Рішення № 6837902, 24.11.2009, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2009 р. Справа № 2/152

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

Судді Круглової О.М.

При секретарі судового засідання: Григорійчук Я.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом ТзОВ "Макрос" вул.Симиренка,19, кв.1, м.Київ ,03134

до відповідача ТзОВ "Рекламне агенство "Лайм"

юридична адреса: вул.Ленкавського, 20, м.Івано-Франківськ, 76018

фактична адреса: вул.Шеремети,2, м.Івано-Франківськ, 76018

про стягнення 18337 грн. заборгованості.

за участю представників:

від позивача: Федоренко В.Г. - генеральний деректор, (протокол №1 від 12.01.09р.)

від відповідача: Бондаренко Т.В. - генеральний деректор, наказ №1-К від 03.08.2006р.

Представник відповідача позов визнав, несплату боргу мотивує тяжким фінансовим становищем та подав суду клопотання за Вх.№ від 24.11.09р., в якому просить суд з врахуванням неможливості сплатити суми в одноразовому порядку на підставі ст.121 ГПК України розстрочити стягнення суми на два місяці.

Позивач в засіданні суду позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та не заперечує проти розстрочки виконання рішення на 2 місяці.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, судом

встановлено:

позивач звернувся до суду з позовною заявою за Вх.№4317 від 21.10.09 про стягнення з відповідача 18337 грн. за відвантажену продукцію .

Як вбачається з матеріалів справи, позивач відвантажив відповідачу товар (поліграфічну продукцію) на загальну суму 40610 грн., що підтверджується нявними в матеріалах справи та належним чином завіреними товаро-транспортними накладними та довіреностями на отримання товару (а.с.21-24). Однак відповідач провів оплату за отриманий товар частково в сумі 22273 грн., внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 18337 грн., яка є предметом спору у даній справі. Вказана заборгованість підтверджується актами звіряння взаємної заборгованості, які підписані і завірені круглими печатками обох сторін (а.с.55-59).

Відповідно до ст. 15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільні права і обов'язки виникають, крім угод, також внаслідок інших дій організацій (ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України). Отримання відповідачем (в особі його представника) товару від позивача та часткова його оплата, свідчать про існування між сторонами зобов'язань з приводу поставки товару.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений (що має місце в спірному випадку) або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи, що договору на поставку товару між сторонами не було укладено, зобов"язання по оплаті вказаної суми виникло у відповідача перед позивачем відповідно до ст.530 ЦК України - в семиденний термін з моменту отримання вимоги про оплату. Такою вимогою являється претензія від 07.07.09 (а.с.20-22).

Враховуючи вищенаведнене та визнання позову відповідачем, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення 18337 грн. боргу обгрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Що стосується заяви відповідача про розстрочки виконання рішення, то відповідно до ст.121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

За таких обставин, враховуючи, що не позивач заперечує проти розстрочки виконання рішення на 2 місяці, беручи до уваги пояснення відповідача, суд, враховуючи інтереси обох сторін, з метою реального виконання рішення, вважає за доцільне задоволити клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення терміном на 2 місяці.

Судові витрати покласти на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 174, 193 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст.33, 49, 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

позов задовольнити.

Стягнути з ТзОВ "Рекламне агенство "Лайм", вул.Ленкавського,20, м.Івано-Франківськ, 76018 (код 34084481) на користь ТзОВ "Макрос" вул.Симиренка,19, кв.1, м.Київ ,03134 (код 31280631) –18337 грн. основного боргу, 183,37 витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Розстрочити стягнення 18337 грн. основного боргу на 2 місяці.

Стягнення проводити в грудні 2009 року - 10000 грн. та в січні 2010 року - 8337 грн.

Наказ суду видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                  Круглова О.М.

Рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 26.11.09.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

__помічник судді Шунтов О.М.

26.11.09