Рішення № 68377124, 14.08.2017, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "14" серпня 2017 р. Справа № 906/456/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

секретар судового засідання Овсієнко Т.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - помічник адвоката, посвідчення №000051 від 30.03.2017; довіреність №0101/17 від 01.01.2017;

від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність №239/12 від 19.06.2017;

від третьої особи: не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Барс Ко. ЛТД"

до ОСОБА_3 акціонерного товариства "Коростенський машинобудівний завод"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства Комерційний банк "Євробанк"

про стягнення 81107,47 грн

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості за лакофарбову продукцію, поставлену на підставі рахунку-фактури №СФ-0000079 від 30.06.2016, видаткової накладної №РН-0000069 від 07.07.2016 та довіреності відповідача №000379 від 07.07.2016, в розмірі 70788,72грн; а також, нараховані за прострочення грошового зобов'язання з оплати 3% річних у сумі 1824,10грн та 8494,65грн інфляційних.

22.06.2017 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву (а.с.78-79), в якому відповідач підтвердив існування господарських відносин між ПАТ Коростенський машинобудівний завод та ТОВ "СП Барс Ко. ЛТД" з 14.03.2016, на підставі усної домовленості щодо поставки відповідачу лакофарбової продукції. Відповідач вказав, що за період з 14.03.2016 по 31.12.2016 загальний обсяг поставленої продукції склав 199128,79грн. За поставлену позивачем лакофарбову продукцію по видатковій накладній №РН-0000069 від 07.07.2016 на суму 70788,72грн відповідачем була перерахована вказана сума трьома наступними платежами: платіжним дорученням №1057 від 01.08.2016 на суму 30000,00грн; платіжним дорученням №1096 від 05.08.2016 на суму 20000,00грн; платіжним дорученням №1192 від 12.08.2016 на суму 20788,72грн (а.с.82-84). При цьому, у відзиві відповідач зазначає про те, що факт перерахування коштів з розрахункового рахунку ПАТ Коростенський машинобудівний завод на розрахунковий рахунок ТОВ СП ОСОБА_4ЛТД в системі Клієнт-Банк підтверджується банківськими виписками (за 01.08.2016, за 05.08.2016 та за 12.08.2016 відповідно, а.с.85-91). Посилаючись на зазначені обставини, відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

19.07.2017 від позивача надійшли письмові пояснення на відзив ПАТ Коростенський машинобудівний завод (а.с.100-104). За змістом пояснень, у заперечення доводів відповідача, позивач зазначив, що розрахунки повинні були здійснюватись відповідно до реквізитів, визначених у рахунках-фактурах та видаткових накладних, проте, відповідачем здійснено оплату за поставлену продукцію на рахунок у ПАТ КБ Євробанк в серпні 2016 року, в той час як мав би знати з офіційних видань та інформації з сайту ОСОБА_5 гарантування вкладів фізичних осіб, що з 17.06.2016 в цьому банку введено тимчасову адміністрацію. Посилаючись на п.33.2, п.23.1 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні, позивач стверджує, що саме відповідач як платник несе відповідальність за перерахування коштів на неналежний рахунок. Крім того, позивач повідомив суд про те, що ТОВ СП ОСОБА_4ЛТД на даний момент не є кредитором ПАТ КБ Євробанк, оскільки відомості про те, що ПАТ Коростенський машинобудівний завод перерахувало суму вартості поставленої продукції на рахунок у ПАТ КБ Євробанк стали відомі лише після спливу 30-денного терміну з моменту опублікування відомостей про ліквідацію ПАТ КБ Євробанк.

Під час розгляду справи представником відповідача в судовому засіданні 27.07.2017 подано клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства Комерційного банку "Євробанк", а також про розгляд справи у більш тривалий термін (а.с.114).

Відповідно до здійсненого судом згідно зі ст. 11 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" електронного запиту №1002859610 від 27.07.2017 та роздрукованого ОСОБА_2 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо позивача, встановлено, що ОСОБА_6 акціонерне товариство Комерційний банк "Євробанк" перебуває у стані припинення.

За наведених обставин, ухвалою суду від 27.07.2017 продовжено строк вирішення спору у відповідності до ч.3 ст.69 ГПК України та відкладено розгляд справи на 14.08.2017. Цією ж ухвалою господарський суд визнав за необхідне та залучив до участі в справі в порядку ст.27 ГПК України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_6 акціонерне товариство Комерційний банк "Євробанк", витребувавши від вказаної третьої особи необхідні для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи та забезпечення правильного вирішення спору письмові докази.

Після слухання справи 27.07.2017 до суду надійшли письмові пояснення позивача з додатками, які долучені судом до матеріалів справи (а.с.126-134).

10.08.2017 до Господарського суду Житомирської області від третьої особи по справі надійшов лист за вих.№01-6/691-Бт від 08.08.2017 (а.с.140). В даному листі ПАТ КБ "Євробанк" повідомило, що кошти, які перераховані ПАТ "Коростенський машинобудівний завод" на рахунки ТОВ "СП ОСОБА_4ЛТД" обліковуються на рахунку в ПАТ КБ "Євробанк" №29092254669007. В листі зазначено також, що ТОВ "СП Барс Ко. ЛТД" зверталось із заявою про включення до реєстру кредиторів ПАТ "КБ "Євробанк". 24.11.2016 Виконавчою дирекцією ОСОБА_5 гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення про затвердження Реєстру кредиторських вимог ПАТ КБ "Євробанк" (рішення №2546). Вимога ТОВ "СП Барс Ко. ЛТД", яка зареєстрована за №347 від 19.09.2016 акцептована ПАТ КБ "Євробанк" у сумі 70848,22грн та віднесена до сьогомої черги реєстру кредиторів банку.

Присутні представники сторін в засіданні були ознайомлені з наведеним листом третьої особи, про що на ньому зазначили та підписалися.

14.08.2017 через діловодну службу суду також надійшов лист від представника позивача ТОВ "СП ОСОБА_4ЛТД" адвоката ОСОБА_7, в якому він, серед іншого, повідомив, що ним на адресу третьої особи було направлено адвокатський запит з метою з'ясування інформації про те чи зараховано на рахунок позивача у ПАТ КБ "Євробанк" грошові кошти, сплачені відповідачем, однак, відповіді на даний запит не отримано. Крім того, представником позивача подано до суду супровідний лист з наданням доказів на виконання вимог ухвали суду щодо направлення третій особі копії позовної заяви. Подані представником позивача документи долучені судом до матеріалів справи (а.с.142-151).

При розгляді справи в засіданні суду представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на зміст позовної заяви, поданих до справи письмових пояснень та подані до справи докази. Наголосив, що в липні 2016 року, ще до поставки за спірною видатковою накладною, зокрема, 06.07.2016, відповідач здійснював розрахунки із позивачем за інші поставки товару через розрахункові рахунки у ПАТ КБ "ПриватБанк". Окрім того, позивач послався на можливість відповідача відкликати платіжні доручення про перерахунок коштів.

Представник відповідача в судовому засіданні у своїх поясненнях посилався на п.5. ч.6. ст.36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", що під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, однак дане обмеження не поширюється на зобовязання банку щодо виконання операцій з виплати переказу коштів фізичних та юридичних осіб, що надійшли на їхні рахунки з дня початку процедури виведення ОСОБА_5 банку з ринку. Окрім того вказував, що платіжне доручення про перерахунок коштів відповідач мав можливість відкликати лише до моменту списання коштів із рахунків позивача.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, що у відповідності до чинних норм господарського судочинства не є перешкодою для розгляду справи по суті в даному судовому засіданні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між ПАТ "Коростенський машинобудівний завод" та ТОВ "СП Барс Ко. ЛТД" у 2016 році існували господарські правовідносини з поставки відповідачу лакофарбової продукції. Товар передавався позивачем відповідачу за видатковою накладною на підставі виданої відповідачем довіреності на отримання матеріальних цінностей. Зокрема, позивачем передано відповідачу в особі уповноваженого представника ПАТ "Коростенський машинобудівний завод" ОСОБА_8 (відповідно до довіреності №000379 від 07.07.2016) лакофарбову продукцію за видатковою накладною №РН-0000069 від 07.07.2016 на суму 70788,72грн, а також відповідно до виставленого відповідачу рахунку-фактури від 30.06.2016 №СФ-0000079, що підтверджується наявними у справі матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Як стверджує позивач у позовній заяві, оплата за товар, виданий за вказаною видатковою накладною, від відповідача не надійшла, тому за останнім рахується заборгованість у сумі 70788,72грн, про стягнення якої заявлено даний позов. Крім того, за прострочення грошового зобов'язання з оплати отриманого товару у відповідності до приписів ст.ст.692,625 ЦК України, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних за період з 07.07.2016 по 16.05.2017 в сумі 1824,10грн та інфляційні за період з 07.07.2016 по 31.04.2017 в сумі 8494,65грн.

