Постанова № 68378353, 16.12.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2016 р. справа № 804/14809/15 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Придніпровська залізниця» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000194803, № 0000184803 від 20.07.2015 р., -

в с т а н о в и в:

05 жовтня 2015 року Державне підприємство «Придніпровська залізниця» (далі - ДП «Придніпровська залізниця») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (т.10 а.с. 245-246), просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ ДФС, а саме: № 0000194803 від 20.07.2015 р. про донарахування ПДВ в сумі 2 985 084,03 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 1 492 542,00 грн., № 0000184803 від 20.07.2015 р. про донарахування податку на прибуток в сумі 3 249 368,00 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 1 624 684,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач у позовній заяві та наданих до суду письмових поясненнях від 28.01.2016 р., 14.04.2016 р. зазначив, що відповідачем на підставі висновків, викладених в акті перевірки №21/28-01-48-03-01073828 від 02.07.2015 року, винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000194803 від 20.07.2015 р. про донарахування ПДВ в сумі 2 985 084,03 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 1 492 542,00 грн., та податкове повідомлення-рішення №0000184803 від 20.07.2015 р., яким донараховано податку на прибуток в сумі 3 249 368,00 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 1 624 684,00 грн. Позивач вважає такі рішення необґрунтованими, а висновки акту перевірки - такими, що зроблені відповідачем лише з огляду на аналіз фінансово-господарської діяльності контрагентів позивача, а не з аналізу суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємих періодах. Позивач стверджує, що проведені залізницею господарські операції у повному обсязі підтверджені документами первинного бухгалтерського та податкового обліку, складеними відповідно до встановлених вимог, підписаними повноважними представниками сторін та скріпленими печатками сторін, які використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ДП «Придніпровська залізниця». Вказані первинні документи на предмет повноти та правильності їх оформлення, узгодженості з обліковими відомостями щодо їх оприбуткування на підприємстві та використання у власній господарській діяльності відповідачем не аналізувались, а висновок про нікчемність правочинів ґрунтується на результатах аналізу податкової звітності зазначених контрагентів на момент перевірки, а також пов'язаний з відсутністю у податкового органу даних, які б свідчили про наявність у контрагентів-постачальників задекларованих основних фондів, технічного персоналу, виробничих потужностей, складських приміщень та інших засобів ведення господарської діяльності. Такі висновки податкового органу, на думку позивача, суперечать положенням ст.ст. 204, 215 ЦК України, якими закріплено принцип презумпції правомірності правочинів, оскільки нікчемність правочинів позивача з його контрагентами відповідачем з посиланням на встановлені юридичні факти, які б прямо вказували на їх недійсність, не доведена. Крім того, висновки відповідача суперечать принципу індивідуальної відповідальності платника податків, який не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства з боку його контрагентів. Посилаючись на зазначені доводи, позивач просить скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств (т.1 а.с. 5-51, т.11 а.с. 13-24, 191-209).

Представником відповідача за довіреністю Гармаш О.О. надані письмові заперечення від 28.01.2016 р., в яких зазначено, що СДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ ДФС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП «Придніпровська залізниця» з питань дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та своєчасності сплати ПДВ за період з 01.07.2013 р. по 31.12.2014 р., податку на прибуток за 2013 р. - 2014 р., за результатами якої складено акт перевірки №21/28-01-48-03-01073828 від 02.07.2015 р. Перевіркою встановлено порушення позивачем п.44.1 ст. 44, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на суму 3249368,00 грн., в тому числі за період 2013 р. - на 524172,00 грн., за 2014 р. - на 2725196,00 грн., а також порушення п.44.1 ст.44, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого підприємством завищено податковий кредит на загальну суму 2 985 084,03 грн. Зазначені висновки відповідач обґрунтовує відсутністю в певних документах прізвищ, посад, підписів посадових осіб, які дозволили здійснення господарських операцій, та осіб, які безпосередньо здійснювали такі операції; відсутність інформації про видані доручення та отримання товарно-матеріальних цінностей; відсутність на певних документах номерів, дат, печаток; наявність у різних первинних документах, якими оформлювались одні і ті самі господарські операції, суперечливих відомостей стосовно їх здійснення; встановлення фактів невідповідності ТМЦ, поставлених згідно видаткових та товарно-транспортних накладних, оприбуткованих на балансі ДП «Придніпровська залізниця»; відсутність економічної доцільності при здійсненні певних господарських операцій, та, як наслідок, відсутність зв'язку таких операцій з господарською діяльністю платника податків. Посилаючись на викладене, відповідач просить відмовити у задоволенні позову (т.11 а.с. 8-11).

В судове засідання 02.06.2016 року представник позивача, повідомлений належним чином про місце та час розгляду справи, не з'явився, надав до суду клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судовому засіданні повідомила про відсутність додаткових пояснень, з клопотанням про допит свідків або проведення судових експертиз по справі не зверталась.

Враховуючи, що в судове засідання прибули не всі особи, що беруть участь у розгляді справи, та за відсутності потреби у виклику свідків та проведенні судових експертиз, у відповідності до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України, розгляд справи завершено без участі сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Державне підприємство «Придніпровська залізниця» перебуває на податковому обліку в СДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ ДФС.

На підставі наказу СДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ ДФС №283 від 12.05.2015 р., посадовими особами відповідача в період з 12.05.2015 р. по 17.06.2015 р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП «Придніпровська залізниця» з питань дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та своєчасності сплати ПДВ за період з 01.07.2013 р. по 31.12.2014 р., податку на прибуток за 2013 р. - 2014 р., за результатами якої складено акт перевірки №21/28-01-48-03-01073828 від 02.07.2015 р. (т.1 а.с. 74-250, т.2 а.с.1-21, т.11 а.с. 185).

Згідно висновків вказаного акту, перевіркою встановлено порушення п.44.1 ст. 44, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на суму 3 249 368,00 грн., в тому числі за період 2013 р. - на 524 172,00 грн., за 2014 р. - на 2 725 196,00 грн., а також порушення п.44.1 ст.44, п198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого підприємством завищено податковий кредит на загальну суму 2 985 084,03 грн. (т.1 а.с. 74-250, т.2 а.с.1-21).

Позивачем на зазначений акт перевірки подані письмові заперечення від 08.07.2015 р. (т.1 а.с. 57-60).

Листом від 15.07.2015 р. №2780/28-01-48-03/01073828 «Про результати розгляду заперечень» відповідач повідомив ДП «Придніпровська залізниця» про відмову у задоволенні заперечень (т.1 а.с. 61-63).

На підставі висновків, викладених в акті перевірки № 21/28-01-48-03-01073828 від 02.07.2015 р., СДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ ДФС винесено податкове повідомлення-рішення № 0000194803 від 20.07.2015 р. про донарахування позивачу ПДВ в сумі 2 985 084,03 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 1 492 542,00 грн., а також податкове повідомлення-рішення № 0000184803 від 20.07.2015 р., яким позивачу донараховано податок на прибуток в сумі 3 249 368,00 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 1 624 684,00 грн. (т.1 а.с. 53-54).

Зазначені податкові повідомлення-рішення оскаржені позивачем в адміністративному порядку до Міжрегіонального ГУ Державної фіскальної служби України шляхом подання первинної скарги від 27.07.2015 р. № НФО11-06/31 (т.1. а.с. 64-68).

Рішенням Міжрегіонального ГУ Державної фіскальної служби України №20175/10/28-10-10-4-33 від 14.08.2015 р. термін розгляду первинної скарги позивача продовжено до 25.09.2015 р. (т.1 а.с. 69).

За результатами розгляду первинної скарги позивача, Міжрегіональним ГУ Державної фіскальної служби України прийнято рішення від 24.09.2015 р. № 22238/10/28-10-10-4-33, яким скаргу позивача залишено без задоволення (т.1 а.с. 70-73).

