Ухвала суду № 68380128, 04.08.2017, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 04.08.2017 Справа № 554/5723/17

Провадження №1-кс/554/5283/2017

УХВАЛА

Іменем України

04 серпня 2017 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м.Полтави Кулешова Л.В.,

при секретарі судового засідання Ткаченко А.К.,

за участю слідчого Голтвянського В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Полтавській області ОСОБА_1, подане у кримінальному провадженні №12017170240000313 від 06.03.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1, 2 ст. 289 КК України, і погоджене прокурором відділу прокуратури Полтавської області ОСОБА_2, про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, у якому просив накласти арешт на автомобіль марки ВАЗ 21099 синього кольору, днз. СВ 3527 АІ та ключі від нього, які зберігаються на майданчику ГУНП в Полтавській області.

Клопотання мотивоване тим, що у провадженні слідчого СУ ГУ Національної поліції у Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017170240000313 від 06.03.2017 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1,2 ст. 289 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що вночі 06.03.2017 року невстановлена особа, перебуваючи біля під?їзду No 4 будинку за адресою вул.Анатолія Безроди, 18, м. Лубни Полтавської області, незаконно заволоділа транспортним засобом автомобілем НОМЕР_1, що перебуває на балансі ПрАТ «Райз-Максимко», чим спричинила даному підприємству матеріальних збитків, сума яких встановлюється.

Слідчий вказує, що за оперативною інформацією 01.06.2017 року викрадений автомобіль ВАЗ 21099 зі перевареною номерною панеллю кузова ОСОБА_3 через знайомих було перепродано ОСОБА_4, який, в свою чергу, передав зазначений автомобіль ОСОБА_5, який на даний час користується ним.

02.08.2017 року ОСОБА_5 надав дозвіл на проведення огляду автомобіля ВАЗ 21099 синього кольору, днз. СВ 3527 АІ, яким він користується, та в ході огляду автомобіля НОМЕР_2 на території підприємства ДРП № 3 за адресою: м.Козелець, Чернігівської області, вул.Соборності було виявлено та вилучено автомобіль НОМЕР_3 та ключі від нього.

У клопотанні вказує, що вилучений автомобіль містить на собі сліди кримінального правопорушення, його визнано речовим доказом і на даний час автомобіль зберігається на майданчику ГУНП в Полтавській області.

Крім того, слідчий зазначає, що у кримінальному провадженні повідомлено про підозру ОСОБА_3 Вилучене майно не належить підозрюваній особі, а є предметом кримінального посягання.

На підставі викладеного, з метою збереження речових доказів, слідчий просить задовольнити клопотання.

Під час розгляду слідчим суддею питань даного клопотання рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів судом не приймалось, клопотань від учасників процесуальної дії про застосування технічних засобів фіксування до суду не надійшло, що відповідає приписам статті 107 КПК України.

Відповідно до положень ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У судовому засіданні слідчий клопотання підтримав та просив задовольнити, надавши відповідні пояснення.

Власник майна, у судове засідання не зявився, про розгляд клопотання повідомлявся, про що слідчим надані відповідні пояснення.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути клопотання за вказаної явки учасників судового провадження.

Заслухавши думку слідчого, перевіривши надані до клопотання матеріали кримінального провадження та дослідивши докази, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що слідчим СУ Головного управління Національної поліції в Полтавській області ОСОБА_1 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017170240000313 від 06.03.2017 року, в якому автомобіль НОМЕР_4 та ключі від нього визнані речовими доказами.

З матеріалів клопотання вбачається, що 06.03.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за №12017170240000313 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1, 2 ст. 289 КК України та зафіксовані дані про те, що в ніч на 06.03.2017 року невстановлена особа, перебуваючи біля підїзду №4 будинку за адресою:: вул.Анатолія Безроди, 18, м.Лубни Полтавської області, незаконно заволоділа транспортним засобом автомобілем НОМЕР_5, що перебуває на балансі ПрАТ «Райз-Максимко», чим спричинила даному підприємству матеріальних битків, сума яких встановлюється.

Відповідно до копії протоколу від 02.08.2017 року було проведено огляд місця події та вилучено вищевказаний транспортний засіб.

Згідно копії реєстраційної картки транспортний засіб - автомобіль НОМЕР_4 зареєстровано за ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: Носівка, Носівський район, Чернігівська область.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч.3 згаданої статті у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Постановою слідчого від 03.08.2017 року автомобіль НОМЕР_4 на номерному стакані зправа номер кузова *Y6D21099480055577* та ключі від нього визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12017170240000313 та зберігаються на майданчику ГУНП в Полтавській області.

З матеріалів клопотання вбачається, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення. Майно, на яке слідчий просить накласти арешт, є обєктом злочинного посягання та може бути доказом вчинення кримінального правопорушення. Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів.

Положеннями статті 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України

Відповідно до п.1 та п.2 ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення.

Тому, з огляду на положення ч. 2 ст. 167 та ч.1 і 2 ст. 170 КПК України майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна, яке має ознаки речового доказу, по суті являє собою форму забезпечення доказів, є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що автомобіль та ключі від нього, які були вилучені 02.08.2017 року під час огляду місця події, є предметами, які зберегли на собі сліди злочину, можуть бути доказом кримінального правопорушення, а також враховуючи виправдані інтереси держави, пов'язані з порушенням загальносуспільних інтересів, а також наслідками, які настали, а саме спричиненням смерті особи, суд дійшов до висновку про доцільність суд вжиття заходів забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на зазначене майно для забезпечення належного зберігання речового доказу у кримінальному провадженні та недопущення можливості його втрати або знищення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.131,132,170,171,172,173,309 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого задовольнити.

Накласти арешт на автомобіль марки ВАЗ 21099, синього кольору, д.н.з. НОМЕР_6 та ключі від нього, що належить на праві власності ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, та визначити місце зберігання речових доказів на майданчику ГУНП в Полтавській області.

Виконання ухвали покласти на слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Полтавській області ОСОБА_1, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Полтавської області протягом 5 (пяти) днів з моменту проголошення.

Слідчий суддя Л.В. Кулешова