Рішення № 6838355, 26.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/382 26.10.09 За позовомДержавного підприємства матеріально –технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» ДоКомунального підприємства «Залізничне»Солом’янської районної у місті Києві ради про стягнення 15936,00 грн.

Представники:Суддя Смирнова Ю.М.

від позивачаГодунова Л.М. - представник

від відповідачане з’явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Державне підприємство матеріально –технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Комунального підприємства «Залізничне»Солом’янської районної у місті Києві ради (далі - відповідач) шкоди у розмірі 15936,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок бездіяльності відповідача щодо утримання в належному стані каналізаційної системи будинку, який перебуває на балансі відповідача, сталась аварія. В результаті аварії позивачу завдано збитків на загальну суму 15936,00 грн., у відшкодуванні якої відповідач позивачу відмовляє.

Відповідач відзиву на позов не подав, явку своїх представників в судові засідання не забезпечив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом визнано необґрунтованим, причини неявки до суду –неповажними. Позивачем у справі є Комунальне підприємство «Залізничне», а не конкретний представник, Господарським процесуальним кодексом України передбачено ведення справи через представника, що дозволяє направити в судове засідання іншу уповноважену особу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В :

Згідно наказу Міністерства транспорту України №166 від 05.05.1998 та наказу Південно-Західної залізниці (далі ПЗЗ) від 05.05.1998 №125-Н, Київська дистанція цивільних споруд та водопостачання №1 Південно-Західної залізниці передала на баланс ДПМТЗЗТУ «Укрзалізничпостач»(позивачу) приміщення загальною площею 902 кв.м в будинку №11/15 по Повітрофлотському проспекту в м. Києві.

Відповідно до Акту приймання-передачі основних засобів №17 від 20.01.1999 року, Київською дистанцією цивільних споруд та водопостачання №1 Південно-Західної залізниці передано, а ДПМТЗЗТУ «Укрзалізничпостач»(позивачем) - прийнято на баланс приміщення загальною площею 902 кв.м в будинку №11/15 по Повітрофлотському проспекту в м. Києві.

27.12.2001 Солом’янською районною в місті Києві державною адміністрацією на виконання розпорядження Київської міської державної адміністрації від 24.12.2001 №2781, видано розпорядження № 414 «Про прийняття до комунальної власності територіальної громади Солом’янського району житлових будинків, службового житла Київської дистанції цивільних споруд і водопостачання ДТГО «Південно-Західна залізниця».

Згідно п. 1 розпорядження Солом’янської районної державної адміністрації в м. Києві № 414 від 27.12.2001, до комунальної власності територіальної громади Солом’янського району було передано житлові будинки, в тому числі – житловий будинок №11/15 по Повітрофлотському проспекту в м. Києві.

01.04.2008 між Комунальним підприємством «Залізничне»Солом’янської районної у місті Києві ради (відповідач) та ДП матеріально - технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»(позивач) було укладено договір № 199/з про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь в витратах по утриманню будинку та прибудинкової території, відповідно до умов якого відповідач надає за плату позивачу комунальні послуги (холодне, гаряче водопостачання, центральне опалення і водовідведення) в приміщеннях загальною площею 886,2 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 11/15.

Відповідно до п. 3 договору №199/з, відповідальність за перебої в водо-, теплопостачанні, роботі каналізаційних мереж відповідач несе лише при ушкодженні комунікацій в межах, які експлуатуються ним.

12.03.2009 сталося затоплення приміщень позивача, які знаходяться в будинку на проспекті Повітрофлотському, 11/15.

12.03.2009 позивач звернувся з листом ЦХП-з-18/648 до відповідача про направлення представників останнього на об’єкт, де сталося затоплення, для складання акту залиття приміщення.

Згідно Акту наслідків затоплення каналізаційними стоками з технічного поверху адміністративних приміщень ДП «Укрзалізничпостач»за адресою: проспект Повітрофлотський, 11/15 залиття приміщення від 12.03.2009, залиття каналізаційними стоками вказаних приміщень сталось 12.03.2009 о сьомій годині ранку з причини відсутності кришки ревізії каналізаційної системи, яка проходить по технічному поверху над адміністративними приміщеннями ДП «Укрзалізничпостач», дана каналізаційна системи знаходиться на балансі та обслуговується КП «Залізничний». В ході дослідження кімнати виявлено, що внаслідок затоплення каналізаційними стоками деформована підвісна стеля, пошкоджена ламінована підлога, шпалери, пошкоджені корпусні меблі, комп’ютерне обладнання та оргтехніка.

16.03.2009 позивач вдруге звернувся до відповідача із заявою №ЦХПз20/252 від 07.04.03 про направлення фахівців відповідача для встановлення фактичних обставин затоплення та фіксування вказаного випадку.

31.0.03.2009 відповідач направив позивачу лист № 300, в якому вказав, що залиття нежитлового приміщення виникло в зв’язку із засміченням каналізаційної системи, в результаті порушення правил та норм користування трубопроводом водовідведення мешканцями вище розташованих квартир житлового будинку № 11/15 на Повітрофлотському проспекті.

На замовлення позивача Київським науково – дослідним інститутом судових експертиз проведено дослідження з метою встановлення фактично нанесених збитків внаслідок затоплення приміщень першого поверху за адресою: м. Київ, Повітрофлотський проспект, 11/15, за результатами якого 02.04.2009 складено висновок № 2199 спеціаліста –будівельника, відповідно до якого вартість ремонтно –відновлювальних робіт для усунення наслідків залиття в приміщеннях першого поверху будівлі за адресою: м. Київ, Повітрофлотський проспект, 11/15 становить 10014,00 грн. Вартість проведення експертизи становить 5922,00 грн., які сплачені позивачем платіжним дорученням від 23.03.2009 № 09-2261.

На підставі вказаних обставин, позивач просить стягнути з відповідача суму збитків на загальну суму 15936,00 грн. (10014,00 грн.+5922,00 грн.)

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

Згідно статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Обов’язок відшкодувати збитки є способом захисту цивільних прав та мірою відповідальності.

За змістом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Згідно статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, зокрема додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною (стаття 225 Господарського кодексу України).

Відповідно до статі 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (частини 1,2 цієї статті).

Обов’язок відшкодувати збитки є загальною формою цивільно-правової відповідальності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобов’язань.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України та 224 Господарського кодексу України.

Обов’язковими умовами покладання відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв’язку між діями особи та збитками, які складають об’єктивну сторону правопорушення, та її вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Тобто збитки –це об’єктивне зменшення яких-небудь майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходах, які він одержав, якби зобов’язання було виконано боржником.

Відповідно до статті 24 Житлового кодексу УРСР від 30.06.1983 №5464-Х для експлуатації державного і громадського житлового фонду створюються житлово-експлуатаційні організації, діяльність яких здійснюється на основі господарського розрахунку.

Житлово-експлуатаційні організації забезпечують схоронність житлового фонду і належне його використання, високий рівень обслуговування громадян, а також контролюють додержання громадянами правил користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і придомової території.

Стаття 176 Житлового кодексу УРСР від 30.06.1983 №5464-Х встановлює, що наймодавець зобов'язаний своєчасно провадити ремонт жилих будинків, забезпечувати безперебійну роботу інженерного обладнання будинків і жилих приміщень, належне утримання під'їздів, інших місць загального користування будинків і придомової території. Такі ж обов'язки покладаються на житлово-будівельні кооперативи.

Капітальний ремонт жилих будинків, технічне обслуговування їх інженерного обладнання, а також поточний ремонт жилих приміщень, що його зобов'язаний провадити наймодавець (житлово-будівельний кооператив), здійснюються відповідно до правил користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і придомової території, правил і норм технічної експлуатації житлового фонду.