Не погодившись з вищевказаним рішенням податкового органу, позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суд із зазначеним позовом.

Встановивши обставини справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов до наступних висновків.

Як вбачається з досліджених судом у справі доказів, ДП «Придніпровська залізниця» в період з 01.07.2013 р. по 31.01.2015 р. мало господарські відносини з підприємствами: ТОВ «Київтехцентр», ТОВ «Центр гальмівного устаткування», ТОВ «Контакт-Хім», ТОВ «ОТД «Безпека руху», ТОВ «Будмашпром», ТОВ «НВП Квант-транспорт ЛТД», ТОВ «Маден Днепр», ТОВ «Промекспросервіс», ТОВ «Етна Трейд», ПП «Рубіж», ТОВ «Промпостач-Люкс», ТОВ «Ютис», ТОВ «Сварком-Інновація», ТОВ «Ареал М», ТОВ «Восток Інвест», ТОВ «МІК», ТОВ «Укрфорс», на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит та податкові зобов'язання з податку на додану вартість, а також податку на прибуток підприємства у відповідному звітному податковому періоді, реальність яких є предметом спірних правовідносин у справі.

Вирішуючи правомірність визначених податковим органом ДП «Придніпровська залізниця» грошових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, а також з метою встановлення факту реального здійснення господарських операцій, правомірності формування витрат та податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування суд зазначає, що для вирішення спору належить з'ясувати, зокрема, такі обставини, як рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Вказана позиція викладена в листах Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 та від 01.11.2011 р. № 1936/11/13-11.

Зокрема, у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» проаналізовано відповідні законодавчі норми та наголошено на тому, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Також, у листі визначено приблизний перелік обставин, які можуть указувати на відсутність відповідної господарської операції.

При цьому, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, якщо реальність здійснених господарських операцій ставиться під сумнів.

Таким чином, з метою підтвердження або спростування висновків податкового органу про непідтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами необхідно встановити фактичні обставини спірних правовідносин та достовірність поданих доказів над їх формальною наявністю та відповідністю за зовнішніми ознаками вимогам нормативних актів.

З акту перевірки вбачається, що підставою для донарахування грошових зобов'язань стали висновки податкового органу про придбання товарно-матеріальних цінностей у невстановлених осіб та формування показників податкової звітності по операціям, які не мали на меті реального настання наслідків.

Так, висновки податкового органу про завищення податкового кредиту на загальну суму 2 985 084,03 грн. та, як наслідок, прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000194803 від 20.07.2015 р., базуються на даних інформаційної системи в розрізі контрагентів позивача щодо відсутності у них необхідних основних засобів, трудових ресурсів та транспорту для здійснення господарської діяльності, а також розбіжності у первинних документах бухгалтерського обліку, зокрема:

- по ТОВ «Київтехцентр» податковим органом зазначено про завищення податкового кредиту у грудні 2014 року на загальну суму 369 943,29 грн. Підставою для таких висновків стало те, що у наданому до перевірки рахунку-фактурі не вказано прізвище та ініціали особи, яка підписувала даний рахунок; у приймальному акті не вказана вага поставленого товару, до перевірки не надані належним чином оформлені товарно-транспортні накладні, які містять невідповідності щодо ваги товару, та обмеження, встановлені для поштового відділення здійснювати поштове відправлення вантажів; невідповідність реквізитів податкових накладних зареєстрованим у Єдиному реєстрі податкових накладних;

- по ТОВ «Центр гальмівного устаткування» (ТОВ «ЦГУ») податковим органом зазначено про завищення податкового кредиту за листопад 2014 року на суму 643 816,03 грн. Підставою для таких висновків стала відсутність обов'язкових реквізитів на окремих первинних документах по взаємовідносинах позивача із зазначеним контрагентом, розбіжності у місці їх складання (окремі видаткові накладні та акт приймання-передачі, якими засвідчена передача товару, складені у м. Києві, що суперечить даним, зазначеним у наданих до перевірки товарно-транспортних накладних, в яких зазначено м. Ніжин та м. Артемівськ, та т.і.) Крім того, в акті перевірки відповідач прийшов до висновку, що зазначені господарські відносини не містять у своїй суті розумних економічних чи інших причин (ділової мети), спрямованості на отримання комерційної вигоди, оскільки за результатами перевірки податковим органом встановлено завищення в 1,4-1,7 разів ціни поставленого від виробника товару через залучення транзитних фірм по ланцюгу його постачання;

- по ТОВ «Контакт-Хім» податковим органом зазначено про завищення податкового кредиту за жовтень 2014 року суму 31490,75 грн. Підставою для таких висновків стало те, що у наданих до перевірки рахунках-фактурах не вказано прізвище та ініціали особи, яка підписувала рахунки; у видаткових накладних не вказано місце складання таких накладних; у деяких ТТН відсутні відомості стосовно навантажувально-розвантажувальних робіт, пункту навантаження та розвантаження (зазначено лише назву населеного пункту м. Дніпропетровськ);

- по ТОВ «Обєднаний торговий дім «Безпека руху» податковим органом зазначено про завищення податкового кредиту за лютий 2014 року суму 510930,30 грн. Підставою для таких висновків стало те, що в рахунках на оплату не вказано прізвище та ініціали особи, яка складала дані рахунки; дати складання деяких приймальних актів не відповідають датам відповідних видаткових накладних, в ТТН встановлено факти зазначення різних пунктів навантаження товару, а також відсутність супровідних документів на вантаж, прізвище та ініціали відповідальної особи вантажовідправника та їх підписи;

- по ТОВ «Будмашпром» податковим органом зазначено про завищення податкового кредиту за листопад 2014 року суму 72 016,12 грн. Підставою для таких висновків стало те, що в рахунках на оплату не вказано прізвище та ініціали особи, яка складала дані рахунки; у ТТН не зазначені супровідні документи на вантаж, не вказано вантажу який перевозиться, не вказана маса вантажу, прізвище та ініціали відповідальної особи вантажовідправника, водія/експедитора який отримав товар та їх підписи;

- по ТОВ «НВП «Квант-Транспорт ЛТД» податковим органом зазначено про завищення податкового кредиту за грудень 2014 року на суму 82 873,44 грн. Підставою для таких висновків стала невідповідність зареєстрованої кількості працюючих на підприємстві осіб об'єму та характеру виконаних контрагентом робіт. Крім того, в акті перевірки податковий орган посилається на відсутність дефектних актів, відомостей та інших документів, в яких зазначалося б, які саме несправності стали причиною передачі обладнання у ремонт, з яких саме об'єктів було знято вказане обладнання;

- по ТОВ «Маден-Днепр» податковим органом зазначено про завищення податкового кредиту за жовтень 2014 року на суму 25 233,51 грн. Підставою для таких висновків стало те, що в рахунках на оплату не вказано прізвище та ініціали особи, яка складала дані рахунки; у видаткових накладних не зазначено місце складання вказаних накладних; у ТТН відсутні відомості стосовно навантажувально-розвантажувальних робіт, пункту навантаження та розвантаження, ПІБ представника замовника;

- по ТОВ «Промекспосервіс» податковим органом зазначено про завищення податкового кредиту за жовтень 2014 року на суму 20 833,12 грн. Підставою для таких висновків стало те, що згідно інформації, що міститься у базах даних органів ДФС, не встановлено задекларованих взаємовідносин контрагентів постачальників з ТОВ «Промекспосервіс», які б свідчили про придбання підприємством товару, який був реалізований ДП «Придніпровська залізниця». Крім того, податковим органом встановлено невідповідності в зазначенні пункту навантаження товару по окремих ТТН;

