Ухвала суду № 68380442, 17.08.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

17 серпня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

Гуменюка В.І., Охрімчук Л.І.,Романюка Я.М.,розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 9 серпня 2016 року, ухвали Апеляційного суду Рівненської області від 9 листопада 2016 року, ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про припинення права особи на частку у спільному майні,

в с т а н о в и л а:

Рівненський міський суд Рівненської області рішенням від 9 серпня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 9 листопада 2016 року, у задоволенні позову відмовив.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 10 травня 2017 року судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишила без змін.

У заяві ОСОБА_4 порушується питання про скасування рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 9 серпня 2016 року, ухвали Апеляційного суду Рівненської області від 9 листопада 2016 року, ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 травня 2017 року та ухвалення нового судового рішення з передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підстав:

неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме статті 365 Цивільного кодексу України;

невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах указаних норм матеріального права.

Обґрунтовуючи підстави подання заяви про перегляд судових рішень, ОСОБА_4 посилається на ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 лютого 2012 року, судові рішення Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 1 вересня 2010 року та 24 лютого 2016 року.

Перевіривши доводи заявниці, викладені в заяві про перегляд судових рішень, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що в допуску справи до провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де тотожними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодилися і суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив з того, що присудження грошової компенсації на користь ОСОБА_5 та припинення права власності на його частку позбавить останнього права власності на житло та завдасть істотної шкоди його інтересам, оскільки іншого, належного йому на праві власності житла, він не має.

У наданій для порівняння ухвалі Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 1 вересня 2010 року зазначено, що припинення права відповідача на частку в будинку не завдасть йому істотної шкоди, оскільки він забезпечений благоустроєним жилим приміщенням.

В ухвалі колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 лютого 2012 року, що надана заявницею для порівняння, указано, що відповідач не претендує на свою частку в спірній квартирі, припинення права власності на неї не завдасть істотної шкоди його інтересам.

Правові висновки судів касаційної інстанції в ухвалах, які надані для порівняння, та в ухвалі, про перегляд якої подано заяву, ґрунтуються на різних фактичних обставинах справ, установлених судами.

Порівняння змісту вказаних судових рішень зі змістом судових рішень, про перегляд яких подано заяву, не дає підстав для висновку про те, що суд касаційної інстанції під час розгляду двох чи більше справ з тотожними предметами спору, підставами позову, аналогічними обставинами й однаковим застосуванням норм матеріального права у спірних правовідносинах дійшов протилежних висновків щодо заявлених вимог.

З огляду на викладене підстава для перегляду судових рішень у зв'язку з неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, передбачена пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, відсутня.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана з підстави невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

У наданій для порівняння постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 24 лютого 2016 року вказано, що відповідач є власником ј частини іншої квартири, що свідчить про його забезпеченість іншим житлом. З огляду на викладене правовий висновок Верховного Суду України в указаній постанові та в ухвалі, про перегляд якої подано заяву, ґрунтуються на різних фактичних обставинах справ, установлених судами.

Таким чином, підстава для перегляду судового рішення у зв'язку з його невідповідністю викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, передбачена пунктом 4 частини першої статті 355 ЦПК України, теж відсутня.

Ураховуючи наведене, вважати зазначену заяву обґрунтованою немає підстав.

Керуючись статтями 355, 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

У допуску до провадження Верховним Судом України справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про припинення права особи на частку у спільному майні за заявою ОСОБА_4 про перегляд рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 9 серпня 2016 року, ухвали Апеляційного суду Рівненської області від 9 листопада 2016 року, ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 травня 2017 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В.І. Гуменюк Л.І. Охрімчук Я.М. Романюк