Рішення № 68393042, 14.08.2017, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/3996/17

Провадження № 2/638/2892/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2017 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Грищенко І.О.

при секретарі - Самогньозд О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа ОСОБА_7, про визнання осіб такими, що втратили право проживання,

ВСТАНОВИВ:

16.03.2017 року позивачі звернулися до суду з позовною заявою, в якій просять визнати відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1

В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що вони, на підставі свідоцтва про права на спадщину після смерті батька - ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 року, являються власниками в рівних частинах квартири АДРЕСА_1. При житті батько зареєстрував в спірній квартирі своїх родичів, відповідачів у справі - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6. Реєстрація була викликана тим, що батькова родина переїхала з Азербайджанської республіки та не мали постійного місця реєстрації в Україні. Реєстрація була необхідна для працевлаштування та контролю з боку міграційної служби. Відповідачі в спірну квартиру не вселялися, їх особистих речей в квартирі немає. З грудня 2013 року родина відповідачів припинила спілкування з ними, їх місцезнаходження невідомо. В добровільному порядку відповідачі не знялися з реєстраційного обліку, через що вони вимушені звернутися з даним позовом до суду.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилися, подали письмові заяви, в яких підтримують позовні вимоги, просять задовольнити, справу розглядати без їх участі, не заперечують проти прийняття рішення при заочному розгляді.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про причину неявки не повідомили, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином, що підтверджується рекомендованою кореспонденцією, яку долучено до матеріалів справи. Доказів, які б підтверджували поважність причини неявки не надали, представника, який би діяв від їх імені до суду не направили. Заяви про перенесення розгляду справи або про розгляд справи за їх відсутністю до суду не надходило. Оскільки з причини неявки відповідачів неодноразово відкладалися судові засідання, суд вважає, що підстави для відкладення розгляду справи у відповідності вимог до ст. 191 ЦПК України, відсутні та продовжує розгляд справи за відсутністю відповідачів. За згодою позивачів суд ухвалює рішення при заочному розгляді, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що відповідає положенням ч.4 ст. 169, ст. ст. 224-226 ЦПК України.

Третя особа - ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилася, подала письмову заяву, в якій не заперечує проти заявлених позовних вимог, просить справу розглядати у її відсутність.

Суд, дослідивши матеріали справи та докази, надані в обґрунтування позову, вважає, що позовні вимоги законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судовим розглядом справи встановлено, що на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом від 04.03.2017 року, посвідчених приватним нотаріусом ХМНО Верещака Г.Л., зареєстрованих в реєстрі за №№ 1-142 та 1-143, після смерті батька - ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 року, позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності квартира АДРЕСА_1, по ? частині кожному. Право власності зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №19315120 від 04.03.2017 року та за №19315169 від 04.03.2017, що підтверджується даними витягів про реєстрацію права власності №81804635 від 04.03.2017 року та № 81804804 від 04.03.2017 року, копію яких долучено до матеріалів справи.

При житті батько позивачів зареєстрував в спірній квартирі своїх родичів, відповідачів у справі - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6. Реєстрація була викликана тим, що батькова родина переїхала з Азербайджанської республіки та не мали постійного місця реєстрації в Україні.

Реєстрація була необхідна для працевлаштування та контролю з боку міграційної служби.

Відповідачі в спірну квартиру не вселялися, їх особистих речей в квартирі немає, що підтверджується даними довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, виданої 06.03.2017 року за підписом голови ОСББ "Надія-Бойова78".

З грудня 2013 року родина відповідачів припинила спілкування з позивачами, на даний час місцезнаходження відповідачів невідомо.

Реєстрація в квартирі відповідачів обмежує права позивачів, як власників квартири, перешкоджає розпоряджатися належною їм власністю, оскільки вони вимушена сплачувати комунальні послуги, які нараховані комунальними службами на відповідачів, які в квартирі не проживають.

Згідно даних довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, виданої 06.03.2017 року за підписом голови ОСББ "Надія-Бойова78", в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_7.

Відповідачі після реєстрації в спірній квартирі не вселялися та в ній ніколи не проживали.

Відповідно до вимог ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Як зазначено в ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд і має право вчиняти щодо свого майна будь-які ї, які не суперечать закону.

Відповідно до вимог ст.. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з положеннями ст. 383 ЦК України, власник квартири має право використовувати помешкання для власного проживання та проживання членів своєї сім'ї.

Відповідно до вимог ст.. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом за відсутності члена сім'ї без поважних причин більше одного року, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом. Наявність будь-яких інших умов між сторонами щодо проживання відповідача у спірній квартирі не встановлено.

Вимогами п. 39 роз'яснення Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» визначено, що, оскільки інше не встановлено законом, договором чи заповітом, на підставі яких встановлено сервітут, то відсутність члена сім'ї понад один рік без поважних причин є юридичним фактом, що є підставою для втрати членом сім'ї права користування житлом.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 7 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні від 11.12.2003 р. N 1382-IV. (Із змінами, внесеними згідно із Законом N 2756-VI від 02.12.2010) зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду.

Таким чином, реєстрація відповідачів у спірній квартирі порушує права позивачів, щодо подальшого володіння, користування та розпорядженню нею.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.10,11, 57-60, 169, 209, 214, 215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 72 ЖК України, ст.ст. 319, 321, 391, 405 ЦК України, ч.1 ст. 7 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11.12.2003 р. N 1382-IV. (Із змінами, внесеними згідно із Законом N 2756-VI від 02.12.2010р.), суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1

Рішення може бути оскаржено позивачем в палату по цивільних справах апеляційного суду Харківської області через суд І інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.

Відповідачем заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у разі відмови судом 1 інстанції у задоволенні його заяви про перегляд заочного рішення.

Головуючий: суддя: І.О.Грищенко