- по ТОВ «Укрфорс» податковим органом зазначено про завищення податкового кредиту за грудень 2014 року на суму 9 945,34 грн. Підставою для таких висновків стало те, що аналізом даних «Єдиного реєстру податкових накладних» було встановлено ланцюг постачання товару згідно укладених договорів, а саме6 ТОВ «Салард» (імпортер) - ТОВ «Трейн-Експрес» - ТОВ «Салем Торг» - ТОВ «Укрфорс» - ДП «Придніпровська залізниця». Разом з цим, засобами підсистеми АС «Аудит - 2.19» відповідачем було отримано інформацію, що згідно акту перевірки № 5057/05-81-22-02-10-5 від 04.03.2015 р. не підтверджено реальність здійснення господарських операцій по ланцюгу постачання ТОВ «Трейн-Експрес» - ТОВ «Салем Торг» за жовтень-грудень 2014 року, що свідчить про неможливість здійснення постачання ТМЦ за даним ланцюгом постачання. Крім того, у наданих до перевірки видаткових накладних не зазначено: місце їх складання; прізвище особи, яка дозволила здійснення господарських операцій; номер і дату довіреності особи, яка отримала товар. Експрес-накладна №59998014557 оформлена неналежним чином;

- по ТОВ «Етна-Трейд» податковим органом зазначено про завищення податкового кредиту за жовтень 2014 року на суму 16909,88 грн. Підставою для таких висновків стали розбіжності у наданих до перевірки документах. Зокрема, у платіжних дорученнях, якими було оформлено сплату на адресу підприємства ТОВ «Етна-Трейд», зазначено інший договір. У податкових накладних відсутній номер договору, вказані лише дати, у видаткових накладних містяться розбіжності щодо кількості відпущеного та фактично отриманого товару, надані до перевірки рахунки містять посилання на інший договір, ніж видаткові накладні на товар;

- по ПП «Рубіж» податковим органом зазначено про завищення податкового кредиту за грудень 2014 року на суму 13 791,68 грн. Підставою для таких висновків стало те, що у наданих до перевірки актах приймання-здачі виконаних робіт не зазначено, які саме роботи з капітального ремонту, пусконалагоджувальних робіт системи пожежної сигналізації та системи оповіщення про пожежу в будівлі були виконані підприємством. Не надана проектна та кошторисна документація, яка вказана в акті приймання до експлуатації системи протипожежного захисту № 12 від 29.12.2014 р. У рахунках, які надавались до перевірки, не вказано прізвище та ініціали особи, яка виписала дані рахунки;

- по ТОВ «Промпостач-Люкс» податковим органом зазначено про завищення податкового кредиту за січень 2015 року на суму 114 280 грн. Підставою для таких висновків стало те, що у наданих до перевірки рахунках не вказано прізвища особа, що їх виписала, у ТТН та акті приймання за договором відповідального зберігання містяться розбіжності щодо пункту навантаження товару. Крім того, в акті перевірки відповідач прийшов до висновку про те, що зазначені господарські відносини не містять у своїй суті розумних економічних чи інших причин (ділової мети), спрямованості на отримання комерційної вигоди, оскільки за результатами перевірки податковим органом встановлено завищення в 1,4-1,7 разів ціни поставленого від виробника товару через залучення транзитних фірм по ланцюгу його постачання;

- по ТОВ «Ютис» податковим органом зазначено про завищення податкового кредиту за грудень 2014 року на суму 56 817,75 грн. Підставою для таких висновків стало те, що в рахунках-фактурах, виписаних у межах усіх укладених договорів, відсутній підпис та прізвище особи, яка їх виписала; у видаткових накладних, виписаних у межах усіх укладених договорів, відсутні необхідні реквізити (номер довіреності і прізвище особи, яка отримувала товар, печатки, підписи, та ін.), відсутні журнали реєстрації довіреностей, картки складського обліку надані без будь - яких реквізитів (печатка, підпис, ПІБ посадових осіб, дата, номер, тощо);

- по ТОВ «Мік» податковим органом зазначено про завищення податкового кредиту за грудень 2014 року на суму 15 728,47 грн. Підставою для таких висновків стало те, що у видаткових накладних відсутні підписи відповідальних осіб; надані до перевірки картки складського обліку не містять печаток ДП «Придніпровська залізниця» та підписів осіб, відповідальних за ведення складського обліку; в картках складського обліку матеріалів - картки складського обліку за грудень 2014 року та за січень 2014 року відсутні печатки ДП «Придніпровська залізниця» та підпис особи, відповідальної за ведення складського обліку на ВСП «Локомотивне депо Синельникове» ДП «Придніпровська залізниця». Також, встановлена невідповідність прізвища особи, що отримала товар, зазначеного у довіреності та видатковій накладній.

- по ТОВ «Ареал-М» податковим органом зазначено про завищення податкового кредиту за грудень 2014 року на суму 298 243,17 грн. Підставою для таких висновків стало те, що до СДПІ у м. Дніпропетровську листом від 20.04.2015 р. №2764/7/26-57-22-04-10/36620148 від ДПІ у Святошинському районі ДФС у м. Києві надійшла податкова інформація про неможливість проведення зустрічної звірки з ТОВ «Ареал-М» у зв'язку зі станом платника « 9» - «направлено повідомлення про відсутність за місцем знаходження» та зроблено висновок про обмеженість ТОВ «Ареал-М» та контрагентів-постачальників людськими та матеріально-технічними ресурсами, відсутність необхідних дозвільних документів унеможливлює виконання робіт, реалізацію товарів з контрагентами-покупцями по ланцюгу постачання;

- по ТОВ «Восток Інвест» податковим органом зазначено про завищення податкового кредиту за період з 01.07.13 по 30.10.13 на суму 810 350,90 грн. Підставою для таких висновків стало те, що у наданих до перевірки актах приймання-здачі виконаних робіт не зазначено, які саме роботи були виконані підприємством, тобто не вказано назву таких робіт; кількість фахівців, які виконували вказані роботи; прізвища, імена та по-батькові фахівців, задіяних при виконанні конкретних робіт, тобто осіб, які здійснювали господарську операцію; підписи осіб, які здійснювали господарську операцію; обсяг робіт у людино-годинах; ціна (вартості) за одну людино-годину праці фахівця, який виконує конкретний від робот; загальну вартість конкретного виду виконаних робіт, розраховану із урахуванням характеру виконаних робіт, вартості праці однієї людино-години, їх обсягу;

- по ТОВ «Сварком-Інновація» податковим органом зазначено про завищення податкового кредиту за жовтень 2014 року на суму 5 975,00 грн. Підставою для таких висновків стало те, що позивачем до перевірки не надано сертифікати якості виробника, декларації постачальника про відповідність, паспорт та сертифікат відповідності на продукцію, або інші документи, які підтверджують якість товару.

Матеріалами справи підтверджено, що між ДП «Придніпровська залізниця» (покупець) та ТОВ «Київтехцентр» (постачальник) укладено договори поставки № ПР/НХ-141271/НЮ від 22.12.2014 р. та № ПР/НХ-141297/НЮ від 29.12.2014 р., згідно яких, постачальник зобов'язаний передати у власність покупцю товар згідно специфікацій до цих договорів, а саме: пластини тангенційні та різці чашкові, за наслідками яких, позивачем включено до сум податкового кредиту сплачені суми податку на додану вартість у грудні 2014 р. в розмірі 369 943,29 грн. (т. 2 а.с. 22-32).

На виконання договору поставки № ПР/НХ-141271/НЮ від 22.12.2014 р., ДП «Придніпровська залізниця» сплачено на адресу ТОВ «Київтехцентр» кошти на суму 861 798,00 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 143 633,00 грн., що підтверджено податковою накладною на товар № 43 від 29.12.14 (т. 2 а.с. 42, т.11 а.с. 41-45).

