Постанова № 68396282, 18.08.2017, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

_____________ Справа № 299/2147/17

Номер рядка звіту 106

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.08.2017 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі: головуючого-судді Трагнюк В.Р., при секретарі Конар В.М., за участю позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови по справі про порушення митних правил,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови по справі про порушення митних правил.

Позов обґрунтовує тим, що постановою в.о. заступника начальника Закарпатської митниці ДФС Ургетія Сергія Володимировича про порушення митних правил № 0924/30500/17 від 09 липня 2017 року її притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 470 МК України та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 8500 гривень. Позивач вважає, що дана постанова підлягає скасуванню, оскільки в його діях відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 3 ст. 470 МК України. Позивач зазначає, що транспортний засіб на територію України ніколи не ввозив, прав на керування транспортним засобом ніколи не отримував. 28 листопада 2015 року перетинала кордон через митний пост "Ужгород" в якості пасажира, коли поверталась із Словаччини. Водій який її підвозив сам передав прикордоннику її закордонний паспорт. Водія не знала, його раніше ніколи не бачила. При винесенні оскаржуваної постанови відповідач не з"ясував та не довів її вину у вчиненні правопорушення. У постанові вказано, що винуватість позивача доведена на підставі опитування інспектора митниці, який 1,5 роки тому проводив митне оформлення транспортного засобу, і що позивачем було подано технічний паспорт на транспортний засіб, доручення на право користування автомобілем та паспорт громадянина України. В той же час ці твердження є голослівними. Взагалі не вказано інспектора митниці з яким проведено опитування, відсутні копії документів, які ніби позивач подав на митниці при перетині кордону.

Позивач в судовому засіданні обставини та вимоги позову підтримала, просила такі задовольнити. Також пояснила, що транспортний засіб на територію України ніколи не ввозила, прав на керування транспортним засобом не отримувала. 28 листопада 2015 року перетинала кордон через митний пост "Ужгород" в якості пасажира, коли поверталась із Словаччини. Водій який її підвозив сам передав прикордоннику її закордонний паспорт. Водія не знала, його раніше ніколи не бачила.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з"явився, про розгляд справи повідомлений належним чином. Розгляд справи проведено відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України.

Заслухавши пояснення, дослідивши наявні у справі докази та враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін, суд прийшов до наступного висновку.

Як достовірно встановлено судом, постановою в.о. заступника начальника Закарпатської митниці ДФС Ургетія С.В. про порушення митних правил № 0924/30500/17 від 09 липня 2017 року позивача притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 470 МК України та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 8500 гривень (а.с.8-11).

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення відносно позивача та приймаючи оскаржувану постанову за ч. 3 ст. 470 КУпАП, відповідачем не було перевірено, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи витребувано необхідні додаткові матеріали, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

За оскаржуваною постановою ОСОБА_1 28.11.2015 року о 19 год. 38 хв. через митний пост "Ужгород" Закарпатської митниці ДФС в митному режимі "транзит" на митну територію ввезено транспортний засіб марки "SKODA FABIA", реєстраційний номер Польської республіки - НОМЕР_2, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1. Станом на 04.05.2017 року вказаний автомобіль не вивезено за межі митної території України. Згідно п. 1 ст. 95 Митного кодексу України, строк транзиту транспортного засобу через митну територію України не повинен перевищувати 10 діб, а у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб. Враховуючи інформаційні дані центральної бази Єдиної Автоматизованої Інформаційної Системи Держмитслужби, громадянка ОСОБА_1 мала вивезти даний автомобіль до 03.12.2015 року або до 08.12.2015 року у разі вивезення в зоні діяльності іншої митниці, тим самим вона перевищила граничний термін транзиту більше ніж на десять діб. Від надання пояснення ОСОБА_1 відмовилась згідно ст. 63 Конституції України.

На переконання суду, інформаційні дані центральної бази Єдиної Автоматизованої Інформаційної Системи Держмитслужби, в даному випадку, не можуть утворювати в діях позивача склад правопорушення, передбачений ч. 3 ст. 470 МК України, слугувати єдиною та безумовною підставою для притягнення її до відповідальності.

Суд при розгляді даної забезпечував повноту, всебічність та об"єктивність вирішення даної справи. Витребував від відповідача належним чином посвідчені матеріалів справи про порушення митних правил за якими прийнято оскаржуване рішення. Відповідач ухилився від виконання обов"язку доказування, на власний розсуд скористався своїми правами.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 508 МК України складання протоколу про порушення митних правил законодавець відносить до процесуальної дії.

Порядок вчинення такої процесуальної дії закріплений у ст. 494 МК України.

