Вирок № 68374709, 15.08.2017, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/419/17

Провадження № 1-кп/191/166/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2017 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Прижигалінської Т.В.,

за участю секретаря Шевченко А.Г.

прокурора Супрун М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Синельникове матеріали кримінального провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_1, який народився 19 листопада 1983 року в м. Синельникове, Дніпропетровської області, громадянин України, українець, ІНФОРМАЦІЯ_1, працює в ТОВ «Атлант-КС» мельником, одружений, раніше не судимий, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, с.м.т. Славгород, вул. Українська, 2, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, с.м.т. Славгород, вул. Набережна, буд. 8,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

а також за участю:

обвинуваченого ОСОБА_1

неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2

законного представника потерпілого ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В :

Водій ОСОБА_1 1 серпня 2016 року приблизно о 1 годині 10 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, не маючи посвідчення водія, керуючи технічно справним мотоциклом «Дніпро-11» з коляскою без реєстраційного номеру (номер рами 39877, номер двигуна НОМЕР_1), рухався по проїзній частині вул. Леніна в районі будинку № 27, в смт. Славгород Синельниківського району Дніпропетровської області з боку центральної частини смт. Славгород у напрямку с. Бігма Синельниківського району Дніпропетровської області, порушуючи п.п. 1.3, 1.5, 2.1 (а), (б), 2.3 (б), 2.9 (а) та 10.1 Правил дорожнього руху України, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров'я громадян, будучи неуважним до дорожньої обстановки та її змінам, не переконавшись, що це буде безпечним, і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, змінив свій напрямок руху вправо, в результаті чого допустив наїзд правою стороною коляски мотоцикла «Дніпро-11» без реєстраційного номеру (номер рами 39877, номер двигуна НОМЕР_1) на неповнолітнього пішохода ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, який в цей час слідував у попутному з ним напрямку, в районі будинку № 27 по вул. Леніна в смт. Славгород, Синельниківського району, Дніпропетровської області.

Своїми діями водій ОСОБА_1 грубо порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 2.1 (а), (б), 2.3 (б), 2.9 (а) та 10.1 Правил дорожнього руху України, згідно з якими:

п. 1.3 «Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими»;

п. 1.5 «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоровю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

п.2.1 «Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:

а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, внутрішніх військ МВС, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон);

п. 2.3 Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

б) «бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

п. 2.9 Водієві забороняється:

а) «керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин»;

п. 10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;

Порушення вимог п. 10.1. Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.

Невиконання вищевказаних пунктів Правил дорожнього руху України привело до даної дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої неповнолітній пішохід ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді сумісної тупої травми тіла: відкритих багатоуламкових переломів лівої великогомілкової та лівої малогомілкової кісток в середній та нижній третині зі зміщенням уламків та з забійно-рваною раною в проекції перелому, в просвіті якої виступають фрагменти великогомілкової кістки; саден в завушній області праворуч, в проекції правої лопатки та на задній поверхні правого ліктьового суглобу.

За своїм характером виявлені у ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді сумісної тупої травми тіла відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, щиро розкаявся в скоєному, та пояснив, що все було так як викладено в обвинувальному акті. Також доповнив, що 31.07.2016 року увечері вжив приблизно пляшку горілки обєм 0, 5 л. Приблизно о01 годині на мотоциклі здійснив наїзд на потерпілого, після чого проїхав ще три вулиці та зупинившись заснув. Прокинувшись, поїхав назад, де по дорозі був зупинений працівниками поліції. Посвідчення водія не має. За лікування потерпілому сплатив повністю. Чому здійснив даний наїзд пояснити не може.

Неповнолітній потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що йшов з друзями по обочині та коли повернувся його збив мотоцикл. Обвинувачений повністю сплатив йому лікування.

Законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3 пояснив, що в той день знаходився на роботі і йому повідомили, що збили його сина. Лікування обвинувачений повністю сплатив. Претензій до обвинуваченого не мають.

Оскільки учасники судового провадження не оспорювали обставин вчиненого кримінального правопорушення та не заперечували проти судового розгляду в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, відтак, у суворій відповідності до даних вимог, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися. При цьому суд зясував, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. За таких обставин суд прийняв рішення про проведення судового розгляду в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України. Прийняття такого рішення свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.

Крім того, це повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів ОСОБА_4 Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Враховуючи викладене вище, суд, допитавши обвинуваченого, неповнолітнього потерпілого та його законного представника, дослідивши матеріали, що характеризують його особу, дійшов висновку, що його винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю та встановлена винність обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли тяжке тілесне ушкодження потерпілому.

Суд, призначаючи покарання обвинуваченому, виходячи з принципу індивідуалізації покарання, враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, його тяжкість, яке згідно з ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, особу винного, який раніше не судимий, до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху не притягувався, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання та реєстрації характеризується посередньо, за місцем роботи характеризується позитивно, повністю визнав свою вину, щиро розкаявся в скоєному, добровільно відшкодував заподіяну потерпілому шкоду шляхом сплати за лікування, але вчинив злочин у стані алкогольного спяніння відносно неповнолітньої особи.

До обставини, що помякшує покарання згідно ст. 66 КК України, суд відносить шире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.

До обставин, що відповідно до вимог ст. 67 КК України обтяжують покарання, суд відносить вчинення злочину у стані алкогольного спяніння.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Під час судового розгляду детально проаналізовано поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, його відношення до скоєного, наслідки суспільно-небезпечного діяння, відсутність у потерпілого претензій матеріального та морального характеру, відсутність у обвинуваченого будь-яких намірів уникнути кримінальної відповідальності, у звязку з чим та враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що також при призначенні покарання має бути застосований принцип гуманізації відповідальності з врахуванням засад закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно зі ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а тому суд вважає, що покарання обвинуваченому ОСОБА_1 повинно бути обрано необхідне та достатнє для його виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, а саме у вигляді позбавлення волі в межах санкції інкримінованої статті Кримінального Кодексу України. Підстави для позбавлення права керувати транспортними засобами відсутні, оскільки обвинувачений не має такого права.

Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 369 - 371, 373 - 376 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами з поміщенням його до кримінально-виконавчої установи.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з моменту його затримання.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_2, на користь держави: отримувач платежу УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпро Дніпропетровської області, № рахунку 31118115700004, МФО 805012, код ЄДРПОУ 37989274, найменування установи банку: ГУДКСУ у Дніпропетровській області, призначення платежу: за експертизу від 17.10.2016 року № 5/10.1 941, документально підтверджені витрати на залучення експерта у розмірі 703 грн. 68 коп.

Речові докази, що знаходяться під зберігальною розпискою у ОСОБА_4, повернути у володіння ОСОБА_1

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: ОСОБА_5