Рішення № 68377318, 07.08.2017, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2017 р. Справа № 911/1803/17

За позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства “Лантманнен Акса”

до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства “Київобленерго”

про скасування оперативно-господарських санкцій

Суддя С.І.Чонгова

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність №246/010-00 від 28.12.2016);

від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність №289 від 13.06.2017).

СУТЬ СПОРУ: Приватне акціонерне товариство “Лантманнен Акса” (далі – ПрАТ “Лантманнен Акса”) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 акціонерного товариства “Київобленерго” (ПрАТ “Київобленерго”) та просить суд:

- скасувати рішення комісії Бориспільської РП по розгляду акту №К 034062 від 11.05.2017 про порушення правил користування електроенергією у споживача, оформленого протоколом №0169 від 11.05.2017, разом з розрахунком величини вартості та розрахунковими документами для оплати недорахованої електроенергії;

- скасувати повідомлення про оплату за травень 2017 від 31.05.2017 по акту порушення ПКЕЕ №034062 від 11.05.2017;

- скасувати акт про порушення № К 034062 від 11.05.2017.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те що, прийняте згідно протоколу №0169 від 11.05.2017 рішення комісії порушує права позивача, оскільки складене при неповному з’ясуванні всіх обставин справи, порушення роботи лічильника, не взяття до уваги доказів відсутності втручання позивача в роботу лічильника, що суперечить чинному законодавству та законодавству з питань користування електричною енергією, що призвело до встановлення неправомірних висновків та підлягає скасуванню.

Відповідач у справі – ПрАТ “Київобленерго” у відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечує та вважає позовну заяву необґрунтованою, а рішення комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ правомірним та прийнятим відповідно до чинного законодавства України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2014 між позивачем та відповідачем було укладено договір про постачання електричної енергії № 0001 (далі – договір).

Відповідно до умов якого відповідач – постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу для забезпечення електроустановок з дозволеною потужність 1400 кВт, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатків, що є невід’ємною частиною договору (п. 1.1 договору).

Згідно п. 2.1 договору, під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов’язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі – ПКЕЕ), затверджених в установленому порядку.

Пунктом 4.2.3 договору сторони погодили, що споживач сплачує постачальнику вартість недорахованої електричної енергії та потужності, розраховану – виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики обчислення обсягу електричної енергії, недорахованої унаслідок порушення споживачем ПКЕЕ, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі, зокрема, самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених методикою.

Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2014. Договір ввжається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за 30 днів до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде письмово заявлено про припинення його дії, або перегляд його умов (п. 9.4 договору).

Додатком №7 до вказаного договору відповідачем встановлено позивачу лічильник №05013804.

Уповноваженими представниками ПАТ «Київобленерго» 11.05.2017 в присутності представника споживача здійснено технічну перевірку та складено акт №107991 відповідно до якого 35% електричної енергії, що споживалась не обліковувалась, Пломби не порушувались.

Крім того, 11.05.2017 енергопостачальною організацією в присутності представника споживача складено акт про порушення №К034062, в якому відображено що споживачем порушено п. 6.40 ПКЕЕ, зокрема, розрахунковий лічильник недораховував електричну енергію, відсутня напруга фази «С», як вказано у даному акті у представника споживача зауважень немає.

31.05.2017 проведено засідання комісії по розгляду акту про порушення №К034062 від 11.05.2017, на вказаному засіданні, вирішено провести розрахунок недорахованої електричної енергії за період з 04.04.2017 по 26.05.2017 за 53 дні, представником споживача в даному протоколі зазначено, що останній не згоден з рішенням комісії, зокрема, не було дій які призвели до порушення

Таким чином, як вказує позивач у даній справі, відповідач застосував до позивача за виявлені порушення правил користування електричною енергією оперативно-господарську санкцію у вигляді нарахування позивачеві вартості недорахованої електричної енергії в розмірі 706 554,85грн.

Звертаючись з даним позовом позивач посилається на те, що вищезазначене рішення комісії від 31.05.2017 про нарахування позивачу оперативно-господарських санкцій є неправомірним, оскільки застосування відповідачем оперативно-господарських санкцій до позивача здійснено всупереч положень законодавства України, та положень ПКЕЕ та Методики.

Відповідач проти вказаних вимог заперечує та зазначає про правомірність застосування до позивача спірної оперативно-господарської санкції за виявлені ним порушення Правил користування електричною енергією, та зазначає, що актом про порушення, який складено комісією, всатновелно порушення роботи лічильника який знаходився на балансі позивача у даній справі, та розраховано вартість недоврахованої енергії відповідно до п. 2.1.3 Методики.

Предметом даного спору є вимоги споживача про скасування застосованої постачальником оперативно-господарської санкції у вигляді нарахування вартості недорахованої електричної енергії.

