Рішення № 6839113, 28.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 15/330 28.10.09 За позовом          Закритого акціонерного товариства "Солді і Ко" до                    Товариства з обмеженою відповідальністю "Склосталь" про                    стягнення 4 788,12 грн. Суддя Хоменко М.Г. Представники: від позивача - Погорілець Р.В.

від відповідача - не з’явились

У судовому засіданні 28.10.2009 за згодою присутніх представників сторін (позивача) судом

оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85

Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство "Солді і Ко" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Склосталь" на користь позивача 4788,12 грн. заборгованості (4478,26 грн. основного боргу, 264,22 грн. інфляційних нарахувань, 45,64 грн. три проценти річних).

Позовну заяву 15.06.2009 прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 15/330.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2009 було задоволено клопотання позивача та продовжено строк вирішення спору у справі № 15/330.

Відповідач в жодне із судових засідань не з’явився, відзив на позовну заяву та доказів спростування викладених в позовній заяві доводів позивача не надав, про причину нез’явлення господарський суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (п. 3.6 Роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" з наступними змінами та доповненнями).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно й повно дослідивши обставини справи, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство "Солді і Ко" (надалі - Позивач) поставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Склосталь" (надалі - Відповідач) товар на загальну суму 5623,42 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи:

- видаткова накладна № 29272 від 25.09.2008р. на суму 264,45 грн.;

- видаткова накладна № 30972 від 10.10.2008р. на суму 312,60 грн.;

- видаткова накладна № 30974 від 10.10.2008р. на суму 39,00 грн.;

- видаткова накладна № 32463 від 27.10.2008р. на суму 457,00 грн.;

- видаткова накладна № 32950 від 03.11.2008р. на суму 2057,81 грн.;

- видаткова накладна № 33156 від 04.11.2008р. на суму 921,32 грн.;

- видаткова накладна № 33157 від 04.11.2008р. на суму 240,80 грн.;

- видаткова накладна № 33158 від 04.11.2008р. на суму 726,94 грн.;

- видаткова накладна № 33159 від 04.11.2008р. на суму 140,30 грн.;

- видаткова накладна № 33160 від 04.11.2008р. на суму 463,20 грн.

Факт передачі товару відповідачу підтверджується також довіреностями, копії яких знаходяться в матеріалах справи:

- довіреність серії НБИ № 886824 від 25.09.2008р.;

- довіреність серії НБИ № 886888 від 10.10.2008р.;

- довіреність серії НБИ № 886921 від 27.10.2008р.;

- довіреність серії НБИ № 886938 від 03.11.2008р.;

- довіреність серії НБИ № 886941 від 03.11.2008р.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

03.12.2008 позивачем було направлено відповідачу лист вих. № 152, відповідно до якого останній повинен був оплатити заборгованість за поставлений товар відповідно до вимог ст. 530 Цивільного кодексу України протягом 7 днів.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України: Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов‘язання.

Таким чином вимоги Позивача про стягнення з Відповідача боргу в розмірі 4478,26 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, згідно з позовними вимогами, Позивач просить стягнути з Відповідача інфляційні втрати за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача заявлено про стягнення з відповідача 264,22 грн. інфляційних нарахувань та 45,64 грн. трьох процентів річних від простроченої суми.

Таким чином, загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача, складає 4788,12 грн. заборгованості (4478,26 грн. основного боргу, 264,22 грн. інфляційних нарахувань, 45,64 грн. три проценти річних).

Згідно зі ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 102,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Закритого акціонерного товариства "Солді і Ко" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Склосталь" (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 15; код ЄДРПОУ 33099764, р/р 26000002782001 в ФАКБ "Надра", КРУ, МФО 320564), а у випадку відсутності коштів - з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Закритого акціонерного товариства "Солді і Ко" (04073, м. Київ, вул. Сирецька, буд. 28/2; код ЄДРПОУ 23162981, р/р 26002100297001 в ЗАТ "Альфа-Банк" м. Київ, МФО 300346) 4478 (чотири тисячі чотириста сімдесят вісім) грн. 26 коп. основного боргу, 264 (двісті шістдесят чотири) грн. 22 коп. інфляційних нарахувань, 45 (сорок п’ять) грн. 64 коп. три проценти річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                     Хоменко М.Г.

Дата підписання рішення: 18.11.2009