Рішення № 68377464, 10.08.2017, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" серпня 2017 р. Справа № 911/1466/16

За позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», 01001, місто Київ, провулок Шевченка, будинок 12

до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Альтком-Бетон», 08300, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Київський Шлях, будинок 79

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком», 87525, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Бахчиванджи, будинок 2

про стягнення 1203941018,93 грн.

суддя Шевчук Н.Г.

за участю представників:

позивача ОСОБА_2, довіреність №09/12/273 від 21.06.2017,

відповідача ОСОБА_3, довіреність №31/05-1 від 31.05.2016;

третьої особи: не з'явився.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» звернулось у господарський суд з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Альтком-Бетон» (далі ТОВ «Альтком-Бетон») про стягнення на підставі договору поруки №15-94/02-91/09 від 30.01.2009 грошових коштів у сумі 1203941018,93грн, з яких станом на 16.03.2016: 671611500,00грн заборгованість ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком» за кредитним договором №15-93/02-3/09 від 27.01.2009, 214780968,58грн заборгованість по процентах, 25000,00грн заборгованість по комісії, 210696998,94грн пеня по кредиту, 54735263,03грн пеня по відсотках, 8966,95грн пеня по комісійній винагороді, 12951909,22грн 3% річних по простроченому кредиту, 3441991,42грн 3% річних по прострочених процентах, 539,11грн 3% річних по комісійній винагороді, 13345726,22грн сума збільшення заборгованості по відсотках з застосуванням індексу інфляції, 22340276,17грн сум а збільшення заборгованості по кредиту з застосуванням індексу інфляції,1 879,29грн сума збільшення заборгованості по комісійній винагороді з застосуванням індексу інфляції (т.1 арк. с. 4-8, т. 2 арк. с. 21-22).

Справа розглядається за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком».

Відповідач проти позову заперечує, вважає, що договір поруки №15-94/02-91/09 від 30.01.2009 є припиненим (т. 2 арк. с. 107-110).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази суд

В С Т А Н О В И В :

Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство), який у подальшому змінив найменування на Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», (далі Банк) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком» (далі Позичальник, ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком») 27.01.2009 укладений кредитний договір про відкриття кредитної лінії №15-93/02-3/09 (далі Кредитний договір), відповідно до якого Банк за умови наявності вільних власних ресурсів надає позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати за цим договором 507 500 000,00грн ліміт кредитної лінії, з цільовим призначенням придбання будівельних матеріалів, сировини, запасних частин, обладнання, оплати виконаних будівельних робіт та наданих послуг й інші виробничі потреби (т. 2 арк.. с. 39-43).

Пунктом 1.2 Кредитного договору (в первісній редакції) встановлено спосіб погашення кредитної заборгованості та встановлення ліміту кредитної лінії. Дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту не пізніше 01.10.2011 включно, або 10 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги Банку про повернення кредиту та сплату відсотків у випадках, вказаних в пункті 3.3.4 цього договору..

У подальшому Банком та позичальником укладались договори про внесення змін до Кредитного договору щодо умов кредитування (суми кредиту, строки погашення кредиту, відсоткові ставки, строки сплати відсоткової ставки та інші): №15-93/02-3/09-1 від 13.03.2009, №15-93/02-3/09-2 від 30.04.2009, №15-93/02-3/09-3 від 31.07.2009, №15-93/02-3/09-4 від 31.08.2009, №15-93/02-3/09-5 від 30.09.2009, №15-93/02-3/09-6 від 01.12.2009, №15-93/02-3/09-7 від 24.12.2009, №15-93/02-3/09-8 від 05.01.2010, №15-93/02-3/09-9 від 27.01.2010, №15-93/02-3/09-10 від 07.07.2010, №15-93/02-3/09-11 від 01.09.2010, №15-93/02-3/09-12 від 30.09.2010, №15-93/02-3/09-13 від 06.11.2010, №15-93/02-3/09-14 від 02.12.2010, №15-93/02-3/09-15 від 21.01.2011, №15-93/02-3/09-16 від 28.01.2011, №15-93/02-3/09-17 від 26.05.2011, №15-93/02-3/09-18 від 29.11.2011, №15-93/02-3/09-19 від 10.01.2012, №15-93/02-3/09-20 від 27.01.2012, №15-93/02-3/09-21 від 20.02.2012, №15-93/02-3/09-22 від 01.03.2012, №15-93/02-3/09-23 від 05.03.2012, №15-93/02-3/09-24 від 05.06.2012, №15-93/02-3/09-25 від 08.02.2013, №15-93/02-3/09-26 від 21.03.2013, №15-93/02-3/09-27 від 29.04.2013, №15-93/02-3/09-28 від 29.07.2013, №15-93/02-3/09-29 від 11.10.2-13, №15-93/02-3/09-30 від 18.02.2014, №15-93/02-3/09-31 від 25.04.2014, №20-2074/2-1 від 27.08.2014, №20-2885/2-1 від 08.12.2014 (т. 2 арк. с. 44-78).

Договором про внесення змін №15-93/02-3/09-16 від 28.01.2011 ліміт кредитування встановлений не більше 671 650 000,00грн.

В редакції укладеного Банком і Позичальником 08.12.2014 останнього договору про внесення змін №20-2885/2-1 до Кредитного договору (т. 2 арк. с. 77 на звороті 78) кінцевий термін повернення кредиту не пізніше 31.12.2015, встановлений ліміт кредитної лінії на період з 30.04.2015 по 31.12.2019 та суми (графік) щомісячного погашення кредиту і дати зменшення ліміту кредитної лінії.

В забезпечення виконання вимог Кредитора (Банку) по оплаті вказаних у Кредитному договорі і несплачених сум Кредитору, що випливають з Кредитного договору про відкриття кредитної лінії №15-93/02-3/09 від 27.01.2009, а також всіх додаткових угод та окремих договорів про внесення змін, що укладені або можуть бути укладені між Кредитором та Боржником 30.01.2009 Банком (Кредитор) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Альтком-Бетон» (Поручитель) та ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком» (Боржник) був укладений договір поруки №15-94/02-91/09 (далі Договір поруки) (т. 2 арк. с 23-25).

Пунктом 1.1 Договору поруки визначені зобовязання Боржника, виконання яких забезпечує Поручитель (обсяг відповідальності Поручителя), а саме: вказані безпосередньо в Кредитному договорі №15-93/02-3/09 від 27.01.2009 зобовязання по погашенню суми кредиту, сплаті відсотків за користування кредитом, комісійної винагороди, неустойки (пеня, штраф), відшкодування понесених Кредитором у звязку з невиконанням Боржником умов Кредитного договору збитків.

Відповідно до пункту 3.2 Договору поруки Поручитель має право не виконувати свої обовязки за цим договором у випадку, якщо збільшення обсягу його відповідальності та/або зміна Боржника відбулось без його згоди.

Збільшення обсягу відповідальності Поручителя за цим договором та перевід на іншого боржника боргу за Кредитним договором відбувається виключно за взаємною згодою Сторін за Договором поруки (пункт 5.3).

У подальшому Банком (Кредитор), ТОВ «Альтком-Бетон» і ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком» вносились зміни до Договору поруки, про що укладались договори про внесення змін №15-94/02-91/09-1 від 30.04.2009, №15-94/02-91/09-2 від 31.08.2009, №15-94/02-91/09-3 від 30.09.2009, №15-94/02-91/09-4 від 01.12.2009, №15-94/02-91/09-5 від 11.01.2010, №15-94/02-91/09-6 від 30.09.2010, №15-94/02-91/09-7 від 28.01.2011, б/н від 29.11.2011, б/н від 06.03.2012, б/н від 20.06.2012, б/н від 29.04.2013 (т. 2 арк. с. 26-38).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно піддягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань. Боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до пункту 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

На виконання договірних зобовязань по Кредитному договору Банком Позичальнику ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком» надані кредитні кошти на загальну суму 685200000,00грн, що підтверджується платіжними дорученнями, меморіальними ордерами за період з 27.01.2009 по 31.08.2011 (т. 1 арк.с. 128-175).

Обставини щодо надання зазначеного кредиту встановлені рішенням господарського суду Донецької області від 02.06.2016 у справі №905/2357/15 за позовом ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк до ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком» про стягнення 909556987,59грн та за зустрічним позовом ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком» до Банку про визнання кредитного договору №15-93/02-3/09 від 27.09.2009 недійсним, яке набрало законної сили 26.10.2016 (т. 2 арк. с. 80-97), а тому відповідно до частини третьої статті 35 Господарського процесуального кодексу України не потребують доказування.