Згідно зі ст. 180 Житлового кодексу УРСР від 30.06.1983 №5464-Х експлуатація та ремонт державного житлового фонду (незалежно від відомчої належності) у містах і селищах міського типу здійснюються єдиними житлово-експлуатаційними і єдиними ремонтно-будівельними службами в порядку, встановлюваному Радою Міністрів СРСР і Радою Міністрів Української РСР.

Відповідно до п. 1.14 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України затверджених наказом Державного Комітету України по житлово-комунальному господарству від 1 липня 1994 № 65 Трубопроводи, прокладені вздовж стін усередині будинків, у техпідвалах і техканалах, пристрої та прилади на них належать абонентові та ним експлуатуються. Водопровідні лінії, які проходять в техпідпіллях та приєднані до внутрішньої мережі будинку, повинні перебувати на балансі абонента, який відповідає за їхню технічну справність. Водоканал може надавати абонентові матеріально-технічну допомогу у ліквідації на них аварій за його рахунок.

Відповідно до п. 9.1, 9.2 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України Абонент зобов'язаний стежити за станом внутрішньої водопровідної мережі, арматури (водорозбірних кранів, вентилів, змішувачів, засувок тощо) та санітарно-технічних приладів на ній (умивальників, ванн, раковин, змивальних бачків тощо), не допускати витоку води, в разі його виникнення або виявлення витік води повинен бути негайно ліквідований абонентом і Водоканал, разом з абонентом, здійснює вибірковий контроль технічного стану внутрішньої водопровідної мережі та арматури, визначає величину витоку, про що складається акт. За внутрішньобудинкові витоки Водоканал відповідальності не несе.

Відповідно до п. 22.1 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України внутрішні водопровідні та каналізаційні мережі (включаючи випуски з будинків) перебувають на балансі абонентів та ними експлуатуються (обслуговуються та ремонтуються).

Відповідно до додатку №3 до Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.07.95 №30 житлово-експлуатаційна організація (ЖЕО) - це організація, яка здійснює технічне обслуговування, ремонт і реконструкцію жилих будівель.

Отже, виходячи з наведених вище норм законодавства та на підставі договору № 199/з, на відповідача покладено обов’язок обслуговувати внутрішні водопровідні та каналізаційні мережі, не допускати витоку води (включаючи випуски з будинків), зокрема і у будинку № 11/15 по проспекту Повітрофлотському у місті Києві.

Однак, як свідчать обставини справи, своїх зобов’язань щодо забезпечення належного обслуговування внутрішніх водопровідних та каналізаційних мереж у будинку №11/15 по проспекту Повітрофлотському у місті Києві відповідач не виконав, внаслідок чого 12.03.2009 приміщення позивача, яке знаходиться у вказаному будинку, було затоплено з причин відсутності кришки ревізії каналізаційної системи, яка проходить по технічному поверху.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність протиправних дій відповідача, причинного зв’язку між діями відповідача та збитками, які складають об’єктивну сторону правопорушення, та наявність вина відповідача, внаслідок дій якого спричинено збитки.

В результаті затоплення позивачу було завдано збитків, розмір яких складається з витрат позивача на відновлювальний ремонт приміщення на суму 10014,00 грн. та витрат на проведення експертизи на суму 5992,00 грн.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач жодних доказів в спростування доводів позивача суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, позов визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Залізничне»Солом’янської районної у місті Києві ради (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 3-А, р/р 2600157382 в АБ «Укргазбанк»м. Києва, МФО 320478, код ЄДРПОУ 35756945 або з будь-якого іншого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Державного підприємства матеріально –технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»(03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 11/15, р/р 26001006398980 в АКБ «ТК Кредит»м. Київ, МФО 322830, код ЄДРПОУ 19014832) збитки у розмірі 15936 (п’ятнадцять тисяч дев’ятсот тридцять шість) грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 159 (сто п’ятдесят дев’ять) грн. 36 коп. та 315 (триста п’ятнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення: 12.11.2009