньою змовою з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, українцем, громадянином України, уродженцем м. Ужгорода, зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, українцем, громадянином України, уродженцем м. Ужгорода, зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_3, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_9, українцем, громадянином України, уродженцем смт. Великий Березний, Великоберезнянського району, Закарпатської області, зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_5 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_12, українцем, громадянином України, уродженцем м. Ужгорода, Закарпатської області, зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_4, дата та час досудовим розслідуванням, на даний час, не встановлені, знаходячись в гірській місцевості, а саме над місцем пролягання 331 кілометру ділянки 43 траси 1 магістрального нафтопродуктопроводу що належить Дочірньому підприємству «Прикарпатзахідтранс», ідентифікаційний код юридичної особи 13990932 (далі - ДП «Прикарпатзахідтранс»), що проходить поряд з селом Сіль, Великоберезнянського району, Закарпатської області, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів та з метою протиправного заволодіння чужим майном, а саме дизельним паливом, що знаходиться у володінні ДП «ПрикарпатЗахідтранс», за допомогою заздалегідь заготовлених знарядь та засобів, розкопали ґрунт в місці залягання зазначеного нафтопродуктопроводу, після чого, шляхом електрозварювання додаткового кустарного обладнання з патрубку та кульового крану, не передбаченого технологією промислової експлуатації магістрального нафтопродуктопроводу, а також на завершальному етапі - свердління в тілі труби магістрального нафтопроводу наскрізного отвору, здійснили пошкодження вищевказаного об'єкту магістрального нафтопродуктопроводу. Вищевказані дії ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а саме наскрізне механічне свердління, проведення зварювальних робіт на тілі труби, монтаж виготовленого кустарним способом обладнання є грубим порушенням технологічного процесу роботи магістрального нафтопроводу, у зв'язку з чим з моменту початку втручання до трубопроводу (розкопування трубопроводу, здійснення зварювальних робіт, механічне свердління тіла труби) до моменту завершення аварійно-відновлювальних робіт, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 фактично було створено аварійну ситуацію на трубопроводі, яка могла у будь-який момент призвести до розриву труби трубопроводу, відриву змонтованого без дотримання технології та відповідного випробування додаткового (не сертифікованого) обладнання, виливу та вибуху дизельного палива, виникнення пожежі, забруднення навколишнього середовища, що створювало загрозу для життя та здоров'я людей. Окрім того, після пошкодження вищевказаного нафтопродуктопроводу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, шляхом під'єднання розгалуженої системи шлангів високого тиску, однією із сторін до вищезазначеного кульового крану, привареного до трубопроводу, а іншою - опущеною до ємності, синього кольору, об'ємом 3000 (три тисячі) літрів, що знаходилась в будинку АДРЕСА_6, яка в свою чергу за допомогою спеціальних отворів (кранів) та пластикового шлангу з розгалуженнями була об'єднана з п'ятьма ідентичними ємностями, шляхом паралельного наповнення цих ємностей, здійснювали викрадення нафтопродукту (дизельного палива), що знаходиться у володінні ДП «Прикарпатзахідтранс». В подальшому, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, з метою реалізації свого злочинного умислу до кінця, за допомогою заздалегідь заготовлених знарядь та засобів, а саме гумового шлангу, високого тиску, який одним кінцем під'єднано до вищевказаного пластикового шлангу, яким об'єднані вищеописані ємності, розташовані в будинку АДРЕСА_6, а іншим до електронасосу марки «Rover Pompe» моделі «BE-M 50», до якого, в свою чергу, одним кінцем був під'єднаний гофрований, гумовий шланг, високого тиску, на кінці якого був наявний кран, здійснювали перекачування нафтопродуктів (дизельного палива) з ємностей в будинку до ємності, якого заздалегідь був обладнаний транспортний засіб марки «Mercedes-Benz» моделі «612D», номер кузову НОМЕР_2, д.н.з. НОМЕР_1, 1998 року виготовлення, білого кольору та, в подальшому, перевезення викраденого дизельного палива до інших, не встановлених, на даний час місць, де здійснювалась його реалізація (продаж). 16 серпня 2017 року близько 06 год. 50 хв. працівниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Хазард», ідентифікаційний код юридичної особи 39447394 (далі - ТОВ «Хазард»), що здійснюють охорону вищевказаного нафтопродуктопроводу, на підставі договору № 74/01-205 від 02.09.2015 укладеного між ТОВ «Хазард» та ДП «Прикарпатзахідтранс», в порядку ч. 2 ст. 207 КПК України, здійснено затримання ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на місці вчинення ними кримінального правопорушення, а саме на в'їзді до подвір'я вищезазначеного будинку АДРЕСА_6, під час чергового перекачування ними викрадених нафтопродуктів з ємностей, що знаходились у вказаному будинку до ємності, розташованої у кузові вищеописаного транспортного засобу марки «Mercedes-Benz» та спроби їх (викрадених нафтопродуктів) транспортування до місць збуту. 16 серпня 2017 року о 07:30 год. ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 затримано в порядку п. 1 ч. 1 ст. 208 КПК України. На момент затримання вищеперерахованих осіб, у вищевказаних ємностях, що розміщені в будинку знаходилось 4890 (чотири тисячі вісімсот дев'яносто) літрів нафтопродукту, а в ємності, що знаходилась у транспортному засобі марки «Mercedes-Benz» 4100 (чотири тисячі сто) літрів нафтопродукту. Враховуючи викладене ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, своїми умисними діями, вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 292 КК України, а саме пошкодження об'єкту магістрального нафтопродуктопроводу, що призвело до порушення нормальної роботи зазначеного трубопроводу, вчинене за попередньою змовою групою осіб. 16 серпня 2017 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні ними кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 292 КПК України.

