Рішення № 6838727, 12.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/523 12.11.09 За позовом Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Форум» до Закритого акціонерного товариства «Перестрахова компанія «Лідер Ре» про стягнення частки перестрахового відшкодування та штрафних санкцій суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача Науменко А.В. (довіреність № 126/08 від 29.12.2008р.);

від відповідача Сєдов О.О. (довіреність від 02.02.2009р.);

12.11.2009р. у судовому засіданні, за згодою представників сторін у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство “Акціонерна страхова компанія “Форум” (надалі ЗАТ “АСК “Форум”, позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства “Перестрахова компанія “Лідер Ре” (надалі ЗАТ “ПК “Лідер Ре”, відповідач) заборгованості за основним зобов’язанням 14108, 48 грн., пені 938, 50 грн., інфляційного збільшення суми боргу 211, 63 грн., 3% річних 122, 92 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконані зобов’язання по виплаті частки перестрахового відшкодування за рахунком-бордеро ризиків № 3 згідно договору пропорційного квотного облігаторного перестрахування наземного транспорту № 2/12/07 від 20.12.2007р..

Пунктом 3.5. Договору встановлено касовий збиток перестрахувальника в розмірі 50 000 грн. (тобто сума страхового відшкодування, що підлягає сплаті страхувальнику (вигодонабувачу), при перевищенні якого перестраховик зобов'язаний сплатити свою частку страхового відшкодування перестрахувальнику раніше, ніж перестрахувальник виплатить страхове відшкодування).

В порушення умов договору позивачем не було отримано коштів згідно з розрахунком, і враховуючи свою незгоду з позицією відповідача щодо застосування принципу пропорційності, позивач вважає наявними підстави для стягнення суми боргу з відповідача в судовому порядку нарахувавши при цьому пеню, інфляційні збитки та 3% річних за прострочення сплати.

Відповідач надав відзив, у якому просив частково задовольнити позов стягнувши суму в розмірі 12299, 98 грн., що є часткою перестрахової суми за здійсненим розрахунком виходячи з вартості застрахованого автомобіля визначеного відповідно до відомостей періодичного довідника «Бюлетень авторознавця», оскільки вартість застрахованого автомобіля зазначена у договорі страхування не відповідає дійсній (ринковій) вартості автомобілів вказаної марки, яка визначається на підставі розцінок офіційних дилерів автомобілів Mitsubishi.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

20 грудня 2007 року між ЗАТ “АСК “Форум” та ЗАТ “Перестрахова компанія “ВіЕйБі Ре” укладено договір пропорційного квотного облігаторного перестрахування наземного транспорту № 2/12/07, предметом якого є угода про пропорційне квотне облігаторне перестрахування ризиків. Згідно з п. 1.2 договору, тип договору –пропорційний квотний; перестрахувальник (позивач у справі) страхує у перестраховика ризик виконання частини своїх зобов’язань за договорами страхування наземного транспорту, що укладені перестрахувальником; частки відповідальності сторін за договором зазначені в додатку № 1 до договору; включення перестрахувальником ризиків у договір та відповідальність перестраховика за всіма ризиками, що підпадають під дію договору здійснюється на облігаторній (обов’язковій) основі, тобто відповідальність перестраховика починається одночасно з відповідальністю перестрахувальника за укладеними договорами страхування наземного транспорту.

Укладення між сторонами зазначеного договору зумовлює виникнення цивільно-правових відносин, порядок здійснення яких визначається Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про страхування" та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють такий вид відносин.

В силу положень договору (п. 9.1, 9.3) договір діє з 01 січня 2008р. до 31 грудня 2008р., а в частині передачі перестрахувальником ризиків у перестрахування перестраховику закінчується о 24 годині 00 хвилин 31 грудня 2008р.; перестраховик залишається відповідальним за відшкодування збитків та по врегулюванню всіх претензій страхувальників за договорами страхування, які були передані в перестрахування перестраховику відповідно до умов договору.

Умови на яких здійснюється перестрахування ризиків визначені сторонами у додатку № 1 який є невід’ємною частиною договору 2/12/07 від 20.12.2007р. згідно з п. 1.4 якого частка (відповідальність) перестраховика за договором страхування за кожним застрахованим транспортним засобом та додатковим обладнанням складає 25% від страхової суми транспортного засобу та додаткового обладнання та максимально становить 93750 грн..

Згідно з додатковою угодою № 1 до договору від 13.01.2009р. сторонами внесено зміни в договір у зв’язку із зміною назви ЗАТ «Перестрахова компанія «ВіЕйБі Ре»на ЗАТ «Перестрахова компанія «Лідер Ре».

21 березня 2008р. між позивачем та громадянином Файсберг Є.Е. було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту серії ТЗ 01 № 000507 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи), на страхування за яким прийнято транспортний засіб Mitsubishi L 200, державний номер АХ 0441 ВІ вартістю 132310 грн..

Ризик настання відповідальності по виконанню частини своїх зобов’язань за вказаним договором страхування в розмірі 25% позивачем було передано у страхування згідно з рахунком-бордеро ризиків № 3 від 08.04.2008р. (запис № 11) по договору № 2/12/07 від 20.12.2007р..

04.10.2008р. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого транспортного засобу - Mitsubishi L 200, державний номер АХ 0441 ВІ, в результаті якої останній отримав механічні ушкодження.

За складеним страховим актом № 04/09-01 Т від 02.04.2009р. розмір страхового відшкодування складав 56433, 92 грн., а сплата позивачем вказаної суми грошових коштів разом з комісією банку підтверджується платіжним дорученням № 287 від 02.04.2009р. (належним чином засвідчені копії документів містяться в матеріалах справи).

Згідно розрахунку частки перестраховика у страховому відшкодуванні за вих. 334 від 13.04.2009р., який отримано відповідачем 13.04.2009р. (підтверджується реєстровим вхідним номером 1158) загальна частка перестраховика у збитку становить 14108, 48 грн. (25% від суми виплаченого страхового відшкодування –56433, 92 грн.).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами договору № 2/12/07 від 20.12.2007р. відповідач зобов’язався:

- протягом 7 робочих днів з дня отримання будь-яким засобом зв’язку від перестрахувальника рахунку-бордеро сплачених збитків, сплатити свою частку страхового відшкодування та витрат на розслідування та врегулювання страхового випадку, включаючи витрати на визначення причин та розмірів збитку (оплата послуг незалежної експертизи, оцінки; плата за видачу довідки ДАІ тощо) –п. 2.4.3 договору;

- сплати свою частку касового збитку, зазначеного у п. 3.5 договору протягом 5 робочих днів після отримання від перестрахувальника розрахунку частки страхового відшкодування та повного пакету документів вказаних у п. 2.2.5 договору, включаючи копії платіжних документів, що підтверджують факт сплати страхового відшкодування перестрахувальником –п. 2.4.4 договору.

          Згідно з п. 3.5 договору, договором встановлюється касовий збиток перестрахувальника, який становить 50000 грн.; касовий збиток –сума страхового відшкодування, що підлягає сплаті страхувальнику (вигодонабувачу), при перевищенні якого перестраховик зобов’язаний сплатити свою частку страхового відшкодування перестрахувальнику раніше, ніж перестрахувальник виплатить страхове відшкодування; зазначена виплата здійснюється перестраховиком перестрахувальнику або страхувальнику (вигодонабувачу) (за письмовою вимогою перестрахувальника) протягом 5 робочих днів з дати отримання розрахунки частки страхового відшкодування та документів, що вказані в п. 2.2.5 договору.

Виходячи з наведених положень договору, з урахуванням отримання розрахунку частки перестраховика з підтверджуючими документами листом від 13.04.2009р., строк виконання зобов’язання щодо виплати на користь позивача частки перестрахування станом на час вирішення спору є таким що настав, розрахунок мав бути здійснений відповідачем протягом 5 робочих днів з дня отримання від перестрахувальника документів.

Спір між сторонами виник саме у зв’язку з розміром частки перестрахового відшкодування що має бути сплачена перестраховиком за договором № 2/12/07 від 20.12.2007р. згідно рахунку-бордеро ризиків № 3 від 08.04.2008р. у зв’язку з настанням страхового випадку та виплатою страхового відшкодування за укладеним позивачем договором страхування серії ТЗ 01 № 000507 від 21.03.2008р..

Заперечення відповідача з приводу невірного визначення вартості застрахованого автомобіля, з урахуванням якої має бути визначена сума страхового відшкодування за договором страхування ТЗ 01 № 000507 від 21.03.2008р. судом не приймаються виходячи з наступного.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Названою статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

У пункті 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Визначення розмірів страхових сум за договором страхування ТЗ 01 № 000507 від 21.03.2008р. укладеним позивачем з гр. Файсберг Є.Е. сторони погодили у розділі 11 договору, згідно з положеннями якого:

- страхова сума по транспортному засобу/додатковому обладнанню, вказана в договорі страхування є максимально сумарною грошовою сумою, в межах якої страховик зобов’язується виплатити страхове відшкодування в межах договору … (п. 11.1);

- якщо в договорі страхування страхові суми по транспортному засобу/додатковому обладнанню перевищують дійсну вартість транспортного засобу/додаткового обладнання на дату укладання цього договору, то цей договір є недійсним в тій частині страхової суми, що перевищує дійсну вартість транспортного засобу/додаткового обладнання на дату укладення договору (п. 11.2);

- якщо в договорі страхові суми по транспортному засобу/додатковому обладнанню на дату укладення договору більше ніж на 10 відсотків, то виплата страхового відшкодування здійснюється в такому ж відсотку до розміру завданого збитку, який відсоток становить страхова сума до дійсної вартості транспортного засобу/додаткового обладнання на дату укладення договору (п. 11.3).

Згідно з п. 15.4 договору розмір страхового відшкодування по договору визначається наступним чином: з суми збитку (пропорційна частина суми збитку, визначена на умовах пп. 11.3, п. 12.7 договору) вираховується франшиза, суми отримані страхувальником або його уповноваженою особою до моменту прийняття рішення про виплату страхового відшкодування від інших страховиків та третіх осіб, які є компенсацією завданого збитку.

У п. 5 Договору страхування ТЗ 01 № 000507 від 21.03.2008р. автомобіль був застрахований з умовою здійснення страхової виплати без урахування зносу, страхова сума у договорі дорівнює ціні, за якою був придбаний автомобіль, відповідно до Договору № 16/3 купівлі-продажу транспортного засобу від 21.03.2008р. і така становить 132310 грн. (п. 6 договору).

Відповідно до п. 3 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, який є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна, дійсна вартість майна для цілей страхування - вартість відтворення (вартість заміщення) або ринкова вартість майна, визначені відповідно до умов договору страхування; ринкова вартість - вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

Вартість застрахованого транспортного засобу за договором страхування ТЗ 01 № 000507 від 21.03.2008р. становить 132310 грн., договір купівлі-продажу 16/3 укладений станом на ту ж дату що і договір страхування - 21.03.2008р. залучений до матеріалів справи, і такий надавався відповідачу на підтвердження його вартості, що відповідачем не заперечується (зазначено в листі-відповіді № 1164 від 07.05.2009р.).

З урахуванням непогодження відповідача із зазначеною вартістю транспортного засобу, на замовлення позивача було отримано довідку спеціаліста щодо визначення вартості транспортного засобу - Mitsubishi L 200, державний номер АХ 0441 ВІ, згідно з якою станом на 21.03.2008р. ринкова вартість вказаного автомобіля становить 131300 грн.. Зазначена довідка за вих. 216 від 12.05.2009р. складена ТОВ «Експертиза та оцінка»при використанні відомостей «Бюлетеня автотоварознавця. Випуск 40. Донецьк.2008р.»з приміткою що вартість нового транспортного засобу Mitsubishi L 200 вказана в бюлетені як вартість транспортного засобу в мережі офіційних дилерів даних автомобілів, а досліджуваний автомобіль був придбаний в мережі автосалонів які не являються офіційними дилерами даної марки, вартість розраховується на аналізі цін на подібні автомобілі в мережі автосалонів які не являються офіційними дилерами даної марки автомобілів; вартість розрахована як середнє значення аналогів, що відповідає наведеним вимогам стандарту, у зв’язку з чим з огляду на ст. ст. 34, 36 ГПК України, визнається судом належним доказом дійсної вартості транспортного засобу на дату укладення договору страхування.

