Вирок № 68385135, 21.08.2017, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 759/16298/14-к

пр. № 1-кп/759/89/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2017 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Ясельського А.М.,

за участю секретарів Годинської К.Л., Кононенко І.В.,

Павлишиної А.А., Никитюк Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12014100080002078 внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 11.03.2014 року відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м. Черкаси, громадянина України, освіта вища,

не одружений, не працює, ІПН НОМЕР_1, який зареєстрований

за адресою: АДРЕСА_1,

проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимий:

-08.04.2013 року Шевченківським районним судом м. Києва

за ч.1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в сумі

1700 гривень, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів Гончарової В.О., Гойденка І.О.,

Барцицького В.А.,

обвинуваченого ОСОБА_3,

захисника Нікітюка І.В.,

потерпілого ОСОБА_6,

В С Т А Н О В И В:

28.02.2013 року прокуратурою Святошинського району міста Києва, відповідно до вимог ст.ст. 283 та 291 КПК України обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12012110080000798 від 03.12.2012 року стосовно ОСОБА_3, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, з додатками направлено до Святошинського районного суду міста Києва для розгляду по суті.

В ході судового розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, в якому підтримання державного обвинувачення відповідно до ст.ст. 36, 37 КПК України здійснювалося старшим прокурором прокуратури Святошинського району м. Києва ОСОБА_6, суддею Святошинського районного суду м. Києва призначено чергове судове засідання на 11.03.2014 року.

В свою чергу, ОСОБА_3, відчуваючи неприязнь до працівника правоохоронного органу старшого прокурора прокуратури Святошинського району м. Києва ОСОБА_6 у зв'язку з виконанням ним своїх службових обов'язків по підтриманню державного обвинувачення у кримінальному провадженні № 12012110080000798 від 03.12.2012 року, та бажаючи у зв'язку з цим вчинити стосовно ОСОБА_6 неправомірні дії, якими виключити можливість його подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження в якості прокурора, в не в становлений слідством час та місці, відшукав невстановлених слідством осіб, яким повідомив про свої злочинні наміри та отримав згоду на сумісну участь у спричиненні тілесних ушкоджень зазначеному працівнику прокуратури.

У подальшому, 11.03.2014 року приблизно о 09 годині ОСОБА_3, з метою вчинення насильства стосовно ОСОБА_6 за місцем роботи останнього, а саме заподіяння вказаному працівникові прокуратури Святошинського району м. Києва тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків, спільно з групою невстановлених слідством осіб загальною кількістю приблизно 25 чоловік, прибув до будівлі прокуратури Святошинського району міста Києва, розташованої по вул. Гната Юри, 9 в м. Києві. При цьому, ОСОБА_3 та залучені ним невстановлені слідством особи мали при собі заздалегідь підготовлену екіпіровку: захисні шоломи, шапки, які закривають обличчя, та інші засоби індивідуального захисту, а також предмети, спеціально пристосовані та заздалегідь заготовлені для нанесення тілесних ушкоджень, а саме: дерев'яні кийки, бити, металеві палиці, балончики зі сльозоточивим газом, та електрошокери.

Прибувши до будівлі прокуратури Святошинського району міста Києва з метою відшукання старшого прокурора прокуратури району ОСОБА_6, ОСОБА_3 спільно з невстановленими слідством особами заблокували вихід з будівлі прокуратури та заборонили працівникам прокуратури і присутнім громадянам вільно пересуватись та здійснювати будь-які телефонні дзвінки.

Близько 09 години 20 хвилин, ОСОБА_3, знайшовши у приміщенні канцелярії (каб. № 2) на третьому поверсі будівлі прокуратури старшого прокурора прокуратури району ОСОБА_6, з метою заподіяння працівнику правоохоронного органу тілесних ушкоджень, наніс удар заздалегідь приготовленою металевою палицею в ліву ділянку голови ОСОБА_6 та разом з невстановленими слідством особами у кількості приблизно 5-7 чоловік продовжив наносити хаотичні удари палицями та руками по різних частинах тіла ОСОБА_6, завдаючи таким чином йому тілесні ушкодження.

Після цього, застосовуючи фізичне насильство, ОСОБА_3 та невстановлені слідством особи, примусово вивели старшого прокурора прокуратури ОСОБА_6 з приміщення прокуратури району на вулицю, де у дворі поблизу входу в будівлю прокуратури по вул. Гната Юри, 9 в місті Києві, продовжили наносити йому тілесні ушкодження та застосовуючи фізичний і психічний примус, змусили останнього написати рапорт про звільнення з органів прокуратури.

