Рішення № 68380308, 20.08.2017, Турківський районний суд Львівської області

Справа № 458/395/17

2/458/209/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2017 року Турківський районний суд Львівської області в складі: головуючого судді Федитник І.Д.

при секретарі Матківській Р.Р.

за участю адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Турка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 05 липня 2015 року близько 14:30 год. в с.Радич Турківського району Львівської області, ОСОБА_3 зайшла до її господарського приміщення (хліву) та взяла там рискаль (штикову лопату), дерев'яною ручкою якого нанесла їй один удар по нозі та один удар металевою частиною лопати по голові.

Вироком Турківського районного суду Львівської області від 04.11.2016 року ОСОБА_3 визнано винною за ч.1 ст.125 КК України та засуджено до штрафу в розмірі 850 гривень.

Після спричиненої травми неодноразово перебувала на стаціонарному лікуванні в Львівській обласній клінічній лікарні з 22.10.2015 року по 30.10.2015 року, з 27.11.2015 року по 02.12.2015 року, повторно з 25.12.2015 року по 31.12.2015 року, з 15.01.2016 року по 20.01.2016 року, з 28.09.2016 року по 01.10.2016 року і на лікування було витрачено кошти в сумі 4500 грн.

Крім майнової шкоди, їй була заподіяна моральна шкода, яка полягає в тому, що внаслідок побиття перенесла фізичну біль, стрес та душевні страждання, погіршився її стан здоров"я, порушився нормальний ритм життя, не могла займатися домашніми справами, вести домашнє господарство, доглядати своїх п"ятеро малолітніх дітей та брата - інваліда, при тому, що являється одинокою матір"ю. Моральну шкоду оцінює у 20000 грн.

У судовому засіданні позивачка та її адвокат ОСОБА_1 згідно договору про надання правової допомоги позовні вимоги підтримали повністю

посилаючись на ті самі докази і обставини, які викладені в позовній заяві. Позивачка доповнила, що чеки які надані до справи і зазначені медикаменти були нею придбані у зв"язку з лікуванням спричинених її відповідачкою тілесних ушкоджень, а квитки на автобус це оплата за проїзд до лікарні та м.Львова .

У судовому засіданні відповідачка позовні вимоги визнали частково відносно майнової шкоди в розмірі 1000 грн. та моральної шкоди в розмірі 1000 грн. і пояснила, що подані позивачкою чеки в яких зазначені медикаменти які ніби нею були придбані у зв"язку з лікуванням спричинених за заподіяні її тілесні ушкодження не можуть бути прийняті до уваги, оскільки більшість чеків датовані за теперішнім роком, а квитки на автобус як оплата за проїзд до лікарні чи до м.Львова не зазначено вартість і хто видав. Але враховуючи час, що за медикаменти необхідно платити то згідна відшкодувати матеріальну шкоду в розмірі 1000 грн і моральну шкоду в розмірі 1000 грн..

У судовому засіданні представник відповідачки згідно довіреності ОСОБА_4 позовні вимоги, які відповідачка визнала частково відносно майнової шкоди в розмірі 1000 грн. та моральної шкоди в розмірі 1000 грн. підтримав і пояснив, що подані позивачкою фіксальні чеки в яких зазначені медикаменти які ніби нею були придбані у зв"язку з лікуванням спричинених за заподіяні її тілесні ушкодження не можна прийняти як доказ на відшкодування, оскільки майже всі чеки датовані за 2016 - 2017 роки, а квитки на автобус як оплата за проїзд до лікарні чи до м.Львова не зазначено , яка їх вартість і дату поїздки і хто являється перевізником . Позивачкою не представлено доказів чи дійсно була необхідність купляти дані медикаменти і не обхідно звірити з медичної картки хворої позивачки і при необхідності можна призначити відповідну експертизу .

Заслухавши пояснення сторін та представника відповідачки ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Судом встановлено, що 05 липня 2015 року близько 14:30 год. в с.Радич Турківського району Львівської області відповідачка зайшла до позивачки в її господарського приміщення (хліву) та взяла там рискаль (штикову лопату) і дерев'яною ручкою нанесла позивачці один удар по нозі та один удар металевою частиною лопати по голові, спричинивши у тім"яній ділянці волосистої частини голови рану горизонтального напрямку, яка ушита двома швами, на боковій поверхні лівої гомілки синець продовгуватої форми і в сукупності відносяться до легкого тілесного ушкордження .

