Ухвала суду № 68391533, 16.08.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/1412/17 Справа № 199/7722/16-к Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Джерелейко О.Є.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Джерелейко О.Є.,

суддів Іванової А.П., Мазниці А.А.,

за участю секретаря судового засідання Гички Л.Ю.

прокурора Тучі С.А.

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12016040630002182 за апеляційними скаргами прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1, який приймав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції та захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2017 року щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 лютого місяця 11 дня, який народився у с. Волжське Удорського району Республіки Комі Російської Федерації, громадянин України, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше судимий: 09 серпня 2013 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку на 3 роки з покладанням обовязків,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 - п. 7 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі прокурор, не оскаржуючи фактичних обставин кримінального провадження, доведеність вини у скоєнні злочинів обвинуваченим, просить вирок скасувати в частині призначеного покарання у звязку невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі обвинуваченого через мякість, та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 15 - п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі строком на 10 років, за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки, відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років, на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 серпня 2013 року, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 13 років.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції, не зважаючи на повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у судовому провадженні, останній своєї вини не визнав, не покаявся у вчинених ним злочинів, та дав суду неправдиві, суперечливі та непослідовні покази з метою уникнення справедливої кримінальної відповідальністю за скоєні ним тяжкий та особливо тяжкий злочини.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 просить вирок суду скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не прийняв до уваги покази потерпілого, який пояснив суду, що ОСОБА_3 вийшов з пістолетом, був у стані алкогольного сп'яніння і почав махати пістолетом, а коли він став підходити до нього, останній почав хаотично стрілять, погроз в його сторону не було, а також свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, які не підтвердили, що ОСОБА_3 мав раніше пістолет, а інших даних на які б міг посилатись суд роблячи висновок, що ОСОБА_3 ходив з пістолетом по вулицям не встановлено, а свідок ОСОБА_6 показав, що ОСОБА_3 стріляв хаотично, не цілився, погроз не висловлював.

Посилається на те, що згідно висновку судово-медичної експертизи № 3832 від 10 жовтня 2016 року у ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження, які знаходяться в різних частинах тіла: на голові, на грудній клітині, на м'яких тканях правої гомілки, що свідчить про хаотичність пострілів, та відсутність умислу на спричинення тілесних ушкоджень.

Вважає, що покази свідків, потерпілого суперечать висновкам суду, щодо умислу на умисне вбивство, а дії ОСОБА_3 є хуліганськими, у звязку з чим кваліфікація дій за ч. 2 ст. 15 - п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України є неправильна і дії ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати за встановленими в суді обставинами з урахуванням суб'єктивної сторони складу злочину.

Вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2017 року ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 - п. 7 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України та призначено покарання за ч. 2 ст. 15 - п. 7 ч.2 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі строком на 10 років, за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки, відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 09 серпня 2013 року, та остаточно призначено ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 11 років; також вирішено питання щодо стягнення судових витрат та речових доказів.

За обставин, викладених у вироку, ОСОБА_3 в невстановлений час при невстановлених обставинах в невстановлений спосіб, не маючи передбаченого законом дозволу на придбання, зберігання та носіння вогнепальної зброї, незаконно придбав короткоствольну нарізну вогнепальну зброю - 9-мм самозарядний пістолет, зібраний саморобним способом з частин та деталей масо-габаритного макета пістолета Макарова (ПМ), серії «ДВ» № 345, 1955 року виготовлення, шляхом заміни ствола та відновлення гребня затвора, який почав незаконно переносити при собі по вулицях м. Дніпро без передбаченого законом дозволу.

Після чого, 13 липня 2016 року приблизно о 13 годині 30 хвилин ОСОБА_3, знаходячись у громадському місці, на пляжі «Канал Фрунзенський», біля будинку № 95 по вул.Широкій в м. Дніпро, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, побачив раніше йому не знайомого потерпілого ОСОБА_7, який зробив ОСОБА_3 зауваження з приводу того, що останній кинув недопалок цигарки на пляжі, за яким наглядав потерпілий. Після цього ОСОБА_3, розуміючи, що вони з потерпілим перебувають у громадському місці та його дії є явними для оточуючих, використовуючи незначний привід, безпричинно почав порушувати громадський порядок, а саме: почав висловлюватися грубою нецензурною лайкою в бік потерпілого ОСОБА_8 Після чого, між ОСОБА_3 та ОСОБА_9 виник словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_3 з хуліганських мотивів раптово виник злочинний намір, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, а саме: на позбавлення життя ОСОБА_7

