Рішення № 6839211, 24.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/500 24.11.09 За позовом          ТОВ «Антонівський м’ясокомбінат»; До                    ПП «Барвінок»; Про                    стягнення 236844,00 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:          Коваленко Р.А., представник, довіреність б/н від 11.02.2009 р.;

Від відповідача:           Шипко О.І., представник, довіреність №48 від 03.09.2009 р.;

                              Войтюк Т.Ф., представник, довіреність №7 від 09.01.2009 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2009 р. порушено провадження у справі №18/500, справа призначена слуханням на 05.11.2009 р.

У справі, на підставі статті 77 ГПК України, була оголошена перерва з 05.11.2009 р. до 24.11.2009 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 236844,00 грн. пені, 2500,00 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у наданому відзиві на позов та представники останнього у судовому засіданні позовні вимоги позивача заперечували, посилаюсь на те, що позивачем невірно здійснений розрахунок пені, оскільки при її нарахуванні не враховані вимоги Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», статтею 3 якого передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідач також зазначає про те, що позивачем не дотримані вимоги частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, згідно з якою нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.06.2009 р. у справі №37/185 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Антонівський м’ясокомбінат»до Приватного підприємства «Барвінок»про стягнення з останнього 137504,77 грн. позов задоволений частково: з відповідача на користь позивача стягнуто 126980,28 грн. заборгованості, 1269,80 грн. витрат по сплаті держмита та 108,96 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Вищезазначене рішення господарського суду обґрунтоване неналежним виконанням Приватним підприємством «Барвінок»своїх зобов'язань за договором поставки №6 від 07.04.2008 р., укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «Антонівський м’ясокомбінат».

Як встановлено вищевказаним рішенням господарського суду, на виконання умов договору поставки №6 від 07.04.2008 р. позивач поставив на користь відповідача продукцію на загальну суму 464459,52 грн., яку останній оплатив частково у розмірі 337479,24 грн., у зв’язку з чим виникла заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 126980,28 грн.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджені в засіданні суду докази, господарський суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 35 ГПК України встановлено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Розрахунок пені здійснений позивачем у позовній заяві за період з 17.10.2008 р. по 05.04.2009 р. з урахуванням пункту 5.2. договору, згідно з яким у випадку прострочення платежу відповідач сплачує позивачеві пеню у розмірі 1% від повної вартості неоплаченої продукції за кожен день прострочення.

Вищезазначені обставини свідчать про те, що позивачем при нарахуванні пені не враховані вимоги частини 6 статті 232 Господарського кодексу України та статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

На підставі статті 55 ГПК України господарський суд здійснив розрахунок пені, що підлягає стягненню з відповідача та становить 15530,87 грн., з урахуванням вимог частини 6 статті 232 Господарського кодексу України та з застосування подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи ту обставину, що відповідач позовні вимоги належними та допустимими засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,—

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Барвінок»(інд. 02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 16, код ЄДРПОУ 32705222) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Антонівський м’ясокомбінат»(юридична адреса: інд. 09100, Київська область, Білоцерківський район, с. Мала Антонівка, вул. Першотравнева, 1-б; поштова адреса: інд. 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Фастівська, 1, кв. 52, код ЄДРПОУ 32638227) 15530 (п'ятнадцять тисяч п’ятсот тридцять) грн. 87 коп. пені, 155 (сто п’ятдесят п’ять) грн. 37 коп. витрат по сплаті держмита та 15 (п’ятнадцять) грн. 48 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          На підставі цього рішення повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Антонівський м’ясокомбінат» (юридична адреса: інд. 09100, Київська область, Білоцерківський район, с. Мала Антонівка, вул. Першотравнева, 1-б; поштова адреса: інд. 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Фастівська, 1, кв. 52, код ЄДРПОУ 32638227) надмірно сплачене державне мито у сумі 131 (сто тридцять одна) грн. 56 коп., перераховане платіжною квитанцією №84 від 22.09.2009 р., яка залишена в матеріалах справи.

5.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

6.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяО.В. Мандриченко