Крім того, на виконання договору поставки № ПР/НХ-141297/НЮ від 29.12.2014 р., ДП «Придніпровська залізниця» сплачено на адресу ТОВ «Київтехцентр» кошти на суму 1 545 120,00 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 257 520,00 грн., що підтверджено податковою накладною на товар № 45 від 30.12.2014 (т. 2 а.с. 50, т.11 а.с. 35-40).

На підтвердження здійснення господарських відносин з поставки товару по вказаних договорах, позивачем до перевірки також надано податкові накладні № 43 від 29.12.2014, №45 від 30.12.2014, видаткові накладні № КЦ-0000846 від 29.12.2014, № КЦ-0000848 від 30.12.2014, декларацію постачальника про відповідність (згідно ISO/IEC 17050-1), сертифікат якості виробника, сертифікат відповідності №25152, сертифікат офіційного дилера №074-14 від 09.02.2014, приймальні акти, рахунок-фактуру №КЦ-0000996, №КЦ0000998 від 30.12.2014, експрес-накладні ТОВ «Нова Пошта», картки складського обліку, свідоцтва про приймання (т.2 а.с 33-61).

Тобто, позивачем документально підтверджено правомірність включення до сум податкового кредиту сплачені суми податку на додану вартість у грудні 2014 р. в розмірі 369 943,29 грн.

Досліджуючи господарські операції позивача з ТОВ «Центр гальмівного устаткування» (ТОВ «ЦГУ»), суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що між ДП «Придніпровська залізниця» (покупець) та ТОВ «ЦГУ» (постачальник) за результатами проведення конкурсних торгів укладено договір поставки №ПР/НХ-141004/НЮ від 16.10.2014 р. згідно якого постачальник зобов'язаний передати у власність покупцю товар згідно специфікації до цього договору, а саме: колодки гальмівні тип «М», колодки гальмівні чавуні тип «Ф», колодки гальмівні вагонні тип «С» та колодки гальмівні локомотивні серії ЧС, за наслідками яких, позивачем включено до сум податкового кредиту сплачені суми податку на додану вартість у листопаді 2014 р. в розмірі 643 816,03 грн. (т.11 а.с. 82-88).

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надано: податкові накладні №2 від 03.11.2014, №20 та №21 від 27.11.2014; накладні №РН-0022 та №РН-0023 від 11.10.2014; акт прийому-передачі товару №3 та №4 від 27.11.2014; свідоцтва про приймання та сертифікати відповідності за період господарських відносин з ТОВ «ЦГУ»; приймальні акти №11/322 та №11/323 від 03.11.2014, №11/1020 та №12/4 від 27.11.2014; рахунки на оплату по замовленню №62 від 03.11.2014, №80 та №81 від 27.11.2014; видаткові накладні №62 від 03.11.2014, №80 та №81 від 27.11.2014; платіжні доручення №4074 від 26.11.2014 та №4075 27.11.2014; товарно-транспортні накладні; картки складського обліку, свідоцтва про приймання товару (т.2 а.с. 62-190, т. 11 а.с 89-90).

Крім того, позивачем на підтвердження реальності вчинення господарських операцій з ТОВ «Центр гальмівного устаткування» надано до суду документацію щодо проведення конкурсних торгів та копії документів, що підтверджують банківську гарантію № 922/14-ТГ ПАТ Банк «Контракт», надану ТОВ «Центр гальмівного устаткування», а також копію реєстру комерційної частини зазначеного контрагента-постачальника, які враховані судом як докази у справі, що не спростовані відповідачем (т. 11 а.с. 246-250, т.12 а.с. 1-250).

Тобто, позивачем документально підтверджено правомірність формування податкового кредиту по господарських відносинах із зазначеним контрагентом-постачальником.

Досліджуючи господарські операції позивача з ТОВ «Контакт-Хім», суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач у жовтні 2014 року мав взаємовідносини з ТОВ «Контакт-Хім» з придбання товару - скло марки МЗ товщиною 4 мм., термотрубки та дошки необрізаної сосни 50 мм, за наслідками яких, позивачем включено до сум податкового кредиту сплачені суми податку на додану вартість за жовтень 2014 року у розмірі 31 490,75 грн.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надано: рахунок-фактура №КХ-0167, №КХ-0158, №КХ-0159, №КХ-0160, №КХ-0161, №КХ-0162, №КХ-0163, №КХ-0164, №КХ-0165, №КХ-0166 від 13.10.2014, №КХ-0168, №КХ-0169, №КХ-0170, №КХ-0171, №КХ-0172, №КХ-0173, №КХ-0174, №КХ-0175, №КХ-0176, №КХ-0177, №КХ-0178, №КХ-0179, №КХ-0180, №КХ-0181, №КХ-0182, №КХ-0183, №КХ-0184, №КХ-0185, №КХ-0186, №КХ-0187, №КХ-0188, №КХ-0189, №КХ-0190, №КХ-0191, №КХ-0192, №КХ-0193, №КХ-0194, №КХ-0195, №КХ-0196 від 29.10.2014, №КХ-0221, №КХ-0222 від 17.11.2014; податкові накладні №35, №26, №27, №28, №29, №30, №31, №32, №33, №34 від 14.10.2014, №46, №47, №48, №49, №50, №51, №53, №54, №55, №57, №58, №59, №60, №61, №62, №63, №64, №65, №66, №67, №68, №69, №70, №71, №72, №73, №74 від 30.10.2014, №75, №76 від 19.11.2014; видаткові накладні №КХ-0165, №КХ-0156, №КХ-0157, №КХ-0158, №КХ-0159, №КХ-0160, №КХ-0161, №КХ-0162, №КХ-0163, №КХ-0164 від 14.10.2014, №КХ-0166, №КХ-0169, №КХ-0170, №КХ-0171, №КХ-0172, №КХ-0173, №КХ-0174, №КХ-0175, №КХ-0176, №КХ-0177, №КХ-0178, №КХ-0179, №КХ-0180, №КХ-0181, №КХ-0182, №КХ-0183, №КХ-0184, №КХ-0185, №КХ-0186, №КХ-0187, №КХ-0188, №КХ-0189, №КХ-0190, №КХ-0191, №КХ-0192, №КХ-0193, №КХ-0194 від 30.10.2014, №КХ-0216, №КХ-0217 від 19.11.2014; приймальні акти, платіжні доручення; товарно-транспортні накладні; прибуткові ордери; картки складського обліку; сертифікати якості на поставлені товари, паспорти відповідності та техніко-економічні обґрунтування доцільності закупівель по рахунках. (т.2, а.с. 191-250, т.3, а.с. 1-185)

Тобто, позивачем документально підтверджено правомірність формування податкового кредиту по господарських відносинах із зазначеним контрагентом-постачальником.

Досліджуючи господарські операції позивача з ТОВ «Об'єднаний торговий дім «Безпека руху», суд зазначає, що за наслідками вказаних правовідносин позивачем включено до сум податкового кредиту сплачені суми податку на додану вартість за лютий 2014 року у розмірі 510 930,30 грн.

Так, між ДП «Придніпровська залізниця» (покупець) та ТОВ «Об'єднаний торговий дім «Безпека руху» (постачальник) укладались договори поставки №ПР/НХ-13970/НЮ від 29.07.2013 р., №ПР/НХ-1354/НЮ від 11.03.2013 р. та додаткові угоди, згідно яких постачальник зобов'язаний передати у власність покупцю товар згідно специфікацій до цих договорів, а саме: колодки гальмівні гребеневі тип «М» (т. 11 а.с. 100-120).

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надано: податкові накладні №13 від 28.01.2014 р., №13 та №14 від 30.01.2014 р., №1 від 05.02.2014 р., №3 від 06.02.2014 р., №6 та №8 від 12.02.2014 р., №11 від 13.02.2014 р., №14 та №15 від 18.02.2014 р., №16 від 19.02.2014 р., №17 від 20.02.2014 р.; рахунки на оплату по замовленню; видаткові накладні; акти прийому передачі товару; картки складського обліку; товарно-транспортні накладні; приймальні акти; сертифікати якості та сертифікати відповідності виробника (т.3 а.с.187-250, т.4 а.с.1-77).