За вказаних обставин ОСОБА_3 та невстановленими слідством особами потерпілому ОСОБА_6 було завдано не менше двох ударів металевою палицею в область голови, фізичне здавлювання ліктем на область шиї, з розпилом і дією газу з газового балончику на область обличчя, в результаті чого від вказаних дій останній декілька разів втрачав свідомість, також завдано не менше трьох ударів дерев'яними кийками в область голови та рук, не менше трьох ударів руками (кулаками) в область обличчя (голови), завдано вражаючі дії електрошокерами в області тулубу та спини В результаті фізичного насильства потерпілому ОСОБА_6 завдані наступні тілесні ушкодження:

а) закрита черепно-мозкова травма: синці в лівій тім'яно-скроневій ділянці, в лівій завушній ділянці; в ділянці чола зліва; на нижній повіці лівого ока з переходом в підочну ділянку; в проекції «хвостової» частини правої брови з переходом на повіки правого ока; в правій скроневій ділянці; садна на фоні синців - в лівій скроневій ділянці; в ділянці чола зліва; в правій скроневій ділянці, струс головного мозку, які утворилися від дій тупого (тупих) предмету (предметів);

б) синці - на тильній поверхні лівої кисті в проекції 2-ї - 4-ї ясних; на тильно-ліктьовій поверхні лівого передпліччя у верхній третині; на ліктьовій поверхні лівого передпліччя у середній третині; на задній поверхні лівого плеча у середній третині; в правому підщелепному трикутнику; на боковій поверхні шиї зліва у верхній та середній третинах; на передній поверхні правого колінного суглоба; на передньо-внутрішній поверхні лівого колінного суглоба; на передньо-внутрішній поверхні лівого стегна на межі середньої та нижньої третин, які утворилися від дій тупого (тупих) предмету (предметів);

в) садна на фоні синців - на тильній поверхні правої кісті в проекції нижньої третини 2-ї п'ясної кістки; в проекції 2-го п'ясно-фалангового суглобу; в проекції верхньої третини основної фаланги 3-го пальця, які могли утворитися внаслідок контактної дії активованого електроду;

г) крапкові рани на фоні гіперемії шкіри в проекції 9-го ребра між правими при хребетною та середньо-лопатковою лініями, в проекції 10-го ребра, в проекції 1-го поперекового хребця; в проекції 3-го поперекового хребця, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

При цьому, ОСОБА_3 та зазначені вище невстановлені слідством особи, завдаючи тілесні ушкодження працівнику правоохоронного органу, висловлювали ОСОБА_6 вимогу виїхати протягом доби за межі міста Києва, у протилежному випадку погрожуючи вбити його та усю його родину.

Після вказаного, ОСОБА_3 разом з групою невстановлених слідством осіб покинув місце вчинення злочину.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України за наведених вище обставин не визнав та дав суду показання про те, що 16.05.2012 року біля станції метро «Святошин» в м. Києві громадськими активістами був знищений незаконний ігровий заклад. За даним фактом проти нього та ще чотирьох осіб було порушено кримінальну справу за ст. 296 КК України, згодом щодо трьох осіб кримінальна справа була закрита, а проти нього та ще однієї особи справу було продовжено. Прокурором обвинувачення по даній справі був ОСОБА_6 . Під час даного досудового розслідування він мав декілька зустрічей із ОСОБА_6, в ході яких повідомляв останньому, що досудове розслідування відносно нього проводиться із грубим порушення кримінально-процесуальних норм. На його зауваження ОСОБА_6 ніяк не реагував та проявляв до нього відкриту агресію, з чим була пов'язана агресія ОСОБА_6 в його сторону йому не відомо. В подальшому під час розгляду кримінальної справи відносно нього в суді, йому випадково стало відомо, що ОСОБА_6 отримав грошову винагороду від власників знищених громадським активістами ігрових мереж, щоб його ув'язнити. Під час розгляду кримінальної справи в суді він декілька разів розмовляв із ОСОБА_6, під час однієї із розмов ОСОБА_6 погрожував йому, що якщо він не ознайомиться із 5-ма томами кримінальної справи за 2 дні, то останній заявить клопотання про зміну йому запобіжного заходу. Тому до ОСОБА_6 він відчуває деяку неприязнь, спровоковану самим ОСОБА_6 та поведінкою останнього. Однак він ніколи не висловлював погроз до ОСОБА_6 у зв'язку з виконанням останнім службових обов'язків. Дійсно 10.03.2014 року він зустрічався разом із ОСОБА_7 на Аскольдовій могилі з приводу списків осіб, відносно яких було порушено кримінальні провадження на політичному підґрунті, оскільки він був громадським активістом та займався даним питанням. Крім того він домовився разом із ОСОБА_7 наступного дня зустрітися в приміщенні кінотеатру «Зоряний», що по вул. Московській в м. Києві, де знаходилась громадська організація визволення політв'язнів, щоб уточнити зазначені списки. 11.03.2014 року зранку він приїхав до кінотеатру «Зоряний» та чекав на приїзд ОСОБА_7 Коли приїхав ОСОБА_7, то вони разом зайшли до приміщення кінотеатру «Зоряний», де на той момент в кабінеті сиділа якась жінка, яка працювала за комп'ютером, це було о 09-03 ранку. В подальшому вони знаходилася у кабінеті та працювали над зазначеними списками. Цього ж дня приблизно о 11-00 годині йому на мобільний зателефонували знайомі та сказали, що громадська організація «Самооборона Святошинського району м. Києва» повідомляє, що до прокурора Святошинського району ОСОБА_6 було застосовано насилля. Пізніше приблизно о 12-00 годині коли він разом із ОСОБА_7 виходив на обід, то йому зателефонував журналіст «Газета UA» та журналістка із газети «Вєсті», які йому повідомили про напад на прокурора ОСОБА_6 і він дав останнім інтерв'ю з даного приводу. Цього ж дня приблизно о 15-00 годині він мав зустріч із декількома людьми, які йому розповіли, що громадська організація «Самооборона Святошинського району м. Києва» та поліція називає його прізвище як особи причетної до нападу на прокурора Святошинського району ОСОБА_6 Крім того 11.03.2014 року на 14-00 годину було призначено судове засідання в Святошинському районному суді м. Києва по кримінальній справі відносно нього, де обвинувачення підтримував прокурор ОСОБА_6, але йому зателефонував його захисник та повідомив, що в засідання не треба приходити.

