Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 14/387 09.10.09 Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М., розглянувши справу№ 14/387 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-російське підприємство "Стан-Комплект" до
третя особа Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська лізингова компанія" Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Павлоградспецмаш"
прозобов'язання прийняти товар
за участю представників сторін: від позивача- Мірошніченко С.П. від відповідача
від третьої особи- Козак О.Д.
- не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько –російське підприємство "Стан - Комплект" (надалі –ТОВ "СП "Стан - Комплект") звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська лізингова компанія" (надалі –ТОВ "Українська лізингова компанія"), третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Павлоградспецмаш" (надалі –ТОВ "Завод "Павлоградспецмаш"), про зобов'язання прийняти товар –вертикальний консольно-фрезерний верстат (з підвищеною стійкою на 150 мм) FSS400MR, 2008 р.в.
В обґрунтування пред’явлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі- продажу № 06-156/08-обл від 20.06.2008 р., а саме на відмову відповідача у прийнятті поставленого товару.
Позовні вимоги вмотивовано ст. 193 ГК України, ст. ст. 525, 526, 662, 664, 666, 671, 678, 684, 689, 690 ЦК України.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.08.2009 р. порушено провадження у справі, призначено розгляд справи на 09.09.2009 р. в судовому засіданні, викликано для участі представників сторін, яких зобов’язано виконати певні дії.
У судове засідання 09.09.2009 р. представники відповідача, третьої особи не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, вимог ухвали не виконали, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.09.2009 р. розгляд справи відкладено на 09.10.2009 р.
У судове засідання 09.10.2009 р. представник третьої особи не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвали не виконав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просить позов задовольнити повністю.
Відповідач в порядку ст. 59 ГПК України подав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав зазначених у відзиві.
Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноважених представників, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, 20.06.2008 р. між ТОВ "СП "Стан - Комплект" (продавець) та ТОВ "Українська лізингова компанія" (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 06-156/08-обл (надалі –Договір), відповідно до умов продавець зобов’язався передати у власність покупцю, а покупець зобов’язується прийняти та своєчасно оплатити обладнання (надалі - товар), найменування, марка (модель), кількість, ціна за одиницю та загальна вартість якого зазначені в Специфікації (Додаток № 1 до Договору).
Сторонами підписано та скріплено печатками Специфікацію (Додаток № 1 до Договору), відповідно до якої, предметом Договору є вертикальний консольно-фрезерний верстат (з підвищеною стійкою на 150 мм) FSS400MR, 2008 р.в.
Пунктом 1.2 Договору передбачено, що покупець купує товар з метою його передачі в фінансовий лізинг лізингоодержувачу –ТОВ "Завод "Павлоградспецмаш".
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Укладений Договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до п.п. 2.1.1 Договору продавець зобов’язаний за власний рахунок здійснити поставку товару протягом 170 календарних днів з моменту отримання від покупця першої частини загальної вартості товару згідно п. 4.2.1 Договору та здійснити фактичну передачу товару покупцю за адресою: Київ, Московський проспект, 23.
Згідно п. 3.1 Договору приймання-передача товару оформлюється шляхом укладання сторонами акту приймання- передачі товару (згідно Додатку №2 до Договору), що підтверджує якість, комплектність, справність товару і відповідність техніко –економічним показникам. Акт приймання-передачі товару підписується комісією у складі представників сторін та погоджується представником лізингоодержувача.
На підставі п. 4.2 Договору покупець зобов’язався сплатити вартість товару частинами в наступному порядку: першу частину загальної вартості товару в розмірі 116280,00 грн. до 27.06.2008 року включно; другу частину загальної вартості товару в розмірі 271 320,00 грн. протягом 5 робочих днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі товару, погодженого лізингоодержувачем.
На виконання Договору відповідач перерахував на розрахунковий рахунок позивача першу частину загальної вартості товару у розмірі 116280 грн., що підтверджується банківською випискою позивача від 08.07.2008 р. (міститься в матеріалах справи).
Зі своєї сторони, позивач виразив готовність до передання товару, запропонував відповідачу та третій особі направити уповноважених представників для прийняття товару та підписання акту приймання-передачі, що підтверджується листами № 646/1 від 16.12.2008 р., № 646/2 від 16.12.2008 р. (містяться в матеріалах справи).