В своєму клопотанні слідчий зазначає, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, ніде не працює, існує ризик того, що останній, перебуваючи на волі, переховуватиметься від органу досудового розслідування та/або суду. Окрім того, враховуючи, що місцезнаходження всіх речових доказів у вказаному кримінальному провадженні, зокрема знарядь та засобів, за допомогою яких здійснювалось пошкодження вищевказаного нафтопродуктопроводу, не встановлена, а також, органу досудового розслідування й досі не відомі місця збуту викраденого нафтопродукту, а тому існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_3 знаходячись на волі може знищити, сховати або спотворити речі, що мають значення речових доказів у вказаному кримінальному провадженні, а також останній може незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, зокрема ОСОБА_8, ОСОБА_9 та інших, шляхом їх залякування чи будь-яким іншим чином, оскільки їх покази мають доказове значення у цьому провадженні, тим самим вчинивши інше кримінальне правопорушення. Враховуючи вищевикладене, а також те, що запобігти вказаним вище ризикам, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу аніж як тримання під вартою, неможливо слідчий просить клопотання задовольнити.

В судовому засіданні встановлено, що клопотання про обрання відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, разом з матеріалами клопотання, вручено підозрюваному та його захиснику о 10 год. 20 хв. 18.08.2017 року.

У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, просили таке задовольнити, та обрати відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою, враховуючи те, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, ніде не працює, існує ризик того, що останній, перебуваючи на волі, переховуватиметься від органу досудового розслідування та/або суду, може знищити, сховати або спотворити речі, що мають значення речових доказів у вказаному кримінальному провадженні, оскільки місцезнаходження всіх речових доказів у вказаному кримінальному провадженні, зокрема знарядь та засобів, за допомогою яких здійснювалось пошкодження вищевказаного нафтопродуктопроводу, не встановлено, а також, органу досудового розслідування й досі не відомі місця збуту викраденого нафтопродукту, крім того останній може незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, зокрема ОСОБА_8, ОСОБА_9 та інших, шляхом їх залякування чи будь-яким іншим чином, оскільки їх покази мають доказове значення у цьому провадженні, тим самим вчинивши інше кримінальне правопорушення, а застосування більш м'яких запобіжних заходів з огляду на вищенаведене не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам. Зазначили, що потерпілою стороною заявлено цивільний позов на суму завданих збитків у розмірі 1722916 грн.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_3 проти задоволення клопотання заперечив, просив обрати відносно нього більш м"який запобіжний захід не пов"язаний з триманням під вартою. Пояснив, що не має наміру переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженню чи вчинити інше кримінальне правопорушення. Зазначив, що дане кримінальне правопорушення не вчиняв і відношення до нього немає.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_3 - адвокат Мокану Д.В. просив у задоволенні клопотання відмовити. Зазначив, що клопотання слідчого є безпідставним та необгрунтованим. Пояснив, що його підзахисний не має наміру переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженню чи вчинити інше кримінальне правопорушення.

Заслухавши думку прокурора, який підтримав внесене клопотання, пояснення слідчого щодо внесеного клопотання, пояснення ОСОБА_3 та його захисника, слідчий суддя приходить до наступного.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Крім того, згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України взяття під варту як запобіжний захід може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п»ять років.