Не дивлячись на те, що обвинувачений ОСОБА_3 свою вину за наведених вище обставин не визнав, однак вина останнього у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України повністю підтверджується усією сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів:

- показаннями потерпілого ОСОБА_6, який під час судового слідства дав суду показання про те, що з травня 2012 року по липень 2014 року він працював на посаді старшого прокурора прокуратури Святошинського району м. Києва. На початку грудня 2012 року було зареєстровано кримінальне провадження №12012110080000798 за ч.4 ст. 296 та ч.2 ст. 186 КК України. В цей же день його було призначено старшим групи прокурорів в даному кримінальному провадженні, до групи прокурорів входило ще два прокурори. Фактично всі процесуальні дії які відносяться до процесуальної компетенції прокурора по даному кримінальному провадженню проводилися ним. Дане кримінальне провадження було порушене у травні 2012 року відносно п'ятьох обвинувачених, в тому числі і відносно ОСОБА_3 Йому принесли погодження на підозри стосовно даних п'яти осіб, то він погодив підозру відносно ОСОБА_3 за ч.2 ст. 186 КК України. В подальшому у лютому 2013 року були відкриті матеріали по даному кримінальному провадженню та обвинувальний акт був направлений до суду. З лютого 2013 року зазначене кримінальне провадження слухалося в приміщенні Святошинського районного суду м. Києва . В подальшому у судовому засіданні в лютому 2014 року ним було заявлено клопотання про оголошення перерви у зв'язку із зміною обвинувачення ОСОБА_3 з ч.2 ст. 186 на ч.3 ст. 186 КК України. В зв'язку із чим головуючою суддею ОСОБА_7 було оголошено перерву до 11.03.2014 року. 11.03.2014 року о 09 годині він приїхав на роботу до прокуратури Святошинського району м. Києва, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Г.Юри, 9, та зайшов до свого робочого кабінету № 19, який був розташований на 4 поверсі. Він побув у своєму робочому кабінеті приблизно 10 хвилин, а потім пішов до канцелярії, яка розташована на 3 поверсі щоб здати документи на відправку. У канцелярії були 3-4 співробітниці, він спілкувався із завідуючою канцелярію, стояв боком до входу у канцелярію та боковим зором побачив, що до канцелярії забіг молодий хлопець, невисокого зросту та худорлявої статури (про те що хлопець був молодим він з'ясував по статурі та голосу останнього). Даний хлопчина вдарив дерев'яною палицею по столу та закричав: «Це напад, нікому не рухатися! Ми прийшли до прокурорів!» Він відповів хлопцю, що в цьому кабінеті розташована канцелярія і прокурори в цьому кабінеті не сидять. В подальшому до канцелярія почали заходити незнайомі особи, серед яких була одна дівчина, яка не ховала свого обличчя, а також зайшли молоді чоловіки (він це зрозумів по статурі останніх), але обличчя чоловіків були закриті масками та балаклавами. Тоді хлопець сказав, що вони прийшли особисто до нього та назвав його прізвище із помилкою «Брянських», хлопець повідомив йому, що він винен у «смерті патріотів», оскільки у 2001 році підтримував державне обвинувачення по справі «УНА-УНСО». Тоді він попросив хлопця назвати прізвища «патріотів», на що хлопець відповів, що зараз йому буде список із прізвищами та вибіг із кабінету. Через хвилину даний хлопець зайшов до канцелярії з іншою особою, це був ОСОБА_3, якого він його одразу впізнав та звернувся до нього, назвавши його прізвище та ім'я та спитав, що він тут робить. ОСОБА_3 сказав йому щоб він написав заяву на звільнення, він відмовився, тоді ОСОБА_3 вхопив його сильно за краватку, від чого у нього із обличчя злетіли окуляри та одразу наніс йому потужний удар металевою палицею в ліву частину лоба. Від удару він впав та повернувся до вікна, намагаючись витягти та сховати службове посвідчення, однак не встиг цього зробити, оскільки зазначені особи почали кричати, що у нього є зброя. До нього підбіг хлопець 25-28 років високого зросту, обличчя якого було приховано під маскою, схопив його за шию та почав тягнути, він прийшов до тями вже лежачи на підлозі біля виходу із канцелярії. Потім нападники його підняли, він схопився за парапет в канцелярії, його вдарили декілька разів по руці та приснули в обличчя газовим балончиком. Нападники почали його тягнути вниз по сходах, він намагався схопитися руками за поручні, однак нападники його били увесь час по руках. Коли нападники витягли його на вулицю то він побачив там 20-25 чоловіків у масках, серед яких була одна дівчина та хлопець, які були без маски. Дані особи почали його бити, потім хтось ззаду вдарив його електрошокером, від чого він впав на землю. Потім нападники почали бити його з двох сторін електрошокером в області ребр, від чого декілька разів він втрачав свідомість на короткий час. Після чого він сказав нападникам, що він напише все, що вони хочуть. Тоді нападники притягли його системний блок від комп'ютера та поклали його на асфальт, дали йому аркуш паперу та ручку, і він написав рапорт на звільнення з органів прокуратури. Він віддав нападникам рапорт, потім до нього підійшов ОСОБА_3, якій відвів його в сторону та сказав, що якщо він напише заяву в міліцію, то наступного разу до нього прийдуть не малолітки, а серйозні чоловіки зі зброєю. Також пригрозив йому, що вб'є всю його сім'ю і що в нього є доба щоб утекти із міста. Потім він піднявся на третій поверх прокуратури, вмив обличчя, піднявся до свого кабінету, побачив, що в нього відкриті всі шкафчики, відкритий сейф, відсутній системний блок від комп'ютера в якому була флешка від ЄРДР, з верхньої шухляди пропав ніж, який був у чорному чохлі. Із сейфу ніякі документи не пропали. Потім приїхала швидка допомога, яка забрала його до лікарні, однак він попросив виписати його одразу із лікарні, оскільки боявся там знаходитися, бо всі знали до якої саме лікарні його відвезли.