Крім того, позивачем на підтвердження реальності вчинення господарських операцій з ТОВ «Центр гальмівного устаткування» надано до суду документацію щодо проведення конкурсних торгів та копії документів, що підтверджують банківську гарантію № 1019/34-ТГ ПАТ Банк «Контракт», надану ТОВ «Об'єднаний торговий дім «Безпека руху», копію реєстру комерційної частини зазначеного контрагента-постачальника, копії протоколів засідання комітету з конкурсних торгів, копії технічної частини конкурсної документації, які враховані судом як докази у справі, що не спростовані відповідачем (т. 13 а.с. 118-243, т.14 а.с. 1-56).

Тобто, позивачем документально підтверджено правомірність формування податкового кредиту по господарських відносинах із зазначеним контрагентом-постачальником.

Досліджуючи господарські операції позивача з ТОВ «Будмашпром», суд зазначає, що позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Будмашпром» з придбання будівельних матеріалів різного асортименту, за наслідками яких, ним включено до сум податкового кредиту сплачені суми податку на додану вартість за листопад 2014 року у розмірі 72 016,12 грн.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій та придбання будівельних матеріалів різного асортименту позивачем надано: податкові накладні №604, №605, №606 від 09.10.2014 р., №615, №616, №618, №619, №620, №621, №622, №623 від 30.10.2014 р., №650, №652, №653, №654, №655, №656, №645, №646, №647, №648, №649 від 04.11.2014 р., №660, №661, №662, №663, №664, №665, №666, №667, №668, №674, №675, №676, №677, №678, №679, №680, №681, №682, №683, №684, №685, №686, №687 від 13.11.2014, та інші; розрахунки №4059, №4060, №4061, №4062, №4063, №4064, №4065, №4066, №4067, №4068, №4069, №4070, №4071, №4072, №4073 від 24.11.2014 р., декларації постачальника про відповідність та додатки до них; паспорти якості; висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи; рахунки на оплату по замовленню; видаткові накладні; акти прийому передачі товару; техніко-економічні обґрунтування; картки складського обліку; товарно-транспортні накладні; приймальні акти; сертифікати якості та сертифікати відповідності виробника; відповіді органів сертифікації товару стосовно кодів УКТ ЗЕД поставленого товару (т.4 а.с.77-250, т.5 а.с. 1-250, т.6 а.с. 1-112, т.7 а.с. 119-127).

Тобто, позивачем документально підтверджено правомірність формування податкового кредиту по господарських відносинах із зазначеним контрагентом-постачальником.

Досліджуючи господарські операції позивача з ТОВ «НВП «Квант-Транспорт ЛТД», суд враховує, що позивач мав взаємовідносини з ТОВ «НВП «Квант-Транспорт ЛТД» з ремонту електричного обладнання МВРС, за наслідками яких ним включено до сум податкового кредиту сплачені суми податку на додану вартість за грудень 2014 року у розмірі 82 873,44 грн.

Так, між ДП «Придніпровська залізниця» (замовник) та ТОВ «НВП «Квант-Транспорт ЛТД» (виконавець) укладався договір поставки №ПР/НРП-14879/НЮ від 29.09.2014 р. та додаток до даного договору, згідно яких виконавець зобов'язується надати, а замовник прийняти та оплатити послуги з ремонту електричного обладнання МВРС (т.6 а.с. 113-115).

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надано: податкові накладні №36, №37, №38, №39, №40 від 24.12.2014 р., №41, №42, №43, №44; рахунки-фактури №692, №693, №694, №695 від 12.03.2015 р., №850, №851 від 27.03.2015 р., №23 від 14.03.2015 р., платіжні доручення, акти здачі-приймання виконаних робіт; акти приймання обладнання в ремонт та зовнішнього огляду, фактичні кошториси, розшифровки статей фактичних кошторисів; акти про встановлення обладнання на рухомий склад, платіжні доручення; видаткові накладні; журнал-ордер розрахунків, техніко-економічні обґрунтування доцільності купівлі по рахунках без укладення договору (т.6 а.с.116-183).

Крім того, позивачем на підтвердження реальності вчинення господарських операцій з ТОВ «НВП «Квант-Транспорт ЛТД» надано до суду документацію щодо проведення конкурсних торгів та копію комерційної та технічної частини конкурсної документації ТОВ «НВП «Квант-Транспорт ЛТД» (т. 16 а.с. 54-127).

Тобто, позивачем документально підтверджено правомірність формування податкового кредиту по господарських відносинах із зазначеним контрагентом-постачальником.

Досліджуючи господарські операції позивача з ТОВ «Маден-Днепр», суд враховує, що позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Маден-Днепр», які полягали у придбанні товарно-матеріальних цінностей, а саме: загвіздки гальмівної колодки різного асортименту, за наслідками яких, позивачем включено до сум податкового кредиту сплачені суми податку на додану вартість за жовтень 2014 року у розмірі 25 233,51 грн.

Вказані взаємовідносини відбувались на підставі рахунків виписаних ТОВ «Маден-Днепр» на адресу ДП «Придніпровська залізниця».

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надано: рахунки-фактури №МД-531, №МД-532, №МД-533, №МД-534, №МД-535, №МД-536, №МД-537, №МД-538, №МД-539, №МД-540, №МД-541, №МД-542, №МД-543, №МД-544, №МД-545, №МД-546, №МД-547, №МД-548, №МД-549, №МД-550, №МД-551, №МД-552, №МД-553, №МД-554 від 20.10.2014 р., без укладання договорів; приймальні акти; податкові накладні №1, №2, №3, №4, №5, №6, №17, №33, №34 від 08.08.2014 р., №81 від 28.08.2014 р., №82 від 29.08.2014 р., №70, №71, №72, №73, №74, №75, №76, №77, №78, №79, №80, №81 від 21.10.2014 р., №97, №98, №99, №100, №101, №102, №103, №104, №105, №106, №107, №108 від 29.10.2014 р.; видаткові накладні; картки складського обліку; декларації постачальника про відповідність; паспорти якості; техніко-економічні обґрунтування доцільності закупівель по рахунках без укладання договору; товарно-транспортні накладні; сертифікати якості виробника (т.6 а.с.184-250, т.7 а.с. 1-112).

Тобто, позивачем документально підтверджено правомірність формування податкового кредиту по господарських відносинах із зазначеним контрагентом-постачальником.

Досліджуючи господарські операції позивача з ТОВ «Промекспосервіс», суд виходить з того, що позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Промекспосервіс», які полягали у придбанні товарно-матеріальних цінностей, а саме: загвіздки гальмівної колодки різного асортименту, за наслідками яких, позивачем включено до сум податкового кредиту сплачені суми податку на додану вартість за жовтень 2014 року у розмірі 20 833,12 грн.

Вказані взаємовідносини відбувались на підставі рахунків, виписаних ТОВ «Промекспосервіс» на адресу ДП «Придніпровська залізниця».

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надано: рахунки на оплату №173, №174, №175, №176, №177, №178, №179, №180, №181, №182 від 01.08.2014 р., №195 від 01.10.2014 р., №196, №197, №198, №199, №201, №202, №203 від 02.10.2014 р., №207, №208, №209, №210, №211, №212, №213, №214, №215, №216 від 05.11.2014 р., №218, №219, №220, №221, №222, №223, №224, №225 від 20.11.2014, без укладання договорів; приймальні акти; податкові накладні №163, №164, №165, №166, №167, №168, №169, №170, №171, №172 від 08.10.2014 р., №174, №175, №176, №177, №178, №180, №181 від 16.10.2014 р., №186, №187, №188, №189, №190, №191, №192, №193, №194, №195 від 13.11.2014 р., №197, №198, №199, №200, №201, №202, №203, №204 від 29.11.2014 р.; видаткові накладні; картки складського обліку; декларації постачальника про відповідність; паспорти якості; висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи; техніко-економічні обґрунтування доцільності закупівель по рахунках без укладання договору; товарно-транспортні накладні; сертифікати якості виробника (т.7 а.с.112-119, 128-250, т.8 а.с. 1-78).

