Ухвала суду № 68377876, 19.08.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"19" серпня 2017 р. Справа №910/1587/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Мальченко А.О.

Дикунської С.Я.

розглянувши матеріали апеляційної скарги №910/1587/13/20.3-03 від 31.07.2017 (вх. №09-08.1/6917/17) Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2017

за скаргою Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району»

на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

у справі № 910/1587/13 (суддя - Демидов В.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району»

про стягнення 13 317 917,88 грн

та за зустрічним позовом Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району»

до Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.06.2013 р. у справі №910/1587/13 первісний позов задоволено повністю, з Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» стягнуто 12728797,30 грн. основного боргу, 423624,72 грн. 3% річних, 165495,86 грн. інфляційних втрат та 68820,00 грн. витрат по сплаті судового збору; у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 р. рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2013 р. у справі №910/1587/13 залишено без змін.

09.07.2015 р. Господарським судом міста Києва в порядку ст. 116 Господарського процесуального кодексу України видано наказ про примусове виконання вищевказаного рішення.

17.11.2016 р. Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» звернулось до господарського суду міста Києва зі скаргою на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, у якій просить визнати дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України неправомірними та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 04.11.2016 р., винесену в межах виконавчого провадження №48838866.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2017 скаргу Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задоволено. Визнано дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 04.11.2016 р. неправомірними. Визнано недійсною постанову відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 04.11.2016 р. ВП №48838866 про стягнення виконавчого збору.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 31.07.2017 надіслав апеляційну скаргу №910/1587/13/20.3-03 від 31.07.2017 (вх. №09-08.1/6917/17), в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2017 та прийняти нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні скарги Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» в повному обсязі.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги апелянтом не додано доказів сплати судового збору. При цьому, скаржник в апеляційній скарзі виклав клопотання про відстрочення сплати судового збору, враховуючи те, що він є бюджетною установою.

Згідно ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст..8 Закону України «Про судовий збір», є врахування майнового стану сторін.

При цьому, особа, яка заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору чи звільнення від сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, про що роз'яснено пунктом 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» №7 від 21.02.2013 року.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації, та відсутність у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору.

Отже, звільнення та відстрочення сплати судового збору є правом суду, яке може бути реалізоване за наслідком оцінки судом доводів заявника апеляційної скарги щодо наявності підстав для такого звільнення, виходячи з майнового стану скаржника на момент звернення із апеляційною скаргою, при цьому, відповідне клопотання сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до господарського суду із апеляційною скаргою, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що клопотання скаржника не містить обґрунтувань та посилань на обставини з їх документальним підтвердженням, що свідчать про тяжке майнове становища скаржника, наявність яких дають підстави згідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір» відстрочити сплату судового збору.

Враховуючи зазначене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для задоволення клопотання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відстрочення сплати судового збору, оскільки таке клопотання належним чином не обґрунтоване.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За вказаних обставин, апеляційна скарга Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2017 у справі №910/1587/13 не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, що відповідно до ч. 4 ст. 97 ГПК України не позбавляє сторону права повторно подати апеляційну скаргу після усунення зазначених обставин з дотриманням вимог ст. 93 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 94, п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1.Відмовити у задоволенні клопотання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

2.Повернути апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2017 у справі №910/1587/13 з доданими до неї матеріалами скаржнику.

3. Копію ухвали Київського апеляційного господарського суду надіслати учасникам провадження.

4. Матеріали оскарження у справі №910/1587/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Г.А. Жук

Судді А.О. Мальченко

С.Я. Дикунська