Реалізовуючи зазначений злочинний умисел, ОСОБА_3 13 липня 2016 року приблизно о 13 годині 35 хвилин, продовжуючи знаходитись у громадському місці, взяв раніше придбану короткоствольну нарізну вогнепальну зброю - 9-мм самозарядний пістолет, заздалегідь приніс з собою і який перебував у його речах. Після чого, діючи з прямим умислом, бажаючи настання смерті потерпілого ОСОБА_7, знаходячись на відстані приблизно трьох метрів від останнього, використовуючи вищевказане знаряддя, здійснив чотири постріли в бік ОСОБА_7, внаслідок чого спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді: вогнепального дотичного поранення мяких тканин у лівій скронево-тімяній області, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень, як таке, що спричинило короткочасний розлад здоровя, тривалістю понад 6 діб, але не більше, як три тижні (21 день); вогнепальне сліпе непроникаюче поранення грудної клітини ліворуч, яке розпочинається раною по середньо-ключичній лінії (на відстані 150 см вгору від підошовної поверхні стоп та на 7см ліворуч від умовної серединної лінії тіла), далі переходить в раньовий канал, з ушкодженням по ходу якого: шкіри, підшкірної-жирової клітковини, з переломом 2-го ребра ліворуч, далі йде між шкірою та грудною клітиною і сліпо закінчується стороннім тілом (металева куля) в мяких тканинах правого плеча з явищами забою легені, а також вогнепальне наскрізне поранення мяких тканин правої гомілки в середній третині з ранами на задньо-внутрішній поверхні та на зовнішній поверхні правої гомілки, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоровя, строком понад 3 тижні (більш як 21 день).

Від отриманих вогнепальних поранень ОСОБА_7 впав на землю, внаслідок чого ОСОБА_3 виконав всі дії, які він вважав необхідними для доведення до кінця свого злочинного умислу, спрямованого на заподіяння з хуліганських мотивів смерті потерпілому ОСОБА_8, однак не довів свій злочинний намір до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки отримані ОСОБА_7 вогнепальні поранення не потягли за собою настання смерті потерпілого.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, яка підтримала доводи апеляційної скарги прокурора, у задоволенні апеляційної скарги захисника просила відмовити, обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу захисника, а у задоволенні апеляційної скарги прокурора просили відмовити, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги прокурора та захисника не підлягають задоволенню з таких підстав.

У відповідності до ст. 404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.

Згідно із ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі обєктивно зясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Судовий розгляд кримінального провадження проведено з дотриманням вимог кримінального процесуального закону.

Висновок суду про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 - п. 7 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України,за обставин, викладених у вироку, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, підтверджується дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами.

Доводи сторони захисту щодо непогодження із висновками суду, що ОСОБА_3 діяв з прямим умислом, бажаючи настання смерті потерпілого ОСОБА_7, не заслуговують на увагу.

Вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 - п. 7 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, підтверджується :

-показаннями потерпілого ОСОБА_7, який показав суду, що біля «Каналу Фрунзенський» на пляжі 13 липня 2016 року близько 13:30 години ОСОБА_3 кинув недопалок на пісок біля води, він попросив обвинуваченого підняти недопалок і покласти його в сміттєвий бак, у відповідь обвинувачений почав висловлюватися в його адресу нецензурною лайкою, він відповів тим же. Через нетривалий проміжок часу він побачив, як з комишів вибіг обвинувачений, а його стримувала дівчина, ОСОБА_3 дівчину відпихнув, і почав розмахувати пістолетом, який тримав у правій руці. Він направився до обвинуваченого, щоб вибити пістолет чи звалити обвинуваченого з ніг, оскільки поряд було багато людей. В цей час обвинувачений з відстані двох метрів чи трохи більше нічого не пояснюючи почав стріляти в його бік, здійснивши чотири постріли;

-показаннями свідка ОСОБА_6 , який показав, що 13 липня 2016 року приблизно о 13 годині він прийшов на канал по вул. Широкій навпроти будинку № 95, де є пляж, бачив, як обвинувачений і потерпілий почали розмовляти на підвищених тонах стосовно порядку на пляжі, а ще пізніше почали лаятися один на одного. ОСОБА_7 висував претензії обинуваченому з приводу того, що той кинув недопалок. Потім обвинувачений чи з сумки, чи з кулька, які лежали на покривалі, дістав пістолет і просто тримав його в руці, не погрожуючи ним. Після цього дівчина, яка була з обвинуваченим, запихала останнього в комиші, де вони розмовляли близько п»яти хвилин. Невдовзі ОСОБА_3 вийшов з комишів і одразу з відстані 1,5-2 метри почав стріляти в ОСОБА_7, здійснивши десь 4 постріли. Після пострілів ОСОБА_7 пішов на обвинуваченого, той почав відходити назад і впав в воду. Пізніше в його присутності співробітники поліції на пляжі знайшли чотири гільзи, а також в воді, в тому місці, де впав обвинувачений, знайшли пістолет Макарова;