ОСОБА_3 був одягнений у сірий пуховик та блакитну балаклаву. ОСОБА_3 впізнав відразу, оскільки на протязі року спілкувався з ним в судових засіданнях, яких відбулося близько 40. За цей час він встиг вивчити його голос, манеру розмовляти, інтонацію, статуру. Скільки саме ударів наніс йому безпосередньо ОСОБА_3 сказати не може, однак перший удар металевою палицею по лобі наніс йому саме ОСОБА_3 Нападники нанесли йому приблизно 5-6 ударів електрошокером.

- показаннями свідка ОСОБА_8, який під час судового слідства дав суду показання про те, що раніше працював прокурором прокуратури Святошинського району м. Києва. У березні 2014 року у приміщення прокуратури Святошинського району м. Києва увірвалися біля 30 молодих хлопців, які розійшлися по поверхам. У зазначених осіб були дубинки, електрошокери, сокири. Він на той момент знаходився на четвертому поверсі у своєму службовому кабінеті. Дані особи почали вибивати двері у зачинених кабінетах, він намагався заспокоїти останніх. Тоді нападники ніби трохи заспокоїлися та почали ходити по коридору та читати таблички, щоб зрозуміти, хто в якому кабінеті сидить, вони шукали ціленаправлено кабінет ОСОБА_6 Потім дані чоловіки зайшли до кабінету ОСОБА_6, вивели всіх людей із кабінету до коридору, щось шукали у кабінеті останнього. Після чого декілька чоловіків вийшли із кабінету ОСОБА_6, один із яких виніс звідти системний блок комп'ютера. Потім хтось із нападників крикнув, що все знайшли та ОСОБА_6 також знайшли і все нападники почали виходити на вулицю. Потім він перейшов до сусіднього кабінету, вікна якого виходили у двір та побачив, що зазначені молоді люди почали виходити із приміщенні прокуратури. При цьому група людей витягнула ОСОБА_6 із приміщення прокуратури у двір. Потім дані чоловіки у кількості приблизно 20 осіб стали навколо ОСОБА_6 та почали наносити останньому тілесні ушкодження, зокрема удари дубинкою по голові та тулубу, при цьому щось ще говорили ОСОБА_6

Зазначені особи, які напали на ОСОБА_6 були одягнені всі у камуфляжну форму, у більшості обличчя були сховані за балаклавами, а на деяких були одягнені медичні маски. Нападники поводили себе агресивно. Один із чоловіків керував діями нападників та казав, що треба робити. Він не може сказати точно чи бачив він ОСОБА_3 серед нападників, оскільки їх було багато і вони всі були одягнені у камуфляжну форму та балаклави.