Відносини між електропостачальною організацією та юридичними особами регулюються, зокрема, ЦК України, ЗУ «Про електроенергетику», Правилами користування електричної енергією, затвердженими Постановою НКРЕ від 31.07.1996 №28 (далі - Привила).

Відповідно до ч. 1-2 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" та "Про електроенергетику".

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст. 277 ГК України, абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду. Правила користування енергією, якщо інше не передбачено законом, затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, порушення правил користування енергією.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), врегульовані Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996 (із змінами та доповненнями). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Суд не може прийняти до уваги посилання позивача на те, що а акті про порушення не перелічені конкретні порушення та не доведено факту вчинення таких порушень саме позивачем у даній справі..

Порядок здійснення розрахунків за електричну енергію визначений в розділі 6 Правил користування електричною енергією. Згідно з п.п.6.40-6.42 Правил користування електричною енергією у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 року №562. У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень. На підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. На період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил обмеження та відключення електропостачання такого споживача, пов'язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється.

Відповідно до п. 3.1 Правил користування електричною енергією визначено, що електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії.

Розрахункові засоби обліку електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог ПУЕ, цих Правил та проектних рішень.

Згідно п. 3.2. вказаних Правил, відповідальною за технічний стан засобів обліку є організація, на балансі якої вони перебувають, або оператор засобів комерційного обліку (електропередавальна організація або інша організація) на підставі відповідного договору.

Таким чином, Правила користування електричною енергією, пов’язують відповідальність за технічний стан засобу обліку саме з балансоутримуванням або власністю на засіб обліку.

Тобто, неналежний технічний стан засобу обліку, пошкодження навіть без будь-яких втручань за зносом тощо, є порушенням у разі недообліку електричної енергії засосбом обліку.

Отже посилання позивача у позовній заяві, про те, що ним не допускалось порушення правил користування електричною енергією, суд не може прийняти до уваги.

Відповідно до п. 6.45 Правил, у разі порушення цих правил або умов договору постачальником електричної енергії та/або електропередавальною організацією споживач, у якого укладені із зазначеними суб'єктами господарювання відповідні договори, викликає представника постачальника електричної енергії та/або електропередавальної організації для складання двостороннього акта порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається постачальнику електричної енергії або електропередавальній організації. Представник постачальника електричної енергії та/або електропередавальної організації має право внести до акта свої зауваження.

У разі відмови представника постачальника електричної енергії або електропередавальної організації від підпису або неприбуття у визначений споживачем термін в акті робиться відповідний запис. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менш ніж трьома уповноваженими представниками споживача.

Проте, позивачем не надано суду доказів складення акту про порушення представниками енергопостачальної організації умов договору або порушень Правил..

Методика визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, (далі Методика) застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) (далі - енергопостачальник) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Відповідно до абз. 2 вказаного пункту, у разі своєчасного (до виявлення порушення представниками енергопостачальника) письмового повідомлення споживачем енергопостачальника про виявлені ним пошкодження приладів (систем) обліку, пошкодження або зрив пломб та за відсутності явних ознак втручання в роботу приладів (систем) обліку Методика не застосовується.

Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ, зокрема, інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо), а також підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку.

Згідно ж п. 2.1 вказаної Методики, вона застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ: пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо).

У разі незгоди споживача із зафіксованим в акті про порушення фактом пошкодження пломб та/або приладів обліку факт пошкодження установлюється експертизою, проведеною відповідно до законодавства (далі - експертиза). До отримання енергопостачальною компанією результатів експертизи Методика не застосовується.

У відповідності до ч. 4 ст. 319 ЦК України, власність зобов'язує.

Як визначено ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 323 ЦК України, ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 235 ГК України, за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку.

До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 236 ГК України, перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першій цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Статтею 237 ГК України, визначено підстави та порядок застосування оперативно-господарських санкцій

Так, відповідно до ч. 1 вказаної статті, підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання.

При цьому в силу ч. 2 вказаної статті, у разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Таким чином, з урахуванням вимог законодавства щодо відповідальності та збереження і цілісності розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені та з урахуванням обізнаності споживача про встановлені порушення, суд приходить до висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог у даній справі щодо скасування оперативно-господарських санкцій, оскільки останнім не доведено необґрунтованості застосування до нього таких санкцій, позаяк незгода позивача з виявленим порушенням не звільняє останнього від відповідальності за належний технічний стан такого засобу обліку, крім того, позивачем не надано суду повідомлення енергопостачальної організації про порушення здійснені з їх боку під час складання акту або протоколу комісії.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити

Повний текст рішення складено 15.08.2017.

Суддя С.І. Чонгова