Постанова № 68393181, 21.08.2017, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/1845/17

Номер провадження 2-а/623/129/2017

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2017 року м. Ізюм

Суддя Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Одарюк М. П.

розглянувши у порядку скороченого провадження в приміщенні суду адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити ді

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, яким просить:

Визнати протиправною відмову Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області в особі його Борівського відділу у здійсненні перерахунку щомісячного довічного утримання, з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, на підставі довідок Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області №04-54/288 та №04-54/289 від 25 травня 2017 року.

Зобов'язати Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області здійснити перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання у розмірі 90 %, з включенням суми матеріальної допомоги, починаючи з моменту звернення за отриманням довічного грошового утримання - з 28 вересня 2016 року, виходячи із розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді - 27308 грн. 33 коп. на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області №04-54/289 від 25 травня 2017 року., а з 01 грудня 2016 року, виходячи із розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді - 30133 грн. 33 коп. на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області №04-54/288 від 25 травня 2017 року, без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 640 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 27.09.2016 року її відраховано зі штату Борівського районного суду Харківської області. Після її відрахування саме уповноваженою особою суду було підготовлено необхідний пакет документів для звернення до органів ПФУ для призначення довічного грошового утримання. Окрім інших документів, була надана Довідка про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, на підставі якої їй і було призначене щомісячне довічне грошове утримання. Проте, у зазначеній довідці помилково не були вказані інші виплати, які враховуються при обчисленні довічного грошового утримання, а саме матеріальна допомога до відпустки у розмірі посадового окладу, яка включена в оподатковуваний дохід.

Про це стало відомо 25 травня 2017 року, коли ТУ ДСА в Харківській області були надані нові довідки для подання до органів ПФУ, а саме: Довідка про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання (станом на момент звільнення у відставку), відповідно до якої розмір заробітної плати, яка має бути врахована при призначенні щомісячного довічного грошового утримання - 27308 грн. 33 коп. Також нова Довідка надана і станом на грудень 2016 року, відповідно до якої розмір заробітної плати, яка має бути врахована при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 01 грудня 2016 року - 30133 грн.33 коп.

Через Борівський відділ позивачка звернулася до Ізюмського об'єднаного управління ПФУ із заявою про перерахунок раніше призначеного їй щомісячного довічного грошового утримання з 28 вересня 2016 року, виходячи із розміру заробітної плати - 27308 грн 33 коп, а з 01 грудня 2016 року, виходячи із розміру заробітної плати - 30133 грн.33 коп.

02.08.2017року їй було отримано рішення від 09.06.2017р. Ізюмського об'єднаного

управління Пенсійного фонду України Харківської області та рішення про відмову в перерахунку її щомісячного довічного грошового утримання. Свою відмову відповідач мотивував тим, що матеріальна допомога на оздоровлення не передбачена ст. 137 ЗУ « Про судоустрій і статус суддів» № 1402- VІІІ від 02.06.2016 року, а тому підстави для врахування її в заробіток для обчислення щомісячного довічного грошового утримання відсутні.

Таку відмову позивач вважає неправомірною. Просить розглядати справу за її відсутності за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем подано до суду заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначено, що відповідно до ст. 135 ЗУ « Про судоустрій та статус суддів» суддівська винагорода складається: з посадового окладу та доплат за: вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді; науковий ступінь; роботу , що передбачає доступ до державної таємниці, враховуючи вищезазначене, провести перерахунок ОСОБА_2, згідно наданих довідок - підстав немає, оскільки допомога на оздоровлення в складі суддівської винагороди законом не передбачена. Просять відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі.

Дослідивши доводи позовної заяви та заперечень на позов, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

02.07.2017 р. ОСОБА_1 звернулася до Ізюмського обєднанного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання у зв'язку з підвищенням з 01.12.2016 р. грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, додавши довідку територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області № 04-54/288 від 25.05.2017 року про заробітну плату.

Рішенням Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 09.06.2017 року було відмовлено у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки довідку територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області № 04-54/288, оскільки матеріальна допомога на оздоровлення не входить до переліку, встановленого ст.137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Законом України "Про судоустрій і статус суддів" врегульовані правові засади організації судової влади, загальний порядок забезпечення діяльності судів та інші питання судоустрою і статусу суддів (далі Закон).

Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону незалежність судді забезпечується окремим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, установлених законом, належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.

Відповідно до п.7 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005р. № 8-рп/2005 право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді. В цьому ж рішенні Конституційний Суд України вказав, що надання судді матеріального захисту є гарантією забезпечення його незалежності. Разом з тим будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя.

Конституційний Суд України у Рішенні від 03.06.2013р. № 3-рп/2013 зазначив, що будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя та права людини і громадянина на захист прав і свобод незалежним судом, оскільки призводить до обмеження можливостей реалізації цього конституційного права, а отже, суперечить частині першій статті 55 Конституції України (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини).

Згідно з п. 3 Рішення Конституційного суду України від 08.06.2016р. за № 4-рп/2016 щомісячне довічне грошове утримання є особливою формою матеріального забезпечення судді, полягає у гарантованій державою щомісячній грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання судді після звільнення від виконання обов'язків (відставки), а також життєвого рівня, гідного його статусу.

Згідно з ст. 6.4. Європейської хартії про статус суддів - суддя, що досяг встановленого законом віку для виходу у відставку з суддівської посади, яку займав протягом певного часу, повинен отримувати пенсію по виходу у відставку, рівень якої повинен бути як можна ближче до рівня останньої заробітної плати в якості судді.

Відповідно до ст.ст. 133-134 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010р. суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за вислугу років, перебування на адміністративній посаді, за науковий ступінь та роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, а при наданні щорічної відпустки - виплачується, крім суддівської винагороди, допомога на оздоровлення у розмірі посадового окладу.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода у грошовому виразі, що виплачується працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 вищезазначеного Закону визначено структуру заробітної плати до якої входить основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

При цьому, слід зазначити, що згідно з п. 2.3.3. Інструкції № 5 «Зі статистики заробітної плати» матеріальна допомога відноситься до заохочувальних та компенсаційних виплат та входить до складу фонду оплати праці.

Додатком № 2 до Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1, встановлена форма довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, у якій зазначається крім відомостей про судову винагороду інші виплати, які враховуються при призначенні (перерахунку) щомісячного грошового утримання суддям у відставці.

Відповідно до норм законодавства, зміст матеріальної допомоги полягає у виплаті грошових коштів.

Аналіз наведених положень дає підставу для зазначення про те, що матеріальна допомога є складовою системи оплати праці судді.

Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Частиною 1 статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Статтею 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначені виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. До такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії навіть незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Вищенаведене узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними в постановах від 20.02.2012 року № 21-430а11 та від 06.11.2013 року № 21-350а13, які в силу ст. 244-2 КАС України є обов'язковими для всіх судів України.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 126 Конституції України, незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і Законами України. Матеріальне забезпечення суддів, в тому числі суддів у відставці, та гарантії їх соціального захисту є одним із складових елементів принципу незалежності суддів.

У рішенні Конституційного Суду України від 03.06.2013 № 3-рп/2013 зазначено, що конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв'язку із досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання).

Викладене відповідає положенням Європейської хартії про закон «Про статус суддів», яка проголошує, що рівень виплат, який має отримувати суддя у відставці має бути якомога ближчим до рівня його останньої заробітної плати на посаді судді.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач, відмовляючи у проведенні перерахунку довічного грошового утримання з урахуванням матеріальної допомоги діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачений Законами України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «;Про судоустрій та статус суддів», «;Про пенсійне забезпечення».

В той же час, обов'язковою умовою надання правового захисту є наявність відповідно порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.167, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1.

Визнати протиправною відмову Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області в особі його Борівського відділу у здійсненні перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного утримання, з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, на підставі довідок Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області №04-54/288 та №04-54/289 від 25 травня 2017 року.

Зобов'язати Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області здійснити перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, у розмірі 90 %, з включенням суми матеріальної допомоги, починаючи з моменту звернення за отриманням довічного грошового утримання - з 28 вересня 2016 року, виходячи із розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді - 27308 грн. 33 коп. на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області №04-54/289 від 25 травня 2017 року., а з 01 грудня 2016 року, виходячи із розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді - 30133 грн. 33 коп. на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області №04-54/288 від 25 травня 2017 року, без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 640 грн.

Постанова підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Ізюмський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: М.П.Одарюк