Рішення № 6839581, 04.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/382 04.11.09 За позовом          Закритого акціонерного товариства «ЕМКО» До          Товариства з обмеженою відповідальністю «НГБ-Промцивільбуд» Про          стягнення 79 996,51 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача                    Соколовська Л.І. –предст. (дов.№161 від 06.07.2009 р.)

Від відповідача          не з’явився

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «НГБ –Промцивільбуд»грошових коштів у розмірі 79996,51 грн. внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань по оплаті за поставлений товар.

Ухвалою суду від 01.10.2009 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/382 та призначено розгляд справи на 04.11.2009 р.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі не виконав, в судове засідання представник відповідача не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” із змінами).

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

На підставі ст.75 ГПК України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 04.11.2009 р. оголошено повний текст рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем був поставлений на адресу відповідача товар (електротехнічне обладнання) на загальну суму 427 776,63 грн., згідно видаткових накладних.

Відповідачем частково оплачено вартість поставленого товару на загальну суму 352 928,85 грн.

Товар, поставлений позивачем за видатковими накладними № ЕМ 50486 від 17.04.2008 р, № ЕМ50487 від 17.04.2008 р., № ЕМ50489 від 17.04.2008 р., № ЕМ50354 від 20.03.2008 р. та № ЕМ50228 від 25.02.2008 р. на загальну суму 74 847,78 грн. відповідачем залишився неоплаченим.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Статтями 202, 205 ЦК України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до положень ст.ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Також статтею 181 ГК України визначений загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема в частині 1 статті зазначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлені спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що між сторонами шляхом поставки позивачем товару по видатковим накладним та прийняття його відповідачем було укладено Договір поставки, за яким позивач зобов'язався передати відповідачеві товар, а відповідач зобов'язався прийняти його та сплатити його вартість.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України передбачено: якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач свої зобов’язання виконав частково, перерахував на рахунок позивача 352 928,85 грн.

Таким чином сума основної заборгованості відповідача перед позивачем становить 74847,78 грн.

Оскільки між сторонами не було укладено договору та встановлено терміну проведення розрахунків, 16.01.2009 р. позивач направив відповідачеві повідомлення про встановлення терміну проведення розрахунків в сім днів згідно ст. 530 ЦК України. Враховуючи максимальний термін доставки пошти по Україні 4 дні, строк оплати –20.01.2009 р.

23.01.2009 р. відповідач надіслав на адресу позивача лист за № 2, в якому повністю визнав наявність заборгованості у розмірі 74 847,78 грн. та зобов’язався сплатити її до 14.002.2009 р.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем станом на день розгляду спору заборгованість у розмірі 74 847,78 грн. за поставлений товар не сплачена.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем доказів погашення заборгованості перед позивачем суду не надано.

У відповідності до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума 3% річних складає 1 021,21 грн., збитків від інфляції –4 127,52 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми 3% річних та збитків від інфляції відповідачем суду не надано. Розрахунки 3% річних та збитків від інфляції відповідають матеріалам справи та чинному законодавству.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 1 021,21 грн. та збитків від інфляції у розмірі 4 127,52 грн. підлягають задоволенню.

Таким чином, вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то витрати пов’язані з оплатою адвокатських послуг, державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 202, 205, 526, 530, 625, 626, 629, 638, 639 ЦК України, ст. ст. 181, 193 ГК України, ст. ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «НГБ-Промцивільбуд»(04119, м. Київ, вул. Сім’ї Хохлових, 15, р/р 26001032032001 в ВАТ КБ «Інтербанк»м. Київ, МФО 300216, код 32962038, а у випадку відсутності коштів – з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Закритого акціонерного товариства «ЕМКО»(03680, м. Київ, вул. Виборзька, 99, р/р260090140337937 у філії ВАТ «Укрексімбанк» м. Київ, МФО 380333, код 01412785) 74 847 (сімдесят чотири тисячі вісімсот сорок сім) грн. 78 коп. - основного боргу, 1 021 (одну тисячу двадцять одну) грн. 21 коп. –3% річних, 4 127 (чотири тисячі сто двадцять сім) грн. 52 коп. –збитків від інфляції, 799 (сімсот дев’яносто дев’ять) грн. 96 коп. –державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                                    Л.В.Прокопенко