Рішення № 6837502, 10.09.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.09 Справа № 7/247/09

Суддя

За позовом: Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія

Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція”,

м. Енергодар, Запорізька область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Ваком”, м. Запоріжжя

Суддя Кутіщева Н.С.

Представники:

Від позивача Хомічук О.А., дов. № 3273 від 29.10.2008 р.

Від відповідача не з’явився

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 1204,61 грн., які складаються з 221,10 грн. втрат від інфляції, 449,82 грн. пені та 533,69 грн. штрафу за прострочення виконання зобов’язань за договором № 75/357-08 від 29.12.2008 р. про відшкодування витрат за користування технологічними мережами.

14.08.2009 р. порушено провадження у справі, розгляд якої призначений на 10.09.2009 р., про що сторони були повідомлені належним чином.

Ухвали суду на адресу сторін були відправлені в установленому законом порядку.

Поштові повідомлення свідчать, що обидві сторони отримали ухвалу суду в установленим законом строк і були належним чином сповіщені судом про дату і час судового засідання.

В судовому засіданні 10.09.2009 р. представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 75, 216 Господарського кодексу України та умовами договору № 75/357-08 від 29.12.2008 р.

Відповідач 10.09.2009 р. в судове засідання не з’явився, вимоги суду, викладені в ухвалі суду не виконав, відзив та інші витребувані документи суду не надав. У суду відсутні об’єктивні підстави для відкладення судового засідання, клопотання узгодженого сторонами в порядку ст. ст. 22, 69 ГПК України до суду не находило.

Сторони по справі № 7/247/09 є юридичними особами. Згідно зі ст. 28 ГПК України, керівник підприємств зобов’язаний направити компетентного представника в судове засідання, чи сам прийняти участь в судовому засіданні.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно зі ст. 93 ЦК України, місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно до ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов’язання не виконав, не скористався без поважних причин правом на захист своїх інтересів, не надав суду відзив на позовну чи доказів заперечення.

          Спір розглянуто згідно зі ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

За усним клопотанням позивача судове засідання ведеться без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розгляд справи закінчено 10.09.2009 р. оголошенням вступної та резолютивної частини рішення по узгодженню з представником позивача в судовому засіданні.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

29.12.2008 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір про відшкодування витрат за користування технологічними мережами № 75/537-08 від 29.12.2008 р.

Згідно п. 1.1. договору, відповідач зобов'язався компенсувати позивачу витрати, які щомісячно несе позивач в зв'язку з відшкодуванням витрат КП «ЕДРП»за користування технологічними електричними мережами по доставці належної відповідачу електричної енергії до межі балансової належності електромереж відповідача (транзит електроенергії до споруди банно-прального комбінату за адресою вул. Придніпровська, 12).

Відповідно до п. 2.2 договору, відповідач підписує акти та два екземпляра позивача протягом одного робочого дня надає нарочно в адрес позивача.

Підписаний двосторонній акт є підставою для перерахування відповідачем на розрахунковий рахунок позивача грошові коштів по відшкодуванню витрат позивача. Строк оплати - не пізніше останнього числа місяця, наступного за завітним.

Сторонами був підписаний акт про відшкодування витрат на утримання технологічних мереж за грудень 2008 р. на суму 7 624,13 грн.

У зв’язку з цим, відповідачу до сплати було виставлено рахунок № 303 від 31.12.2008 р. на суму 7 624,13 грн.

Строк оплати вказаного акту відповідно з п. 2.2 договору повинен бути здійснений - до 31.01.2009 р.

З порушенням передбачених договором строків, а саме період прострочення оплати за акт (грудень 2008 р.) складає 59 днів, поскільки акт був оплачений платіжним дорученням № 41 лише 31.03.2009 р.

Відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також суму річних процентів від простроченої суми.

Оскільки інфляційні витрати пов’язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних –платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов’язань та в зв’язку з цим вони не відносяться до штрафних санкцій і є самостійними заходами забезпечення зобов’язань.

Отже, вимога позивача про стягнення 221,10 грн. втрат від інфляції обґрунтована і підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 449,82 грн. пені (за період з 01.02.2009 р. по 31.03.2009 р.) та 533,69 грн. штрафу за несвоєчасну оплату товару.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Як вбачається п. 2.5 договору, за несвоєчасне перерахування грошових коштів відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1% від несплаченої суми за кожен день прострочення, а за прострочення платежу більше ніж на ЗО днів - додаткове стягнення штрафу в розмірі 7% вказаної суми.

          Однак, згідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, вимога позивача про стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ обґрунтована, але підлягає задоволенню частково –в сумі 290,76 грн., оскільки саме стільки становить пеня за заявлений період згідно розрахунку суду.

В решті заявленої до стягнення суми пені слід відмовити, як необґрунтоване.

З огляду на вищевикладене, вимога позивача про стягнення штрафу в сумі 533,69 грн. обґрунтована і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати, в частині задоволення вимог, слід покласти на відповідача, поскільки спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України, ст. ст. 3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ваком” (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Придніпровська, буд. 12, р/р 26001312457861 в ЕВ ЗОФ “Укрсоцбанк” м. Енергодар, МФО 313010, код ЄДРПОУ 33109494) на користь Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (м. Київ) в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” (71504, Запорізька область, м. Енергодар, р/р 260002673 в ЗОД ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 313827, код ЄДРПОУ 19355964) 221,10 грн. втрат від інфляції, 290,76 грн. пені, 533,69 грн. штрафу, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (м. Київ) в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” (71504, Запорізька область, м. Енергодар, р/р 260002673 в ЗОД ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 313827, код ЕДРПОУ 19355964) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувач: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р 31212259700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259) суму 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його підписання.

          Дата підписання рішення “ 14” вересня 2009 р.

Суддя Н.С. Кутіщева