Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2009 р. Справа № П-25/44
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Валєєвої Т.Е.,
при секретарі судового засідання Михалевичі А.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом прокурора м. Коломиї в інтересах держави - Міністерства палива та енергетики України - Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз", яке представляє Коломийське управління по експлуатації газового господарства (вул. Крип"якевича, 40, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200)
до приватного вищого навчального закладу "Коломийський коледж права і бізнесу" (вул. П.Сагайдачного, 5, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200)
про стягнення 13 459,51 грн. заборгованості,
за участю представників сторін:
від позивача: Костюк Г.В. - юрисконсульт (довіреність № 05-16/1438 від 07.09.09);
від відповідача: Полоз В.І. - директор (наказ №57-к від 01.12.08);
за участю прокурора: Журавльової Н.Є. - старший прокурор (посвідчення № 93 від 11.12.08),
ВСТАНОВИВ:
Прокурор м. Коломиї в інтересах держави - Міністерства палива та енергетики України - Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз", яке представляє Коломийське управління по експлуатації газового господарства звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до приватного вищого навчального закладу "Коломийський коледж права і бізнесу" про стягнення 13 459,51 грн., з яких 11 614,36 грн. основного боргу за спожитий природний газ, 722,20 грн. пені, 813,01 грн. штрафу, 189,58 грн. втрат від інфляції та 120,36 грн. суми 3% річних. Крім того, позивач просив суд покласти на відповідача судові витрати у справі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач надавав відповідачу послуги з постачання природного газу, а саме протягом січня –березня 2009 р. поставив відповідачу 7146 м3 природного газу, однак відповідач надані послуги не оплатив, внаслідок чого станом на 20.07.09 заборгованість відповідача перед позивачем за спожитий природний газ становить 11 614,36 грн.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 21.08.09 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 09.09.09.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 09.09.09 розгляд справи відкладено на 23.09.09.
У судовому засіданні 23.09.09 та 07.10.09 оголошено перерву до 07.10.09 та до 13.10.09 відповідно.
Представник позивача у судовому засіданні 23.09.09 подав клопотання про зменшення позовних вимог на суму 11 614,36 грн. основного боргу за спожитий природний газ у зв’язку з його повною оплатою, а в решті заявлені вимоги на загальну суму 1845,15 грн. пені, штрафу, втрат від інфляції та суми 3% річних підтримав з підстав, викладених у позовній заяві (а.с. №33).
Враховуючи те, що заявлене клопотання не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси та відповідає приписам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України), суд вважає за необхідне його задовольнити.
За таких обставин позовні вимоги у справі становлять стягнення з відповідача 722,20 грн. пені, 813,01 грн. штрафу, 189,58 грн. втрат від інфляції та 120,36 грн. суми 3% річних.
Представник відповідача в заяві від 30.09.09 №374/01-7 (вх.№8698 від 13.10.09) (а.с. №39) визнав позовні вимоги на суму основного боргу у розмірі 11 614,36 грн., які ним погашено, та просив суд зменшити штрафні санкції у розмірі 1845,15 грн.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, розглянувши матеріали справи та дослідивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Як встановлено судом під час розгляду справи, між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) було укладено договір (технічну угоду) № 1806 на постачання та транспортування природного газу (далі - Договір) (а.с. №№5-6), предметом якого є надання виконавцем послуг замовнику з транспортування і постачання природного газу та оплата наданих послуг замовником (п. п. 1.1, 1.2 Договору).
На виконання умов Договору позивач надавав відповідачу послуги з постачання природного газу, а саме протягом січня –березня 2009 р. поставив відповідачу 7146 м3 природного газу, про що свідчать підписані та скріплені печатками сторін акти приймання-передачі газу №1806/01-2009 від 02.02.09, №1806 від 02.03.09 та №1806/03-2009 від 01.04.09 (а.с. №№7-9).
У п. 5.3 Договору сторони домовились, що ціна на газ та послуги з транспортування та постачання може змінюватись відповідно до кон’юнктури ринку, зміни ціни оптовим постачальником, в тому числі: нормативними актами уповноважених державних органів, наказами НАК "Нафтогаз України", і є обов'язковою для сторін за Договором з моменту введення її в дію та приймається сторонами без оформлення відповідного додатку до Договору. У разі зміни ціни на газ, сторонами здійснюється перерахунок за спожитий газ за новими цінами.
У відповідності до листа ДПА України від 21.04.09 № 4334/10/41-211 щодо необхідності перерахунку збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ за період з 1 по 12 січня 2009 р. та керуючись роз'ясненням Міністерства юстиції України від 20.03.09 N 2289-04-09-20 стосовно набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.08 N 1161 "Про внесення змін до пункту 1 Порядку внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ", відповідачу було проведено донарахування за спожитий природний газ в кількості 2167 м3 природного газу на суму 630,42 грн.
Згідно із п.п. 6.1 - 6.3 Договору оплата за послуги з транспортування газу проводиться виключно грошовими коштами, при цьому замовник зобов’язаний внести 50 % оплати за транспортування замовлених на поточний місяць об’ємів газу до 20 числа поточного місяця. За послуги з постачання газу перша оплата в розмірі 50 % від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше ніж за 10 банківських днів до початку місяця поставки газу, а наступна оплата проводиться плановим платежем в розмірі 50 % від вартості запланованих місячних обсягів до 5-го числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за надані послуги з транспортування та постачання газу здійснюється замовником на підставі акта прийому-передачі газу (за звітний місяць) до 10 числа місяця, наступного за звітним.
Відповідач послуги з постачання природного газу не оплатив, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 11 614,36 грн.