Отже, враховуючи дійсну вартість транспортного засобу на дату його укладення згідно довідки спеціаліста, п. 11.3, п. 15.4 Договору страхування, пропорційне зменшення суми збитку в даному випадку не застосовується, оскільки страхова сума по транспортному засобу на дату укладення договору не є більшою, а у відповідності до п. 5 договору страхування сума збитку визначається без врахування зносу.

Розрахунок розміру страхового відшкодування що підлягає виплаті згідно договору від 21.03.2008р. за страховим випадком –ДТП що сталась 04.10.2008р. позивачем здійснено на підставі звіту № 455/10/08 про визначення вартості матеріального збитку від 20.10.2008р. та з урахуванням передбаченої договором франшизи і така за складеним страховим актом № 04/09-01 Т від 02.04.2009р. становить 56433 грн. (57095, 47 грн. розмір матеріального збитку - 661, 55 грн. франшиза).

Частка перестраховика згідно з умовами договору складає 14108, 48 грн., та оскільки, розрахунків за вказаним страховим випадком по договору переданому на страхування згідно рахунку-бордеро ризиків № 3 від 08.04.2008р. відповідачем не проведено, доказів сплати частки страхового відшкодування в сумі 14108, 48 грн. суду не надано, суд визнає обгрунтованими вимоги позивача про стягнення заявленої суми.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Як про те погоджено сторонами у п. 7.2 договору № 2/12/07 від 20.12.2007р. за порушення строків виконання будь-яких грошових зобов’язань передбачених договором. винна сторона виплачує іншій стороні пеню в розмірі 0, 1% від несплаченої в строк суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, враховуючи передбачений умовами договору розмір штрафних санкцій, який перевищує розмір встановлений законом, стягненню в примусовому порядку підлягає сума обмежена законодавством, в свою чергу умови договору зокрема в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі є обов’язковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача за розрахунком суду складає 938, 49 грн.: 14108, 48 грн. (сума заборгованості) х (2х12%) (облікова ставка встановлена листом НБУ від 16.02.2009р. № 14-011/778-2395) : 365 (кількість днів у 2009 році) х 48 днів прострочення (за період з 28.04.2009р. по 14.06.2009р.) = 445, 28 грн.;

14108, 48 грн. сума заборгованості) х (2х11%) (облікова ставка встановлена Постановою НБУ від 12.06.2009р. № 343) : 365 (кількість днів у 2009 році) х 58 днів прострочення (за період з 28.04.2009р. по 14.06.2009р. (дата на яку здійснено розрахунок позивачем)) = 493, 21 грн..

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність заборгованості у відповідача перед позивачем, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 211, 63 грн., та з розрахунком 3% річних у розмірі 122, 92 грн. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

Заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовані, доказів здійснення розрахунків за договором № 2/12/07 від 20.12.2007р. згідно з рахунком-бордеро ризиків № 3 по зазначеному у позові страховому випадку у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 153, 82 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволених вимог в сумі 269, 10 грн..

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Перестрахова компанія «Лідер Ре»(юрид. адреса: 03190, м. Київ, вул. Баумана 26; 04050, м. Київ, вул. Глибочицька 40, 3 поверх, п/р 26509601327306 в ЗАТ «ОТП Банк»МФО 300528; п/р 26501262400001 у першій Київській філії ВАТ «ВіЕйБі Банк»МФО 321637, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 32830769) на користь Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Форум»(юрид. адреса: 04050, м. Київ, вул. Студентська 6, адреса: 01054, м. Київ, вул. Воровського 36, кв. 1, р/р 26507300001215 в АКБ «Форум»МФО 322948, ідент. код 31409021) 14108, 48 грн. (чотирнадцять тисяч сто вісім гривень 48 копійок) частки страхового відшкодування, 938, 49 грн. (дев’ятсот тридцять вісім гривень 49 копійок) пені, 211, 63 грн. (двісті одинадцять гривень 63 копійки) інфляційних збитків, 122, 92 грн. (сто двадцять дві гривні 92 копійки) 3% річних, 269, 10 грн. (двісті шістдесят дев’ять гривень 10 копійок) судових витрат.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 20.11.2009