Постанова № 68387176, 21.08.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №487/3233/17 21.08.2017

Провадження №33/784/368/17

П О С Т А Н О В А

І М Е НЕ М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2017 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Куценко О.В.

за участю секретаря Чоботаренко Т.І.

особи, яку притягнуто до

адміністративної відповідальності ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою та доповненнями до неї особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 25 липня 2017 року, стосовно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, зареєстрованою та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1

- якою, на неї за ч.1 ст.130 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200грн з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 рік. Стягнуто в дохід держави судовий збір у розмірі 320 грн.

встановив:

Згідно постанови суду 14.05.2017 року відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що 14.05.2017 року близько 00.05 год., ОСОБА_1 по вул. Садова керувала транспортним засобом - автомобілем ROVER 600SI, д.н.з. НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя). Від пропозиції пройти огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою Драгер відмовилася в присутності двох свідків, виявила бажання пройти огляд для визначення стану сп'яніння в медичному закладі в присутності двох свідків, згідно висновку №717 від 14.05.2017 року в організмі ОСОБА_1 виявлено етиловий спирт в розмірі 1,76 пром., чим порушила п.2.9 а Правил дорожнього руху України.

Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 25 липня 2017 року на ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200грн з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 рік.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_1 звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою та доповненнями до неї в яких просить скасувати постанову суду про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 рік, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Винести рішення про скасування постанови суду про стягнення з неї на користь держави судового збору у сумі 320 грн. Винести рішення про повернення їй грошових коштів у сумі 10 200грн, сплачених у виді штрафу та направити його на виконання на адресу ГУ ДКУ в Миколаївській області. Також, винести рішення про повернення грошових коштів у сумі 320 грн, сплачених у виді судового збору та направити його до виконання на адресу ГУ ДКУ в Миколаївській області.

Винести та направити до Управління національної поліції в Миколаївській області для перевірки та проведення службового розслідування, належного реагування згідно до чинного законодавства окрему ухвалу на неправомірні дії лейтенантів поліції ОСОБА_3, ОСОБА_4 та їх керівництва, що проявилися у неналежному складанні адміністративного протоколу, опитування свідків, акту і висновку медичного закладу і як результат незаконному притягненню апелянта до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, понесення нею збитків на суму 204 грн, у формі сплати комісії банку при сплаті штрафу в сумі 10 200грн та 10 грн. у формі сплати комісії банку при сплаті судового збору у сумі 320 грн.

Винести та направити до прокуратури Миколаївської області для перевірки на предмет дотримання законності працівниками поліції, судами норм чинного законодавства при притягненні правопорушників до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП по справах, що знаходяться в національній поліції, а також на розгляді чи розглянуті судами та належного реагування згідно до чинного законодавства на виявлення порушень Закону.

Разом з цим, апелянт ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Заводського районного суду м. Миколаєва від 25.07.2017р., вважає, що строк на апеляційне оскарження був пропущений з поважної причини, а саме, суд в порушення вимог ст. 258 КУпАП не надіслав протягом трьох днів на її адресу постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності, лише 3 серпня 2017 року при ознайомленні з матеріалами справи апелянт отримала копію постанови суду та 4 серпня 2017 року подала апеляційну скаргу до апеляційного суду Миколаївської області.

Зазначає, що визнаючи її винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, суд послався на докази, які стосуються особи юридично неіснуючої (ОСОБА_1)

Пояснює, що водійське посвідчення отримала у 2010 році на дівоче прізвище ОСОБА_1, 12.12.2012р. вийшла заміж та змінила прізвище на ОСОБА_1, якою була на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Звертає увагу, що працівники поліції на власний розсуд ідентифікували її, чим грубо порушили вимоги ст. 256 КУпАП та в силу службової недбалості, не перевіривши особу правопорушника за паспортом, адресно-довідковим бюро, ввели в оману свідків, лікаря-нарколога, керівництво поліції та суддю.

Вказує, що при ознайомленні з протоколом про адміністративне правопорушення сказала працівнику поліції, що вона не ОСОБА_1, а ОСОБА_1 і доказом цього є документ на транспортний засіб, в якому вона записана, як ОСОБА_1, на що працівники поліції сказали, що це не має значення, правильно і так і так.

Зауважує, що визнала свою провину в суді в силу юридичної безграмотності та неявки в судове засідання її адвоката, сама вона його не знайшла, а суд повісткою його не повідомив і як наслідок апелянт не в повній мірі скористалася своїм правом відповідно до ст. 268 КУпАП.

Крім того, зазначає, що вона була належним чином повідомлена судом про розгляд справи, яка була призначена на 03.07.2017р. та перенесена на 25.07.2017р., але інші особи, які беруть участь у справі свідки, адвокат, працівники поліції ні разу не повідомлялися про день розгляду справи.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 на підтримку апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із вимогами ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Таким чином, суддя районного суду при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 278 КУпАП серед інших питань має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи.

