Постанова № 68378593, 08.08.2017, Сумський окружний адміністративний суд

С У М С Ь К И Й О К Р У Ж Н И Й А Д М І Н І С Т Р А Т И В Н И Й С У Д

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2017 р. Справа № 818/592/17

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шаповала М.М., суддів: В.М. Соколова, Н.В. Савиццької,

за участю секретаря судового засідання - Гонтаренко І.І.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - А.А. Андрушенко,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить суд визнати протиправними та скасувати накази Департаменту захисту економіки Національної поліції України (далі - відповідач, Департамент Нацполіції України) № 372 від 11.04.2017 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" та № 139 о/с від 13.04.2017 "По особовому складу" про звільнення його - ОСОБА_1, зі служби в поліції, поновити на службі в поліції на посаді старшого оперуповноваженого управління захисту економіки в Сумській області Департаменту Нацполіції України та стягнути з відповідача на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу з розрахунку на день ухвалення рішення по справі, а також стягнути моральну шкоду в розмірі 50000 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що накази не відповідають вимогам чинного законодавства, з тих підстав, що вони були винесені з порушенням строків застосування дисциплінарного стягнення, визначених ст. 16 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22.02.2006 № 3460-ІV (далі - Дисциплінарний статут).

Крім того, не враховано, що позивач не має непогашених стягнень, за час служби в органах внутрішніх справ мав три заохочення. Неправомірні дії відповідача щодо незаконного звільнення зі служби в поліції призвели до душевних переживань та втрати нормальних життєвих зв'язків, погіршення стану здоров'я ОСОБА_1, зниження авторитету в очах колег, тому вважає, що з відповідача належить стягнути 50000грн. моральної шкоди.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити. Додаткового зазначили, що висновок службового розслідування за фактом складення щодо ОСОБА_1 адміністративного протоколу за ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-Х ( далі - КУпАП) є необ'єктивним та упередженим, оскільки головою комісії, що проводила службове розслідування є особа, яка упереджено ставиться до позивача та вже приймала рішення в межах своїх повноважень, які були визнані судом незаконними та протиправними.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с. 23-26, 43-49) і зазначав, що Департамент Нацполіції України діяв на підставі, в межах повноважень та у встановлений законом спосіб, оскільки керування позивачем автомобілем у стані алкогольного сп'яніння свідчить про недотримання позивачем вимог пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VІІІ (далі - Закон № 580-VІІІ) та пункту 2.9 "а" постанови Кабінету Міністрів України "Про Правила дорожнього руху" від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР), а також грубе порушення вимог статті 7 Дисциплінарного статуту. Вказана подія сталася внаслідок особистої безвідповідальності, низьких ділових та моральних якостей позивача, його неналежного ставлення своїх до службових обов'язків.

Відповідачем не порушено встановлені статтею 16 Дисциплінарного статуту строки накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1, оскільки відносно позивача 11.11.2016 винесено судом постанову відносно позивача про вчинення ним адміністративного правопорушення у виді керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, про яку Департаменту Нацполіції стало відомо лише 03.03.2017, атому було призначено службове розслідування, що тривало з 13.03.2017 по 06.04.2017, а строк їх до розгляду судом адміністративної справи і проведення службового розслідування в період, протягом якого до особи мало було застосовано дисциплінарне стягнення, не включається.

Вислухавши пояснення позивача, представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

З пояснення сторін в судовому засіданні та з копії трудової книжки (а.с.14-15), вбачається, що наказом Департаменту Нацполіції України від 11.11.2015 № 158 о/с "По особовому складу" позивач був призначений на посаду старшого оперуповноваженого управління захисту економіки в Сумській області Департаменту Нацполіції України.

13.03.2017 відносно майора поліції ОСОБА_1 на підставі наказу заступника Голови - начальника Департаменту Нацполіції України за № 246 "Про призначення та проведення службового розслідування" за результатами засідання атестаційної комісії від 03.03.2017 (а.с.130, 139-140) було призначено службове розслідування (а.с.26-27, 50), у зв'язку з виявленням 03.03.2017 під час підготовки матеріалів на атестаційну комісію (а.с.32-33, 56) факту складання адміністративного протоколу відносно позивача за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, що мав місце 26.06.2016.

В результаті службового розслідування, в ході якого серед іншого були відібрані пояснення, в тому числі, від позивача (а.с.30, 53), від заступника начальника управління захисту економіки в Сумській області Департаменту Нацполіції України (а.с.31, 54), складена службова характеристика (а.с.32, 55), що оформлено висновком від 06.04.2017, затвердженого заступником Голови Нацполіції України - начальником Департаменту Нацполіції України 10.04.2017 (а.с.33-35, 57-61), встановлено, що позивач о 05:25 год. 26.06.2016 року, перебуваючи поза службою, на проспекті Ювілейному, 54-А, у місті Харків керував легковим автомобілем "Кіа Сее'd", номерний знак "ВМ 9910 ВА", у стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим працівниками патрульної поліції міста Харкова складено відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП (а.с.127,153). Постановою Московського районного суду м. Харкова на підставі матеріалів справи (а.с.129, 152, 155), в тому числі протоколу медичного огляду, наданого Харківським обласним наркологічним диспансером 26.06.2016 № 1510 щодо медичного огляду позивача з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.127,150), було визнано винним ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП (а.с.36-37, 63, 128, 154), однак закрито провадження у справі в зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Факт керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння 26.06.2016 року позивач не заперечує.