- показаннями свідка ОСОБА_9, який під час судового слідства дав суду показання про те, що працює прокурором Київської місцевої прокуратури № 8. 11.03.2014 року приблизно о 09 годині 10 хвилин він перебував у своєму службовому кабінеті в прокуратурі Святошинського району м. Києва В цей момент він почув крики які лунали із коридору. Через декілька хвилин він вийшов до загального коридору в напрямку приймальні прокурора Святошинського району. Біля сходів він побачив особу яка була одягнена у камуфляжну форму, на обличчі якою була балаклава. В руках даної особи знаходилася палиця схожа на клюку для гольфу. Пройшовши до приймальні прокурора району він побачив, що в приймальні знаходилися дві співробітниці прокуратури та ще одна особа, яка була одягнена у камуфляжну форму та балаклаву, дана особа погрожувала співробітницям прокуратури, які на той час знаходилися у приймальні. Він розвернувся та пішов назад до свого кабінету, але поряд із цим проходячи повз канцелярію прокуратури, двері якої були відчинені, він побачив, що в канцелярії також знаходилися невідомі особи одягнені у камуфляжну форму та балаклави. На той час у канцелярії знаходилися чотири співробітниці канцелярії та працівник прокуратури ОСОБА_6 Зайшовши до канцелярії він побачив, що біля кожної із дівчат стояло по одній особі вдягнених у камуфляжну форму та балаклави та біля ОСОБА_6 знаходилося дві особи. Дані особи спілкувалися із ОСОБА_6, однак суті розмови він не чув. Із поведінки зазначених осіб йому стало зрозуміло, що вони знайомі із ОСОБА_6 обличчя даних осіб він не бачив, оскільки вони всі були одягнені у маски. По виразу обличчя ОСОБА_6 він зрозумів, що останній впізнав одного із чоловіків, який з ним спілкувався. Дві особи які спілкувалися із ОСОБА_6 в канцелярії були одягнені у камуфляжні куртки зеленого та коричневого кольорів. Він намагався зайти до канцелярії, але дані особи почали йому перешкоджати. У осіб які знаходилися у канцелярії в руках були палиці та битки. Зазначені особи ціленаправлено шукали ОСОБА_6, інших працівників прокуратури вони не чіпали. Саме в цей момент вищезазначені почали бити ОСОБА_6, він намагався припинити протиправні дії нападників, але йому перегородили шлях до ОСОБА_6 три особи, які були у канцелярії. Потім дані особи почали виштовхувати ОСОБА_6 із приміщення канцелярії, разом з тим ОСОБА_6 почав чинити опір, і з цією метою один із нападників взяв ОСОБА_6 за шию та почав душити. Після того як ОСОБА_6 почали душити, останній впав на підлогу та втратив свідомість, після того як ОСОБА_6 прийшов до тями, то було видно що він наляканий та не розуміє, що з ним відбувається. Дві особи у камуфляжній формі та балаклавах підняли ОСОБА_6 та почали виштовхувати останнього із приміщення канцелярії. ОСОБА_6 почав хапатися руками за стійку, яка знаходилась у канцелярії щоб його не виштовхували, але один із нападників почав бити палицею по руці ОСОБА_6, щоб той не хватався за стійку. Потім один із нападників почав бризкати в обличчя ОСОБА_6 із газового балончика, після цього ОСОБА_6 відпустив стійку та його виштовхали із кабінету. Один із нападників взяв в канцелярії кілька аркушів паперу та всі нападники вийшли із кабінету. Чоловіки які знаходилися в канцелярії були всі одягнені у балаклави та камуфляжну форму та були молодого віку приблизно 20 років. Ті особи які спілкувалися із ОСОБА_6 були старшого віку, один з яких був високого зросту та худорлявої статури, інший був середнього зросту та повнішої статури. Після того як ОСОБА_6 нападники вивели із канцелярії, його стали спускати по сходам на перший поверх. Прийшовши до свого кабінету він побачив у вікно, що ОСОБА_6 вивели на вулицю та останнього з усіх сторін обступили нападники та почали бити і щось вимагали від нього. Побачивши всі ці події він побіг до заступника прокурора Святошинського району м. Києва щоб повідомити про дану подію. По дорозі до кабінету заступника він побачив, що двері в деякі кабінети на поверсі були пошкоджені та виламані, обстановка в даних кабінетах також була порушена. Через деякий час нападники відпустили ОСОБА_6 і останній повернувся до приміщення прокуратури, ОСОБА_6 був увесь у саднах. Не може сказати точно чи бачив він ОСОБА_3 серед нападників, оскільки їх було багато і вони всі були одягнені у камуфляжну форму та балаклави, але по статурі один із нападників, якій спілкувався безпосередньо із ОСОБА_6 повністю відповідає статурі ОСОБА_3, дана особа з такою статурою серед нападників була лише одна. Дві особи віком старше 30 років, які спілкувалися із ОСОБА_6 в канцелярії керували діями інших нападників.

- показаннями свідка ОСОБА_10, яка під час судового слідства дала суду показання про те, що вона працює в прокуратурі Святошинського району м. Києва. 11.03.2014 року близько 9-10 год. вона знаходилась на своєму робочому місці в канцелярії разом з колегами. В кабінеті також були ОСОБА_11, інші працівники канцелярії та ОСОБА_6, останній віддавав документи на відправку. В цей час в кабінет увірвався незнайомий чоловік в масці, який розмахував металевим предметом, схожим на биту. Потім до канцелярії забігли ще 6-7 осіб в камуфляжних куртках та масках, озброєні битами, палицями. Вони всі зверталися до ОСОБА_6, між нападниками та ОСОБА_6 розпочалася сутичка, в ході якої ОСОБА_6 впізнав одного з присутніх та назвав його прізвище, сказавши «ОСОБА_3, я тебе впізнав», після чого нападники стали кричати на нього, били, повалили на підлогу та витягнули з кабінету в коридор. Удари ОСОБА_6 наносили всі нападники, у них у всіх були металеві чи гумові дубинки. Один із присутніх працівників прокуратури намагався заступитися за ОСОБА_6, але нападники йому не дозволили.. Зазначила, те, що впізнає ОСОБА_3, так як запам`ятала, що він був одягнутий в світло-зелену чи світло-жовту куртку .

