Постанова № 68377923, 15.08.2017, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

15.08.2017 справа №908/3537/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя суддіОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3

секретар судового засідання за участю представників сторін: від прокурора (позивач): від відповідача 1: від відповідача 2: розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 ОСОБА_5, посвідчення № 028256 від 15.08.2014р. без участі представника не з’явився Заступника прокурора Запорізької області, м.Запоріжжяна рішення господарського суду Запорізької областівід20.04.2017 (підписано 10.05.17)у справі№ 908/3537/16 (суддя Азізбекян Т.А.)за позовомЗаступника керівника Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області, м.Енергодар Запорізької області до про 1.Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області, м.Дніпрорудне Запорізької області 2.Обслуговуючого кооперативу «Садиба», м.Дніпрорудне Запорізької області визнання незаконними та скасування рішень, повернення земельної ділянки

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області, м.Енергодар Запорізької області звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області, м.Дніпрорудне Запорізької області (відповідач 1), Обслуговуючого кооперативу «Садиба», м.Дніпрорудне Запорізької області (відповідач 2) про:

- визнання незаконним та скасування рішення Дніпрорудненської міської ради від 31.03.2016 № 33 «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для колективного житлового будівництва за адресою: м.Дніпрорудне, вул.Зелена, 4 ОК «Садиба»;

- визнання незаконним та скасування рішення Дніпрорудненської міської ради від 28.07.2016 № 08 «Про передачу безоплатно у власність земельної ділянки для колективного житлового будівництва за адресою: вул.Зелена, буд. 4, м.Дніпрорудне, ОК «Садиба», кадастровий номер: 2320910400:11:022:0079;

- зобов’язання ОК «Садиба» повернути земельну ділянку площею 0,6356 га за кадастровим номером: 2320910400:11:022:0079, що розташована за адресою: вул. Зелена, 4 м.Дніпрорудне, Василівський район, Запорізька область на користь Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області.

Звертаючись з позовом до суду прокурор обґрунтовував свої вимоги тим, що оспорювані рішення Дніпрорудненської міської ради прийняті всупереч вимогам статті 41 Земельного кодексу України, статей 133, 135, 137 Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 року № 186, у зв»язку з чим земельна ділянка вибула з власності територіальної громади міста Дніпрорудне та була безоплатно передана у приватну власність Обслуговуючому кооперативу "Садиба».

Рішенням господарського суду Запорізької області від 20.04.2017 р. у справі № 908/3537/16 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що Обслуговуючий кооператив «Садиба» відповідає ознакам житлово-будівельного кооперативу, а тому правових підстав для визнання незаконними та скасування рішень Дніпрорудненської міської ради від 31.03.2016р. № 33 «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для колективного житлового будівництва за адресою: м. Дніпрорудне, вул. Зелена,4, ОК «Садиба» та № 08 від 28.07.2016р. «Про передачу безоплатно у власність земельної ділянки для колективного житлового будівництва за адресою: вул. Зелена, буд.4, м. Дніпрорудне, ОК «Садиба», кадастровий номер: 2320910400:11:022:0079, суд не знайшов.

Вважаючи похідною позовну вимогу про зобов’язання відповідача 2 повернути земельну ділянку на користь Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області, суд у її задоволенні відмовив.

Не погодившись з прийнятим рішенням, заступник прокурора Запорізької області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 20.04.2017 р. у справі № 908/3537/16 - скасувати та прийняти нове рішення, яким позов заступника керівника Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області задовольнити у повному обсязі.

Апелянтом зазначено, що обслуговуючий кооператив «Садиба» не є житлово-будівельним кооперативом в розумінні Житлового кодексу Української РСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, який затверджений постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 № 186, та правом на безоплатне отримання земельної ділянки із земель комунальної власності в порядку ст. 41 Земельного кодексу України не наділений. Внаслідок неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку щодо можливості відведення земельної ділянки у власність кооперативу для обслуговування земельних ділянок під об’єктами індивідуальної забудови, облаштування місць проїзду та проходу власників житлових будинків, а також облаштування інженерних комунікацій. Судом всупереч ст.ст. 82, 84 ГПК України проігноровано та не надано оцінку доводам прокуратури щодо недотримання Дніпрорудненською міською радою вимог статей 134, 136 Земельного кодексу України, внаслідок чого порушено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 4-2 ГПК України.

Донецьким апеляційним господарським судом апеляційну скаргу прийнято до провадження.

Відповідач 1, Дніпрорудненська міська рада Василівського району Запорізької області, проти задоволення апеляційної скарги заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу. Вважає прийняте судом рішення законним та обгрунтованим, а висновки викладені в ньому такими, що в повній мірі відповідають обставинам справи.

Відповідач 2, Обслуговуючий кооператив «Садиба» проти задоволення доводів апеляційної скарги заперечив, надіславши відзив, в якому наголосив на законності прийнятого судом рішення. Вважає, що судом всебічно та повно з»ясовані обставини справи, оцінені в сукупності докази, які мають значення для справи, дотримані норми матеріального та процесуального права.

Розгляд апеляційної скарги відкладався, строк розгляду скарги продовжено на 15 днів.

Клопотанням від 02.08.2017р. Відповідач 1 просив розглянути справу без участі представника Дніпрорудненської міської ради.

Відповідач 2 не скористався правом участі представника в засіданнях суду апеляційної інстанції, про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином. Ухвалами суду сторони та інші учасники процесу не зобов’язувалися забезпечити явку повноважних представників в судове засідання.

Представник прокуратури в судових засіданнях підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення господарського суду Запорізької області від 20.04.2017 р. у справі № 908/3537/16 - скасувати та прийняти нове рішення, яким позов заступника керівника Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області задовольнити у повному обсязі.

Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п. п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст. ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши в судових засіданнях пояснення прокурора, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Рішенням Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області шостої сесії сьомого скликання від 31.03.2016р.№ 33 “Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для колективного житлового будівництва за адресою: м. Дніпрорудне, вул. Зелена, 4 ОК “Садиба”, розглянувши клопотання голови правління обслуговуючого кооперативу «Садиба», на підставі ст.ст.12,41 Земельного кодексу України, надано дозвіл голові правління обслуговуючого кооперативу “Садиба” ОСОБА_6 на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,6356 га, для колективного житлового будівництва за адресою: вул. Зелена, 4 м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області за рахунок категорії земель згідно КВЦПЗ: секція В, розділ 02- землі житлової та громадської забудови (землі, які використовуються для розміщення житлової забудови (житлові будинки, гуртожитки, господарські будівлі та інше), підрозділ 02.02. – для колективного житлового будівництва; після розробки технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), подати його на розгляд до Дніпрорудненської міської ради для подальшого прийняття рішення про затвердження та безоплатної передачі земельної ділянки у власність.

Рішенням Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області на дванадцятій сесії сьомого скликання від 28.07.2016р. № 08 “Про передачу безоплатно у власність земельної ділянки для колективного житлового будівництва за адресою: вул. Зелена, буд. 4, м. Дніпрорудне ОК “Садиба”, на підставі ст.ст.12, 41, 116, 118, 121, 122 Земельного кодексу України, 1)затверджено обслуговуючому кооперативу «Садиба» технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі(на місцевості) для колективного житлового будівництва площею 0,6356га (6356 кв.м) за адресою: вул. Зелена,4, м. Дніпрорудне Василівський район Запорізька область; 2) передано у приватну власність ОК “Садиба” земельну ділянку площею 0,6356 га для колективного житлового будівництва, яка розташована за адресою: вул. Зелена,буд.4, м. Дніпрорудне, кадастровий номер 232010400:1102:0079; 3)зобов»язано ОК «Садиба»: після прийняття рішення Дніпрорудненською міською радою у тримісячний термін зареєструвати право власності на земельну ділянку відповідно до норм чинного законодавства та копію надати до відділу з земельних питань Дніпрорудненської міської ради; начальнику відділу з земельних питань апарату Дніпрорудненської міської ради та її виконавчому комітету внести відповідні зміни до земельно-кадастрової документації.

04.10.2016р. до державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 16729787 про право власності Обслуговуючого кооперативу «Садиба» на земельну ділянку кадастровий номер 232010400:1102:0079, адреса -Запорізька область, Василівський район по вул. Зелена, 4, м. Дніпрорудне, «Садиба» обслуговуючий кооператив, земельна ділянка,4. Підстава виникнення права власності – рішення № 08 від 28.07.2016р. Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області.

Отже, за наслідками прийняття наведених рішень, земельна ділянка вибула з власності територіальної громади міста Дніпрорудне та була безоплатно передана у приватну власність, з посиланням на положення статті 41 Земельного кодексу України, Обслуговуючому кооперативу "Садиба».

Як встановлено судом першої інстанції, витяг з земельного кадастру та технічного завдання на встановлення меж земельної ділянки від 11.04.2016р., лист Дніпрорудненського міського голови № 10/10-778 від 19.09.2016р., акт встановлення та погодження меж земельної ділянки свідчать, що земельна ділянка кадастровий номер 2320910400:11:022:0079 площею 0,6356 га представляє собою ділянку дороги, призначену для проходу / проїзду між житловими будинками членів ОК «Садиба».

Зі змісту позовної заяви та матеріалів справи вбачається, що підставою для звернення прокурора до суду із даним позовом наведено позбавлення права територіальної громади міста Дніпрорудне Василівського району Запорізької області на земельну ділянку, безоплатність здійсненої передачі, органом, уповноваженим здійснювати функції у відповідних відносинах, є Дніпрорудненська міська рада, яка є відповідачем у цій справі і чиї порушення у здійсненні таких функцій визначені як підстави поданого позову, у зв»язку з чим з огляду на відсутність уповноваженого на звернення до суду органу в межах спірних правовідносин прокурор заявив цей позов самостійно, як позивач.

Відповідно до Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, а право власності на землю гарантується та набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою у відповідності до вимог закону.

За положеннями ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Реалізуючи надані Конституцією та законодавством України повноваження у галузі земельних відносин орган місцевого самоврядування зобов'язаний діяти виключно в інтересах її територіальної громади, не порушуючи при цьому баланс інтересів держави, територіальної громади та окремих громадян.

Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до частини 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Виходячи з наведених норм, підставами для скасування рішення органу місцевого самоврядування є прийняття його з порушенням чинного законодавства, або визначеної законом компетенції цього органу та порушенням у звязку з цим прав або охоронюваних законом інтересів позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, оспорювані рішення органу місцевого самоврядування приймалися на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування" та ст. 41 Земельного Кодексу України, відповідно до частини першої якої житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.

Відповідно до статті 94 Господарського кодексу України кооперативи як добровільні об'єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо); також згідно з положеннями частини другої статті 6 Закону України "Про кооперацію" кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.

Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

При цьому житлово-будівельний кооператив діє на основі статуту, прийнятого відповідно до Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу загальними зборами громадян, які вступають до організовуваного кооперативу і зареєстрованого в установленому порядку. Кількість членів кооперативу повинна бути відповідною кількості квартир у будинку. Квартири, які надаються членам кооперативу повинні відповідати граничному розміру жилої площі, сумі пайового внеску та кількості членів сім'ї. В пункті 1 розділу 1 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу встановлено, що житлово-будівельний кооператив організовується з метою забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирного жилого будинку (будинків), а у випадках, передбачених законодавством, - одно- і двоквартирних жилих будинків садибного типу або багатоквартирного блокованого жилого будинку (будинків) з надвірними будівлями за власні кошти кооперативу за допомогою банківського кредиту, а також для наступної експлуатації та управління цим будинком (будинками).

Забезпечуючи єдність судової практики у застосуванні норм матеріального права, судовою палатою у господарських справах Верховного Суду України, в постанові від 19 квітня 2017 року у справі № 922/4401/15 зазначено наступне.

Відповідно до положень ст. 41 Земельного кодексу України житлово-будівельним (житловим) кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.

Згідно зі ст.133 Житлового кодексу України громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, вправі вступити до житлово-будівельного кооперативу і одержати в ньому квартиру.

На облік бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу беруться громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті і потребують поліпшення житлових умов (ч. 1 ст.134 Житлового кодексу України).

Відповідно до ст.135 Житлового кодексу України до членів житлово-будівельного кооперативу приймаються громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті, які потребують поліпшення житлових умов.

Згідно зі ст.137 Житлового кодексу України житлово-будівельні кооперативи організуються при виконавчих комітетах місцевих Рад народних депутатів, при підприємствах, установах і організаціях. Порядок організації та діяльності ЖБК установлюється цим Кодексом, Примірним статутом та іншими актами законодавства.

Відповідно до п. 3 Примірного статуту число громадян, які вступають до організовуваного кооперативу, повинно відповідати кількості квартир у жилому будинку (будинках) кооперативу, запланованому до будівництва. При будівництві жилих будинків садибного типу число громадян, необхідне для організації кооперативу, не може бути менше п'яти чоловік.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що безоплатне надання у власність житлово-будівельним кооперативам земельних ділянок зумовлено необхідністю забезпечити громадян, які потребують поліпшення житлових умов, жилими приміщеннями у будинках створеного ними ЖБК. При вирішенні відповідною радою питання про надання житлово-будівельним (житловим) кооперативам безоплатно земельної ділянки має враховуватися мета створення такого кооперативу, зокрема потреба засновників та членів кооперативу у поліпшенні житлових умов та їх перебування на квартирному обліку, порядок організації кооперативу відповідно до Житлового кодексу України та Примірного статуту. Тобто житлово-будівельні кооперативи є спеціальним суб'єктом права відповідно до положень ст.41 Земельного кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 17 червня 2014 року у справі № 21-195а14.

Згідно з приписами ст.111-28 висновок Верховного суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, є обов»язковим для всіх суб»єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни, які мають право бути взятими на облік для одержання жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду (стаття 34), а також громадяни, забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається Радою Міністрів Української РСР і Українською республіканською радою професійних спілок. Облік громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу, здійснюється у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів. Облік бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, при яких організуються кооперативи, здійснюється за місцем роботи, а за їх бажанням - також у виконавчому комітеті Ради народних депутатів. Нарівні з ними беруться на облік громадяни, які залишили роботу на цих підприємствах, в установах, організаціях у зв'язку з виходом на пенсію, а також особи, зазначені в частині другій статті 37 цього Кодексу ( ст.134 Житлового кодексу України).

Відповідно до абз. 2 п. 5 Примірного статуту, ЖБК діє на підставі статуту, прийнятого відповідно до цього Примірного статуту і зареєстрованого у виконавчому комітеті Ради народних депутатів, який затвердив рішення про організацію кооперативу.

Згідно Статуту Обслуговуючого кооперативу «Садиба», затвердженого рішенням Установчих зборів засновників (протокол № 1 від 04.02.2009р., дата реєстрації 20.02.2009р. № 10801020000000835), кооператив «Садиба» є обслуговуючим, створений відповідно до положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про кооперацію» та інших нормативно-правових актів.

Відомостей про створення кооперативу при виконавчому комітеті місцевої Ради, підприємстві, установі та організації Статут кооперативу та матеріали справи не містять.

Згідно з ч. 6 ст. 137 Житлового кодексу УРСР та абз.2 п.4 Примірного статуту рішення зборів про організацію кооперативу, список громадян, які вступають до кооперативу, і членів їх сімей, що виявили бажання оселитися в будинку кооперативу, затверджуються виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів.

Списки членів ОК «Садиба» не затверджувалися виконавчим комітетом Дніпрорудненської міської ради.

Як свідчить статут обслуговуючого кооперативу «Садиба», на час створення кооперативу кількість його засновників складала 3 особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9

При цьому, як встановлено судом, Статут Обслуговуючого кооперативу "Садиба " та матеріали справи не містять відомостей, що його засновники потребували поліпшення житлових умов та перебували на квартирному обліку. Такі відомості відсутні і в матеріалах справи.

Навпаки, в матеріалах справи наявна Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об»єктів нерухомого майна, яка свідчить про наявність у засновників ОБ «Садиба» житлової власності.

Згідно наявного у матеріалах справи листа № 10/10-780 від 15.09.2016р. Виконавчого комітету Дніпрорудненської міської ради (на адресу Енергодарської місцевої прокуратури) засновники та члени ОК «Садиба» на обліку у виконавчому комітеті міської ради, як особи, що потребують поліпшення житлових умов, не перебували.(т.2 а.с.11)

Зазначене свідчить, що Обслуговуючий кооператив "Садиба" не створювався як житлово-будівельний кооператив, згідно положень Житлового кодексу України, і тому не є суб'єктом земельних правовідносин, що має право в спеціальному порядку, визначеному приписамистатті 41 Земельного кодексу України, на отримання спірної земельної ділянки безоплатно у власність.

При вирішенні питання щодо безоплатного надання земельної ділянки в порядку, визначеному наведеною нормою, слід враховувати, що порядок та підстави надання земельної ділянки за статтею 41 Земельного кодексу України не передбачають можливості для надання земельної ділянки у власність з іншою метою, зокрема, для здійснення житлового будівництва поза межами забезпечення житлом членів кооперативу.

Земельний кодекс України не встановлює спеціальний розмір земельної ділянки, що відводиться за правилами статті 41 цього Кодексу, разом з цим відповідно до змісту цієї статті, норм, які регулюють створення та діяльність кооперативу, враховуючи мету створення житлово-будівельного кооперативу, земельна ділянка такому кооперативу у розмірі відповідно до наявної містобудівної документації надається безоплатно саме для будівництва будинку (будинків) для членів кооперативу та членів їх сімей (тобто, громадян України, нормативи безоплатного забезпечення яких земельними ділянками відповідного призначення передбачено законодавчо).

При цьому суд враховує, що Дніпрорудненська міська рада вирішуючи питання про наявність правових та фактичних підстав для ухвалення спірних рішень мала можливість, і в силу покладених на неї публічних функцій діяти в інтересах усієї територіальної громади, мала й обов»язок зясувати правовий статус, мету та підстави створення ОК «Садиба», мала переконатись у додержанні відповідачем 2 порядку його створення та у відповідності його вимогам чинного законодавства, що регулює порядок передачі землі житлово-будівельним кооперативам. Цього Дніпрорудненською міською радою зроблено не було.

Підсумовуючи викладене суд приходить до висновку про те, що спірні рішення Дніпрорудненської міської ради є незаконними.

Незаконне безоплатне відчуження землі на підставі оспорюваних рішень ослаблює економічні основи місцевого самоврядування та відповідно інтереси держави у сфері земельних відносин, тобто внаслідок прийняття зазначених рішень наявне порушення інтересів держави територіальної громади міста Дніпрорудне. Передавши та набувши земельну ділянку безоплатно не у відповідності до мети, визначеної статтею 41 Земельного кодексу України, відповідачі позбавили територіальну громаду міста Дніпрорудне відповідних надходжень до місцевого бюджету.

В цьому контексті в сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (статті 14, 19 Конституції України).

Таким чином, помилковим є висновок місцевого господарського суду щодо відповідності процедури надання Дніпрорудненською міською радою обслуговуючому кооперативу «Садиба» у власність земельної ділянки вимогам законодавчих приписів, які регулюють спірні відносини, та відповідності спірних рішень Дніпрорудненської міської ради вимогам чинного законодавства.

У відповідності до частини першої статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Отже, вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Дніпрорудненської міської ради від 31.03.2016 № 33 «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для колективного житлового будівництва за адресою: м.Дніпрорудне, вул.Зелена, 4 ОК «Садиба»; визнання незаконним та скасування рішення Дніпрорудненської міської ради від 28.07.2016 № 08 «Про передачу безоплатно у власність земельної ділянки для колективного житлового будівництва за адресою: вул.Зелена, буд. 4, м.Дніпрорудне, ОК «Садиба», кадастровий номер: 2320910400:11:022:0079, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Правовідносини, пов'язані з вибуттям земель із комунальної власності, становлять "суспільний", "публічний" інтерес, а незаконність рішень органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з комунальної власності, такому суспільному інтересу не відповідає.

Тому, незаконність набуття Обслуговуючим кооперативом «Садиба» права власності на земельну ділянку, визнання незаконними та скасування рішень Дніпрорудненської міської ради № 33 від 31.03.2016, № 08 від 28.07.2016, з врахуванням ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», є підставою для відновлення становища, яке існувало до порушення права власності територіальної громади Дніпрорудненської міської ради на землю, шляхом повернення в комунальну власність земельної ділянки, що незаконно вибула з такої власності, та задоволення позову про зобов’язання ОК «Садиба» повернути земельну ділянку площею 0,6356 га за кадастровим номером: 2320910400:11:022:0079, що розташована за адресою: вул. Зелена, 4 м.Дніпрорудне, Василівський район, Запорізька область на користь територіальної громади в особі Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області.

За результатами апеляційного провадження, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, що відповідно до ст. 104 ГПК України є підставою для скасування рішення господарського суду Запорізької області від 20.04.2017р. у справі № 908/3537/16, з прийняттям нового рішення про задоволення вимог Заступника керівника Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів.

Результати апеляційного провадження у справі №908/3537/16 оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 49, 91, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 116 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Запорізької області, м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 20.04.2017р. (підписано 10.05.2017р.) у справі № 908/3537/16 задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 20.04.2017р. (підписано 10.05.2017р.) у справі № 908/3537/16 скасувати.

Прийняти нове рішення по справи.

Позов заступника керівника Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області, м.Енергодар Запорізької області задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Дніпрорудненської міської ради від 31.03.2016 № 33 «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для колективного житлового будівництва за адресою: м.Дніпрорудне, вул.Зелена, 4 ОК «Садиба».

Визнати незаконним та скасувати рішення Дніпрорудненської міської ради від 28.07.2016 № 08 «Про передачу безоплатно у власність земельної ділянки для колективного житлового будівництва за адресою: вул.Зелена, буд. 4, м.Дніпрорудне, ОК «Садиба», кадастровий номер: 2320910400:11:022:0079.

Зобов’язати Обслуговуючий кооператив «Садиба» повернути земельну ділянку площею 0,6356 га за кадастровим номером: 2320910400:11:022:0079, що розташована за адресою: вул. Зелена, 4 м.Дніпрорудне, Василівський район, Запорізька область на користь Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області.

Стягнути з Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області на користь Прокуратури Запорізької області 2 756,00 грн. витрат по сплаті судового збору за звернення до суду з позовом; 3 031,60 грн.витрат по сплаті судового збору за звернення з апеляційною скаргою.

Стягнути з обслуговуючого кооперативу «Садиба» м. Дніпрорудне на користь Прокуратури Запорізької області 10 255,72 грн. витрат по сплаті судового збору за звернення до суду з позовом, 11 281,29 витрат по сплаті судового збору за звернення з апеляційною скаргою.

Господарському суду Запорізької області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Н.М. Дучал

Судді Н.В.Будко

ОСОБА_3

Надруковано 6 екз.:

1-прокурору,

1- позивачу,

2- відповідачам,

1-у справу,

1-ГСЗО