З метою досудового врегулювання спору позивачем відповідачу була направлена претензія від 28.05.09 №03/10-61 з вимогою погасити існуючий борг за спожитий газ у розмірі 11 614,36 грн. та штрафні санкції (а.с. №10), у відповіді на яку відповідач визнав заборгованість та зобов’язався її сплатити до 15.09.09 (а.с. №11).
Однак, з доданого до позовної заяви розрахунку суми заборгованості відповідача станом на 20.07.09 (а.с. №12) вбачається, що оплата послуг з постачання природного газу відповідачем взагалі не здійснювалася.
Проте, під час подання позову та розгляду справи судом відповідачем здійснено повну оплату заборгованості за спожитий природний газ у розмірі 11 614,36 грн.
У зв’язку з чим, позивач зменшив позовні вимоги на суму 11 614,36 грн. основного боргу і таке зменшення позовних вимог прийнято судом.
У силу ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідні приписи містить ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, згідно з положеннями якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач прийняті на себе зобов’язання за Договором належним чином не виконував.
Згідно із ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
У відповідності до ч. 1 ст. 216 вказаного кодексу учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Частиною 1 статті 230 зазначеного кодексу передбачено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно із ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 вказаної статті). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 зазначеної статті).
Пунктом 7.5 Договору передбачено, що за порушення строків виконання зобов'язань зазначених у розділі 6 Договору, замовник сплачує на користь виконавця, крім суми заборгованості з врахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 % від суми заборгованості.
Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи встановлення судом факту прострочення виконання відповідачем грошових зобов’язань з оплати послуг з газопостачання та з огляду на те, що заявлені до стягнення суми штрафних санкцій, втрат від інфляції та суми 3% річних, не перевищують відповідних сум, розрахованих судом, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 722,20 грн. пені, 813,01 грн. штрафу, 189,58 грн. втрат від інфляції та 120,36 грн. суми 3% річних є обґрунтованими.
Разом з тим, відповідач подав клопотання (а.с. №52), в якому просив суд зменшити штрафні санкції у розмірі 1845,00 грн. у зв’язку з його важким фінансовим станом. В обґрунтування клопотання відповідач посилався, зокрема, на те, що він є приватним навчальним закладом, єдиним джерелом находжень якого є плата за навчання, внаслідок відрахування 30 студентів на рахунок відповідача не поступило 90000,00 грн., а чинне законодавство забороняє зміну під час усього строку навчання розміру плати за навчання.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Водночас, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання та не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, у зв’язку з чим не підлягають зменшенню в порядку ст. 83 ГПК України.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача втрат від інфляції та суми 3% річних підлягають задоволенню на суму 189,58 грн. та на суму 120,36 грн. відповідно.
Разом з тим, при вирішенні питання щодо зменшення неустойки (штрафу, пені) суд бере до уваги наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено до стягнення пеню не у розмірі визначеному в Договорі (у розмірі подвійної облікової ставки НБУ –24%, 22% річних), а в меншому розмірі (18 % річних), а також розраховано пеню не з часу виникнення заборгованості, а на місяць пізніше (а.с. №32).
Крім того, згідно із балансом відповідача на 01.07.09 відповідач має значну дебіторську заборгованість у розмірі 211200,00 грн., однак доказів вжиття заходів щодо стягнення її в установленому чинним законодавством порядку відповідачем не надано.
За таких обставин справи суд вважає за необхідне зменшити неустойку (штраф, пеню) лише на 10%.
У зв’язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені та штрафу підлягають задоволенню на суму 649,98 грн. та на суму 731,71 грн. відповідно.
За правилами, встановленими ст. 49 ГПК України, судові витрати по справі слід покласти на відповідача, оскільки спір доведено до судового розгляду внаслідок неправомірних дій відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 8, 124 Конституції України, ст. ст. 11, 509, 526, 546, 549, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 20, 193, 216, 231 Господарського кодексу України ст. ст. 22, 44, 49, 55, 78, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
позов задовольнити частково.
Стягнути з приватного вищого навчального закладу "Коломийський коледж права і бізнесу" (вул. П.Сагайдачного, 5, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200; ідентифікаційний код 13659835) на користь відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз" в особі Коломийського управління по експлуатації газового господарства (вул. Крип"якевича, 40, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200; ідентифікаційний код 24686657) 649,98 грн. пені, 731,71 грн. штрафу, 189,58 грн. втрат від інфляції, 120,36 грн. суми 3 % річних.
Стягнути з приватного вищого навчального закладу "Коломийський коледж права і бізнесу" (вул. П.Сагайдачного, 5, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200; ідентифікаційний код 13659835) в доход Державного бюджету м. Івано-Франківська (банк отримувача: ГУДК України в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 20568100, МФО 836014, р/р 31113095700002, код платежу 22090200) 134,59 грн. судових витрат по сплаті державного мита.
Стягнути з приватного вищого навчального закладу "Коломийський коледж права і бізнесу" (вул. П.Сагайдачного, 5, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200; ідентифікаційний код 13659835) в доход Державного бюджету м. Івано-Франківська (банк отримувача: ГУДК України в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 20568100, МФО 836014, р/р 31216259700002, код платежу 22050000) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
У задоволенні решти позовних вимог (в частині стягнення 72,22 грн. пені та 81,30 грн. штрафу) відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.
Суддя Т.Е. Валєєва
рішення підписане 18.11.09
Виготовлено в АС "Діловодство суду"
_______
Судове рішення № 6837841, Господарський суд Івано-Франківської області було прийнято 13.10.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № п-25/44. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: