Рішення № 6838299, 06.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/417 06.11.09

За позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пан Укрейн"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення 694870,83 грн. Суддя Смирнова Ю.М. Представники:

від прокуратури Дьогтяр О.А. прокурор відділу

від позивача Пономаренко Т.В., Фрідман О.О. представники

від відповідача не зявились

від третьої особи Сторожук А.В. представник

В судовому засіданні 06.11.2009 на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України за згодою присутніх представників учасників судового процесу оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пан Укрейн" пені за порушення строків сплати вартості земельної ділянки у розмірі 694870,83 грн. (з урахуванням заяви прокуратури про уточнення позовних вимог).

Київська міська рада та Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) позов прокуратури підтримали.

Відповідач відзиву на позов не подав, явку своїх представників в судові засідання не забезпечив. У звязку з незявленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, ухвали про призначення розгляду справи та про її відкладення направлялись відповідачу за всіма наявними у матеріалах справи адресами. Доказів на підтвердження поважних причин невиконання вимог ухвали суду та незявлення в судове засідання відповідач суду не надав. Заявлені позовні вимоги не заперечив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд

В С Т А Н О В И В:

28.08.2008 Київською міською радою прийнято рішення № 121/121 "Про продаж земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "ПАН Укрейн" для реконструкції об'єкта незавершеного будівництва - адміністративного будинку під адміністративно-готельний комплекс з подальшими його експлуатацією та обслуговуванням на вул. Олеся Гончара, 69 у Шевченківському районі м. Києва ".

На виконання вказаного рішення 20.10.2008 між Товариства з обмеженою відповідальністю "Пан Укрейн" (покупець) та Київською міською радою (продавець) було укладено Договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення (далі - Договір).

За умовами вказаного Договору продавець продав, а покупець купив земельну ділянку, місцерозташування якої на вул. Олеся Гончара, 69 у Шевченківському районі м. Києва, площею 0,1375 га.

20.10.2008 Договір посвідчено нотаріально та зареєстровано в реєстрі за № 4198.

Згідно з п. 2 Договору ціна продажу земельної ділянки за цим договором становить 4790895,00 грн., причому 769 593,87 грн. із зазначеної суми було сплачено Товариством з обмеженою відповідальністю "Пан Укрейн" в якості авансу до укладення Договору, а решту коштів в розмірі 4021 301,13 грн. покупець повинен сплатити протягом 10 банківських днів від дня нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Таким чином за умовами Договору відповідач повинен був сплатити кошти у розмірі 4021301,13 грн. до 30.10.2008.

Фактично відповідачем сплачено 30.12.2008 1500 000,00 грн., а решту суми сплачено у лютому 2009.

Як визначено частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим до виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач, в порушення умов договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 20.10.2008, своєчасно обумовлені договором платежі не сплатив, чим порушив свої зобовязання.

Відповідно до приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень

Це стосується відповідача, який належними засобами доказування повинен був довести, що ним умови договору в частині сплати коштів за земельну ділянку виконані належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч. ст. 218 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 4.2. Договору у випадку прострочення відповідачем зобовязань по сплаті передбачених договором купівлі-продажу земельної ділянки платежів, відповідач повинен сплатити пеню у розмірі 0,5 відсотка від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Розмір пені за розрахунком Головного управління земельних ресурсів за станом на 23.02.2009 становить 694 870,83 грн. Розрахунок здійснено у розмірі 0,5 % від несплаченої суми та з урахуванням сум часткової сплати відповідачем основної суми по договору.

Проте, згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно Постанови Національного банку України від 21.04.2008 № 107 з 30.04.2008 встановлено розмір облікової ставки на рівні 12,0 % річних.

Згідно Листа Національного банку України від 16.02.2009 № 14-011/778-2395 з 16.02.2009 встановлено розмір облікової ставки на рівні 12,0 % річних.

Оскільки передбачений умовами договору розмір пені перевищує розмір пені, встановлений законом, стягненню в примусовому порядку підлягає сума, обмежена законодавством. В свою чергу, умови договору, зокрема і в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі, є обовязковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.

Оскільки факт несвоєчасного виконання відповідачем грошових зобовязань встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, відповідач повинен сплатити пеню відповідно до п. 4.2 Договору, ст. 611 Цивільного кодексу України та ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", розмір якої, за розрахунком суду становить 91 361,29 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

У звязку з частковим задоволення позову судові витрати відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України в розмірі, пропорційному розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пан Укрейн" (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, 10-А, корпус 7, ідентифікаційний код 21466335, з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь місцевого бюджету (р/р 37116001002659, банк- ГУДКУ міста Києва, МФО 820019, ідентифікаційний код 26199097, одержувач: Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) пеню у розмірі 91 361 (девяносто одна тисяча триста шістдесят одна) грн. 29 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пан Укрейн" (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, 10-А, корпус 7, ідентифікаційний код 21466335, з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) в доход Державного бюджету України державне мито у розмірі 913 (девятсот тринадцять) грн. 61 грн. та 31 (тридцять одну) грн. 03 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В іншій частині позову відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення: 12.11.2009