Тобто, позивачем документально підтверджено правомірність формування податкового кредиту по господарських відносинах із зазначеним контрагентом-постачальником.

Досліджуючи господарські операції позивача з ТОВ «Укрфорс», суд враховує, що позивач мав господарські взаємовідносини з вказаним контрагентом з придбання автоматичних вимикачів в асортименті, за наслідками яких ним включено до сум податкового кредиту за грудень 2014 року сплачені суми податку на додану вартість у розмірі 9 945,34 грн.

Так, між ДП «Придніпровська залізниця» (покупець) та ТОВ «Укрфорс» (постачальник) укладалися договори поставки №ПР/НХ-141104/НЮ та № ПР/НХ-141105/НЮ від 20.11.2014 р. та додаткові угоди до вказаних договорів, згідно яких постачальник поставляв покупцю автоматичні вимикачі в асортименті, згідно зі специфікаціями до цих договорів (т.11 а.с.46-65).

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надано: податкові накладні №53, №54, №57 від 01.12.2014 р., №63 від 03.12.2014 р.; рахунки на оплату; декларації постачальника про відповідність; приймальні акти; видаткові накладні; паспорта на товар; експрес-накладна ТОВ «Нова Пошта»; картки складського обліку техніко-економічні обґрунтування доцільності купівлі по рахунках без укладення договору; товарно-транспортна накладна (т.8 а.с.79-116).

Крім того, позивачем на підтвердження реальності вчинення господарських операцій з ТОВ «Укрфорс» надано до суду документацію щодо проведення конкурсних торгів та копію комерційної та технічної частини конкурсної документації ТОВ «Укрфорс», в тому числі: протокол засідання комітету з конкурсних торгів, протокол оцінки пропозицій з конкурсних торгів, реєстраційну картку моніторингу до договору поставки, протокол засідання комітету з конкурсних торгів по закупівлі ТМЦ, які враховані судом як докази у справі, що не спростовані відповідачем (т. 16 а.с. 150-250, т. 17 а.с. 1-21).

Тобто, позивачем документально підтверджено правомірність формування податкового кредиту по господарських відносинах із зазначеним контрагентом-постачальником.

Досліджуючи господарські операції позивача з ТОВ «Етна-Трейд», суд виходить з того, що взаємовідносини позивача з ТОВ «Етна-Трейд» полягали у придбанні товарно-матеріальних цінностей, а саме: кранів та комплектуючих до них в асортименті, за наслідками яких, позивачем включено до сум податкового кредиту сплачені суми податку на додану вартість за жовтень 2014 року у розмірі 16 909,88 грн.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надано: податкові накладні №176 від 16.10.2014 р., №180 від 17.10.2014 р., №205 від 20.10.2014 р., №268 від 24.11.2014 р.; видаткові накладні; платіжні доручення; рахунки на оплату; реєстр виданих та отриманих податкових накладних; (т.8 а.с.117-146).

Тобто, позивачем документально підтверджено правомірність формування податкового кредиту по господарських відносинах із зазначеним контрагентом-постачальником.

Також, позивач мав взаємовідносини з ПП «Рубіж», які полягали у придбанні послуг з капітального ремонту пусконалагоджувальних робіт системи пожежної сигналізації та системи оповіщення про пожежу в будівлі трансформаторної підстанції ТП-9 ВСП «Верхньодніпровське вагонне депо», за наслідками яких, позивачем включено до сум податкового кредиту сплачені суми податку на додану вартість за грудень 2014 року у розмірі 13 791,68 грн.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надано: податкові накладні №20 від 12.12.2014 р., №22 від 16.12.2014 р., №28 від 18.12.2014 р., №32, №35, №50, №51, №52, №53, №54, №55, №56, №57, №58, №59, №60, №61 від 29.12.2014 р.; рахунки на оплату; акти приймання-здачі виконаних робіт; видаткові накладні; платіжні доручення (т.8 а.с.147-197).

Тобто, позивачем документально підтверджено правомірність формування податкового кредиту по господарських відносинах із зазначеним контрагентом-постачальником.

Крім того, позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Промпостач-Люкс», які полягали у придбанні товарно-матеріальних цінностей, а саме: рам бокових та балок надресорних», за наслідками яких, позивачем включено до сум податкового кредиту сплачені суми податку на додану вартість за січень 2015 року у розмірі 114 280 грн.

Так, між ДП «Придніпровська залізниця» (покупець) та ТОВ «Промпостач-Люкс» (постачальник) за результатами проведення відкритих конкурсних торгів, укладено договір поставки №ПР/НХ-1510/НЮ від 23.01.2015 р., згідно якого постачальник поставляв покупцю запасні частини до вантажних вагонів, згідно специфікації №1 (т.11 а.с.91-99).

Згідно виписок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, всі вищезазначені контрагенти-постачальники товарів (робіт та послуг) позивача на момент спірних правовідносин здійснювали свою господарську діяльність, яка відповідає видам та меті діяльності цих підприємств, та знаходились на податковому обліку як платники податку на додану вартість.

Досліджуючи господарські операції позивача з ТОВ «Ютис», суд зазначає, що за наслідками цих операцій позивачем включено до сум податкового кредиту сплачені суми податку на додану вартість за грудень 2014 року у розмірі 56 817,75 грн.

Так, між ДП «Придніпровська залізниця» (покупець) та ТОВ «Ютис» (постачальник) укладалися договори поставки №ПР/БМЕС-1462/НЮ від 06.03.2013 р., №ПР/БМЕС-14524/НЮ від 18.07.2014 р. та №ПР/БМЕС-14530/НЮ від 21.07.2014 р., згідно яких постачальник поставляв покупцю цукор, питну та мінеральну воду, безалкогольні напої (т.11 а.с.46-65).

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надано: податкові накладні №1, №2 від 19.12.2014 р., №3 від 23.12.2014 р., №4, №5 від 26.12.2014 р., №6 від 27.12.2014 р., №7, №8, №9 від 30.12.2014 р.; рахунки-фактури; видаткові накладні; платіжні доручення (т.8 а.с.198-220).

Тобто, позивачем документально підтверджено правомірність формування податкового кредиту по господарських відносинах із зазначеним контрагентом-постачальником.

Матеріалами справи також підтверджена наявність взаємовідносин позивача з ТОВ «Мік», які полягали у придбанні товарно-матеріальних цінностей, а саме: лист оцинкований, напівчоботи утеплені, порошок пральний «NЕО-плюс» автомат, за наслідками яких, позивачем включено до сум податкового кредиту сплачені суми податку на додану вартість за грудень 2014 року у розмірі 15 728,47 грн.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надано: податкові накладні №122530 від 25.12.2014 р., №122212 від 22.12.2014 р., №121832 від 18.12.2014 р., №233331 від 23.12.2014 р., №19.12.2014 р., №122621, №122620, №122622, №122613 від 26.12.2014 р., №122327 від 23.12.2014 р., №122527 від 25.12.2014 р., №121811 від 18.12.2014 р., №122526, №122525 від 25.12.2014 р., №122572 від 25.12.2014 р., №122926 від 29.12.2014 р., №122334 від 23.12.2014 р., №122483 від 24.12.2014 р., №122481 від 24.12.2014 р., №122332 від 23.12.2014 р.; рахунки-фактури; видаткові накладні; платіжні доручення, накладні вимоги на відпуск матеріалів, на надавання спецодягу, інвентарю та інструменту; картки складського обліку; бухгалтерські довідки господарських операцій; розходи та приходи ТМЦ; сертифікати відповідності; журнал-ордер розрахунків; матеріальні звіти (т.8 а.с.220-250, т.9 а.с.1-124).