- показаннями свідка ОСОБА_12, яка під час судового слідства дала суду показання про те, що вона працює архіваріусом у прокуратурі №8 Святошинського району м. Києва. 11.03.2014 року зранку у приміщення канцелярії прокуратури увірвалися люди в масках, приблизно 7-8 осіб, вони були в масках, камуфляжних костюмах. Вони шукали ОСОБА_6, так вони сказали. ОСОБА_6 впізнав одного з нападників та сказав «ОСОБА_3 я тебе впізнав». Після чого нападники почали бити ОСОБА_6 Під час того, як це розпочалося в канцелярії перебували також ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_6. Обличчя нападників були закриті масками, в руках у них були предмети, які були схожими на палиці. За враженнями свідка ОСОБА_12, особа, що схожа на обвинуваченого керувала діями інших нападників. Сутичка, яка розпочалася в канцелярії тривала приблизно 10-15 хвилин, після того ОСОБА_6 повалили на підлогу та витягли в коридор. Коли ОСОБА_6 назвав прізвище ОСОБА_3, та детальніше ім'я та по батькові він не уточняв.

- показаннями свідка ОСОБА_11, яка під час судового слідства дала суду показання про те, що вона працює Генеральній прокуратурі України. 11.03.2014 року близько 10 год. вона спустилася до канцелярії прокуратури Святошинського району міста Києва. Крім працівників канцелярії там був ОСОБА_6 До канцелярії увірвалися 7 людей в масках, в камуфляжній формі, які були озброєні палицями. Нападники шукали конкретно прокурора ОСОБА_6 Серед нападників виділявся один чоловік повної статури. Саме до нього ОСОБА_6 сказав «ОСОБА_3, я Вас впізнав». Нападники розпочали бити потерпілого та потім витягнули його з канцелярії в коридор Сказати з упевненістю, чи був обвинувачений серед нападників, по статурі ніби як схожий, але зовнішніх ознак обличчя нападників ОСОБА_11 не бачила. Що відбувалося далі вона не бачила.

- показаннями свідка ОСОБА_15, який під час судового слідства дав суду показання про те, що він працює в Київській місцевій прокуратурі №3 Святошинського району м. Києва. З січня 2014 року він перебував на посаді стажиста в прокуратурі Святошинського району міста Києва, робоче місце було в кабінеті № 19, поряд із ОСОБА_6, він часто сидів на його робочому місці, виконуючи поставлені завдання. 11.03.2014 року він також знаходився на своєму робочому місці сам, а де перебував ОСОБА_6 йому було не відомо, відкрилися двері та в кабінет зайшли 3 людей. Ці люди запитали, чи саме він ОСОБА_6, на що той відповів, що ні, вони мені не повірили, бо на кабінеті було зазначено лише прізвище ОСОБА_6. В руках у ОСОБА_15 був телефон, з якого він хотів подзвонити ОСОБА_6 та повідомити, що його шукають, але йому наказали покласти телефон на стіл і нікому не дзвонити. Один із нападників у перчатках палкою почав відкривати ящик столу, щось там шукаючи, забрав звідти ножа ОСОБА_6 та намагався ним розкрутити системний блок, щоб забрати звідти жорсткий диск, але це йому не вдалося. Хтось пізніше крикнув, щось типу «Уходим», один із них забрав системний блок, а вже пізніше ОСОБА_15 побачив на вулиці в колі нападників ОСОБА_6, який сидів на асфальті побитий, на обличчі була кров, було видно, що той почувається погано, біля нього лежав вже той самий системний блок, який забрали з кабінету та в ОСОБА_6 була в руках ручка і листок паперу, та нападники змушували його написати заяву про звільнення. ОСОБА_15 хотів зупинити нападників, його зупинили, він запитав, через що так знущаються з ОСОБА_6, на що нападники відповіли, що з його вини загинуло 4 людей. ОСОБА_15 попросив у нападників викликати швидку, ті йому дозволили, але під їх наглядом, і перед тим вони показали йому пляшку з якоюсь рідиною і сказали, щоб я не робив дурниць, на його думку це була рідина з запалювальною сумішшю. Потім ОСОБА_6 забрала швидка. Обличчя ні одного з нападників не бачив.

