Ухвала суду № 6839427, 18.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 УХВАЛА Справа № 34/276 18.11.09 За заявою          Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційного банку «Західінкомбанк» на дії                    відділу державної виконавчої служби Солом’янського районного управління юстиції у м. Києві у справі № 34/276 За позовом          Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Охоронна-Життя» до          Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційного банку «Західінкомбанк»                                                   про                     зобов’язання вчинити певні дії                                                                                                     Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від заявника                    Задорожна Л.М.,

від боржника                     Гаврилюк С.І.,

від ВДВС                    Бурлак Р.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.06.2009 у справі 34/276, позов задоволено повністю. Зобов’язано Товариство з обмеженою відповідальністю КБ «Західікомбанк»виконати платіжні доручення Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Охорона-Життя»№4 на загальну суму 563865 грн. 75 коп., №3 на загальну суму 380000 грн. Стягнуто з Товариство з обмеженою відповідальністю КБ «Західікомбанк»на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Охорона-Життя» 85 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

16.07.2009 на виконання рішення Господарського суду м. Києва від 10.06.2009 у справі №34/276, яке набрало законної сили 30.06.2009 видано накази.

05.10.2009 заявником, в порядку ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України подано скаргу на дії державного виконавця при проведені примусового виконання рішення по винесенню постанови про накладення штрафу ВП №13880794 від 17.09.2009 (далі –Постанова).

Ухвалою суду від 09.10.2009 призначено розгляд заяви на 04.11.2009.

У ході проведення судового засідання 04.11.2009, під час якого були присутні всі учасники судового процесу судом було оголошено перерву до 18.11.2009.

Обґрунтовуючи подану скаргу, Банк посилається на той факт, що ВДВС незаконно прийняв Постанову, оскільки вона суперечить вимогам статей 75, 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

ВДВС проти поданої скарги заперечив, так як ним були проведені всі дії відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Дослідивши доводи поданої скарги, заслухавши пояснення представників скаржника, позивача та ВДВС, Господарський суд м. Києва вважає подану скаргу №360 від 02.10.2009 про визнання неправомірним дій ВДВС щодо винесення Постанови не обґрунтованою в силу наступного.

Відповідно до статті 115 ГПК України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону України «Про виконавче провадження»; за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; в інших передбачених законом випадках (стаття 18 Закону).

Державний виконавець як працівник органу державної виконавчої служби за ст. 7 Закону України «Про виконавчу службу», зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати у своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України, а з огляду на ст. 7 Закону України «Про виконавче провадження»- використовувати надані йому права у точній відповідності до закону.

В силу ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Згідно з частиною 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

24.07.2009 ВДВС керуючись ст.ст. 3, 18, 24 Закону України «Про виконавче провадження»виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №13880794 щодо примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва №34/276 від 16.07.2009, яким зобов’язано ТОВ КБ «Західінкомбанк»виконати платіжні доручення ТОВ «СК «Охорона-Життя»№4 на загальну суму 563865,75 грн. та №3 на загальну суму 380000 грн.

У відповідності до п.2 постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №13880794, ВДВС визначив строк для добровільного виконання наказу, в термін до 30 липня 2009 року.

19.08.2009 ВДВС направив до ТОВ КБ «Західінкомбанк»вимогу за №435/5 про термінове виконання рішення суду.

За участю стягувача та ВДВС було складено Акт державного виконавця від 16.09.2009, яким було встановлено, що рішення суду від 10.06.2009 добровільно виконано не було.

Статтею 76 Закону України «Про виконавче провадження»після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 24 цього Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення.

Законом передбачено випадки, коли виконавчий документ може бути повернуто до органу, який його видав.

Зокрема, державний виконавець може повернути виконавчий документ до зазначеного органу у разі:

- невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 19 Закону - на підставі винесеної ним постанови про відкладення відкриття виконавчого провадження (стаття 27 Закону);

- якщо виконати рішення без участі боржника неможливо - на підставі постанови державного виконавця, затвердженої начальником відповідного відділу Державної виконавчої служби (стаття 76 Закону).