-показаннями свідка ОСОБА_5, яка показала суду, що у липні 2016 року, перебуваючи на пляжі, вона побачила, що почалася сварка між обвинуваченим і потерпілим з приводу сміття, і зрозуміла, що буде скандал. У неї дитина злякалася. Вона пішла до ОСОБА_7 і попросила, щоб вони заспокоїлися і їм не потрібно сваритися. Що було далі- вона не знає. Стверджує, що пістолет, який знайшов обвинувачений, весь час лежав, де обвинувачений його залишив на покривалі, а коли вони йшли на пляж у обвинуваченого сумки не було. За час перебування на пляжі обвинувачений з нею разом випив близько одного літра пива;

-протоколом слідчого експерименту (т. 1 а.с. 99-107) за участю свідка ОСОБА_6, який показав ділянку місцевості, на якій відбувся конфлікт між ОСОБА_7 і ОСОБА_3, механізм спричинення ОСОБА_10 тілесних ушкоджень та місце, де ОСОБА_3 разом з пістолетом впав у воду;

-протоколом огляду від 13 липня 2016 року (т. 1 а.с. 92-95) , під час якого оглянуте місце події ділянка місцевості, розташована навпроти будинку № 95 по вул. Широкій м. Дніпра на березі Фрунзенського каналу. За результатами огляду на березі були виявлені та вилучені чотири гільзи, а на відстані 9 метрів від гільз в воді (в комишах) пістолет «ПМ» з номером на рамі «ДВ 354 1955». На момент огляду пістолет знаходиться в зібраному стані, на затворній затримці, запобіжник у вимкненому стані. Магазин пістолету пустий, без патронів. Під час огляду також зафіксовано наявність на землі плями рідини бурого кольору;

- протоколами предявлення особи для впізнання за фотознімками (т. 1 а.с. 129-132, 133-136), з яких вбачається, що 19 липня 2016 року потерпілий ОСОБА_7 та свідок ОСОБА_6 за чотирма предявленими для впізнання фотознімками впізнали ОСОБА_3 як такого, що 13 липня 2016 року стріляв у ОСОБА_7 зі зброї;

-протоколом слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_8М.(т. 1 а.с. 185-186), який показав як і куди саме здійснював в нього постріли ОСОБА_3;

- висновком судово-медичної експертизи № 3832е від 10 жовтня 2016 року (т. 1 а.с. 180-184), підтвердженим поясненнями судмедексперта ОСОБА_11, відповідно до якого у потерпілого виявлені тілесні ушкодження у вигляді: -вогнепального дотичного поранення мяких тканин у лівій скронево-тім'яній області, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень, як таке, що спричинило короткочасний розлад здоровя, тривалістю понад 6 діб, але не більше, як три тижні (21 день); -вогнепального сліпого непроникаючого поранення грудної клітини ліворуч, яке розпочинається раною по середньо-ключичній лінії (на відстані 150 см вгору від підошовної поверхні стоп та на 7см ліворуч від умовної серединної лінії тіла), далі переходить в раньовий канал, з ушкодженням по ходу якого: шкіри, підшкірно-жирової клітковини, з переломом 2-го ребра ліворуч, далі йде між шкірою та грудною клітиною і сліпо закінчується стороннім тілом (металева куля) в мяких тканинах правого плеча з явищами забою легені, яке відноситься до ушкоджень середньої тяжкості, що зумовило тривалий розлад здоровя, строком понад 3 тижні (більш, як 21 день); -вогнепального наскрізного поранення мяких тканин правої гомілки в середній третині з ранами на задньо-внутрішній поверхні та на зовнішній поверхні правої гомілки, яке відноситься до ушкоджень середньої тяжкості, що зумовило тривалий розлад здоровя, строком понад 3 тижні (більш, як 21 день).За своїм характером зазначені тілесні ушкодження не є небезпечними для життя, так як останні не спричинили загрозливих для життя явищ в момент заподіяння.Вказані тілесні ушкодження спричинені від 3-х механічних дій твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, які володіли пробивною кінетичною енергією та діяли в область голови ліворуч, грудної клітини ліворуч та правої гомілки, якими були кулі при пострілі з вогнепальної зброї, що підтверджується наявністю стороннього тіла в області мяких тканин правого плеча. Враховуючи характер та локалізацію виявлених у ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, ступінь ознак їх загоєння та дані медичної документації, можливо вказати, що вони спричинені незадовго до надходження на стаціонарне лікування в ОКЛМ, тобто і в термін на який вказує обстежений та слідчий у постанові. Враховуючи характер та локалізацію виявлених у нього тілесних ушкоджень, напрямок раньових каналів, можливо вказати, що ОСОБА_7 під час нанесення йому тілесних ушкоджень був звернутий лівою бічною поверхнею тіла до травмуючого предмету (дульного зрізу). Встановити положення ОСОБА_7 під час спричинення тілесних ушкоджень не представляється можливим, у звязку з відсутністю судово- медичних експертних даних. Локалізація та характер виявлених у ОСОБА_7 тілесних ушкоджень не суперечать механізму їх спричинення на який вказує ОСОБА_7 в ході проведення слідчого експерименту, тобто при пострілах в область голови, грудної клітини та правої нижньої кінцівки;

