Постанова № 68376865, 16.08.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2017 року Справа № 916/2258/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М.суддівБарицької Т.Л. Картере В.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на ухвалу від та на постанову відГосподарського суду Одеської області 29.03.2017 Одеського апеляційного господарського суду 11.05.2017у справі№ 916/2258/16Господарського судуОдеської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Одесагаз-Постачання" простягнення заборгованостіу судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача Остапенко В.М.;- відповідача Кулинич К.С.;ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесагаз-Постачання" про стягнення пені у розмірі 32119580,16 грн., інфляційних втрат у розмірі 4849949,55 грн. та 3% річних у розмірі 2153961,81 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 24.01.2017 у справі № 916/2258/16 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесагаз-Постачання" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" пеню у розмірі 1555720,05 грн., 3% річних у розмірі 987382,96 грн., інфляційних втрат у розмірі 665052,27 грн.; в іншій частині у позові відмовлено.

06.02.2017 на примусове виконання рішення Господарського суду Одеської області від 24.01.2017 у справі № 916/2258/16 видано наказ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Одесагаз-Постачання" звернулося до Господарського суду Одеської області із заявою про розстрочку виконання рішення суду по січень 2019 року з погашенням боргу щомісяця по 135000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.03.2017 у справі № 916/2258/16 (колегія суддів у складі: Власова С.Г. - головуючий суддя, судді Малярчук І.А., Рога Н.В.), залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.05.2017 (колегія суддів у складі: Гладишева Т.Я. - головуючий суддя, судді Головей В.М., Савицький Я.Ф.), заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесагаз-Постачання" про розстрочку виконання рішення задоволено частково; розстрочено виконання рішення Господарського суду Одеської області від 24.01.2017 у справі № 916/2258/16 на дванадцять місяців з наступним графіком: до 30.04.2017 - 247500,00 грн.; до 31.05.2017 - 247500,00 грн.; до 30.06.2017 - 247500,00 грн.; до 31.07.2017 - 247500,00 грн.; до 31.08.2017 - 247500,00 грн.; до 30.09.2017 - 247500,00 грн.; до 31.10.2017 - 247500,00 грн.; до 30.11.2017 - 247500,00 грн.; до 31.12.2017 - 247500,00 грн.; до 31.01.2018 - 247500,00 грн.; до 28.02.2018 - 247500,00 грн.; до 31.03.2018 - 247500,00 грн.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.03.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.05.2017 у справі № 916/2258/16.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема, ст. 121 Господарського процесуального кодексу України.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Обґрунтовуючи підстави для надання розстрочки виконання рішення суду, відповідач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Одесагаз-Постачання" знаходиться у важкому матеріальному становищі у зв'язку із несвоєчасним здійсненням розрахунків за природний газ з боку населення міста Одеси та Одеської області, а також через неналежне та несвоєчасне виконання оплат державою в особі Управлінь соціального захисту населення міста Одеси та Одеської області в якості компенсації пільг та субсидій населенню за спожитий природний газ. На час подання даної заяви ситуація з платежами населення міста Одеси та Одеської області за спожитий природний газ не покращилася: заборгованість станом на 31.12.2016 становить 1107640861,00 грн., станом на 31.01.2017 - 1387610022,00 грн. Також наявна велика заборгованість держави в особі Департаменту фінансів Одеської обласної державної адміністрації, яка утворилась у поточному році по пільгах та субсидіях, наданих населенню, які фінансуються із загального фонду Державного бюджету України у розмірі 169,66 млн. грн. станом на 01.02.2017. ТОВ "Одесагаз-Постачання" несе значні збитки, які за І півріччя 2016 року склали 958000,00 тис. грн., за 9 місяців 2016 року їх розмір склав вже 3 млн. 761 тис. грн. Наразі, на виконання рішення суду від 24.01.2017 боржником на користь стягувача вже сплачено 120104,83 грн. Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 №758 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)" встановлено, що максимальна торгова націнка постачальника природного газу із спеціальними обов'язками для ТОВ "Одесагаз-Постачання" становить 44,60 грн. (без ПДВ) за 1000 м куб. Зважаючи на те, що місячна сума доходу боржника від споживання природного газу населенням міста Одеси та Одеської області напряму залежить від сезону року, а фінансові результати від цієї діяльності з квітня по вересень взагалі є збитковими, тому за рахунок надходження коштів, отриманих за опалювальний сезон, ТОВ "Одесагаз-Постачання" має можливість виконувати зобов'язання з погашення штрафних санкцій відповідно до рішення Господарського суду Одеської області від 24.01.2017 у справі № 916/2258/16 платежами по 135000,00 грн. на місяць, починаючи з березня 2017 року до січня 2019 року (включно).

На підтвердження викладених у заяві обставин боржник надав довідку № 1154 про стан заборгованості, яка утворилась у поточному році по пільгах та субсидіях, наданих населенню, які фінансуються із загального фонду Державного бюджету України станом на 01.03.2017 з додатком, звіти про фінансові результати (сукупний дохід) за І півріччя 2016 року та за 9 місяців 2016 року, балансову довідку № 985 від 24.02.2017, довідку АБ "УКРГАЗБАНК" від 27.03.2017 № 05-197/15-22-214 щодо перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ "Одесагаз-Постачання" за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 №758, копії актів приймання-передачі природного газу з ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (за договором з населенням) з січня 2016 року по грудень 2016 року.

Однак, позивач заперечив проти задоволення вищенаведеної заяви відповідача з підстав відсутності об'єктивних непереборних обставин, які б свідчили про реальну неможливість сплати відповідачем заборгованості.

Згідно з п. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Пленум Вищого господарського суду України в п. 7.2 постанови від 17 жовтня 2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" роз'яснив, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

В рішенні Конституційного Суду України від 26.06.2013 у справі № 5-рп/2013 зазначено, що розстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. За судовою практикою до обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для розстрочки його виконання, належать хвороба боржника або членів його сім'ї, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи - боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Положеннями ст. 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Зазначені докази повинні містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

З огляду на те, що нормами чинного ГПК України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість чи ускладнення виконання рішення, тому суд оцінює докази, які підтверджують такі обставини, за правилами ст. 43 ГПК України.

Враховуючи наведені положення законодавства, суд касаційної інстанції вважає, що місцевий та апеляційний господарські суди всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; врахувавши матеріальні інтереси сторін; належним чином проаналізували докази в обґрунтування заяви відповідача про розстрочку виконання рішення та заперечення позивача щодо надання розстрочки; беручи до уваги те, що на виконання рішення суду від 24.01.2017 боржником на користь стягувача вже сплачено 120104,83 грн. згідно із платіжним дорученням № 139 від 28.02.2017 та 135000,00 грн. відповідно до платіжного доручення № 158 від 29.03.2017; керуючись вимогами ст. 121 Господарського процесуального кодексу України правомірно прийшли до висновку, що розстрочка виконання рішення зробить реальною можливість його виконання, на підставі чого обґрунтовано розстрочили виконання рішення Господарського суду Одеської області від 24.01.2017 у справі № 916/2258/16 на дванадцять місяців.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених у судових рішеннях, що оскаржуються. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень. Такі рішення можуть бути скасовані лише у виняткових обставинах, а не тільки з метою одержання іншого рішення у справі (вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 13 квітня 2016 року у справі № 908/4804/14).

Отже, ухвала господарського суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду у справі відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм процесуального права, зокрема ст. 121 ГПК України, та передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.03.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.05.2017 у справі № 916/2258/16 залишити без змін.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО

Судді Т.Л. БАРИЦЬКА

В.І. КАРТЕРЕ