Цим же рішенням суду встановлено обставини щодо невиконання позичальником ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком» зобовязань по внесенню передбачених Кредитним договором платежів: наявність заборгованості по кредиту у сумі 384193251,26грн, заборгованості по відсотках за період з 27.01.2009 по 16.09.2015 у сумі 76070263,75грн, заборгованості по комісії за період з 01.02.2009 по 31.08.2015 у сумі 19000,00грн. Частково задовольнивши первісний позов суд вирішив стягнути з ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком» на користь Банку зазначені суми заборгованості, а також частково задоволені вимоги про стягнення нарахованих станом на 16.09.2015 пені за несвоєчасну сплату комісії у сумі 1501,48грн, 3% річних за відсотками у сумі 740225,54грн, 3% річних по комісійній винагороді у сумі 265,02грн, індекс інфляції по відсотках у сумі 5378037,28грн, індекс інфляції по комісійній винагороді у сумі 910,00грн.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 цього Кодексу встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Положеннями статті 559 Цивільного кодексу України передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем.

Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника.

Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

Таким чином, частина четверта статті 559 Цивільного кодексу України передбачає три випадки визначення строку дії поруки: 1) протягом строку, встановленого договором поруки (перше речення); 2) протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання, якщо кредитор не предявить вимоги до поручителя (друге речення); 3) протягом одного року від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобовязання не встановлений або встановлений моментом предявлення вимоги), якщо кредитор не предявить позову до поручителя (третє речення).

Умова пункту 5.1 Договору поруки, якою передбачено, що договір поруки діє до повного погашення Боржником зобовязань зі сплати грошових сум у повному обсязі за Кредитним договором (а також договорів про внесення змін та/або доповнень до нього) Кредитору, не може розглядатись як встановлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає приписам статті 252 Цивільного кодексу України, відповідно до яких строк визначається роками, місяцями, тижнями або годинами; термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка неминуче має настати. Зазначення у договорі поруки замість строку терміну припинення поруки (події, з якою повязується таке припинення до повного погашення боржником забезпечених зобовязань за кредитним договором, при цьому не виключається, що така подія може і не настати) не дає підстав для застосування частини четвертої статті 559 цього Кодексу в частині її першого речення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 21.05.2012 у справі №6-48цс11, від 23.05.2012 у справі №6-33цс12, від 18.07.2012 у справі №6-78цс12.

Таким чином, до даних правовідносин застосовується друге речення частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України.

Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки (будь-який із зазначених у частині четвертій статті 559 Цивільного кодексу України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування субєктивного права кредитора і субєктивного обовязку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

Зі збігом цього строку жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права шляхом предявлення позову, кредитор вчиняти не може.

Закінчення строку, встановленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобовязання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 17.09.2014 у справі №6-53цс14, яка згідно статті 11128 Господарського процесуального кодексу України є обовязковою для всіх судів України.

Банк листом №19-25/83 від 02.06.2014 заявив до Позичальника ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком» вимогу про негайне дострокове повернення всієї заборгованості за Кредитним договором протягом 10 днів на підставі пункту 3.3.4 кредитного договору у звязку з порушенням справи про банкрутство майнового поручителя (т. 2 арк. с. 111).

Цей лист отриманий Позичальником 13.06.2014.

Проте, оскільки Банком і ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком» додатковою угодою №20-2885/2-1 від 08.12.2014 була змінена редакція пункту 1.2 Кредитного договору і встановлений новий графік повернення кредиту, лист Банку №19-25/83 від 02.06.2014 не може вважатись доказом зміни строку виконання основного зобовязання.

Позивач звернувся з позовом до ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком» про дострокове стягнення всієї заборгованості за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії №15-93/02-3/09 від 27.01.2009 у господарський суд Донецької області 28.09.2015.

Ця обставина встановлена рішенням господарського суду Донецької області від 22.03.2017 у справі №905/1993/17 за позовом ПАБ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк до ТОВ «Альтком» Бетон-строй», ТОВ «Альтком» Інвест-строй», ТОВ «Донспецмонтаж», ТОВ «Будкомплект» про стягнення 1203941018,93грн (т. 2 арк. с. 112-126).

Отже, звернувшись до суду із вказаним позовом Банк на підставі частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України змінив строк виконання основного зобовязання., а тому передбачений частиною четвертою статті 559 Цивільного кодексу України шестимісячний строк підлягає обрахуванню з цієї дати з 28.09.2015.