- висновком судово-балістичної експертизи № 08/3.1/3.2-481 від 23 серпня 2016 року (т. 1 а.с. 195-201), відповідно до якого, предмет, вилучений 13 липня 2016 року під час огляду місця події на пляжі «Канал Фрунзенський» біля буд. 95, вул. Широка, в м. Дніпропетровську, відноситься до категорії короткоствольної нарізної вогнепальної зброї. Даний предмет є 9-мм самозарядним пістолетом, зібраний саморобним способом з частин та деталей масо-габаритного макета пістолета Макарова (ПМ), серії «ДВ» №354, 1955 року виготовлення, шляхом заміни ствола та відновлення гребеня затвора. Пістолет придатний до проведення пострілів. Чотири предмети, вилучені під час огляду місця події, є складовими частинами боєприпасів стріляними гільзами пістолетних патронів калібру 9 мм (ПМ). Чотири гільзи, вилучені 13 липня 2016 року під час огляду місця події на пляжі «Канал Фрунзенський» біля буд. 95, вул. Широка в м. Дніпропетровську, стріляні з пістолета Макарова (ПМ), серії «ДВ» №354, наданого на дослідження, що відповідає калібру наданого на дослідження пістолета;

- висновком судово-балістичної експертизи № 26/3.2-285 від 10 квітня 2017 року (т. 2 а.с. 136-140), згідно із яким куля, яка була вилучена 13 березня 2017 року у відділенні травматології № 1 КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені ОСОБА_12» є складовою частиною патрона вистреленою кулею 9-мм патрона до пістолету ПМ. Вказана куля вистрелена з короткоствольної нарізної вогнепальної зброї - 9-мм самозарядного пістолету, зібраного саморобним способом з частин та деталей масо-габаритного макета пістолета Макарова (ПМ), серії «ДВ» №354, 1955 року виготовлення, вилученого під час огляду місця події на пляжі «Канал Фрунзенський» біля буд. 95, вул. Широка, в м. Дніпро, що був наданий на дослідження;

-речовими доказами.

Обґрунтовуючи наявність у обвинуваченого умислу на вбивство потерпілого, суд врахував, що обвинувачений обрав знаряддям вчинення злочину вогнепальну зброю, з якої з невеликої відстані здійснив чотири постріли в потерпілого, три з яких потрапили в останнього, і два з яких в життєво важливі органи: голову та верхню передню частину тулуба, спричинення яких лише за збігом обставин не призвели до настання смерті потерпілого, також суд вказав, що постріли були безперервні, що свідчить про інтенсивність дій обвинуваченого, який свої дії не супроводжував намаганням вербально зясувати стосунки з потерпілим і переконати його в своїй правоті, крім того, зазначив, що причиною припинення злочинних дій стало закінчення набоїв та подальша активна протидія з боку свідка ОСОБА_6 Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки наведені обставини доводять, що обвинувачений усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав їх суспільно небезпечні наслідки у виді смерті ОСОБА_7 і бажав їх настання.

На думку колегії суддів судом правомірно відхилено доводи обвинуваченого про те, що він знайшов пістолет в той же день, коли збирав дрова, і думав, що цей пістолет не бойовий і не справжній, а просто муляж, оскільки така позиція сторони захисту спростовується тим, що ОСОБА_3 після конфлікту з ОСОБА_7 пішов за вказаним пістолетом, та, незважаючи на прохання ОСОБА_5 заспокоїтись, одразу почав здійснювати постріли в бік потерпілого, тобто сприймав зазначений предмет як вогнепальну зброю, придатну для здійснення пострілів і нанесення тілесних ушкоджень.

Твердження захисника про те, що суд безпідставно зазначає, що ОСОБА_3 переносив незаконно при собі пістолет по вулицях міста Дніпра, оскільки будь-якими доказами такий висновок не підтверджується, на думку колегії суддів не заслуговує на увагу, так як поведінка обвинуваченого, який знав, де знаходиться пістолет, за яким він пішов та взяв його, що підтверджується показаннями свідка ОСОБА_6, вказує на те, що саме обвинувачений переніс цей пістолет до місця події, що знаходиться на одній із вулиць м.Дніпро.

Те, що обвинувачений пішов за пістолетом та повернувшись, почав стріляти в бік потерпілого, встановлено судом на підставі досліджених в суді першої інстанції доказів, а саме: пояснень свідка ОСОБА_6, а тому не є особистими міркуваннями суду як вказує в апеляційній скарзі захисник.

Посилання сторони захисту на те, що потерпілий ОСОБА_7 вказував на те, що обвинувачений стріляв хаотично, погроз в його сторону не було, не можуть бути взяті колегією суддів до уваги, оскільки окрім приведених пояснень, потерпілий також вказував на те, що вийшовши з комишів з пістолетом, подруга обвинуваченого стримувала його, але він її відштовхнув і почав стріляти, що вказує на наявність умисної форми вини на спричинення смерті потерпілого, крім того, із пояснень потерпілого слідує, що він направився до обвинуваченого, щоб вибити пістолет чи звалити обвинуваченого з ніг, оскільки поряд було багато людей, що також вказує на те, що потерпілий усвідомлював небезпечність поведінки обвинуваченого, який тримав у руці пістолет.

Також доводи апеляційної скарги щодо пояснень свідка ОСОБА_6, який вказував на те, що обвинувачений стріляв хаотично, не цілився, погроз не висловлював, відступав назад, на думку колегії суддів не заслуговують на увагу, оскільки з показань свідка вбачається, що потерпілий почав іти на обвинуваченого тільки тоді, коли почалась стрілянина, а обвинувачений відступав назад, коли вже не цілився, що вказує на те, що обвинувачений почав відступати лише тоді, коли здійснив постріли, а не з метою уникнення застосування зброї, крім того, зазначений свідок вказував на те, що відстань між обвинуваченим та потерпілим була 1,5-2 м, обвинувачений руку тримав прямо, стріляв безперервно, що також вказує на цілеспрямованість дій обвинуваченого, який з такої незначної відстані міг

передбачити наслідки застосування вогнепальної зброї. Зазначені обставини не вказують на розгубленість обвинуваченого, у звязку з чим не підтверджуються доводи апеляційної скарги захисника в цій частині.

Крім того, за висновком судово-медичної експертизи, потерпілий ОСОБА_7 під час нанесення йому тілесних ушкоджень був звернутий лівою бічною поверхнею тіла до травмуючого предмету (дульного зрізу), що вказує на те, що в момент пострілів потерпілий не був спрямований передньою поверхнею тіла до обвинуваченого, що підтверджує показання свідка ОСОБА_6 в тій частині, що потерпілий почав іти на обвинуваченого тільки тоді, коли вже почалась стрілянина.

Із показань свідка ОСОБА_6 вбачається, що він гадає, що обвинувачений робив постріли неціленаправлено, а тому судом обґрунтовано не взято до уваги такі припущення, а висновки щодо умислу на заподіяння смерті зроблено, виходячи із сукупності доказів та змісту повних пояснень потерпілого та свідка ОСОБА_6, а не певних витягів їх показань, які зазначені в апеляційній скарзі захисника, що не відображають в цілому повідомлені вказаними особами обставини події.

