Рішення № 6838752, 17.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/261 17.11.09 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №23/261                                                                                                    17.11.2009 За позовомПриватного підприємства "Класік-Спорт" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна"

простягнення 68 208,14 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:Петров О.Г. (пред. за довір. від 01.07.2009 року)

від відповідача:не з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ Приватне підприємство "Класік-Спорт" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна" заборгованості за договором поставки №318 УКР 2008 від 05.12.2007 року у сумі 68208,14 грн. (у тому числі 53350,34 грн. боргу за поставлений товар, 4374,73 грн. інфляційних втрат, 1205,73грн. –3% річних, 9277,21грн. пені). Позов обґрунтований тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за поставлений товар. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2009 року порушено провадження у справі №23/261 та призначено її до розгляду на 22.10.2009 року.

У судовому засіданні 22.10.2009 року представник Позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 22.10.2009 року своїх представників не направив, витребуваних судом документів не надав.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2009 року у зв’язку з неявкою представника Відповідача у судове засідання розгляд справи №23/261 було відкладено на 17.11.2009 року.

Ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення судового засідання відправлені за поштовою адресою, вказаною у позовній заяві, яка відповідає місцезнаходженню Відповідача відповідно до витягу з єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб –підприємців.

У судове засідання 17.11.2009 року представник Відповідача повторно не з’явився, вимоги ухвал Господарського суду міста Києва у справі №23/261 від 30.09.2009 року та від 22.10.2009 року не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

На підставі статті 75 Господарського процесуального Кодексу України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 17.11.2009 року за згодою представника Позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем та Відповідачем було укладено договір поставки №318УКР2008 від 05.12.2007 року, відповідно до якого Позивач зобов’язався поставляти в обумовлені строки Відповідачу товар, а Відповідач зобов’язався прийняти та оплатити його на умовах даного договору.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов договору поставки №318УКР2008 від 05.12.2007 року Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму 100567,90 грн., що підтверджується наданими видатковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи (оригінала оглянуті у судовому засіданні). Зазначені видаткові накладні підписані та скріплені печаткою Відповідача, без заперечень з приводу кількості та якості поставленого товару, а також строку його поставки.

Відповідно до п. 9.7 договору поставки №318УКР2008 від 05.12.2007 року Відповідач зобов’язався здійснити оплату за поставлений товар шляхом безготівкового переказу протягом 60 банківських днів з дати отримання товару.

Всупереч договірним умовам, відповідач не здійснив оплати за отриманий товар у повному обсязі.

Відповідно до актів звірки розрахунків підписаних сторонами станом на грудень 2009 року заборгованість Відповідача за отриманий товар становила 96847,86 грн.

Протягом 2009 року Відповідачем було здійснено повернення товару на загальну суму 43497,52 грн., що підтверджується наданими накладними на повернення товару. Оплата товару Відповідачем протягом даного періоду не здійснювалась.

Таким чином, судом встановлюється, що основний борг за договором поставки №318УКР2008 від 05.12.2007 року на момент розгляду справи складає 53350,34 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Судом встановлено, що Відповідач не виконав свої зобов’язання у строки, встановлені п.9.7 договору поставки №318УКР2008 від 05.12.2007 року, тобто порушив строки виконання зобов’язання щодо оплати поставленого товару.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов’язання сталось не з його вини.

Відповідно до 10.4 договором поставки №318УКР2008 від 05.12.2007 року Відповідач зобов’язався у разі прострочення оплати отриманого товару сплатити на користь Позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Відповідно до пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Зазначена норма є диспозитивною, тобто законом або договором може бути встановлено інший порядок, у тому числі і строк, для нарахування штрафних санкцій.

Таким чином, оскільки договором поставки №318УКР2008 від 05.12.2007 року не встановлений інший строк нарахування пені ніж визначений пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги про стягнення з Відповідача пені частково, у сумі 6375,73 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши розрахунок Позивача, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача інфляційних втрат у сумі 4374,73 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, а позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача 3% річних у сумі 1201,86 грн. такими, що підлягають частковому задоволенню у сумі 1201,48 грн., у зв’язку з арифметичною помилкою при підрахунку кількості днів за вказаний період.

Всебічно та об’єктивно дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позов приватного підприємства "Класік-Спорт" до товариства з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна" підлягає задоволенню частково.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті державного мита пропорційно задоволених вимог та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Вестер Україна" (04112, м.Київ, вул. Рижська, 8-А, ідентифікаційний код 35073676) на користь приватного підприємства "Класік-Спорт" (02139, м. Київ, бульвар Перова, 40, ідентифікаційний код 21589511) основний борг у розмірі 53350,34 грн. (п’ятдесят три тисячі триста п’ятдесят гривень 34 копійок); пеню у розмір 6375,73 грн. (шість тисяч триста сімдесят п’ять гривень 73 копійки), 3% річних у розмірі 1201,48 грн. (одну тисячу двісті одну гривню 48 копійок), 4374,73 грн. (чотири тисячі триста сімдесят чотири гривні 73 копійки) інфляційних втрат, 653,02 грн. (шістсот п’ятдесят три гривні 02 копійки) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.          Видати наказ.

Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Дата підписання рішення: 19.11.2009 року.