Наказом Департаменту Нацполіції України від 11.04.2017 № 372 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції за порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 та ст. 64 Закону України "Про Національну поліцію", п. 2.9 "а" ПДР, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння (а.с .12, 29, 52, 71).

На виконання наказу Департаменту Нацполіції України від 11.04.2017 № 372, наказом Департаменту Нацполіції України від 13.04.2017 № 139 о/с (а.с.13, 27, 51, 70), старшого оперуповноваженого управління захисту економіки в Сумській області Департаменту Нацполіції України ОСОБА_1 звільнено з займаної посади за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію", відповідно до пункту 1 частини 1 статті 18 якого поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно - правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Положенням частини 1 статті 19 Закону передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Згідно частини 2 цієї ж статті вказаного Закону підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно з пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" від 23.12.2015 № 901-VІІІ до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" на поліцейських поширюється дія Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України".

Дисциплінарним статутом визначено сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

Згідно статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Відповідно до ст. 7 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

Невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни є дисциплінарним проступком (ст.2 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За правилами статті 14 Дисциплінарного статуту з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

З матеріалів справи (а.с.57-61) вбачається, що службовим розслідуванням встановлено, що постановою Московського районного суду м. Харкова від 11.11.2016 (а.с. 63) визнано винним позивача у вчиненні порушення п. 2.9 "а" ПДР (керування автомобілем, у стані алкогольного сп'яніння), за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП.

Факт керування позивачем транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння свідчить про не дотримання ОСОБА_1 вимог пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", а також порушення вимог статті 7 Дисциплінарного статуту.

На виконання приписів статті 14 Дисциплінарного статуту перед накладенням дисциплінарного стягнення у ОСОБА_1 відібрано письмове пояснення, яке не спростовувало фактів, встановлених у рамках проведення відносно нього службового розслідування (а.с. 53).

Статтею 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може накладатися, зокрема, дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє (стаття 14 Дисциплінарного статуту).

Посилання позивача на порушення строків притягнення його до дисциплінарної відповідності, суд визнає необґрунтованими оскільки строки накладення дисциплінарних стягнень визначені ст. 16 Дисциплінарного статуту, відповідно до якої дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику.

У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування або кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що відносно позивача з 26.06.2016 по 11.11.2016 велося провадження у справі про адміністративне правопорушення та з 13.03.2017 по 06.04.2017 - службове розслідування, строк їх проведення з урахуванням зазначених вище приписів, не включається в період, протягом якого до особи мало було застосовано дисциплінарне стягнення. Про скоєння адміністративного правопорушення, за яке передбачено відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП відповідачу стало відомо 03.03.2017, достовірних доказів повідомлення самим позивачем Департаменту Нацполіції України чи його відповідний орган в Сумській області не надано.

Таким чином, притягуючи позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції наказом від 11.04.2017 №372 (а.с.52) та реалізовуючи стягнення наказом від 13.04.2017 №139/ос (а.с.51), відповідачем не було допущено порушення статтею 16 Дисциплінарного статуту строків накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1

Посилання позивача на не врахування Департаментом відсутності у нього непогашених стягнень та наявність трьох заохочень суд визнає безпідставними виходячи із тяжкості умисного правопорушення, що скоїв позивача.

Посилання ОСОБА_1 на упередженість голови комісії з службового розслідування в судовому засіданні ніякими доказами не підтвердив, суд також враховує, що комісія з службового розслідування - колегіальний орган, рішення комісії приймаються шляхом голосування і голова комісії жодної переваги при прийнятті рішення не має.

Позивач ОСОБА_1 ні під час засідання та проведення службового розслідування позивачем не подавались письмові заяви щодо наявності конфлікту інтересів у голови комісії з службового розслідування. Ці обставини повністю підтверджуються протоколами засідання атестаційної комісії та матеріалами службового розслідування (а.с. 26-27, 30, 33-35, 50, 53, 57-61, 130, 139-140).

Враховуючи викладені обставини, суд визнає, що відповідачем дотримано вимоги закону про захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскаржувані накази прийнято правомірно, обґрунтовано, вони відповідають вимогам діючого законодавства, а тому позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департамент захисту економіки Національної поліції України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу та моральної шкоди відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 14 серпня 2017 року.

Головуючий суддя М.М. Шаповал

Суддя В.М. Соколов

Суддя Н.В. Савицька