Постанова № 68378545, 16.08.2017, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/991/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Супруна Є.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання - Крутько О.В.,

представника позивача - Трунової Т.В.,

представника відповідача - Задворного О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної служби України з безпеки на транспорті до Товариства з додатковою відповідальністю "Птахофабрика Росія" про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування, -

В С Т А Н О В И В:

22 червня 2017 року Державна служба України з безпеки на транспорті звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Птахофабрика Росія" (надалі - відповідач, ТДВ "Птахофабрика Росія") про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування в розмірі 20 527,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на факт несплати відповідачем у добровільному порядку плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом, нарахованої за наслідками проведеного габаритно-вагового контролю, у розмірі 716,04 євро, що станом на день проведення розрахунку складає 20527,00 грн.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував. У наданих суду письмових запереченнях зазначив, що транспортний засіб, яким здійснено перевезення вантажів понад встановлені чинним законодавством норми, дійсно належить на праві власності ТДВ "Птахофабрика Росія". Однак на підставі договору №178 від 05.12.2013 його було передано у користування ТОВ "Агрофірма "Дніпропетровська". Строк дії договору продовжено і на 2017 рік. Оскільки відповідач не був володільцем транспортного засобу на момент здійснення габаритно-вагового контролю, то підприємство не може бути суб'єктом справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Приписами Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (надалі - Положення №103), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства) (п. 1).

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтранслужбу (п. 8 Положення).

Відповідно до пп. 15 п. 5 Положення №103, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначено в Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (далі - Порядок 879).

Приписами п. 3 Порядку №879 визначено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно пп. 3 п.2 Порядку №879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби, це транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

У пункті 22.5 Правил дорожнього руху зазначено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області на автомобільній дорозі Р-52 Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка 109 км виявлено факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху України без дозволу Державтоінспекції, або документа про сплату за проїзд великоваговим транспортним засобом.

27.02.2017 посадовими особами позивача проведено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки VOLVO, державний реєстраційний НОМЕР_1, напівпричіп WELGRO НОМЕР_2, що належить ТДВ "Птахофабрика Росія".

За результатами габаритно-вагового контролю Управлінням Укртрансбезпеки у Полтавській області було складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю на автомобільній дорозі від 27.02.2017 (а.с. 11, зворот) та акт про перевищення транспортним засобом встановлених обмежень загальної маси та (або) осьових навантажень від 27.02.2017 № 160244 (а.с. 9), у яких зафіксовано факт перевищення вказаним транспортним засобом нормативних вагових параметрів.

Від пояснень та підпису водій відмовився, з актом ознайомлений.

Так, за результатами зважування було встановлено, що фактична маса транспортного засобу становить 36,48 тонн при нормативно допустимій масі 40,0 тонн. Зважуванням також встановлено факт перевищення нормативно допустимого навантаження на здвоєну вісь на 3,94 тонн (19,94 тонн при нормативно допустимому навантажені 16 тонн).

На підставі довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю на автомобільній дорозі від 27.02.2017 та акту про перевищення транспортним засобом встановлених обмежень загальної маси та (або) осьових навантажень від 27.02.2017 №160244 Управлінням Укртрансбезпеки у Полтавській області було складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №160244 від 27.02.2017, яким відповідачеві було визначено плату за проїзд у розмірі 192,78 євро (а.с. 10).

Вказані акт та розрахунок були складені у присутності водія транспортного засобу ОСОБА_3

Також, 01.03.2017 посадовими особами позивача проведено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки VOLVO, державний реєстраційний НОМЕР_1, напівпричіп WELGRO НОМЕР_2, що належить ТДВ "Птахофабрика Росія".

За результатами габаритно-вагового контролю Управлінням Укртрансбезпеки у Полтавській області було складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю на автомобільній дорозі від 01.03.2017 (а.с. 11) та акт про перевищення транспортним засобом встановлених обмежень загальної маси та (або) осьових навантажень від 01.03.2017 №160269 (а.с. 9, зворот), у яких зафіксовано факт перевищення вказаним транспортним засобом нормативних вагових параметрів.

Від пояснень та підпису водій відмовився, з актом ознайомлений.

Так, за результатами зважування було встановлено, що фактична маса транспортного засобу становить 35,76 тонн при нормативно допустимій масі 40,0 тонн. Зважуванням також встановлено перевищення нормативно допустимого навантаження на здвоєну вісь на 3,96 тонн (19,96 тонн при нормативно допустимому навантажені 16 тонн).

На підставі довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю на автомобільній дорозі від 01.03.2017 та акту про перевищення транспортним засобом встановлених обмежень загальної маси та (або) осьових навантажень від 01.03.2017 № 160269 Управлінням Укртрансбезпеки у Полтавській області було складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №160269 від 01.03.2017, яким відповідачеві було визначено плату за проїзд у розмірі 192,78 євро (а.с. 10, зворот).

