Рішення № 6839287, 13.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/574 13.11.09 За позовом Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «Золотоустівська» про стягнення 20158, 58 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:

від позивача: Гранацька Л.В.

від відповідача: Чмир В.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача 20158,58 грн. за договором № 10/6 від 08.01.2008 р., з яких: 18055, 93 грн. основного боргу, 2102, 65 грн. пені. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов’язань відповідно до умов зазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.09 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 21.10.09 р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

Судове засідання, призначене на 21.10.09 р. не відбулося з технічних причин.

За таких обставин ухвалою суду від 22.10.09 р. розгляд справи був призначений на 13.11.09 р.

У даному судовому засіданні представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача пеню в сумі 2102,65 грн. та судові витрати. Суд прийняв вказану заяву до розгляду.

Представник відповідача надав суду відзив на позов, в якому проти його задоволення в частині стягнення пені заперечує з підстав погашення суми основного боргу.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 13.11.09 р. за згодою представників сторін судом оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, ?

ВСТАНОВИВ:

08.01.08 року між сторонами був укладений договір № 10/6 на виконання робіт по технічному обслуговуванню димових і вентиляційних каналів від газових приладів (надалі –договір), за умовами якого відповідач зобов’язався передати, а позивач прийняти на себе виконання обсягів робіт з перевірки, прочищення і поточного ремонту вентиляційних каналів і димоходів від газових приладів (газових колонок, печей) (далі –роботи) відповідно до додатків та разових робіт по ліквідації завалів у вентканалах жилих будинків.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що він діє до 31.12.08 р.

Пунктом 1.2. сторони погодили, що для здійснення розрахунків між сторонами використовуються калькуляції на технічне обслуговування димових і вентиляційних каналів від газових приладів та ліквідацію завалів у вентканалах, які є невід’ємною частиною договору.

Порядок розрахунків між сторонами визначений в розділі 4 договору, відповідно до якого відповідач щомісяця проводить повни розрахунок за виконані обсяги робіт по технічному обслуговуванню димових та вентиляційних каналів від газових приладів протягом 10 днів, слідуючого за звітним місяця, після підписання актів ф. № 2 та здійснює розрахунки через розрахунковий рахунок ЖЕК (ЖЕО).

На виконання умов договору відповідач прийняв виконані позивачем роботи на загальну суму 18055,93 грн., що підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт за жовтень 2008 р., грудень 2008 р.

Листом від 03.06.09 р. № 155/1/03-2535, що вручений відповідачу 09.06.09 р., позивач звернувся до відповідача з вимогою сплатити в семиденний строк 33220,78 грн. основного боргу, 3729,08 грн. пені.

У процесі провадження у справі відповідач перерахував позивачеві 18055,93 грн., що підтверджується виписками з рахунків позивача та відповідача від 21.10.09 р. на суму 3055,93 грн., від 20.10.09 р. на суму 5000,00 грн., від 16.10.09 р. на суму 5000,00 грн., від 08.10.09 р. на суму 5000,00 грн. (копії –у матеріалах справи).

Згідно з ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексу. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК), зокрема у таких випадках: припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань; спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Дана правова позиція викладена у роз'ясненні Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 № 02-5/612 "Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального Кодексу України".

Беручи до уваги наведене, зважаючи на те, що відповідач розрахувався з позивачем за поставлений товар після порушення провадження у даній справі, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 18055,93 грн. основного боргу.

Крім того, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню за період з 01.03.09 р. до 01.09.09 р. у розмірі 2102, 65 грн.

Згідно з ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що відповідач за прострочення оплати виконаних робіт сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Згідно зі ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частина третя статті 551 Цивільного кодексу України передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Приймаючи до уваги наведене, зважаючи на те, що відповідач самостійно сплатив суму основного боргу в повному обсязі, суд дійшов висновку зменшити розмір стягнення пені до 1 грн.

Відповідно до ч. 2, ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки спір про стягнення з відповідача 18055, 93 грн. основного боргу виник внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов’язань за договором від 08.01.08 р. № 10/6, а отже, з вини відповідача; витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, в цій частині покладаються відповідача.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплачені за розгляд позовної заяви в частині стягнення 2102, 65 грн. пені, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення з Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «Золотоустівська»Шевченківської районної у м. Києві ради (01135, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 5, ідентифікаційний код 34966228) 18055 (вісімнадцять тисяч п’ятдесят п’ять) грн. 93 коп. основного боргу.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «Золотоустівська»Шевченківської районної у м. Києві ради (01135, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 5, ідентифікаційний код 34966228) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»(01034, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 51-А, ідентифікаційний код 03366500) 01 (одну) грн. 00 коп. пені, 180 (сто вісімдесят) грн. 56 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 05 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Судя                                                                                                    Пригунова А.Б.

Дата підписання рішення 23.11.09 р.