За спричинені тілесні ушкодження вироком Турківського районного суду Львівської області від 04.11.2016 року, який набрав законної сили ОСОБА_3

Іванівну визнано винною за ч.1 ст 125 КК України та засуджено до штрафу в

розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Згідно ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

На підставі статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою яка її завдала.

Згідно п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 31.03.1989 р. "Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, стягнення безпідставно нажитого майна" (з наступними змінами) та абз.1 п. 2 постанови Пленуму ВСУ №6 від 27.03.1992 р. "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" вбачається, що шкода, заподіяна злочином, підлягає відшкодуванню особою, яка її заподіяла, в повному обсязі за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Як встановлено судом, позивачці була завдана матеріальна шкода в розмірі 1000 грн. за придбання нею медикаментів на лікування, внаслідок нанесення їй відповідачкою легких тілесних ушкоджень, що визнається і самою відповідачкою та підлягає відшкодуванню.

Суд не приймає до уваги фіскальні чеки більше як на 3500 грн., надані позивачкою, оскільки надані чеки не є іменними, немає доказів відносно призначення даних лікарських препаратів та немає виписок з медичних карток щодо лікування, а також причинного зв"язку між придбаними лікарськими препаратами із заподіяними тілесними ушкодженнями. Також, суд не приймає до уваги як доказ квитки на автобус, оскільки не зазначено від якої автостанції відправлення та до якої автостанції прибуття, а також дати та часу відправлення і немає штампу або печатки перевізника і сама позивачка не змогла у судовому засіданні пояснити відносно суми витрат на проїзд .

Відповідно до п.п. 1,2 ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

Як роз'яснено в постанові Пленуму Верховного Суду України ,,Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" №4 від 31.03.1995 року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового

характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Що ж стосується розміру компенсації моральної шкоди, то його суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат, їх тривалості, можливості відновлення, тощо.

Суд констатує, що дійсно позивачці була завдана моральна шкода, яка полягала в переживаннях, які були прямо пов'язані з вчиненням злочину. При цьому суд виходить із тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідків, які не є тяжкими, глибину фізичних та моральних страждань позивачки, матеріальний стан відповідачки, яка працює.

У зв'язку із спричиненням відповідачою легких тілесних ушкоджень, а особливо у ділянці голови, позивачці було завдано фізичних і душевних страждань, що призвело до порушення нормальних життєвих зв'язків, де змушена була їхати на експертизу до іншого району, звертатись до поліції та на досудове слідство, а також у суд залишаючи малолітніх дітей на самоті, а тому сума моральної шкоди в розмірі 8000 грн. буде адекватною компенсацією страждань, що їх зазнала позивачка.

Враховуючи мотиви, наведені позивачкою, з врахуванням принципів розумності та справедливості, оцінюючи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що розмір моральної шкоди в сумі 20000 гривень, зазначений позивачкою у позовних вимогах, є значно завищеним, а до стягнення підлягає моральна шкода в розмірі 8000 грн., яка буде достатньою. Такий розмір, визначений з врахуванням втрат немайнового характеру внаслідок спричинення позивачу легких тілесних ушкоджень, обсягу страждань (фізичних, душевних ), яких зазнав позивач .

У задоволенні решти позовних вимог відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, з відповідачки підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви майнового характеру в розмірі 640 грн. та за відшкодування моральної шкоди в розмірі 1600 грн.. Крім того стягнути з відповідачки на користь позивачки витрати за надання правової допомоги в сумі 1600 грн..

Керуючись ст.ст. 10,57, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ч.2 п.2 ст.23, ч.1 ст. 1166, ч.1 ст. 1167 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2

матеріальну шкоду в розмірі 1000 грн. та моральну шкоду в розмірі 8000 грн. та витрати за надання правової допомоги в сумі 1600 грн., а всього разом 10600 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір за подання позовної заяви майнового характеру в розмірі 640 грн. та за відшкодування моральної шкоди в розмірі 1600 грн., а всього разом в розмірі 2240 грн.

У решті позовних вимог відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Львівської області протягом 10 днів з дня проголошення, а вразі складення рішення в повному обсязі з дня складення в повному обсязі та одержання повного тексту

рішення.

Повний текст рішення виготовлено 20.08.2017 року.

Головуючий: