Рішення № 68377160, 16.08.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.08.2017 Справа № 905/1482/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Левшиної Я.О., при секретарі судового засідання Конько В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго", м. Краматорськ, Донецька область

до відповідача: Комунального підприємства "Покровськтепломережа", м. Покровськ, Донецька область

про: стягнення боргу за спожиту активну електроенергію у розмірі 14201332,47грн., боргу за спожиту реактивну електроенергію у розмірі 112772,16грн., інфляцих нарахувань 829450,07грн., 3% річних 229104,08грн.

За участю уповноважених представників :

від позивача: ОСОБА_1І (за довіреністю № 271216-17/9.2.1п.);

від відповідача: ОСОБА_2 (за довіреністю від 17.07.2017р.).

СУТЬ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго", м. Краматорськ, Донецька область звернулось до Господарського суду Донецької області із позовом до Комунального підприємства "Покровськтепломережа", м. Покровськ, Донецька область про стягнення боргу за спожиту активну електроенергію у розмірі 14201332,47грн., боргу за спожиту реактивну електроенергію у розмірі 112772,16грн., інфляцих нарахувань 829450,07грн., 3% річних 229104,08грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями, позовну заяву призначено до розгляду судді Левшиній Я.О.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання грошових зобов'язань за договором про постачання електричної енергії №13 від 27.10.2008р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування інфляції та 3 % річних.

На підтвердження вказаних обставин позивачем надано: договір про постачання електричної енергії №13 від 27.10.2008р. з додатками; рахунки за активну та реактивну електроенергію; акти прийняття-передавання товарної продукції; платіжні доручення, банківські виписки; витяг з ЄДРПОУ; правоустановчі документи.

Під час розгляду справи позивачем були надані додаткові документи для долучення до матеріалів справи, а саме: письмові пояснення б/н від 20.07.2017р. щодо встановлених тарифів з додатками; заперечення на відзив б/н від 07.08.2017р. та на заяву про розстрочку виконання рішення суду з додатками.

17.07.2017р. від відповідача на електрону адресу суду (20.07.2017р. у судовому засіданні) надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив частково відмовити у задоволення позовних вимог, а саме в частині стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань, посилаючись на відсутність вини в невиконанні зобовязань за договором про постачання електричної енергії №13 від 27.10.2008р. До відзиву надав Інформацію щодо обсягу заборгованості, План подолання наслідків важкої фінансової ситуації №02/2 від 12.07.2017р.; повідомлення про включення до Реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії станом на 14.06.2017р; постанову про арешт коштів боржника від 28.06.2016р.; правоустановчі документи; розрахунок нормативів перерахування коштів.

20.07.2017р. через канцелярію суду відповідач надав заяву про розстрочку виконання рішення суду, в якій просив розстрочити виконання рішення суду на 24 місяці, рівними частками, починаючи з дати набрання законної сили рішення. В підтвердження надав план подолання насідків важкої фінансової ситуації.

20.07.2017р. у судовому засідання оголошувалась перерва до 16.08.2017р.

Представник позивача в судове засідання 16.08.2017р. зявився, позовні вимоги підтримав, просив відмовити у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення суду.

Представник відповідача в судове засідання 16.08.2017р. зявився, проти позову в частині стягнення 3% річних та інфляції заперечив, просив розстрочити виконання рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

27.10.2008р. між ВАТ «ДТЕК Донецькобленерго» (постачальник, позивач) і КП «Красноармійськтепломережа» (споживач, відповідач) укладений договір про постачання електричної енергії № 13, згідно з яким постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача із загальною (за всіма обєктами) приєднаною потужністю 7189 кВт., а споживач сплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п.1 договору).

Згідно з умовами п.п. 2.3.4., 2.3.5. договору, споживач зобовязався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 3 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» та №5 «Порядок розрахунків» до цього договору, а також здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережою постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком № 6 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії» до цього договору.

У п. 4.2.1. договору встановлено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4. 2.3.5. цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 5 «Порядок розрахунків» до цього договору, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобовязання за цим договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Розрахунки за електроенергію та інші платежі за розрахунковий період здійснюються за діючими тарифами у відповідності до діючого законодавства. Порядок здійснення розрахунків за активну електроенергію та оплати за перетікання реактивної електроенергії обумовлюються додатками № 5 «Порядок розрахунків» і № 6 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії» до цього договору.

Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2009р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. (п. 9.5. договору).

Відповідно до п. 1 Додатку № 5 «Порядок розрахунків» до договору розрахунковим вважається період з 00-00 годин 28 числа місяця, попереднього розрахунковому, до 24-00 годин 27 числа поточного місяця та складається з 3 планових періодів: 1 плановий період з 00-00 годин 28 числа до 24-00 годин 9 числа; 2 плановий період з 00-00 годин до 24-00 годин 19 числа; 3 плановий період з 00-00 годин 20 числа до 24-00 годин 27 числа.

