Ухвала суду № 68375111, 18.08.2017, Голованівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 386/714/17

Провадження № 2/386/460/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2017 року смт. Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області

В складі головуючого судді Гарбуз О. С.

з участю: секретаря судового засідання Фенюшиної Ю.Ю.,

розглянувши клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОКАР УКРАЇНА» про передачу справи на розгляд іншому суду по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОКАР УКРАЇНА» про визнання договору фінансового лізингу недійсним,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОКАР УКРАЇНА» про визнання договору фінансового лізингу недійсним.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОКАР УКРАЇНА» 17.08.2017 року подало до суду клопотання про передачу справи на розгляд Дарницькому районному суду м. Києва за місцем знаходження відповідача, посилаючись на те, що підсудність справ визначається за предметними та територіальними ознаками, а предметом позову в даній справі є стягнення коштів на підставі визнання договору недійсним у зв'язку з тим, що у товариства відсутня ліцензія на здійснення господарської діяльності і умови правочину є несправедливими. Крім того, договором який оскаржується було визначено місце виконання умов договору за місцем знаходження відповідача, що передбачає в разі виникнення будь-яких суперечностей, які сторони не можуть вирішити в досудовому порядку, вирішуються за місцем знаходження юридичної особи.

Позивач в судове засідання не з'явився. Своїх заперечень на клопотання не подав.

В судове засідання представник відповідача не з'явився. В клопотанні директор товариства просить розглянути його без участі представника відповідача.

Розглянувши клопотання та матеріали справи, суд вважає, що копотання задоволенню не підлягає, виходячи зі слідуючого.

Позивач звернувся до суду з позовом в порядку захисту прав споживачів до відповідача про визнання недійсним договору фінансового лізингу. Місце проживання позивача: пров. Пушкіна, 76, смт. Голованівськ Кіровоградської області.

У ч. 1 ст. 2 Закону України «Про фінансовий лізинг» визначено, що відносини, які виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг», фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Стаття 1-1 Закону України «Про захист прав споживачів» в частині першій встановлює, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

В розумінні п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція.

За пунктом 1.3. спірного договору лізингу лізингодавець бере на себе зобов'язання придбати предмет лізингу у власність (отримати право власності на предмет лізингу) та передати предмет лізингу у користування лізингоодержувачу на строк та на умовах, передбачених цим договором. Лізингоодержувач користується предметом лізингу на умовах даного договору та згідно з положеннями чинного законодавства.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що договір фінансового лізингу позивачем обґрунтовано оспорюється з посиланням на Закон України «Про захист прав споживачів», а тому позивач, як споживач має право оскаржувати такий договір за зареєстрованим своїм місцем проживання.

Відповідно до ч. 5 ст. 110 ЦПК України, позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

У зв'язку з наведеним, відсутні підстави для передачі справи на розгляд іншому суду.

Керуючись ч. 5 ст. 110, ст.ст. 209, 210 ЦПК України, суд

постановив:

Відмовити в задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОКАР УКРАЇНА» про передачу справи на розгляд іншому суду по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОКАР УКРАЇНА» про визнання договору фінансового лізингу недійсним.

Ухвала оскарженню не підлягає. Відповідно до ч. 2 ст. 293 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя: Гарбуз О. С.