Проте, зазначені вимоги закону відповідним органом, який складав протокол та судом першої інстанції належним чином не виконані.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БР № 240039 від 14.05.2017 року ОСОБА_1 14 травня 2017 року о 00:05 годині по вул. Садова керувала транспортним засобом - автомобілем ROVER 600SI, д.н.з. НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя). Від пропозиції пройти огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою Драгер відмовилася в присутності двох свідків, виявила бажання пройти огляд для визначення стану сп'яніння в медичному закладі в присутності двох свідків, висновок №717 від 14.05.2017 року, чим порушила п.2.9 а Правил дорожнього руху України.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним з основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити дані, необхідні для вирішення адміністративної справи, зокрема, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення та суть правопорушення, спричинену матеріальну шкоду, а також про свідків і потерпілих.

А тому, предмет судового розгляду обмежений обставинами, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення та які визначають його суть.

Протокол про адміністративне правопорушення серія БР №240039, складений відносно ОСОБА_1, як вказано у водійському посвідченні, яке ОСОБА_1 отримала у 2010 році, проте 12.12.2012р. апелянт вийшла заміж та на момент вчинення адміністративного правопорушення та складання протоколу носила прізвище ОСОБА_1, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_2 . Таким чином співробітниками поліції в протоколі не вірно зазначено прізвище правопорушника.

Складений протокол про адміністративне правопорушення серії БР № 240039 від 14.05.2017 року у такому вигляді не може бути предметом судового розгляду, оскільки викликає обґрунтовані сумніві, які відповідно до положень ст. 62 ч. 3 Конституції України тлумачаться на користь ОСОБА_1

Проте , суд на вказані обставини увагу не звернув, належним чином не перевірив обставини, які підлягали обов'язковому з'ясуванню прийняв незаконне та необґрунтоване рішення.

Зазначені недоліки протоколу залишилися поза увагою суду 1 інстанції. За таких обставин, оскільки протокол про адміністративне правопорушення фактично не відповідав вимогам ст. 256 КУпАП, суддя районного суду був позбавлений можливості розглядати його по суті, а відтак повинен був повернути його на доопрацювання, чого зроблено не було.

Скасування постанови судді з поверненням протоколу про адміністративне правопорушення для його належного оформлення органу, який склав протокол, не передбачено як вид рішення, яке відповідно до положень ст. 294 ч.7 КУпАП має право прийняти суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Крім того, приймаючи рішення про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.1 ст. 130 КУпАП, суд в резолютивній частині постанови не зазначив про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення даного правопорушення.

З наведених вище мотивів та, враховуючи правове значення протоколу про адміністративне правопорушення, який не тільки визначає суть адміністративного правопорушення, поставленого особі у провину, а також є доказом в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 251 КУпАП, постанова судді підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п.1 ч.1ст. 247 КУпАП за відсутністю в діянні ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за наведених в цьому протоколі обставин.

Що стосується вимог апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд дійшов наступного. Як встановлено із матеріалів справи, апелянт була присутня в судовому засіданні 25.07.2017р., постанову суду отримала 03.08.2017р. після заяви про ознайомлення з матеріалами справи. Останнім днем подачі апеляційної скарги був 04.08.2017р., саме в цей день ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу до апеляційного суду, тобто не порушуючи строки на апеляційне оскарження, що підтверджується відстеженням пересиланням поштових відправлень.

За таких обставин вважаю, що строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції апелянтом не був пропущений.

Крім того, відповідно до ст. 296 КУпАП скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум. Оскаржуваною постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн, та судового збору в розмірі 320 грн., які вона сплатила відповідно до квитанцій №12 від 01.08.2017р, та № 13 від 01.08.2017р.

За вказаних обставин, апеляційний суд вважає наявними підстави для задоволення вимог апелянта в чистині повернення штрафу та судового збору.

Вимоги, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 про притягнення до відповідальності співробітників поліції, які складали протокол, находяться поза межами апеляційного розгляду, а тому апеляційним судом не перевіряються.

Також не передбачено КУпАП постановлення окремих ухвал при перегляді апеляційним судом постанов суду першої інстанції.

За такого вимоги апелянта в цій частині не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 294, 296 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Постанову судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 25 липня 2017 року, якою на ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 рік - скасувати.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Повернути ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 10 200 грн, сплачені у виді штрафу на рахунок Державного бюджету рахунок платника 31111149700001 МФО банку отримувача 826013, ЄДРПОУ отримувача 37992030, призначення платежу 21081300, БР 240033.

Повернути ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 320, сплачені у виді судового збору на рахунок Заводського районного суду м. Миколаєва, рахунок платника 31212206700003 МФО банку отримувача 826013, ЄДРПОУ отримувача 37992781, призначення платежу «судовий збір».

В решті апеляційних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Миколаївської області Куценко О.В.