17.09.2009 ВДВС керуючись приписами статті 5 Закону України «Про виконавче провадження»виніс Постанову, якою за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, наклав на боржника –ТОВ КБ «Західінкомбанк»штраф у розмірі 340 грн.

Пунктом 2 зазначено Постанови боржнику (скаржнику) призначено новий строк для виконання, до 26.09.2009.

Постановою Правління Національного банку України від 12.02.2009 № 68 «Про призначення тимчасової адміністрації в Товаристві з обмеженою відповідальністю комерційний банк «Західінкомбанк»призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік (13.02.2009-12.02.2010), мораторій на задоволення вимог кредиторів введено з 13.02.2009 до 12.08.2009, відповідно до постанови Правління Національного банку України від 05.08.2009 №450 продовжений мораторій на задоволення вимог кредиторів з 13.08.2009 до 12.02.2010, крім зобов’язань за договорами банківських вкладів (депозитів), договорами банківських рахунків, а також за зобов’язаннями щодо переказу коштів у межах лімітів, установлених тимчасовим адміністратором банку і погоджених Національним банком України.

Посилання Скаржника на статтю 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»(у редакції до 06.08.2009), відповідно до якої мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації суд не приймає до уваги в силу наступного.

Стаття 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»містила (у редакції,що діяла до 06.08.09) визначення поняття мораторій, в якому відображена його суть, і під яким розуміється зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Частиною 3 статті 85 (у редакції,що діяла до 06.08.09) Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що протягом дії мораторію:

1) забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України;

2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Аналіз зазначених та інших положень Закону України «Про банки і банківську діяльність»дають підстави для висновку, що положення про мораторій надають банкам можливість відстрочити виконання своїх прострочених зобов’язань на час дії мораторію без застосування до банків відповідних санкцій, і забороняють на цей час застосування державного примусу щодо реалізації захисту прав та інтересів господарюючих суб’єктів (клієнтів чи інших контрагентів банку) шляхом звернення стягнення на підставі виконавчих документів (інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України).

За змістом статті 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції.

Оскільки, постановою ВДВС відкрито виконавче провадження від 24.07.2009 в частині зобов’язання вчинити певні дії, а саме виконати платіжні доручення, які є власністю ТОВ «Страхова компанія «Охоронна-Життя»на його ж рахунки, відкриті в інших банках, а не стягнення на підставі виконавчих документів, а відтак ВДВС правомірно наклав на боржника штраф у розмірі 340 грн.

Частиною 1 статті 87 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.

З огляду на викладені обставини, доводи скаржника визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Що ж стосується посилання скаржника на той факт, що постанова про накладення арешту начальником відділу державної виконавчої служби не затверджена, суд до уваги його не приймає, оскільки це не є підставою для скасування оскаржуваної Постанови.

Разом з ти, у ході проведення судового засідання 18.11.2009 скаржник повідомив, про те, що 01.10.2009 відбулась реорганізація шляхом перетворення Товариства з обмеженою відповідальністю комерційного банку «Західінкомбанк»в Публічне акціонерне товариство «»Західінкомбанк»відповідно до рішення тимчасового адміністратора банку Ярошенко Г.І, яка діє на підставі постанови Пралівння національного банку України від 23.07.2009 №422. Банк є повним правонаступником всіх прав та обов’язків Товариства з обмеженою відповідальністю комерційного банку «Західінкомбанк», який був правонаступником комерційного банку «Західінкомбанк», який був правонаступником комерційного банку «Скіфія-банк», зареєстрованого в Національному банку України 11.03.1993 за №153 та створеного відповідно до Установчої угоди від 08.12.1992 і зареєстрованого Національним банком України 11.03.1991 за номером 153.

Статтею 25 ГПК України передбачено, що в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

Враховуючи викладене та керуючись Законом України «Про виконавче провадження», статтями 25, 33, 76, 86, 121-2 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Замінити Товариство з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Західінкомбанк»його правонаступником Публічним акціонерним товариством «Західінкомбанк»(ідентифікаційний код 19233095).

Відмовити Публічному акціонерному товариству Комерційному банку «Західінкомбанк»в задоволенні скарги №360 від 02.10.2009 в повному обсязі.

Ухвала може бути оскаржена в установленому законом порядку.

СуддяСташків Р.Б.