Рішення № 6837817, 20.11.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.09 Справа № 17/342/09

Суддя

за позовною заявою: відкритого акціонерного товариства “Оріхівський кар’єр формувальних матеріалів”, 70500, Запорізька область, м. Оріхів, вул. Пісочна, б. 11

до відповідача: дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” відкритого акціонерного товариства “ДАК “Автомобільні дороги України”, 69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, б. 50

про стягнення 526 280,60 грн.

суддя Корсун В.Л.

          У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Кокайло Г.С., довіреність від 16.11.09 № 340

від відповідача: Євстратенко С.Ю., довіреність від 01.10.09 № 13/01-10

СУТЬ СПОРУ:

26.10.09 до господарського суду Запорізької області звернулось відкрите акціонерне товариство “Оріхівський кар’єр формувальних матеріалів” (надалі –ВАТ “Оріхівський кар’єр формувальних матеріалів”) з позовною заявою про стягнення з дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” відкритого акціонерного товариства “ДАК “Автомобільні дороги України” (надалі - ДП “Запорізький облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України”) за договором поставки від 17.09.07 № 04/1/07Т заборгованості у розмірі 663 392,71, з яких 394 824,58 грн. - пеня, 268 568,13 грн. - інфляційні витрати.

Ухвалою від 26.10.09 судом порушено провадження у справі № 17/342/09, судове засідання призначено на 17.11.09. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об’єктивного розгляду і вирішення справи.

В судовому засіданні 17.11.09 позивач надав суду заяву про зменшення позовних вимог, якою просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 526 280,60 грн., з яких 257 712,47 грн. - пеня та 268 568,13 грн. - інфляційні витрати.

Відповідач проти заяви про зменшення позовних вимог не заперечив.

Заява позивача про зменшення позовних вимог подана позивачем відповідно до ст. 22 ГПК України, відповідає вимогам чинного законодавства, не суперечить правам і охоронюваним законом інтересам сторін, прийнята судом та задоволена.

Таким чином, предметом позову є стягнення з відповідача 526 280,60 грн.

В судовому засіданні 17.11.09 судом оголошено перерву до 20.11.09, про що сторони повідомлені належним чином.

За заявою представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 20.11.09, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 17.11.09. Свої вимоги обґрунтовує ст. ст. 525, 526, 625, 629 Цивільного кодексу України, зазначивши наступне. 17.09.07 між ВАТ “Оріхівський кар’єр формувальних матеріалів” та ДП “Запорізький облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України” укладено договір поставки № 04/1/07Т, на виконання умов якого позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 5 425 635,12 грн. Зобов’язання щодо оплати поставленої продукції відповідач виконав частково в сумі 3 098 576,16 грн., решту зобов’язаннь на суму 2 327 058,96 грн. припинено сторонами згідно акту заліку зустрічних однорідних вимог від 15.10.09. Враховуючи, що боржник прострочив виконання грошового зобов’язання за спірним договором, позивач просить суд стягнути з відповідача суму пені в розмірі 257 712,47 грн. та інфляційні витрати у сумі 268 568,13 грн.

Відповідач заявлені позовні вимоги визнав в повному обсязі, про що зазначено у письмовому відзиві за вих. від 16.11.09 № 13 на позовну заяву. Крім того, відповідач зазначив, що на даний час замовником - службою автомобільних доріг у Запорізькій області не сплачено в повному обсязі кошти за виконані обсяги дорожніх робіт підрядника - ДП “Запорізький облавтодор”, тому підприємство відповідача не має можливості виплатити заробітну плату, сплатити податки до бюджету, розрахуватися з постачальниками матеріалів та виконати інші зобов’язання, в тому числі і перед позивачем. У зв’язку з чим просить суд надати розстрочку виконання рішення у справі № 17/342/09 строком на 6 місяців.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

17.09.07 між відкритим акціонерним товариством “Оріхівський кар’єр формувальних матеріалів” (Постачальник) та дочірнім підприємством “Запорізький облавтодор” відкритого акціонерного товариства “ДАК “Автомобільні дороги України” (Замовник) укладено договір поставки № 04/1/07Т з додатковими угодами від 15.05.08 № 1, від 29.01.09 № 02/09 та від 06.03.09 № 03/09, за умовами якого (п.1.1 договору) Постачальник в порядку та на умовах, визначених договором, зобов’язується поставити у власність Замовнику товар загальною вартістю (з ПДВ) –3 504 162,00 грн. в т.ч. ПДВ –700 832,40 грн.