Розглядаючи питання законності та обґрунтованості вказаних позовних вимог, господарський суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмові формі, якщо його зміст зафіксований в одному або декількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Положеннями ч.1 ст.181ГК України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

У даному випадку, повноважним представником за довіреністю ПАТ "Коростенський машинобудівний завод" 07.07.2016 було прийнято поставлену продукцію, а також підписано видаткову накладну №РН-0000069 від 07.07.2016 на суму 70788,72грн, в якій визначено умову продажу - безготівковий розрахунок та зазначено реквізити для оплати товару, зокрема, р/р 26008052651963 в Розрахунковий центр ПАТ КБ "Приватбанк" м.Київ, МФО 320649. Таким чином, відповідачем було прийнято умови виникнення та існування правовідносин з позивачем щодо купівлі-продажу продукції за вказаною видатковою накладною та внаслідок підписання видаткової накладної і прийняття товару за нею у відповідача виникло відповідне зобов'язання оплати прийнятого товару згідно визначених умов.

За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.7 ст.193 ГК України, не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем була перерахована сума, що дорівнює вартості товару за видатковою накладною №РН-0000069 від 07.07.2016 згідно платіжних доручень №1057 від 01.08.2016 на суму 30000,00грн; №1096 від 05.08.2016 на суму 20000,00грн та №1192 від 12.08.2016 на суму 20788,72грн (а.с.82-84) на розрахунковий рахунок ТОВ "СП ОСОБА_4ЛТД" №26001254660001 в ПАТ КБ "Євробанк".

Підстав перерахування коштів в оплату за придбану продукцію на рахунок позивача в ПАТ КБ "Євробанк" відповідач належним чином при розгляді справи не пояснив, разом з тим, перерахування коштів з розрахункового рахунку ПАТ "Коростенський машинобудівний завод" на розрахунковий рахунок ТОВ "СП ОСОБА_4ЛТД" підтверджується матеріалами справи, зокрема банківськими виписками за 01.08.2016, за 05.08.2016 та за 12.08.2016 (а.с.85-91) та інформацією, наданою банком (а.с.92,140).

Водночас, на час перерахування коштів відповідачем на рахунок позивача у ПАТ КБ "Євробанк" у даному банку було введено тимчасову адміністрацію.

Так, на офіційній сторінці ОСОБА_5 гарантування вкладів фізичних осіб в мережі інтернет 17.06.2016 розміщено інформацію про те, що в ПАТ КБ "Євробанк" запроваджено тимчасову адміністрацію на підставі рішення Правління Національного банку України від 17.06.2016 №73-рш "Про віднесення ПАТ КБ "Євробанк" до категорії неплатоспроможних".

Відповідно до ч.2 ст.34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації ОСОБА_5 розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України".

У відповідності до опублікованого рішення було розпочато процедуру виведення ПАТ КБ "Євробанк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 17 червня 2016 року до 16 липня 2016 року включно. Згідно з інформацією, розміщеною на офіційному сайті ОСОБА_5 гарантування вкладів фізичних осіб, рішенням від 07 липня 2016 року №1183 виконавча дирекція ОСОБА_5 гарантування вкладів фізичних осіб про продовження строків тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "Євробанк" з 17 липня 2016 року до 16 серпня 2016 року. Окрім цього, відповідно до інформації, розміщеної на офіційному сайті ОСОБА_5 гарантування вкладів фізичних осіб, а також опублікованої в газеті "Голос України" №158(6412) від 20.08.2016, відповідно до рішення Правління Національного банку України від 16 серпня 2016 №215-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ КБ "Євробанк", виконавчою дирекцією ОСОБА_5 гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 16 серпня 2016 року №1523 "Про початок процедури ліквідації ПАТ КБ "Євробанк" та делегування повноважень ліквідатора банку".