За підсумками розрахункового періоду постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію, що діяли на кінець розрахункового періоду та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних оформленого між постачальником та споживачем «Акта прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії)» (додаток № 10 до договору) та інших умов договору, з урахуванням сум та призначення платежів, що надійшли від споживача. Обсяги спожитої електричної енергії визначаються за фактичними показами засобів обліку згідно порядку, обумовленого у додатку № 3 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» до договору та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених договором і ПКЕЕ (п.5 Додатку № 5 до договору «Порядок розрахунків»).

Порядок зняття показів розрахункових приладів обліку реактивної енергії та розрахунку плати за перетікання реактивної електроенергії обумовлюється додатками № 3 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» і № 6 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії» до договору. За підсумками розрахункового періоду постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок для здійснення плати за перетікання реактивної електроенергії. (п.9 Додатку № 5 до договору «Порядок розрахунків»).

Остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, а також за інші платежі, передбачені цим договором та ПКЕЕ здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка грошовими коштами на рахунки постачальника електричної енергії, які вказані в розділі 10 договору, у терміни, що не перевищують 5 операційних днів від дня отримання рахунку.

Для проведення остаточного розрахунку споживач не пізніше наступного дня з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі за місцем надання звіту про обсяги спожитої електроенергії рахунок на оплату електричної енергії та інших платежів, що передбачені Договором. У разі неявки Споживача для отримання рахунку Постачальник направляє рахунок Споживачу рекомендованим листом на адресу (юридичну або поштову), що вказана в договорі. У такому разі рахунок вважається отриманим споживачем з дня його відправлення. За дату оплати приймається дата, на яку були зараховані кошти на відповідний рахунок постачальника електричної енергії або дата внесення споживачем готівкових коштів в касу постачальника. Постачальник має право направляти споживачу для оплати рахунки поштою рекомендованим листом, нарочним або надавати уповноваженому представнику споживача під підпис на другому екземплярі рахунку та у журналі постачальника. При направленні рахунку нарочним споживач або уповноважений представник споживача зобовязаний прийняти рахунок під підпис на супровідному листі постачальника або другому екземплярі рахунку (п.10 Додатку до договору № 5 «Порядок розрахунків»).

У матеріалах справи наявні також додатки до договору № 3 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», № 6 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».

Приймаючи до уваги, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази припинення дії спірного правочину, суд дійшов висновку, що зобовязання сторін за вказаною угодою автоматично продовжувалися кожний наступний рік та були чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що на виконання положень Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008р. № 514-VI здійснено реорганізацію організаційно-правової форми Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» на Публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго», у звязку з чим 26.04.2011р. виконавчим комітетом Горлівської міської ради Донецької області зареєстровано Статут Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго». 30.03.2012р. державним реєстратором Виконавчого комітету Горлівської міської ради Донецької області зареєстрований у новій редакції статут Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», згідно до якого відбулась зміна найменування юридичної особи Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» на Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго». 16.07.2015р. внесені зміни щодо місцезнаходження Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго».

На виконання умов договору про постачання електричної енергії №13 від 27.10.2008р. позивач поставив відповідачу електричну енергію, а саме:

- за період лютий 2016р. квітень 2016р., червень 2016р. серпень 2016р., листопад 2016р. лютий 2017р.: активна електроенергія - 6719376кВт/год на суму 14708766,87грн.;

- за період лютий 2016р. серпень 2016р., реактивна електроенергія 1245160кВар/год на суму 122772,16грн.

На підставі цього позивач виставив відповідні рахунки на її оплату, які були ннадані відповідачу, що підтверджується відміткою на рахунках представника відповідача про їх отримання (а.с.78-106).

Відповідач здійснив часткову оплату поставленої активної електричної енергії в сумі 507434,40грн. та реактивної електричної енергії в сумі 10000,00грн. що підтверджується відповідними банківськими виписками та платіжними дорученнями.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором №13 від 27.10.2008р., а також стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань.

Враховуючи статус сторін, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного договору про постачання електричної енергії №13 від 27.10.2008р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Проаналізувавши положення укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії №13 від 27.10.2008р. суд дійшов висновку, що виниклі на його підставі правовідносини регламентуються нормами параграфу 5 глави 54 Цивільного кодексу України, який визначає загальні положення про енергопостачання.

Статтею 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, відповідач не мав жодних правових підстав для ухилення від виконання обов'язків з оплати використаної електричної енергії, оскільки зі змісту наявних документів вбачається, що відповідні рахунки отримані останнім.

Відповідачем дане у порядку встановлену господарським процесуальним законодавством не спростовано та визнано.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Як зазначалось вище, позивач свої зобов'язання виконав належним чином, поставив відповідачеві активної електроенергії у обсязі 6719376кВт/год на загальну суму 14708766,87грн. за період лютий 2016р. квітень 2016р., червень 2016р. серпень 2016р., листопад 2016р. лютий 2017р. та реактивної електроенергії у обсязі 1245160кВар/год на суму 122772,16грн. за період лютий 2016р. серпень 2016р., а відповідач її прийняв без заперечень, що підтверджується відповідними актами прийняття-передавання електроенергії.