У відповідності до ч. 4 ст. 494 МК України якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, відмовляється підписати протокол, до протоколу вноситься відповідний запис. Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, має право дати пояснення та висловити зауваження щодо змісту протоколу, а також письмово викласти мотиви своєї відмови від підписання протоколу. Власноручно викладені цією особою пояснення додаються до протоколу, про що до протоколу вноситься відповідний запис із зазначенням кількості аркушів, на яких подано такі пояснення.

Протокол складається у двох примірниках, один з яких вручається під розписку особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил (ч. 7 ст. 494 МК України).

У разі відмови особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, одержати примірник протоколу до протоколу вноситься відповідний запис, який підписується посадовою особою органу доходів і зборів, яка склала протокол, та свідками, якщо вони є, після чого зазначений примірник протягом трьох робочих днів надсилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, за повідомленою нею або наявною в митниці адресою (місце проживання або фактичного перебування). Протокол вважається врученим навіть у разі, якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не перебувала за повідомленою нею адресою або місце проживання чи фактичного перебування, назване нею, є недостовірним (ч. 8 ст. 494 МК України).

З дослідженої в судовому засіданні копії протоколу про порушення митних правил відносно позивача вбачається, що вказані вимоги Закону при його складанні дотримані не були, оскільки позивачу не було забезпечено право дати пояснення та висловити зауваження щодо змісту протоколу, відповідно до ст. 494 МК України.

Твердження у постанові про відмову позивача від дачі пояснення на підставі ст. 63 Конституції суперечить змісту протоколу від 04.05.2017 року та листу за підписом ОСОБА_1 від 15.05.2017 року, адресованому відповідачу.

Відповідно до вимог МК України: ч.1 ст.498 - особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил у органі доходів і зборів або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у органі доходів і зборів та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови органу доходів і зборів, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

ч.ч.1 і 2 ст.526 - справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.

ст.531- підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є:

1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил;

2) необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду;

3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи;

4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду;

5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення;

6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.

Суд констатує, що у діях позивача відсутні ознаки порушення митних правил, передбачені ст. 470 МК України.

Відповідно до ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно ч. 1 ст.470 МК України, перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем, до органу доходів і зборів призначення (а при переміщенні в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів - від одного підрозділу цього органу до іншого), митних або інших документів на ці товари, транспортні засоби не більше ніж на одну добу - тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою цієї статті, особою, яка протягом року притягалася до відповідальності за вчинення такого правопорушення, а так само перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари, транспортні засоби більше ніж на одну добу, але не більше ніж на десять діб - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 2). Перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 3).

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 95 МК України, для автомобільного транспорту встановлено строк транзитних перевезень у разі переміщення в зоні діяльності одного митного органу - 5 діб.

Структура складу адміністративного правопорушення містить:

1) об'єкт правопорушення - суспільні відносини в тій чи іншій сфері, на нормальний розвиток яких посягає правопорушення;

2) об'єктивну сторону - конкретні дії, що виразилися в порушені встановлених правил;

3) суб'єкт правопорушення - конкретна осудна фізична особа, що досягла 16-річного віку;

4) суб'єктивну сторону складу - ставлення особи до вчиненого нею діяння, тобто вину у формі умислу чи необережності.

Всі перераховані ознаки визначають у сукупності склад адміністративного правопорушення.

Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 КУпАП характеризується наявністю прямого умислу так і необережністю.

Судом не встановлено обставини, які б вказували на те, що позивач, в даному розглядуваному випадку, умисно або з необережності перевищив встановлений статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем, до органу доходів і зборів призначення (а при переміщенні в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів - від одного підрозділу цього органу до іншого), митних або інших документів на ці товари, транспортні засоби більше ніж на одну добу, але не більше ніж на десять діб.

Відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення на вказане належно уваги не звернув.

Так, відповідач не врахував, що позивач не отримував посвідчення водія, що стверджується довідкою начальника ТСЦ-2146 (а.с.13). В його діях відсутня об'єктивна сторона правопорушення - конкретні дії, що виразилися в порушені встановлених правил.

Отже суд погоджується з доводами позивача про те, що ним безпосередньо транспортний засіб ним не був ввезений на територію України, у зв"язку з чим на нього не могло бути покладено обов"язок вивезти його у визначений митним органом строк за межі України.

Наведені норми Митного кодексу України та встановлені в судовому засіданні обставини по справі вказують на те, що позивача притягнуто до відповідальності на не підставі та не в порядку у встановленому законом, у зв'язку з чим оскаржувана постанова підлягає скасуванню, як протиправна.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Скасувати постанову в.о. заступника начальника Закарпатської митниці ДФС Угретій Сергія Володимировича про порушення митних правил № 0924/30500/17 від 03 липня 2017 року про притягнення до відповідальності за ч. 3 ст. 470 МК України громадянки ОСОБА_1.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий В. Р. Трагнюк