Слідчий суддя вирішуючи питання про взяття під варту, перш за все має вирішити питання чи існують підстави для "розумноюї підозри" щодо причетності підозрюваного до злочину.

Розумність підозри , на якій має грунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантій від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у ст. 5 Конвенції .

Відповідно практики ЄСПЛ "розумна підозра" у вчиненні кримінального правопорушення, про яку йдеться у ст.5 пар.1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа , можливо вчинила злочин.

Вимога розумної підозри містить у собі два питання. Перше з них становить питання права: розумна підозра має стосуватися правопорушення, передбаченого законом. Друге - питання факту мають бути доведені обставини, які за розумного та неупередженого тлумачення викликають підозру щодо причетності певної особи до певного злочину

Слідчий суддя звертає увагу на те, що ця вимога не означає, що сторона обвинувачення навіть на раніх стадіях розслідування, зобов"язана довести всі елементи правопорушення, оскільки цей стандарт не вимагає, щоб сторона обвинувачення мала докази, достатні для остаточного вирішення питання про винуватість.

При цьому слідчий суддя враховує, що стандарт переконання "розумна підозра" достатньо вимогливий, хоча значно слабкіший за стандарт "поза розумним сумнівом", який вимагається" для кримінального засудження.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 292 КК України який відноситься до категорії тяжких та за який передбачено покарання у виді обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.

Також при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує відомості, які характеризують особу підозрюваного, а саме те, що ОСОБА_3 вважається таким, що не має судимості, має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні одну неповолітню дитину, тимчасово не працює.

Під час обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 слідчий суддя враховує вимоги ст. ст. 5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також положення викладені у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі Лабита проти Італії від 06.04.2000 року, згідно якого тримання підозрюваного під вартою на початку розслідування може бути обгрунтовано лише показаннями свідків, а також рішення Європейського суду з прав людини у справі Фераро- Бараво проти Італії від 14.03.1984 року, в якому зазначено що затримання і тримання під вартою особи під вартою, безумовно, допустимі не тільки у випадках доведеності факту вчинення злочину і його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою попереднього розслідування, досягнення мети якого служить тримання під вартою.

Слідчий суддя також зважає на те, що під час досудового розслідування важливим також є захист потерпілих та свідків, що слугує забезпеченню належного відправлення правосуддя шляхом отримання показань свідків без будь-яких перешкод.

Зазначені обставини в своїй сукупності, на думку слідчого судді, дають підстави вважати, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_3 з метою уникнення від кримінальної відповідальності, буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженню чи вчинити інше кримінальне правопорушення.

Приймаючи до уваги вищенаведене та фактичні обставини справи, слідчий суддя вважає, що матеріали внесеного клопотання містять достатньо обставин, які свідчать, що інші більш м'які запобіжні заходи можуть бути недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому слідчий суддя приходить до висновку, що внесене слідчим клопотання є обґрунтованим, відповідає вимогам закону та підлягає до задоволення.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов»язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов»язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Для того щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного слідчий суддя з урахуванням положень ст. ст. 177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, необхідно мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення підозрюваним обов»язків, передбачених КПК України слідчий суддя враховує як характер кримінального правопорушення у якому підозрюється особа, кількість та ступінь ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного, а також розмір завданої шкоди заявлений у цивільному позові, та вважає, що в даному випадку має місце виключний випадок і застава в максимальному розмірі передбаченому ч.5 ст. 182 КПК України, не в повній мірі гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов"язків, оскільки розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, і вважає за необхідним визначити її у розмірі 216 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 345600, 00 (триста сорок п"ять тисяч шістсот грн. 00 коп.) грн..

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України підозрюваний ОСОБА_3 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави, на ОСОБА_3 відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, слід покласти наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.

Також роз'яснити ОСОБА_3, що в разі невиконання вище перерахованих обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця с. Угля, Тячівського району, Закарпатської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, одруженого, який має на утриманні одну неповнолітню дитину, тимчасово не працюючого, вважається таким, що не має судимості, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 292 КК України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання під вартою до 13 жовтня 2017 року включно.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_3 обов'язків, передбачених цим Кодексом - 216 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 345600, 00 (триста сорок п"ять тисяч шістсот грн. 00 коп.) грн.

Роз'яснити, що підозрюваний ОСОБА_3 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави на ОСОБА_3 покласти наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу;

- не відлучаться із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.

Роз'яснити ОСОБА_3, що в разі невиконання вище перерахованих обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області протягом п'яти днів.

Слідчий суддя О.А. Придачук