- показаннями свідка ОСОБА_16, який під час судового слідства дав суду показання про те, що 11.03.2014 року приблизно о 09-00 годині він приїхав до кінотеатру «Зоряний», ОСОБА_3 вже чекав там на нього. В подальшому він разом із ОСОБА_3 пробули у приміщенні кінотеатру «Зоряний» майже цілий день. Окрім них в приміщенні кінотеатру «Зоряний» знаходилося ще декілька членів комітету. Крім того в кімнаті також знаходилась дівчина, яка працювала за комп'ютером. В перерві на обід вони ходили разом обідати, потім після обіду близько години знову попрацювали, потім ОСОБА_3 приблизно о 14-00 годині поїхав та цього ж дня близько 16-00 години знову повернувся до кінотеатру «Зоряний». Цього ж дня він чув як на мобільний ОСОБА_3 хтось зателефонував та повідомив, що побили знайомого останнього, і що ніби то побив сам ОСОБА_3 Вже влітку або восени 2014 року, точного часу він не пам'ятає йому стало відомо, про події у прокуратурі Святошинського району. З приводу відеозапису із камер відеоспостереження на яких ніби то зображений ОСОБА_3 який вчиняє протиправні дії проти працівника прокуратури ОСОБА_6 пояснити нічого не може, оскільки не бачив даний запис, але вважає, що даний запис міг бути зроблений до або після подій у приміщенні прокуратури, оскільки 11.03.2014 року з самого ранку перебував у приміщенні кінотеатру «Зоряний».

Показання обвинуваченого ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_16 про те, що останні майже цілий день 11.03.2014 року провели в приміщенні кінотеатру «Зоряний», суд розцінює критично, оскільки показання останніх повністю спростовуються показаннями потерпілого та свідків,показання яких наведені вище,які послідовні, не протирічеві і підстав не довіряти їм в суда немає ,а також повністю узгоджуються з іншими дослідженими в судовому засіданні доказами.

Показання потерпілого та свідків в частині, що стосується характеру заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень, знайшли своє об'єктивне підтвердження під час дослідження даних, що містить висновок експерта №1190/Е від 29.07.2014 року, згідно якого при судово-медичній експертизі ОСОБА_6 виявлені наступні тілесні ушкодження на момент госпіталізації:

А) закрита черепно-мозкова травма: синці в лівій тім'яно-скроневій ділянці, в лівій завушній ділянці; в ділянці чола зліва; на нижній повіці лівого ока з переходом в підочну ділянку; в проекції «хвостової» частини правої брови з переходом на повіки правого ока; в правій скроневій ділянці; садна на фоні синців - в лівій скроневій ділянці; в ділянці чола зліва; в правій скроневій ділянці. Струс головного мозку;

Б) синці на тильній поверхні правої кисті в проекції 2ї-4ї п'ясних; на тильно-ліктьовій поверхні лівого передпліччя у верхній третині; на ліктьовій поверхні лівого передпліччя у верхній третині; на ліктьовій поверхні лівого передпліччя у середній третині; на задній поверхні лівого плеча у середній третині; в правому підщелепному трикутнику; на боковій поверхні шиї зліва у верхній та середній третинах; на передній поверхні правого колінного суглоба; на передньо-внутрішній поверхні лівого колінного суглоба; на передньо-внутрішній поверхні лівого стегна на межі середньої та нижньої третин;

В) садна на фоні синців на тильній поверхні правої кисті в проекції нижньої третини 2-ї п'ясної кістки; в проекції 2-го п'ясно-фалангового суглобу; в проекції верхньої третини основної фаланги 3-го пальця;

Г) крапкові рани на фоні гіперемії шкіри в проекції 9-го ребра між правими прихребетною та середньо-лопатковими лініями, в проекції 10-го ребра, в проекції 1-го поперекового хребця; в проекції 3-го поперекового хребця.

Характер та морфологічні властивості виявлених ушкоджень свідчать про наступне: ушкодження, які визначені в підпунктах А), Б) утворилися від дії тупого (тупих) предмету (предметів), характерні властивості якого (яких) в ушкодженнях не відобразились; ушкодження, які зазначені у підпункті в) у вигляді опіків І ступеня могли утворитися внаслідок контактної дії активованого електроду.

Виявлені тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень (за критерієм тривалості розладу здоров'я) та могли бути утворені 11.03.2014 року (т. 2 а.с.147-156).

Згідно висновку комп'ютерно-технічної та портретної експертизи №181/ікт від 24.07.2014 року на відеозаписі, що міститься на наданому на дослідження відео реєстраторі марки «EverFocus» моделі EDVR9DI неможливо ідентифікувати особу в зв'язку з відсутністю зображення обличчя (наявність маски на обличчі особи). Тривалість подій групи осіб, які увірвались у приміщення прокуратури Святошинського району м. Києва 11 хв. 11 с. ( т.2, а.с.136-139).

Відповідно до висновку комп'ютерно-технічної експертизи №173/ікт від 27.06.2014 року на відеозаписі, що міститься на лазерному диску формату DVD-R, зображення людини, одягненої у куртку світло-сірого кольору, яка зображена на відеозаписі о 09.56 11.03.2014 року не придатне для проведення ідентифікаційного дослідження. Група осіб, яка 11.03.2014 року о 9.56 проходила через зону ручного пропускного пункту «вхід» станції метро «Святошин», була ймовірно в кількості 25 чоловік, тривалість проходу яких була 1 хв. 23 сек. (т.2 а.с.122-125).