ТОВ "Завод "Павлоградспецмаш" в листі № 991 від 16.12.2009 р. виразив готовність до прийняття товару та погодив акт приймання-передачі 24.12.2008 р.
Натомість, від відповідача не надходило інформації стосовно готовності прийняти товар.
Позивач неодноразово повідомляв відповідача про те, що товар готовий до передання та наголошував на направленні уповноваженого представника для прийняття товару, погодженні, підписанні акт приймання- передачі товару та оплаті другої частини загальної вартості товару, (листи: № 646/1 від 16.12.2008 р., № 78юр від 26.12.2008 р., № 01юр від 12.01.2009 р., № 12юр від 26.01.2009 р.).
Проте, відповідач у своїх листах № 1034 від 30.12.2008 р. № 258 від 12.02.2009 р. наголошував на тому, що лізингоодержувач (третя особа) не готовий прийняти товар, а тому сплата остаточної частини вартості товару буде здійснена за умов передачі обладнання лізингоодержувачу.
У зв’язку з цим, в лютому 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-російське підприємство "Стан-Комплект" звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська лізингова компанія", третя особа –Товариство з обмеженою відповідальністю "Павлоградспецмаш", про стягнення 291278,98 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 13.05.2009 р. у справі № 52/89 позов задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача 271320 грн. основного боргу, 6244,08 грн. пені, 9467,13 грн. інфляційної складової боргу, 780,51 грн. 3% річних.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду міста Києва від 16.09.2009 р. зупинено провадження у справі № 52/89 до розгляду справи про зобов'язання відповідача прийняти товар.
У своєму відзиві відповідач зазначає, що основною метою укладання Договору була передача товару у фінансовий лізинг третій особі. Враховуючи те, що відповідач та третя особа дійшли згоди про розірвання Договору фінансового лізингу № 01-149/08-обл від 20.06.2008 р. у відповідача відсутні підстави прийняти товар за Договором.
Стосовно заперечень відповідача суд зазначає наступне.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належни чином.
Поряд з цим, в ч. 2 ст. 653 ЦК України закріплено, що зобов’язання сторін припиняються у разі розірвання договору.
За загальним правилом, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 651 ЦК України).
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Відповідно до ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Сторонами не надано доказів розірвання Договору в установленому порядку чи визнання його недійсним.
Тому, Договір є чинним, а відтак відповідно до ст. 193 ГК України, ст. ст. 525, 526, 629 ЦК України є обов’язковим для виконання сторонами..
В процесі розгляду справи сторони не заперечували чинність Договору.
В порушення умов Договору та вимог чинного законодавства, відповідач безпідставно не прийняв товар за Договором, акт приймання-передачі не підписав та другу частину загальної вартості товару не оплатив.
Відповідно до ч. 4 ст. 690 ЦК України якщо покупець без достатніх підстав зволікає з прийняттям товару або відмовився його прийняти, продавець має право вимагати від нього прийняти та оплатити товар або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.
Частиною 1 ст. 664 ЦК України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Посилаючись на невиконання відповідачем обов’язку за Договором, зокрема на відмову від прийняття товару, позивач першочергово повинен довести виконання свого зобов'язання щодо передання товару.
Виконання позивачем обов’язку передати товар за Договором доведено та підтверджено доказами, зокрема, надано докази повідомлення про готовність до передачі товару відповідачеві (листи: № 646/1 від 16.12.2008 р., № 646/2 від 16.12.2008 р., № 78юр від 26.12.2008 р., №01юр від 12.01.2009 р., № 12юр від 26.01.2009 р.).
За таких обставин, відповідач зобов’язаний прийняти товар за Договором.
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, прийнявши до уваги положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити повністю.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська лізингова компанія" (01001, м. Київ, вул. Михайлівська, буд. 12 код 30575865) прийняти вертикальний консольно-фрезерний верстат (з підвищеною стійкою на 150 мм) FSS400MR, 2008 р.в.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська лізингова компанія" (01001, м. Київ, вул. Михайлівська, буд. 12 код 30575865) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько- російське підприємство "Стан- Комплект" (03040, м. Київ, вул. М. Стельмаха, 10-А, код 22916099) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 85 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
СуддяМ.М. Нарольський Дата підписання рішення: 16.11.2009 р.
Судове рішення № 6839080, Господарський суд м. Києва було прийнято 09.10.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 14/387. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: