Рішення № 68377590, 15.08.2017, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 серпня 2017 рокуСправа № 921/410/17-г/7

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стадник М.С.

розглянув справу

за позовом Дочірнього підприємства "Газпостач" публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" вул. Митрополита Шептицького, 20, Тернопіль, Тернопільська область

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 с. Увисла, Гусятинський район, Тернопільська область, 48206

про cтягнення 17 140,02 грн., з яких: 14 947,53 грн. - основний борг, 147,91 грн. - 3% річних, 598,25 грн. - інфляційні нарахування, 1 446,33 грн. - пеня.

За участю представника позивача - Панчук Галина Степанівна, довіреність №2 від 02.01.2017р.

Суть справи:

Дочірнє підприємство "Газпостач" Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" звернулося з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про cтягнення 17 140,02 грн., з яких: 14 947,53 грн. - основний борг, 147,91 грн. - 3% річних, 598,25 грн. - інфляційні нарахування, 1 446,33 грн. - пеня.

Ухвалою суду від 06.07.2017р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 25.07.2017р.

Ухвалою суду від 25.07.2017р., за клопотанням позивача, розгляд справи відкладено на 15.08.2017р., для надання можливості сторонам подати витребувані судом матеріали.

Представник позивача в судовому засіданні 15.08.2017р. підтримав позовні вимоги та просить їх задовольнити. На обґрунтування позовних вимог посилається на виконання позивачем умов договору та порушення таких відповідачем; у зв'язку з невиконанням відповідачем грошового зобов'язання до нього застосовано передбачені нормами чинного законодавства санкції, річні та інфляційні нарахування.

Відповідач витребуваних матеріалів чи будь-яких клопотань суду не надав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до вимог статті 64 Господарського процесуального кодексу України, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Спір розглядається за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в процесі розгляду справи пояснення представника позивача, судом встановлено:

- між Дочірнім підприємством "Газпостач" Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", в особі заступника директора з постачання та обліку газу ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності №8 від 15.12.2015р. (далі - Постачальник) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі - Споживач), укладено 01.04.2016р. Договір №4088 на постачання природного газу та додаткову угоду від 01.12.2016р., відповідно до умов якого сторони взяли на себе зобов'язання:

- Постачальник постачає Споживачу протягом 2016р. природній газ для власного споживання в обсязі: квітень - 100 куб.м., травень - 100 куб.м., червень - 100 куб.м., липень - 100 куб.м., серпень - 100 куб.м., вересень - 100 куб.м., жовтень - 200 куб.м., листопад - 400 куб.м., грудень - 600 куб.м., а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором (п.п. 1.1, 3.1 Договору, Додаток № 2 до Договору);

- послуги з постачання газу підтверджуються підписаним Постачальником та Споживачем актом приймання-передачі газу, що оформляється на підставі акта про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу за розрахунковий період, і які є підставою для здійснення розрахунків (п.п. 3.7- 3.9 Договору);

- місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу на загальну кількість реалізованого газу, визначену згідно з розділом III Договору. Загальна сума вартості Договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу Споживачеві; розрахунки за реалізований Споживачеві газ здійснюються за цінами встановленими нормативними актами уповноважених органів, власниками ресурсу та є обов'язковою для Сторін з дати введення її в дію (п.п. 4.1.4, 4.2 Договору);

- оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем на умовах щомісячної оплати виставленого Постачальником рахунку за поставлений газ. Остаточний розрахунок вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період Споживач проводить не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, при цьому, оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок Постачальника (п. 4.3 Договору);

- згідно п. 4.5 умов Договору, звірка розрахунків здійснюється Сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості спожитого газу Споживачем та акта приймання-передачі газу протягом 10-ти днів з дати пред'явлення вимоги однієї із Сторін;

- у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених умовами Договору, із Споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 6.2.2 умов Договору);

- Договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2016р., а в частині проведення розрахунків - до повного їх здійснення. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 10.1 Договору).

Додатковою угодою до Договору встановлено ціну за 1 000,00 куб.м. природного газу - 7 565,10 грн., податок на додатну вартість - 20%, всього до сплати за 1 000,00 куб.м. 9 078,12 грн., в т.ч. ПДВ - 20%.

Відносини Сторін, що є предметом Договору, але неврегульовані ним, регулюються згідно із Законом України "Про ринок природного газу", Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (дали - НКРЕКП) від 30 вересня 2015 року №2496, Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2493, Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2494.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про ринок природного газу", постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

Постачальник на виконання умов Договору, у жовтні 2016 - березні 2017р. поставив природний газ Споживачу на суму 14 947,53 грн. з ПДВ, що підтверджується актами передачі-приймання природного газу від 31.10.2016р. 30.11.2016р., 31.12.2016р., 31.01.2017р., 28.02.2017р., 31.03.2017р., які підписані повноважними представниками сторін без заперечень.

Споживач, у встановлений договором строк, вартість газу не оплатив, що стало підставою для звернення позивача до суду.

Суд, на підставі ст. 43 ГПК України, оцінивши подані сторонами докази, наведені в процесі розгляду справи представником позивача доводи, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення. При цьому, суд виходив із наступного:

- укладений між сторонами договір, за своєю правовою природою є договором поставки, до якого застосовуються загальні положення про купівлю-продаж (ст. 712 ЦК України), порядок виконання якого регулюється нормами Цивільного кодексу України;

- відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

- частинами 1, 3 ст. 202 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом;

Згідно ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов'язання передбачені ст. ст. 202 - 205 ГК України, ст. ст. 599 - 601, 604 - 609 ЦК України, зокрема, за ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи підтверджено, що станом на день прийняття рішення судом сума боргу за поставлений газ становить 14 947,53 грн., відповідач доказів погашення боргу суду не надав, а тому позов в цій частині підлягає до задоволення, як обґрунтовано заявлений.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачені ст. 625 ЦК України, втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі, за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно оплачені боржником, тому дані платежі не є відповідальністю за порушення грошового зобов'язання і не відносяться до санкцій.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України, 230 ГК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), іншими видами забезпечення встановленими договором або законом. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 6 статті 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст.ст. 1, 2 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р., платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, при цьому, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня .

Відповідно до ст. 258 ЦК України та ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано та стягуються такі санкції протягом строку позовної давності в один рік, при цьому, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України.

Передбачений сторонами розмір відповідальності за порушення грошового зобов'язання у п.6.2.2 Договорів відповідає розміру встановленому Законом та ч.6 ст.231 ГК України.

Суд, перевіривши на відповідність розрахунок суми простроченої заборгованості жовтень 2016 - березень 2017р., встановив правомірність нарахованої позивачем суми 147,91 грн. 3% річних, 598,25 грн. інфляційних втрат та 1 446,33 грн. пені, які також підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені та підтверджені матеріалами справи.

Судовий збір у сумі 1 600,00 грн. покладається на відповідача згідно ст. 49 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (с. Увисла, Гусятинський район, Тернопільська область, 48206, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь Дочірнього підприємства "Газпостач" публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" (вул. Митрополита Шептицького, 20, Тернопіль, Тернопільська область, ідентифікаційний код: 39456152) 14 947 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот сорок сім) грн. 53 коп. основного боргу, 147 (сто сорок сім) грн. 91 коп. 3% річних, 598 (п'ятсот дев'яносто вісім) грн. 25 коп. інфляційних нарахувань, 1 446 (одна тисяча чотириста сорок шість) грн. 33 коп. пені та 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 18 серпня 2017 року.

Суддя М.С. Стадник