У відповідності до п.5-4 ч.1 ст.2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", кредитором в розумінні цього Закону є юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до банку щодо його майнових зобовязань.

В пункті 12 ч.5 ст.12 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", якою визначено повноваження виконавчої дирекції ОСОБА_5 гарантування вкладів фізичних осіб (далі-Фонд), до повноважень ОСОБА_5 віднесено також визначення порядку складання та затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів.

Згідно з ч.1 ст.36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", що визначає наслідки запровадження тимчасової адміністрації, встановлено, що з дня початку процедури виведення ОСОБА_5 банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). ОСОБА_5 набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

У відповідності до п.4 ч.7 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ОСОБА_5 зобовязаний забезпечити проведення інвентаризації банківських активів і зобовязань. Під час інвентаризації перевіряється наявність і відповідність балансової вартості фактичній вартості активів та зобовязань неплатоспроможного банку, у т.ч. заборгованості за зобовязаннями банку перед кредиторами.

За змістом ч.1, ч.2, ч.5 ст.45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ОСОБА_5 не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет. ОСОБА_5 здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку в газеті "Урядовий курєр" або "Голос України" не пізніше ніж через сім днів з дня початку процедури ліквідації банку. Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити ОСОБА_5 про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої ОСОБА_5 суми відшкодування за вкладами не заявляються. У разі призначення уповноваженої особи ОСОБА_5, якій делеговано ОСОБА_5 повноваження щодо складення реєстру акцептованих вимог кредиторів, кредитори заявляють про свої вимоги до банку такій уповноваженій особі ОСОБА_5.

У відповідності до ч.ч.1-2 ст.49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", вживаються наступні заходи з підготовки задоволення вимог кредиторів. ОСОБА_5 припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої ОСОБА_5 суми відшкодування за вкладами. Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону ОСОБА_5 здійснює такі заходи: 1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; 2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні ОСОБА_5, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами ОСОБА_5.

Згідно з ч.3, ч.5 ст.49 названого закону, реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією ОСОБА_5. Протягом 20 днів з дня затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів ОСОБА_5 сповіщає кредиторів про акцептування їх вимог шляхом розміщення повідомлення на офіційному сайті ОСОБА_5, неплатоспроможного банку, а також у приміщеннях такого банку в доступному для відвідувачів місці.

Відповідно до ч.4 ст.49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури.

У відповідності до ч.6 ст.49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ОСОБА_5 не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, крім задоволення вимог кредиторів за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури, якщо таке задоволення вимог погоджено виконавчою дирекцією ОСОБА_5.

Вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними (ч.8 ст.49 Закону).

Слід зазначити, що при розгляді справи позивач вказував на те, що оскільки про перерахування коштів відповідачем за поставлений згідно з видатковою накладною №РН-0000069 від 07.07.2016 товар на рахунок у ПАТ КБ "Євробанк" йому стало відомо після спливу 30-денного терміну з моменту опублікування відомостей про ліквідацію ПАТ КБ "Євробанк", то був позбавлений можливості заявити про свої вимоги та що ТОВ "СП ОСОБА_4ЛТД" на даний момент не є кредитором ПАТ КБ "Євробанк".

Проте, з відомостей, повідомлених ПАТ КБ "Євробанк" суду після залучення банку до участі у справі в якості третьої особи, вбачається, що кошти, які перераховані ПАТ "Коростенський машинобудівний завод" на рахунок ТОВ "СП ОСОБА_4ЛТД" обліковуються на рахунку в ПАТ КБ "Євробанк" №29092254669007. Банком зазначено також, що ТОВ "СП Барс Ко. ЛТД" зверталось із заявою про включення до реєстру кредиторів ПАТ "КБ "Євробанк". 24.11.2016 Виконавчою дирекцією ОСОБА_5 гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про затвердження Реєстру кредиторських вимог ПАТ КБ "Євробанк" (рішення №2546). Вимога ТОВ "СП Барс Ко. ЛТД", яка зареєстрована за №347 від 19.09.2016 акцептована ПАТ КБ "Євробанк" у сумі 70848,22грн та віднесена до сьомої черги реєстру кредиторів банку.