Вказані акт та розрахунок були складені у присутності водія транспортного засобу ОСОБА_3

Крім того, 02.03.2017 посадовими особами позивача проведено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки VOLVO, державний реєстраційний НОМЕР_1, напівпричіп WELGRO НОМЕР_2, що належить ТДВ "Птахофабрика Росія".

За результатами габаритно-вагового контролю Управлінням Укртрансбезпеки у Полтавській області було складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю на автомобільній дорозі від 02.03.2017 (а.с. 12) та акт про перевищення транспортним засобом встановлених обмежень загальної маси та (або) осьових навантажень від 02.03.2017 №160249 (а.с. 8), у яких зафіксовано факт перевищення вказаним транспортним засобом нормативних вагових параметрів.

Від пояснень та підпису водій відмовився, з актом ознайомлений.

Так, за результатами зважування було встановлено, що фактична маса транспортного засобу становить 37,38 тонн при нормативно допустимій масі 40,0 тонн. Зважуванням також встановлено перевищення нормативно допустимого навантаження на здвоєну вісь на 5,40 тонн (21,40 тонн при нормативно допустимому навантажені 16 тонн).

На підставі довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю на автомобільній дорозі від 02.03.2017 та акту про перевищення транспортним засобом встановлених обмежень загальної маси та (або) осьових навантажень від 02.03.2017 № 160249 Управлінням Укртрансбезпеки у Полтавській області було складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 160249 від 02.03.2017, яким відповідачеві було визначено плату за проїзд у розмірі 330,48 євро (а.с. 8, зворот).

Вказані акт та розрахунок були складені у присутності водія транспортного засобу ОСОБА_3

Згідно повідомлення про заборгованість від 03.03.2017 №842/32-17 (а.с. 14, зворот), направленого простою кореспонденцією до ТДВ "Птахофабрика Росія", водієм під час проведення перевірки було пред'явлено інспектору Управління Укртрансбезпеки в Полтавській області свідоцтво про реєстрацію ТЗ, згідно з яким перевірений транспортний засіб належить (перебуває у користуванні) - ТДВ "Птахофабрика Росія".

Всього до сплати позивачем заявлено суму 716,04 євро, що в еквіваленті станом на дати проведення розрахунків становить 20 527,00 грн.

У зв'язку з несплатою відповідачем визначеної суми у місячний строк у добровільному порядку, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Приписами п. 311 Порядку 879, передбачено, що плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень (п. 28). Якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Представник відповідача в судовому засіданні вказував, що транспортний засіб, який зазначено в розрахунках №160244, №160269 та №160249, а саме: сідловий тягач марки VOLVO державний номер НОМЕР_1 разом з напівпричіпом-цистерною марки WELGRO державний номер НОМЕР_2 дійсно перебуває у власності ТДВ "Птахофабрика Росія", що підтверджується Свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 та НОМЕР_4 (а.с. 50-51).

Однак, 05.12.2013 згідно з договором оренди автомобіля та полупричера №178 (а.с. 52), ТДВ "Птахофабрика Росія" (Орендодавець) передав в оренду вищевказані транспортні засоби ТОВ "Агрофірма "Дніпропетровська" (Орендар). Строк дії договору до 31.12.2014. Вказаний договір продовжено сторонами згідно додаткової угоди (а.с. 53).

Факт передачі у користування транспортних засобів підтверджується актами прийому-передачі автомобіля від 06.12.2003 (а.с. 63-64), а факт оплати за договором оренди - банківськими виписками (а.с. 65-68).

З наданих у судовому засіданні представником відповідача товарно-транспортних накладних, які підтверджують факт перевезення вантажів від 27.02.2017 №835, від 01.03.2017 №875, від 02.03.2017 №897 (а.с. 54-56), суд встановив, що перевізником та вантажовідправником вантажів є ТОВ "АФ "Дніпропетровська", замовником та вантажоодержувачем є ТДВ "Птахофабрика Росія".

Відповідно до п. 28 Порядку №879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Визначення терміну перевізник наведене у главі 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997, відповідно до якого перевізник - це фізична або юридична особа - суб'єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Таким чином, транспортний засіб хоча і належить на праві власності ТДВ "Птахофабрика Росія", однак станом на момент проведення габаритно-вагового контролю перебував у фактичному користуванні ТОВ "Агрофірма "Дніпропетровська". Тому відповідальність за перевищення обмежень маси чи навантажень на дорогах загального користування має нести саме перевізник, яким в даному випадку є ТОВ "Агрофірма "Дніпропетровська".

Враховуючи вищевикладене, судом не встановлено правових підстав для задоволення позову шляхом стягнення з ТДВ "Птахофабрика Росія" плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності рішень та докази, надані відповідачем, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 19.08.2017.

Суддя Є.Б. Супрун