Разом з цим, відповідач розрахунки за спожиту активну електроенергію у визначений спірний період здійснив частково та з порушенням строків обумовлених сторонами у договорі.

Позивачем відомостей щодо оплати залишку вартості отриманої активної електроенергії на суму 14201332,47грн. та реактивної електроенергії на суму 112772,16грн. суду не надано.

З огляду на дані норми права та встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача боргу за спожиту активну електроенергію та реактивну енргію у заявлених розмірах.

Господарським судом Донецької області розглядалась справа №905/1920/15 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до Комунального підприємства «Красноармійськтепломережа» про стягнення 6534345,52грн. за договором про постачання електричної енергії №13 від 27.10.2008р., за результатами розгляду якої було прийнято рішення від 17.11.2015р., яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до Комунального підприємства «Красноармійськтепломережа» задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 2906580,84грн. боргу за активну електроенергію, 536382,96грн. пені, 76517,00грн. 3% річних, 817292,33грн. інфляційних втрат та 63418,35 грн. судового збору; провадження в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 797306,76грн. припинено; в решті позовних вимог відмовлено.

Відповідно ч.3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Позивачем нараховані та заявлені до стягнення 3% річних у розмірі 229104,08грн., нарахованих за період з 01.07.2015р. по 28.02.2017р. за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по оплаті активної та реактивної електроенергії за період січень 2015р. березень 2015р., травень 2015р. червень 2015р., вересень 2015р. листопад 2015р., січень 2016р. січень 2017р., інфляційні нарахування у розмірі 829450,07грн., нарахованих за період з 01.09.2015р. по 28.02.2017р. за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по оплаті активної та реактивної електроенергії за період січень 2015р. березень 2015р., травень 2015р., жовтень 2015р. - листопад 2015р., січень 2016р. грудень 2016р.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань, правові підстави, період та порядок їх нарахування, суд дійшов висновку про часткове задоволення цих вимог та стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 217637,35грн. та інфляційних нарахувань у розмірі 731890,05грн.

Часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення 3% річних обумовлено тим, що позивачем при їх розрахунку було невірно визначено періоди їх нарахування, оскільки відповідно до п. 1.9 Постанови ВГСУ №14 від 17.12.2013р. день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення 3% річних. А посилання позивач на п. 4.2.1. договору в даному випадку є безпідставним.

Часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення інфляційних нарахувань обумовлено тим, що позивачем при їх розрахунку були допущені арифметичні помилки.

Заяву відповідача про розстрочення виконання рішення, суд вважає такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч.2 ст.6, ч.2 ст.19, п.1 ч.3 ст.129 Конституції України, суд управнений здійснювати повноваження виключно на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

В свою чергу, відповідно до ст.121 Господарського процесуального кодексу України суд при наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони у виняткових випадках, залежно від обставин справи може, серед іншого, відстрочити або розстрочити виконання рішення.

За змістом наведеної норми, відстрочка або розстрочка є правом, а не обов'язком суду, яке, до того ж, реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відтак, саме на сторін в контексті приписів ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України покладається обов'язок доведення існування відповідних підстав.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Суд вважає, що відстрочка або розстрочка виконання рішення господарського суду може бути надана лише у виключних випадках, коли є достатньо доказів того, що у сторін з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк чи встановленим способом.

Вирішуючи питання про відстрочку, розстрочку виконання рішення, зміну способу та порядку рішення, суд враховує інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступень вини відповідача у спорі, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи.

Відповідачем не надано належних доказів на підтвердження існування обставин унеможливлюючих виконання рішення у строк. Крім того, відповідач в заяві просив розстрочити виконання рішення суду, починаючи з дати набрання законної сили рішення, тобто така дата станом на день винесення рішення не може бути визначена судом.

Разом з цим, суд враховує рівність сторін в господарському процесі та зазначає, що відповідач не позбавлений процесуального права у будь-який час на стадії виконання рішення звернутися із заявою про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, надавши документальні докази в обґрунтування.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 48, 49, 75, 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго", м. Краматорськ, Донецька область до Комунального підприємства "Покровськтепломережа", м. Покровськ, Донецька область про стягнення боргу за спожиту активну електроенергію у розмірі 14201332,47грн., боргу за спожиту реактивну електроенергію у розмірі 112772,16грн., інфляцих нарахувань 829450,07грн., 3% річних 229104,08грн. задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Покровськтепломережа" (85300, Донецька область, м. Покровськ, вул. Захисників України, буд. 4-А, код ЄДРПОУ 32213475) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Островського, буд. 8, код ЄДРПОУ 00131268) суму боргу за спожиту активну електроенергію у розмірі 14201332,47грн., суму боргу за спожиту реактивну електроенергію у розмірі 112772,16грн., 3% річних у розмірі 217637,35грн., інфляційні нарахування у розмірі 731890,05грн., а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 228954,49грн. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог в частині стягнення 3% річних у розмірі 11466,73грн., інфляційних нарахувань у розмірі 97560,02грн. відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 16.08.2017р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 18.08.2017р.

Суддя Я.О. Левшина