Ухвала суду № 68394065, 16.08.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 639/6026/16-ц Головуючий суддя І інстанції Іванова І. В.

Провадження № 22-ц/790/4945/17 Суддя доповідач Кружиліна О.А.

Категорія: інші

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2017 року Апеляційний суд Харківської області у складі:

головуючого Кружиліної О.А.,

суддів Кіся П.В.,

Хорошевського О.М.,,

за участю секретаря Сементовської О.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3

на ухвалу Жовтневого районного суду міста Харкова від 06 липня 2017 року

за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

встановив:

У серпні 2016 року ОСОБА_4 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду міста Харкова від 29 вересня 2016 року у даній справі було відкрито провадження, справу призначено до судового розгляду.

26 січня 2017 року представником позивача ОСОБА_5 заявлено клопотання про витребування у Державної прикордонної служби України письмову інформацію про те, чи перетинав ОСОБА_2 державний кордон України за період з 01.01.2016 року по 01.04.2016 року; в яку країну виїхав (якщо це так) ОСОБА_2; чи зафіксовано в'їзд (повернення) до України ОСОБА_2 за період з 01.03.2016 року по сьогоднішній час, посилаючись на те, що находження відповідача за межами держави, має інші суттєві юридичні наслідки для вирішення справи, а у позивача виникли об'єктивні складнощі в отриманні таких доказів по справі.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Харкова від 06 липня 2017 року витребувано у Державної прикордонної служби України інформацію наступного змісту:

- чи перетинав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, державний кордон України за період з 01.01.2016 року по 01.04.2016 року;

- в яку країну виїхав (якщо це так) ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1;

- чи зафіксовано в'їзд (повернення) до України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за період з 01.03.2016 року по сьогоднішній час.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, ставить питання про скасування вказаної ухвали та постановлення нової, якою відмовити у задоволенні клопотання про витребування доказів.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Задовольняючи заяву та постановляючи ухвалу про витребування доказів, суд першої інстанції виходив із наявності підстав, передбачених статтею 137 ЦПК України.

Проте, погодитись з такими висновками не можна, оскільки суд дійшов їх з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до частини 1, 2 статті 133 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів.

Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів.

У випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їхклопотанням зобов'язаний витребувати такі докази.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є стягнення аліментів.

Зі змісту клопотання про витребування доказів вбачається, що представник позивача просить суд витребувати відомості відносно перетинання державного кордону ОСОБА_2 Обґрунтування щодо значення таких даних для вирішення спору по суті заявник не навів, що, у свою чергу, дає підстави вважати, що подане клопотання про витребування персональних даних відповідача фактично направлене на затягування розгляду справи по суті.

За змістом статті 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяє всебічному і повному з»ясуванню обставин справи.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

За таких обставин апеляційна скарга представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 підлягає задоволенню, а ухвалу Жовтневого районного суду міста Харкова від 06 липня 2017 року слід скасувати з підстав, передбачених частиною 2 статті 312 ЦПК України, відмовивши представнику позивача у задоволені заяви про витребування доказів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312-315, 317, 319, 321, 324 ЦПК України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - задовольнити.

Ухвалу Жовтневого районного суду міста Харкова від 06 липня 2017 року - скасувати.

Відмовити представнику позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 у задоволені заяви про витребування доказів.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню у касаційному порядку відповідно до статті 324 ЦПК України не підлягає.

Головуючий О.А. Кружиліна

Судді П.В. Кісь

О.М. Хорошевський