В свою чергу Замовник зобов’язується прийняти Товар, який передає йому Постачальник, та оплатити його (п. 1.2. договору).

Пунктом 3.1. договору визначено, що товар, вказаний в п. 1.1 договору, поставляється Замовнику партіями. На кожну партію товару складається специфікація, в якій вказується: одиниця виміру кількості товару, загальна кількість товару по конкретній партії, її дольове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) по видам, маркам, типам. Специфікації складаються та узгоджуються сторонами та є невід’ємною частиною договору.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов спірного договору від 17.09.07 № 04/1/07Т, відповідно до узгоджених специфікацій, ВАТ “Оріхівський кар’єр формувальних матеріалів” поставлено відповідачу товар на загальну суму 5 425 635,12 грн.

Факт отримання товару відповідачем не оспорювався.

Відповідно до п. 4.1 договору поставки від 17.09.07 № 04/1/07Т, розрахунки за поставлений товар здійснюються в національній валюті України. Оплата товару Замовником здійснюється шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок Постачальника з відстрочкою платежу 60 календарних днів від дня отримання партії товару.

Однак, відповідач взятих на себе договірних зобов’язань належним чином не виконав, оплату за прийняту продукцію в строки, визначені договором не здійснив. Встановлено, що відповідач частково оплатив суму отриманої продукції в розмірі 3 098 576,16 грн. Решту зобов’язань на суму 2 327 058,96 грн. сторони припинили заліком зустрічних однорідних вимог згідно з актом заліку зустрічних однорідних вимог від 15.10.09. Отже, суму основного боргу за спірним договором відповідачем сплачено у повному обсязі, однак з порушенням строків.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, одним з наслідків порушення зобов’язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов’язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов’язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у випадку затримки оплати товару, згідно з п. 4.1 цього договору, Замовник сплачує пеню Постачальнику в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого товару за кожен день затримки.

У відповідності з вимогами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.96 № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Факт прострочення матеріалами справи доведений.

За розрахунком позивача (доданий до матеріалів справи) пеня за прострочку платежу становить 257 712,47 грн., з яких: за період з 15.04.08 по 13.06.09 складає 90 203,79 грн., з 14.06.09 по 11.08.09 - 82 652,48 грн., з 12.08.08 по 15.10.09 –84 856,20 грн. Пеня розрахована позивачем з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, ст. 258 Цивільного кодексу України та підлягає задоволенню.

Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Враховуючи розрахунок позивача (додається до матеріалів справи), розмір інфляційних витрат за період з 04.08.08 по 08.09.09 складає 268 568,13 грн. Вимоги в цій частині є доведеними та задовольняються судом.

Відповідно до п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Відповідач по даній справі звернувся з заявою про розстрочку виконання рішення у справі № 17/342/09 на 6 місяців.

Проаналізувавши доводи відповідача суд не вбачає підстав для задоволення заяви ДП “Запорізький облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України” про розстрочку виконання рішення щодо оплати боргу, оскільки розстрочка виконання рішення допускається у виняткових випадках і залежить від обставин справи. Відповідачем не обґрунтовано причини, що унеможливлюють виконання рішення. Враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, суд відмовляє в задоволенні заяви про надання розстрочки виконання рішення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі –5 262,81 грн. державного мита та 187,22 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 22, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” відкритого акціонерного товариства “ДАК “Автомобільні дороги України” (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, б. 50, код ЄДРПОУ 32025623, р/р 26003253888600 в АКБ “Укрсіббанк”, МФО 311005) на користь відкритого акціонерного товариства “Оріхівський кар’єр формувальних матеріалів” (70500, Запорізька область, м. Оріхів, вул. Пісочна, б. 11, код ЄДРПОУ 00223438, р/р 26007000077596, МФО 300175) пеню у сумі 257 712 (двісті п’ятдесят сім тисяч сімсот дванадцять) грн. 47 коп., інфляційні втрати –268 568 (двісті шістдесят вісім тисяч п’ятсот шістдесят вісім) грн. 13 коп., 5 262 (п’ять тисяч двісті шістдесят дві) грн. 81 коп. державного мита та 187 (сто вісімдесят сім) грн. 22 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.Л. Корсун

Рішення суду набирає чинності після сплину 10 днів із дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 24.11.09 за позовною заявою: відкритого акціонерного товариства “Оріхівський кар’єр формувальних матеріалів”, 70500, Запорізька область, м. Оріхів, вул. Пісочна, б. 11

до відповідача: дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” відкритого акціонерного товариства “ДАК “Автомобільні дороги України”, 69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, б. 50

про стягнення 526 280,60 грн.

суддя Корсун В.Л.

          У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Кокайло Г.С., довіреність від 16.11.09 № 340

від відповідача: Євстратенко С.Ю., довіреність від 01.10.09 № 13/01-10

СУТЬ СПОРУ:

26.10.09 до господарського суду Запорізької області звернулось відкрите акціонерне товариство “Оріхівський кар’єр формувальних матеріалів” (надалі –ВАТ “Оріхівський кар’єр формувальних матеріалів”) з позовною заявою про стягнення з дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” відкритого акціонерного товариства “ДАК “Автомобільні дороги України” (надалі - ДП “Запорізький облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України”) за договором поставки від 17.09.07 № 04/1/07Т заборгованості у розмірі 663 392,71, з яких 394 824,58 грн. - пеня, 268 568,13 грн. - інфляційні витрати.

Ухвалою від 26.10.09 судом порушено провадження у справі № 17/342/09, судове засідання призначено на 17.11.09. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об’єктивного розгляду і вирішення справи.

В судовому засіданні 17.11.09 позивач надав суду заяву про зменшення позовних вимог, якою просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 526 280,60 грн., з яких 257 712,47 грн. - пеня та 268 568,13 грн. - інфляційні витрати.

Відповідач проти заяви про зменшення позовних вимог не заперечив.

Заява позивача про зменшення позовних вимог подана позивачем відповідно до ст. 22 ГПК України, відповідає вимогам чинного законодавства, не суперечить правам і охоронюваним законом інтересам сторін, прийнята судом та задоволена.

Таким чином, предметом позову є стягнення з відповідача 526 280,60 грн.

В судовому засіданні 17.11.09 судом оголошено перерву до 20.11.09, про що сторони повідомлені належним чином.

За заявою представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 20.11.09, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 17.11.09. Свої вимоги обґрунтовує ст. ст. 525, 526, 625, 629 Цивільного кодексу України, зазначивши наступне. 17.09.07 між ВАТ “Оріхівський кар’єр формувальних матеріалів” та ДП “Запорізький облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України” укладено договір поставки № 04/1/07Т, на виконання умов якого позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 5 425 635,12 грн. Зобов’язання щодо оплати поставленої продукції відповідач виконав частково в сумі 3 098 576,16 грн., решту зобов’язаннь на суму 2 327 058,96 грн. припинено сторонами згідно акту заліку зустрічних однорідних вимог від 15.10.09. Враховуючи, що боржник прострочив виконання грошового зобов’язання за спірним договором, позивач просить суд стягнути з відповідача суму пені в розмірі 257 712,47 грн. та інфляційні витрати у сумі 268 568,13 грн.

Відповідач заявлені позовні вимоги визнав в повному обсязі, про що зазначено у письмовому відзиві за вих. від 16.11.09 № 13 на позовну заяву. Крім того, відповідач зазначив, що на даний час замовником - службою автомобільних доріг у Запорізькій області не сплачено в повному обсязі кошти за виконані обсяги дорожніх робіт підрядника - ДП “Запорізький облавтодор”, тому підприємство відповідача не має можливості виплатити заробітну плату, сплатити податки до бюджету, розрахуватися з постачальниками матеріалів та виконати інші зобов’язання, в тому числі і перед позивачем. У зв’язку з чим просить суд надати розстрочку виконання рішення у справі № 17/342/09 строком на 6 місяців.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

17.09.07 між відкритим акціонерним товариством “Оріхівський кар’єр формувальних матеріалів” (Постачальник) та дочірнім підприємством “Запорізький облавтодор” відкритого акціонерного товариства “ДАК “Автомобільні дороги України” (Замовник) укладено договір поставки № 04/1/07Т з додатковими угодами від 15.05.08 № 1, від 29.01.09 № 02/09 та від 06.03.09 № 03/09, за умовами якого (п.1.1 договору) Постачальник в порядку та на умовах, визначених договором, зобов’язується поставити у власність Замовнику товар загальною вартістю (з ПДВ) –3 504 162,00 грн. в т.ч. ПДВ –700 832,40 грн.

В свою чергу Замовник зобов’язується прийняти Товар, який передає йому Постачальник, та оплатити його (п. 1.2. договору).

Пунктом 3.1. договору визначено, що товар, вказаний в п. 1.1 договору, поставляється Замовнику партіями. На кожну партію товару складається специфікація, в якій вказується: одиниця виміру кількості товару, загальна кількість товару по конкретній партії, її дольове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) по видам, маркам, типам. Специфікації складаються та узгоджуються сторонами та є невід’ємною частиною договору.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов спірного договору від 17.09.07 № 04/1/07Т, відповідно до узгоджених специфікацій, ВАТ “Оріхівський кар’єр формувальних матеріалів” поставлено відповідачу товар на загальну суму 5 425 635,12 грн.

Факт отримання товару відповідачем не оспорювався.

Відповідно до п. 4.1 договору поставки від 17.09.07 № 04/1/07Т, розрахунки за поставлений товар здійснюються в національній валюті України. Оплата товару Замовником здійснюється шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок Постачальника з відстрочкою платежу 60 календарних днів від дня отримання партії товару.

Однак, відповідач взятих на себе договірних зобов’язань належним чином не виконав, оплату за прийняту продукцію в строки, визначені договором не здійснив. Встановлено, що відповідач частково оплатив суму отриманої продукції в розмірі 3 098 576,16 грн. Решту зобов’язань на суму 2 327 058,96 грн. сторони припинили заліком зустрічних однорідних вимог згідно з актом заліку зустрічних однорідних вимог від 15.10.09. Отже, суму основного боргу за спірним договором відповідачем сплачено у повному обсязі, однак з порушенням строків.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, одним з наслідків порушення зобов’язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов’язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов’язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у випадку затримки оплати товару, згідно з п. 4.1 цього договору, Замовник сплачує пеню Постачальнику в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого товару за кожен день затримки.

У відповідності з вимогами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.96 № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Факт прострочення матеріалами справи доведений.

За розрахунком позивача (доданий до матеріалів справи) пеня за прострочку платежу становить 257 712,47 грн., з яких: за період з 15.04.08 по 13.06.09 складає 90 203,79 грн., з 14.06.09 по 11.08.09 - 82 652,48 грн., з 12.08.08 по 15.10.09 –84 856,20 грн. Пеня розрахована позивачем з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, ст. 258 Цивільного кодексу України та підлягає задоволенню.

Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Враховуючи розрахунок позивача (додається до матеріалів справи), розмір інфляційних витрат за період з 04.08.08 по 08.09.09 складає 268 568,13 грн. Вимоги в цій частині є доведеними та задовольняються судом.

Відповідно до п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Відповідач по даній справі звернувся з заявою про розстрочку виконання рішення у справі № 17/342/09 на 6 місяців.

Проаналізувавши доводи відповідача суд не вбачає підстав для задоволення заяви ДП “Запорізький облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України” про розстрочку виконання рішення щодо оплати боргу, оскільки розстрочка виконання рішення допускається у виняткових випадках і залежить від обставин справи. Відповідачем не обґрунтовано причини, що унеможливлюють виконання рішення. Враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, суд відмовляє в задоволенні заяви про надання розстрочки виконання рішення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі –5 262,81 грн. державного мита та 187,22 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 22, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” відкритого акціонерного товариства “ДАК “Автомобільні дороги України” (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, б. 50, код ЄДРПОУ 32025623, р/р 26003253888600 в АКБ “Укрсіббанк”, МФО 311005) на користь відкритого акціонерного товариства “Оріхівський кар’єр формувальних матеріалів” (70500, Запорізька область, м. Оріхів, вул. Пісочна, б. 11, код ЄДРПОУ 00223438, р/р 26007000077596, МФО 300175) пеню у сумі 257 712 (двісті п’ятдесят сім тисяч сімсот дванадцять) грн. 47 коп., інфляційні втрати –268 568 (двісті шістдесят вісім тисяч п’ятсот шістдесят вісім) грн. 13 коп., 5 262 (п’ять тисяч двісті шістдесят дві) грн. 81 коп. державного мита та 187 (сто вісімдесят сім) грн. 22 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.Л. Корсун

Рішення суду набирає чинності після сплину 10 днів із дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 24.11.09