Банк звернувся з позовом за вих..№09-8-4/724 від 21.04.2016 до Поручителя ТОВ «Альтком-Бетон» у господарський суд Київської області 27.04.2016, тобто, після спливу визначеного частиною четвертою статті 559 Цивільного кодексу України шестимісячного строку від дня настання строку виконання основного зобовязання, тобто, після припинення поруки.

Окрім того, відповідно до частини першої статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобовязання, а також у разі зміни зобовязання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобовязання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; установлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення; розширення змісту основного зобовязання щодо дострокового повернення кредиту та плати за користування ним, тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у висновках Верховного Суду України, а також у постановах від 10.10.2012 у справі №6-112цс12, від 23.12.2014 у справі №3-196гс14, від 21.05.2012 у справі №6-69цс11.

Пунктом 5.3 Договору поруки встановлено, що збільшення обсягу відповідальності Поручителя за цим договором відбувається виключно за взаємною згодою сторін за договором.

Таким чином збільшення обсягу відповідальності Поручителя у разі внесення змін до Кредитного договору підлягає письмовому погодженню з Поручителем.

Рішенням господарського суду Донецької області від 02.06.2016 у справі №905/2357/15, яке набрало законної сили 26.10.2016, встановлено, що Позичальник ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком» зобовязаний був сплачувати проценти за користування кредитом на рівні облікової ставки Національного банку України.

Зазначена обставина відповідно до частини третьої статті 35 Господарського процесуального кодексу України не потребує доказування.

Докази погодження такої зміни з Поручителем відсутні.

Оскільки Договором поруки та договорами про внесення змін до нього розмір відповідальності Поручителя по сплаті процентів встановлений у 19,5% річних і згідно укладеного 29.04.2013 договору про внесення змін до Договору поруки 14,5% річних, а облікова ставка НБУ з 04.03.2015 по 27.08.2015 становить 30% річних, з 28.08.2015 по 24.09.2015 27% річних, з 25.09.2015 по 21.04.2016 19% річних, з 22.04.2016 по 26.05.2016 19% річних, з 27.05.2016 по 23.06.2016 18% річних, з 24.06.2016 по 28.07.2016 16,5% річних, з 29.07.2016 по 15.09.2016 15,5% річних, з 16.09.2016 по 26.10.2016 15% річних, то суд вважає, що основне зобовязання було змінене без згоди Поручителя таким чином, що рівень його відповідальності збільшився.

Окрім того, суд встановив, що відповідно до пункту 4.1 кредитного договору про відкриття кредитної лінії №15-93/02-3/09 від 27.01.2009 передбачено, що за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або відсотків за користування кредитом та/або відсотків за неправомірне користування кредитом Позичальник сплачує Банку за кожний день прострочення пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки національного банку України, що діє у період прострочення, та нараховується щоденно.

Вказаний у цьому пункті Кредитного договору обсяг відповідальності погоджений з Поручителем.

Проте, договором від 21.03.2013 про внесення змін №15-93/02-3/09-26 до Кредитного договору пункт 4.1 Кредитного договору викладений у новій редакції, якою встановлено, що за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за користування кредитом, та/або плати за кредит, та/або відсотків за неправомірне користування кредитом Позичальник сплачує Банку за кожний день прострочення пеню, яка обчислюється щоденно за методом»факт/факт» від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки національного банку України, що діє у період прострочення.

Таким чином, Банк та Позичальник встановили додатково неустойку за несвоєчасне повернення плати за кредит, докази погодження якої з Поручителем відсутні.

Окрім того, відсутні докази погодження з Поручителем графіку погашення кредитної заборгованості, який встановлений Додатковою угодою №20-2885/2-1 від 08.12.2014 про внесення змін до Кредитного договору.

Надання Позичальнику вказаною додатковою угодою відстрочення погашення боргу збільшує розмір щомісячного платежу за відсотками у порівнянні з погодженим з Поручителем графіком, який існував до укладення цієї додаткової угоди.

Зазначене свідчить про збільшення обсягу відповідальності поручителя без його згоди, що є підставою для припинення поруки.

За таких обставин суд дійшов висновку, що на момент звернення Банку з позовом до Поручителя порука була припинена, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд

В И Р І Ш И В :

У позові відмовити повністю.

Суддя Н.Г. Шевчук

Повне рішення складено 15.08.2017.