Сторони захисту та обвинувачення не оспорювали встановлені висновками експертиз фактичні обставини справи.

Дослідивши в судовому засіданні за участі сторін кримінального провадження всі запропоновані відеозаписи фіксації подій 11.03.2014 року, а саме які містяться: на відеореєстраторі марки «EverFocus» моделі EDVR9DI, на який проводилась відео фіксація в приміщенні прокуратури Святошинського району м. Києва 11.03.2014 року, тобто на місці події, де відображена людина, одягнена в куртку світлого кольору та маску, на лазерному диску формату DVD-R з камери відео спостереження «вхід» станції метро «Святошин» від 11.03.2014 року, в тому числі, де відображено обличчя цієї особи (т.2 а.с.123), по статурі, одягу, рисам обличчя, суд особисто впевнився, що особою, одягненою в куртку світлого кольору, був саме ОСОБА_3 Сторонами кримінального провадження не оскаржувалась дійсність вказаних відеозаписів.

Досліджені судом відеозаписи повністю узгоджуються з показами потерпілого та свідків, які є логічними, взаємодоповнюючими та не викликають жодних сумнівів у їх правдивості.

Про навмисність заподіяння ОСОБА_3 тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6, на думку суду, свідчать покази свідків ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_10,які були очевидцями заподіяння болю і тілесних ушкоджень потерпілому зі сторони обвинуваченого ОСОБА_3 Інші свідки, допитані судом, також показали, що нападники розшукували саме потерпілого ОСОБА_6, не завдаючи ушкоджень іншим працівникам прокуратури.

Посилання захисту на недостатність доказів для постановлення обвинувального вироку відносно ОСОБА_3 спростовується ретельним і безпосереднім дослідженням судом наданих сторнами доказів, які переконали суд у фактичних обставинах злочину, які суд вважає встановленими.

За таких обставин, суд визнає показання потерпілого, всіх свідків, дані, які містять протоколи слідчих дій та додатки до них, всі наведені вище висновки експертів, запис відео реєстратора за 11.03.2014 року, запис з камери відео спостереження «вхід» станції метро «Святошин» за 11.03.2014 року, належними, допустимими та достовірними доказами, а їх сукупність такою, що з усією достатністю доводить спрямованість умислу ОСОБА_3 на умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, критично оцінюючи показання обвинуваченого в іншій частині як його намагання уникнути відповідальності за скоєне.

У судовому засіданні були допитані всі особи, свідчення яких мали значення для правильного вирішення справи, досліджено всі зібрані під час досудового та судового слідства докази, всім їм дана оцінка.

Аналізуючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 повністю доведена, а кваліфікація його дій за ч.2 ст. 345 КК України вірна, оскільки він скоїв погрозу вбивством, щодо працівника правоохоронного органу, а також щодо його близьких родичів у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 вид та міру покарання у відповідності до ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, обставини скоєння злочину, враховує особу обвинуваченого, який характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має на утриманні батьків пенсійного віку та брата інваліда 3 групи з дитинства, раніше судимий. Згідно ст.ст. 66, 67 КК України, обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, судом не встановлено. На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід обрати міру покарання у виді позбавлення волі. Поряд з цим суд вважає за можливе перевиховання ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства, в зв'язку з чим вважає за необхідне застосувати до нього ст. 75 КК України.

Суд вважає, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України дане покарання є достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Крім того відповідно до вимог ч.2 ст. 124 КПК України, підлягає стягненню із обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави вартість проведення комп'ютерно-технічних експертиз та портретної експертизи, що становить 3 349 гривні 28 копійок.

Питання про речові докази необхідно вирішити відповідно до вимог ч.9 ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 124, 368-371, 373-376 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України та призначити покарання у виді 4( чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України обвинуваченого ОСОБА_3 звільнити від відбуття покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 2 (два) роки та на підставі ст. 76 КК України зобов'язати періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_3 вартість проведення комп'ютерно-технічних експертиз та портретної експертизи, що становить 3 349 (три тисячі триста сорок дев'ять) гривень 28 (двадцять вісім) копійок на користь ГУДКСУ у Святошинському районі м. Києва (р/р 31110115700009, МФО 820019, код 37962074, код платежу 24060300, призначення платежу: інші надходження).

Речові докази після набрання вироком законної сили:

1)лазерний диск формату DVD-R з камери відеоспостереження «вхід» станції метро «Святошин» з записом від 11.03.2014 року, який зберігається в матеріалах провадження - залишити в матеріалах провадження;

2)відеореєстратор марки «EverFocus» моделі EDVR9DI прокуратури Святошинського району м. Києва, який зберігається у приміщенні кабінету № 504 слідчого управління ГУМВС України в м. Києві (м. Київ, вул. Володимирська, 15) - повернути до Київської місцевої прокуратури № 8 (м. Київ, вул. Г.Юри, 9).

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва, шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: А.М. Ясельський