Зміст наявного у справі листа-відповіді Уповноваженої особи ОСОБА_5 гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у ПАТ КБ "Євробанк" на заяву ПАТ "Коростенський машинобудівний завод" про визнання кредитором на суму 70788,72 грн також свідчить про те, що відповідачу було відмовлено у визнанні кредитором банку за вказаною заявою, з тих підстав, що кредитором ПАТ КБ "Євробанк" на зазначену суму грошових коштів є ТОВ "СП ОСОБА_4ЛТД" (а.с.140).

Таким чином, суд не може не приймати до уваги підтверджені банком факти зарахування сплачених відповідачем за прийнятий товар коштів на діючий (не закритий) рахунок ТОВ "СП ОСОБА_4ЛТД", звернення позивача до банку із заявою про включення до реєстру кредиторів та визнання банком кредиторських вимог щодо спірної у справі суми заборгованості згідно з реєстром акцептованих вимог кредиторів ПАТ КБ "Євробанк". Дані обставини свідчать про те, що спірна у справі сума основного боргу 70788,72грн не підлягає стягненню з відповідача, оскільки така вимога наразі може бути задоволена лише банком, у встановлених чинним законодавством порядку і черговості.

Так, як роз'яснено у п.1.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", з урахуванням пункту 30.1 статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою, а згідно з пунктом 8.1 статті 8 цього Закону банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

У даному випадку, кошти, перераховані відповідачем згідно з платіжними дорученнями №1057 від 01.08.2016 на суму 30000,00грн; №1096 від 05.08.2016 на суму 20000,00грн та №1192 від 12.08.2016 на суму 20788,72грн надійшли на розрахунковий рахунок ТОВ "СП ОСОБА_4ЛТД" відповідно 01.08.2016 в сумі 30000,00грн, 05.08.2016 в сумі 20000,00грн та 12.08.2016 у сумі 20788,72грн. Отже, сума основного боргу за переданий позивачем по видатковій накладній №РН-0000069 від 07.07.2016 товар повністю сплачена відповідачем 12.08.2016. Тому у позові в частині стягнення з відповідача у справі суми основного боргу 70788,72грн суд відмовляє.

Разом з тим, згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України передбачено стягнення на вимогу кредитора з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також, три проценти річних від простроченої суми.

Як роз'яснено у п.1.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України.

З огляду на викладене, внаслідок перерахування відповідачем оплати за прийнятий від позивача товар лише в серпні 2016 року, ним допущено прострочення грошового зобов'язання з оплати товару. Відповідно, у позивача виникло відповідне право на нарахування та стягнення з відповідача сум інфляційних та 3% річних, починаючи з наступного дня за днем прийняття товару, тобто, з 08.07.2016 (позивачем помилково зазначено датою початку періоду нарахувань 07.07.2016) до моменту виконання зобов'язання (дати зарахування коштів на рахунок позивача).

Здійснивши власний розрахунок суд встановив, що за період прострочення оплати стягненню підлягають 3% річних в загальній сумі 164,55грн, обраховані наступним чином, з урахуванням здійснених відповідачем часткових платежів:

- за період з 08.07.2016 по 31.07.2016 (24 дні прострочення) на суму боргу 70788,72грн - в сумі 139,25грн;

- за період з 01.08.2016 по 04.08.2016 (4 дні прострочення) на суму боргу 40788,72грн - в сумі 13,37грн;

- за період з 05.08.2016 по 11.08.2016 (7 днів прострочення) на суму боргу 20788,72грн - в сумі 11,93грн, що разом складає 164,55грн. В частині стягнення цієї суми позов підлягає задоволенню, в позові щодо решти від нарахованої позивачем суми 3% річних, а саме, 1659,55грн, суд відмовляє.