Досліджуючи господарські операції позивача з ТОВ «Ареал-М», суд враховує, що за наслідками цих взаємовідносин позивачем включено до сум податкового кредиту сплачені суми податку на додану вартість за грудень 2014 року у розмірі 298 243,17 грн.

Так, між ДП «Придніпровська залізниця» (покупець) та ТОВ «Ареал-М» (постачальник) укладалися договори №ПР/ДН-3-141282/НЮ від 26.12.2014 р., №ПР/ДН-2-141253/НЮ від 22.12.2014 р., №ПР/ДН-1-141254/НЮ від 22.12.2014 р. та №ПР/НРП-141239 від 17.12.2014 р., згідно яких покупцю поставлявся товар - термінал СПЕККА для оформлення проїзних документів відповідно до специфікацій (т.9 а.с. 129-134).

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надано: рахунки на оплату №25-12/14-1, №25-12/14-1 від 25.12.2014; видаткові накладні №25/12-3, №25/12-3 від 25.12.2014; податкові накладні №13, №12 від 25.12.2014; журнал розрахунків; акти прийому-передачі товару; товарно-транспортні накладні; акти приймання передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів; платіжні доручення; паспорт товару «Термінал СПЕККА-00»; інвентарні картки обліку основних засобів (т.9 а.с. 135-221).

Крім того, позивачем на підтвердження реальності вчинення господарських операцій з ТОВ «Ареал-М» надано до суду документацію щодо проведення конкурсних торгів та копію комерційної та технічної частини конкурсної документації ТОВ «Ареал-М», в тому числі: протокол оцінки пропозицій конкурсних торгів та копії повідомлень про акцепт пропозиції конкурсних торгів, які враховані судом як докази у справі, що не спростовані відповідачем (т. 15 а.с. 132-245, т. 16 а.с. 1-19).

Тобто, позивачем документально підтверджено правомірність формування податкового кредиту по господарських відносинах із зазначеним контрагентом-постачальником.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач також мав взаємовідносини з ТОВ «Восток Інвест», за наслідками яких ним включено до сум податкового кредиту сплачені суми податку на додану вартість за період з 01.07.13 по 30.10.13 у розмірі 810 350,90 грн.

Так, судом встановлено, що між ДП «Придніпровська залізниця» (замовник) та ТОВ «Восток Інвест» (виконавець) укладались договори №ПР/Т-13573/НЮ та №ПР/Т-13572/НЮ від 14.06.2013р. та додаткові угоди до вказаних договорів, які полягали у придбанні послуг, а саме ремонту турбокомпресорів 6ТК, ремонту гідромеханічних редукторів тепловозів ЧМЕЗ та турбокомпресорів тепловозів ЧМЕЗ.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надано:

рахунки-фактури №18 від 06.08.2013, №21 від 21.08.2013, №31 від 11.10.2013, №14, №15, №16 від 26.07.2013, №25 від 10.09.2013, №23, №22 від 03.09.2013, №20, №19 від 07.06.2013, №12, №13 від 19.07.2013, №17 від 05.08.2013, №26, №27 від 13.09.2013; накладні №18 від 06.08.2013, №21 від 21.08.2013, №31 від 11.10.2013, №14, №15, №16 від 26.07.2013, №25 від 10.09.2013, №23, №22 від 03.09.2013, №20, №19 від 07.06.2013, №12, №13 від 19.07.2013, №17 від 05.08.2013, №26, №27 від 13.09.2013; податкові накладні №18 від 06.08.2013, №21 від 21.08.2013, №31 від 11.10.2013, №14, №15, №16 від 26.07.2013, №25 від 10.09.2013, №23, №22 від 03.09.2013, №20, №19 від 07.06.2013, №12, №13 від 19.07.2013, №17 від 05.08.2013, №26, №27 від 13.09.2013; витяги з Єдиного реєстру податкових накладних акти попереднього зовнішнього огляду і прийому передачі в ремонт; накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення товарів) акти приймання-передачі товару; акти прийому з капітального ремонту рухомого складу, вузлів та агрегатів; виписки по рахунках; приймальні акти; акти списання товарно-матеріальних цінностей; платіжні доручення; бухгалтерські довідки господарських операцій; прихід та розхід товарно-матеріальних цінностей; табелі обліку використання робочого часу та розрахунку заробітної плати; товарно-транспортні накладні, оперативний журнал реєстрації транспорту (т. 9, а.с. 222-250, т.10 а.с. 1-148).

Крім того, позивачем на підтвердження реальності вчинення господарських операцій з ТОВ «Восток Інвест» надано до суду документацію щодо проведення конкурсних торгів та копію комерційної та технічної частини конкурсної документації ТОВ «Восток Інвест», в тому числі: протокол оцінки пропозицій конкурсних торгів та копії повідомлень про акцепт пропозиції конкурсних торгів, які враховані судом як докази у справі, що не спростовані відповідачем (т. 17 а.с. 21-238, т.18 а.с. 1-190).

Тобто, позивачем документально підтверджено правомірність формування податкового кредиту по господарських відносинах із зазначеним контрагентом-постачальником.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Сварком-Інновація», які полягали у придбанні товарно-матеріальних цінностей, а саме: обв'язки проміжної балки П1489000-01, за наслідками яких, позивачем включено до сум податкового кредиту сплачені суми податку на додану вартість за жовтень 2014 року у розмірі 5 975,00 грн., суд зазначає, що на їх підтвердження позивачем надано: податкові накладні №3, №4, №5, №6, №7, №8, №9, №10 від 10.10.2014р.; рахунки на оплату; видаткові накладні; техніко-економічні обґрунтування доцільності закупівлі по рахунках без укладання договору; товарно-транспортні накладні; картки складського обліку (т.10 а.с.149-196).

Надаючи оцінку висновкам податкового органу стосовно придбання позивачем товарно-матеріальних цінностей у невстановлених осіб та формуванні показників податкової звітності по операціям, які не мали на меті реального настання наслідків, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Вимоги до первинних документів містяться у ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема, вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, підтвердженням факту виконання договору поставки товару є первинні документи податкового та бухгалтерського обліку, які складені у відповідності до зазначених вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Крім того, чинне податкове законодавство не ставить право платника податку на включення сум сплаченого податку до складу податкового кредиту або валових витрат в залежність від господарських, технічних та виробничих можливостей своїх постачальників.

Платник податків (покупець товару, робіт, послуг) не має обов'язку та права здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, і в подальшому не повинен зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит або віднесення витрат до складу валових за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності за можливе допущення порушення законодавства іншими юридичними особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України, господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарську діяльність визначено як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, документи, підтверджуючі використання вказаних товарів у власній господарській діяльності.

Так, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. (Булвес проти Болгарії) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку Європейського Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Право на податковий кредит є «власністю» у розумінні ст. 1 Протоколу № 1, яке повинно розглядатися як таке, що виникло у момент повного виконання особою своїх зобов'язань щодо податкової звітності з ПДВ. Визнання права на нарахування податкового кредиту було поставлено в залежність від виконання обов'язків постачальником, в той час, коли це залежало від волі одержувача поставки-застосування відповідних положень Закону стало не передбаченим і свавільним. Платник податку не має абсолютно ніяких повноважень відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання постачальником його обов'язків із складення та подання декларації з ПДВ, а також обов'язку зі сплати ПДВ (п. 43, п.69 зазначеного рішення Європейського Суду).

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто, якщо контрагент порушив податкове законодавство, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому дані порушення не можуть бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції. Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України, господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Отже, будь-які порушення, встановлені податковим органом в діяльності контрагентів платника податків, не можуть бути самостійною підставою для визнання недійсними господарських відносин з поставки товару (робіт та послуг) на адресу позивача, яку з боку позивача в повному обсязі підтверджено наданими первинними документами.

Порядок формування податкового кредиту визначений статтею 198 Податкового кодексу України. Вказаною статтею встановлено наступне.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення, зокрема, операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (пункт 198.1).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2.).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 93.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3.).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6).

Згідно пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Перевіривши надані до матеріалів справи первинні документи, суд зазначає, що позивачем надано до суду як первинні бухгалтерські документи, так і інші документи, які свідчать про факт здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей у вказаних контрагентів.

В ході судового розгляду справи підтверджено, що позивачем здійснювалось придбання товарно-матеріальних цінностей у контрагентів ТОВ «Київтехцентр», ТОВ «Центр гальмівного устаткування», ТОВ «Контакт-Хім», ТОВ «ОТД «Безпека руху», ТОВ «Будмашпром», ТОВ «НВП Квант-транспорт ЛТД», ТОВ «Маден Днепр», ТОВ «Промекспросервіс», ТОВ «Етна Трейд», ПП «Рубіж», ТОВ «Промпостач-Люкс», ТОВ «Ютис», ТОВ «Сварком-Інновація», ТОВ «Ареал М», ТОВ «Восток Інвест», ТОВ «МІК», ТОВ «Укрфорс».

Висновки податкового органу в частині непідтвердження факту отримання від вказаних контрагентів товарно-матеріальних цінностей спростовуються встановленими в ході судового розгляду справи обставинами та доказами.

Всі операції з придбання вказаних товарів/послуг відображені у бухгалтерському обліку позивача та оформлені належним чином складеними первинними документами, які в цілому відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять обов'язкові реквізити. При цьому, окремі невідповідності у вказаних документах, на наявність яких посилається податковий орган в акті перевірки, самі по собі не тягнуть за собою наслідків у вигляді невизнання вказаних документів як доказів у справі.

Суд також враховує, що більшість товару придбавалася позивачем внаслідок укладення угод на конкурсних торгах, які проходять з дотриманням процедури та виключно серед учасників, допущених до вказаних торгів у встановленому порядку, серед яких - зазначені контрагенти позивача. Жодних претензій до вказаних учасників торгів, зокрема, щодо відсутності у них ресурсів, відсутності реєстрації як юридичних осіб або як платників податків, неналежності документів або невідповідності виду господарської діяльності станом на час їх допуску до торгів - не було.

При цьому, позивачем до справи надана документація щодо проведення конкурсних торгів, в тому числі комерційна та технічна частини конкурсної документації, не визнавати яку у суду немає жодних підстав.

Придбаний позивачем у вказаних контрагентів товар належним чином оприбуткований на складі позивача, а його придбання не суперечить видам господарської діяльності ДП «Придніпровська залізниця».

Крім того, всі первинні документи на підтвердження здійснення господарських відносин з даними контрагентами-постачальниками, в тому числі, видаткові, податкові та товарно-транспортні накладні на поставлений товар, платіжні доручення, акти звірки розрахунків та відомості складського обліку товару були безпосередньо досліджені судом при розгляді даної справи, та підстав вважати їх такими, що не можуть враховуватись як докази у справі, судом не встановлено.

Зазначені документи надавались й на адресу відповідача на запити податкового органу по надання інформації та її документального підтвердження та досліджувались перевіряючими під час проведення перевірки (т. 11 а.с. 121-133)

Натомість, висновки податкового органу про непідтвердження вчинення позивачем господарських відносин, викладені відповідачем в акті перевірки та письмових поясненнях, наданих представником відповідача до суду (т.11 а.с. 153-172), базуються на інформації, отриманій податковим органом з даних АС «Податковий блок - АІС «Система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів», а також податкових інформаційних довідках щодо господарської діяльності окремих контрагентів позивача про відсутність у податкового органу даних, які б свідчили про наявність у зазначених контрагентів-постачальників задекларованих основних фондів, технічного персоналу, виробничих потужностей, складських приміщень та інших засобів ведення господарської діяльності.

Жодних інших обставин для невизнання первинних документів ДП «Придніпровська залізниця» для врахування господарських відносин позивача з ТОВ «Київтехцентр», ТОВ «Центр гальмівного устаткування», ТОВ «Контакт-Хім», ТОВ «ОТД «Безпека руху», ТОВ «Будмашпром», ТОВ «НВП Квант-транспорт ЛТД», ТОВ «Маден Днепр», ТОВ «Промекспросервіс», ТОВ «Етна Трейд», ПП «Рубіж», ТОВ «Промпостач-Люкс», ТОВ «Ютис», ТОВ «Сварком-Інновація», ТОВ «Ареал М», ТОВ «Восток Інвест», ТОВ «МІК», ТОВ «Укрфорс» при визначенні об'єкту оподаткування, у акті перевірки не наведено, аналізу господарської діяльності між позивачем та його контрагентами у цьому періоді не проведено, належної оцінки наданим позивачем первинним документам з точки зору відповідності їх вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» не надано.

За викладених обставин у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність у податкового органу передбачених законом підстав формувати під час проведення документальної виїзної перевірки позивача з питань здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «Екопроект», ТОВ «П.А.З.Л.», ТОВ «Прогресс ЮА» ПП «Еко-Лідер», ПФ «Каскад ТСВ», ТОВ Днепртехноком», ТОВ «Сіріус Опт», ТОВ «Торгівельний Дім Білецьких», ТОВ «ТД Норден Груп», ТОВ «Афелій-2013» висновки про відсутність реального вчинення господарських операцій з даними контрагентами.

При цьому, суд наголошує на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом». Так, наведені податковим органом аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

В той же час, відповідачем під час перевірки та під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності чи недотримання ним принципу належної обачності при виборі контрагентів.

Відповідно, правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідачем не доведена.

Враховуючи, що позивач у перевіряємому періоді формував свої витрати та податковий кредит на підставі первинних документів та податкових накладних, які відповідають встановленим для них вимогам, своєчасно та в межах проведених господарських операцій, суд дійшов висновку про правомірність включення ним розрахунків з ТОВ «Київтехцентр», ТОВ «Центр гальмівного устаткування», ТОВ «Контакт-Хім», ТОВ «ОТД «Безпека руху», ТОВ «Будмашпром», ТОВ «НВП Квант-транспорт ЛТД», ТОВ «Маден Днепр», ТОВ «Промекспросервіс», ТОВ «Етна Трейд», ПП «Рубіж», ТОВ «Промпостач-Люкс», ТОВ «Ютис», ТОВ «Сварком-Інновація», ТОВ «Ареал М», ТОВ «Восток Інвест», ТОВ «МІК», ТОВ «Укрфорс» до складу податкового кредиту, а з ТОВ «Боба-2013» - при формуванні об'єкту оподаткування з податку на додану вартість, а тому податкові повідомлення-рішення відповідача № 0000194803 від 20.07.2015 р., № 0000184803 від 20.07.2015 р. підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем за подання до суду адміністративного позову майнового характеру згідно платіжного доручення № 500068 від 02.10.2015 року на суму 140 275,2 грн. (т. 1 а.с. 3).

На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 6 ст. 128, ст.ст. 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Державного підприємства «Придніпровська залізниця» - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ ДФС № 0000194803 та № 0000184803 від 20.07.2015 року.

Стягнути зі Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ ДФС за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця» (код ЄДРПОУ 01073828) судовий збір у розмірі 140 275,2 грн. (сто сорок тисяч двісті сімдесят п'ять гривень двадцять копійок), сплачений при зверненні до суду згідно платіжного доручення № 500068 від 02.10.2015 р.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Чорна