Постанова № 68378234, 25.06.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2017 року Справа № 804/3967/16

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Гончарової І.А., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області з вимогами:

- наказ № 48-к від 01.06.2016 р. "Про звільнення ОСОБА_1." визнати протиправним та скасувати;

- поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу ринкового нагляду Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області з 01.06.2016 року;

- стягнути з Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 02.06.2016 року по дату поновлення на роботі.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що його було звільнено у зв'язку із реорганізацією інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області з порушенням вимог трудового законодавства, оскільки в даному випадку відбулась реорганізація Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області шляхом приєднання до територіального органу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, а не ліквідація. При цьому можливість для звільнення працівників у разі реорганізації підприємства допускається за умови скорочення штату або чисельності працівників. Також вказав про переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв'язку з змінами в організації виробництва і праці.

Представником позивача до суду надано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представником відповідача до суду подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. В ході розгляду справи представник відповідача позов не визнав. Правом на подання письмових заперечень не скористався.

Враховуючи обмеженість строку вирішення справи та те, що сторони просили про розгляд справи в порядку письмового провадження, суд не вбачає підстав для відкладання розгляду справи, та вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній доказами у письмовому провадженні за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, відповідно до частин 4, 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 працював в Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області на посаді головного спеціаліста відділу ринкового нагляду Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області, та був призначений на дану посаду наказом №21-к від 29.03.2016 року.

16.12.2015 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 1092 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів".

Відповідно до пункту 1 зазначеної постанови було утворено юридичну особу публічного права територіальний орган Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів - Головне управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області.

29.03.2016 року позивача було повідомлено про наступне вивільнення, про що вручено попередження про наступне вивільнення, яким також повідомлено, що питання щодо пропозиції іншої роботи буде розглянуто після затвердження та введення в дію структури та штатного розпису територіального органу Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області.

Наказом Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області від 01.06.2016 року № 48-к ОСОБА_1 було звільнено з посади головного спеціаліста відділу ринкового нагляду Держспоживінспекції в Дніпропетровській області з 01.06.2016 року на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, у зв'язку із реорганізацією.

Вирішуючи спір, суд зазначає, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 87 Закону України "Про державну службу" підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі.

Положеннями частини 3 статті 87 Закону України "Про державну службу" визначено, що процедура вивільнення державних службовців на підставі пункту 1 частини першої цієї статті визначається законодавством про працю.

Звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті допускається лише у разі, якщо державного службовця не може бути переведено на іншу посаду відповідно до його кваліфікації або якщо він відмовляється від такого переведення.

Згідно пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною 2 статті 36 Кодексу законів про працю України передбачено, що у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).

У відповідності до частини 2 статті 40 Кодексу законів про працю України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Положеннями статті 42 Кодексу законів про працю України визначено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Як вбачається із матеріалів справи, спірний наказ про звільнення позивача був прийнятий у зв'язку реорганізацією Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області та за відсутності вакансій у Головному управлінні Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області.

Так, відповідно до попередження про вивільнення ОСОБА_1 зазначено, що питання про надання пропозицій іншої роботи буде розглянуто після затвердження та введення в дію структури та штатного розпису територіального органу Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області.

Суд зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів того, що позивачу пропонувалась інша робота відповідно до його кваліфікації.

Зі змісту листа Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області від 12.05.2016 року № 01/74 вбачається, що ОСОБА_1 запропоновано посади головного спеціаліста в міських та районних управліннях Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області; вказано, що вакантні посади, які може займати ОСОБА_3 згідно з його кваліфікацією в Головному управлінні Держспоживслужби у Дніпропетровській області відсутні.

Разом з цим суд зазначає, що обов'язковою умовою для переведення чи відмову в переведенні працівника в підприємство, що утворюється після реорганізації, є оцінка кваліфікації працівників та продуктивності праці.

Відповідачами не надано доказів того, що при вирішенні питання про переведення працівників з Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області було переведено працівників, що мають більш високу кваліфікацію чи продуктивність праці, ніж позивач.

Крім того, суд звертає увагу, що норми, що регулюють правовідносини між працівником та роботодавцем при реорганізації підприємства не передбачають обов'язку звертатись із заявою до новоутвореного підприємства чи надання переваг працівника які звернулись із заявами про працевлаштування.

Натомість на роботодавця покладається обов'язок запропонувати працівнику роботу, яка відповідає його кваліфікації.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем не надано належних доказів відсутності у позивача права на переведення на роботу до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області.

При вирішенні питання про звільнення позивача Інспекція з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області керувалась лише інформацією про відсутність вакансій.

Також суд не залишає без уваги те, що ОСОБА_1 є єдиним працівником у сім'ї з самостійним заробітком, а його дружина є вагітною жінкою, що надає йому переважне право в залишенні на роботі, відповідно до п.2 ст.42 Кодексу законів про працю України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що наказ Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області від 01.06.2016 року № 48-к про звільнення ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.

Отже, у зв'язку із незаконним звільненням ОСОБА_1 він підлягає поновленню на посаді, з якої його було незаконно звільнено, а саме на посаді головного спеціаліста відділу ринкового нагляду Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області.

Згідно частини першої та другої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір; при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Обчислення середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження проводиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.

Суд вважає, що підстави для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу наявні, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, при виконанні рішення, після поновлення позивача на роботі, Інспекція з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області має розрахувати суму заробітної плати за відповідною посадою за час вимушеного прогулу за період, визначений судом.

Частиною 2 статті 8 КАС України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Обов'язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визнана джерелом права.

Згідно п.1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) "Кожен має право на ... розгляд його справи упродовж розумного строку ... судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру...".

Вирішуючи питання стосовно застосування ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Бендерський проти України" (Заява N 22750/02§42) суд нагадує, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Інспекція з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області № 48-к від 01.06.2016 р. "Про звільнення ОСОБА_1.".

Поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу ринкового нагляду Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області.

Стягнути з Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 02.06.2016 року по 08 червня 2017 року.

Відповідно до вимог частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України допустити до негайного виконання постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста в Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області та стягненні заробітної плати за час вимушеного прогулу за один місяць.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) І.А.Гончарова