Враховуючи період допущеного відповідачем прострочення виконання грошового зобов'язання, можливим могло бути нарахування інфляційних на прострочену суму боргу лише за липень 2016 року, однак, враховуючи наявність дефляції в даний період, інфляційні нарахування не здійснюються. Тому позов в частині стягнення з відповідача 8494,65 грн інфляційних задоволенню судом не підлягає.

Відповідно до статей 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За викладених вище обставин, правомірність заявлених позивачем у справі вимог підтверджується лише частково, а саме, в частині стягнення з відповідача 164,55грн 3% річних; в решті позову суд відмовляє. Таким чином позов задовольняється частково.

У відповідності до приписів ст.49 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.

Звертаючись з позовом у справі позивач заявляв до стягнення з відповідача також витрати з оплати послуг адвоката у розмірі 15000,00 грн.

Розглядаючи вказану вимогу позивача суд враховує наступне.

Як роз'яснено в пункті 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 №7, витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Водночас, за змістом пункту 6.5. вказаної Постанови Пленуму ВГС України, вирішуючи питання про розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

На підтвердження наданих позивачу ОСОБА_9 бюро "ОСОБА_7 і партнери" послуг адвоката, витрати на які заявлені позивачем до відшкодування відповідачем, до справи надано наступні документи (належним чином засвідчені їх копії): договір на правове обслуговування юридичної особи №0103/17 від 01.03.2017 (а.с.70-75); додаткова угода №1 від 20.05.2017 до договору на правове обслуговування юридичної особи від 01.03.2017 №0103/17 (а.с.32); акт здачі-приймання наданих юридичних послуг за договором на правове обслуговування юридичної особи від 01.03.2017 №0103/17 до додаткової угоди від 20.05.2017 №1 (а.с.33); свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №004294 від 30.01.2015, видане ОСОБА_7 (а.с.62); посвідчення помічника адвоката за №000051 від 30.03.2017, видане ОСОБА_1 (який безпосередньо приймав участь в судових засіданнях у даній справі) (а.с.63); довіреність №0101/17 від 01.01.2017, виданою ТОВ "СП ОСОБА_4ЛТД" на ім'я ОСОБА_7 та ОСОБА_1 на представництво своїх інтересів, в т.ч. в господарських судах (а.с.25) та платіжне доручення №388 від 19.05.2017 про сплату позивачем ОСОБА_9 бюро "ОСОБА_7 і партнери" 15000,00грн "за правове обслуговування юр.особи зг.дод.уг.№1 від 20.05.2017р до дог.№0103/17 від 01.03.2017р. без ПДВ" (а.с.34). При цьому, слід зазначити, що з поданих договору, додаткової угоди до нього та акту здачі-приймання наданих юридичних послуг не вбачається безпосередня пов'язаність з розглядом даної судової справи наданих позивачу адвокатських послуг інших, окрім зафіксованої у додатковій угоді №1 (а.с.32) послуги з підготовки позовної заяви та розрахунку заборгованості, вартістю 7500,00 грн.

З огляду на зазначене, враховуючи документальне підтвердження надання позивачу послуг адвоката особою, уповноваженою на надання таких послуг; розумно необхідний розмір суми, яка підлягає сплаті за фактично надані послуги адвоката, а також, зважаючи на результат вирішення даного господарського спору, господарський суд визнає за доцільне покласти на відповідача витрати з оплати послуг адвоката у розмірі 500,00грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_3 акціонерного товариства "Коростенський машинобудівний завод" (11500, Житомирська обл., м. Коростень, вул. В.Сосновського, буд. 65, ідентифікаційний код 00203134) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Барс Ко. ЛТД" (04080, м. Київ, вул. Межигірська, 82-Ф, ідентифікаційний код 40241931):

- 164,55грн 3% річних;

- 3,25грн судового збору;

- 500,00грн витрат з оплати послуг адвоката.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 19.08.17

Суддя Шніт А.В.

віддрук.прим.:

1- до справи

2 - позивачу (за заявою, на адресу адвоката ОСОБА_7 за адресою: 02090, м.Київ, вул.Сосюри,5, оф.304) рек. з пов.

3 - третій особі рек. з пов.