Твердження захисника про те, що дії обвинуваченого є хуліганськими, та у нього був відсутній умисел на заподіяння смерті потерпілому, не заслуговують на увагу, оскільки судом обґрунтовано на підставі досліджених доказів встановлено, що між потерпілим і обвинуваченим виник словесний конфлікт, після чого потерпілий взяв зброю, та незважаючи на те, що свідок здержувала його, відштовхнув її і направивсь із зброєю до потерпілого, та здійснив декілька пострілів у нього з незначної дистанції у життєво важливі органи, що вказує на те, що умисел обвинуваченого був спрямований саме на заподіяння смерті потерпілого.

Верховний Суд України у постанові від 4 жовтня 2012 року № 5-17кс12 акцентував увагу на роз'ясненні, наданому в постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 10 "Про судову практику у справах про хуліганство", згідно з яким суди мають відрізняти хуліганство від інших злочинів залежно від спрямованості умислу, мотивів, цілей винного та обставин учинення ним кримінально караних дій. Дії, що супроводжувалися погрозами вбивством, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, вчинені винним щодо членів сім'ї, родичів, знайомих і викликані особистими неприязними стосунками, неправильними діями потерпілих тощо, слід кваліфікувати за статтями Кримінального кодексу України, що передбачають відповідальність за злочини проти особи. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише у тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

Судом першої інстанції виключено з формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, посилання на супроводження нецензурної лайки в бік потерпілого «особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, поєднаним з демонстративною зневагою до загальних норм моралі» з тих підстав, щов обвинувальному акті не зазначені дії ОСОБА_3, вчинені останнім до того, як у нього виник намір на вбивство ОСОБА_7, які можна було б кваліфікувати за ознакою особливої зухвалості або виняткового цинізму.

Тому на підставі встановлених обставин колегія суддів приходить до висновку щодо необґрунтованості доводів апеляційної скарги захисника про наявність в діях обвинуваченого такого складу злочину як хуліганство.

Отже, місцевий суд дійшов правильного висновку про доведеність вини обвинуваченого в інкримінованованих йому злочинах.

Підстав для призначення нового розгляду в суді першої інстанції, що передбачені ст.415 КПК України , колегією суддів не встановлено.

Розглядаючи доводи апеляційної скарги прокурора, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до положень ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а також не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Як витікає з вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; з урахуванням ступеню тяжкості скоєного злочину, особи винного та обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Визначаючи покарання обвинуваченому, суд першої інстанції врахував характер і ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії особливо тяжкого та тяжкого відповідно, обставини вчинення кримінальних правопорушень, причини, з яких вбивство не було доведено до кінця, наслідки правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше судимий за вчинення умисного, корисливого злочину (т. 1 а.с. 212, 214-220), нові злочини вчинив в період іспитового строку (т. 1 а.с. 213), має зареєстроване місце проживання (т. 1 а.с. 211), де характеризується задовільно (т. 1 а.с. 222, 223, т. 2 а.с. 56), є батьком малолітньої дитини (т. 2 а.с. 51), яка має тяжкі захворювання (т. 2 а.с. 53-55), але перебуває на утриманні батьків обвинуваченого (т. 2 а.с. 52), на обліку лікаря нарколога та психіатра не перебуває (т. 1 а.с. 225, 227), у вчиненому не розкаявся, відсутність обставин, що помякшують покарання, встановив обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, - вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного спяніння та рецидив злочинів, та обґрунтовано призначив покарання за ч. 2 ст. 15 - п. 7 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, та на підставі ст.ст.70,71 КК України.

Доводи апеляційної скарги прокурора щодо невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м»якість, не заслуговують на увагу, оскільки судом при призначенні покарання врахована тяжкість вчинених злочинів, а також те, що мав місце закінчений замах на вчинення особливо тяжкого злочину, та не встановлено визнання обвинуваченим вини та наявність обставин, що помякшують покарання, що фактично враховано при призначенні покарання, яке за своїм розміром є не тільки справедливим, але й необхідним і достатнім для його виправлення та не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги прокурора, вважаючи доводи останнього не обгрунтованими.

Істотних порушень норм кримінального процесуального законодавства, які є безумовною підставою для скасування або зміни вироку в матеріалах кримінального провадження не встановлено.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1, який приймав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції на вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2017 року залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2017 року залишити без задоволення.

Вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2017 року щодо ОСОБА_3 - залишити без змін.

Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 в строк відбування покарання строк його попереднього увязнення в межах цього кримінального провадження з 26 травня 2017 року по 20 червня 2017 року включно з розрахунку: один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку у Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим з моменту отримання копії судового рішення.

Судді Апеляційного суду

Дніпропетровської області:

___ ____ _____

О.Є. ОСОБА_13 ОСОБА_14 Мазниця