Рішення № 68371505, 09.08.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2458/17

Номер справи місцевого суду: 523/8643/15-ц

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Погорєлова С. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Заїкіна А.П., Калараш А.А.

при секретарі Колмакові В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ДІМ Страхування» на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 13 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Дніпроінмед», третя особа – ОСОБА_3, про стягнення страхового відшкодування, пені, індексу інфляції та 3 % річних,-

встановила:

ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до відповідачів, який було уточнено, про стягнення страхового відшкодування у розмірі 12 908,35 гривень, пені, індексу інфляції та 3 % річних та судові витрати (т. 1 а. с. 2-6, 134-137, ).

В обґрунтування свого позову посилався на те, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 15.09.2013 року о 21:45 годин з вини водія ОСОБА_3 було пошкоджено автомобіль марки «Toyota», державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 ОСОБА_2 направив повідомлення на адресу відповідача про настання пригоди. Страховою компанією було здійснено огляд транспортного засобу позивача, однак про результати не повідомлено. 05.05.2014 року позивач звернувся до страховика із заявою про страхове відшкодування з повним пакетом документів, однак ні копії експертного висновку, ні рішення по виплаті відшкодування направлено не було, у зв’язку з чим ОСОБА_2 самостійно звернувся до оцінювача для визначення розміру шкоди та вимушений звернутись до суду із відповідним позовом.

Ухвалою суду від 01.12.2015 року позов ОСОБА_2 в частині вимоги до ОСОБА_4 залишено без розгляду (т. 1 а. с. 125).

Ухвалою суду від 23.02.2016 року позов ОСОБА_2 в частині вимоги до ОСОБА_3 залишено без розгляду (т. 1 а. с. 154).

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 13 червня 2016 року позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ПАТ «Страхова компанія «Дніпроінмед» на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 12 908,35 гривень, пеню у розмірі 10 337,30 гривень, індекс інфляції в сумі 8 756,50 гривень, 3% річних - 718,27 гривень, судовий збір у розмірі 327,20 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 400,00 гривень(т. 1 а. с. 195-197).

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на його необґрунтованість, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права (т. 1 а. с. 217-222).

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника ПрАТ «Страхова компанія «ДІМ Страхування» підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 303 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом встановлено, що 15.09.2013 р. о 21.45 год. по вул. Церковна в м. Одесі, ОСОБА_3, керуючи автомобілем MAN TGA 28.480, реєстраційний номер НОМЕР_2, повертаючи ліворуч, не витримав безпечний боковий інтервал, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «Toyota Camry», 1998 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 Автомобілі отримали механічні ушкодження.

Постановою судді Біляївського районного суду Одеської області від 03.10.2013 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

Власником автомобіля «Toyota Camry», 1998 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 є ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії ОІС № 500610, виданого Іллічівським МРЕВ Одеської області 05.07.2002 року.

На час дорожньо-транспортної пригоди, позивач користувався вказаним автомобілем на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 06 травня 2010 року, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_5 уповноважилаОСОБА_2 розпоряджатися (продати, обміняти, експлуатувати, користуватися, керувати, страхувати, проходити техогляд, здавати в оренду, зняти з обліку в ДАІ, поставити на облік) для чого надала представнику право подавати від її імені заяви, отримувати довідки та інші документи, укладати та підписувати договори відчуження, отримувати належні їй гроші, в тому числі, у випадку спричинення автомобілю пошкодження іншими особами в результаті ДТП, укладати угоди по відшкодуванню заподіяної шкоди, бути представником в страхових компаніях, судах та інших органах, правоохоронних органах, органах ДАІ з питання отримання тимчасового реєстраційного талону, заміни номерних знаків, отримання дублікату свідоцтва про реєстрацію, з правом заміни вузлів і агрегатів, розписуватися за неї і виконувати дії та формальності, пов’язані з даним дорученням. Довіреність дійсна до 06 травня 2015 року (а. с.10).

Відповідно до полісу АВ № 9484389 від 11.10.2012 року відповідальність водія автомобіля MAN TGA 28.480, реєстраційний номер НОМЕР_2, перед третіми особами була застрахована в ПрАТ «СК «Дніпроінмед», правонаступник якої є ПрАТ «Страхова компанія «ДІМ Страхування».

Згідно з частиною першою статті 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до пункту 35.1 статті 35 Закону України від 1 липня 2004 року N 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон N 1961-IV), для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про ДТП подає страховику (у випадках, передбачених статтею 14 цього Закону, - Моторному (транспортному) страховому бюро України (далі - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

В абзаці 5 пункту 36.2 статті 36 Закону N 1961-IV зазначено, що в разі якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), подані з порушенням строку, встановленого цим Законом, строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення.

Закон N 1961-IV (пункт 36.2 статті 36) зобов'язує страховика (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про ДТП, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування або вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування.

24.09.2013 року ОСОБА_2, діючий за довіреністю, звернувся з повідомленням про ДТП до ПрАТ «СК «Дніпроінмед».

05.05.2014 року позивач направив до страховика заяву про здійснення страхового відшкодування і просив перерахувати кошти на його розрахунковий рахунок за реквізитами, які були надані у додатках до цієї заяви.

10.06.2014 рокуОСОБА_2 направив заяву з проханням повідомити про прийняте рішення по сплаті страхового відшкодування.

Відповідно до листа № 1134 від 04.07.2014 року ОСОБА_2 було повідомлено, що в порядку узгодження суми страхового відшкодування йому був надісланий для підписання страховий акт.

За правилами ст. 35 п. 35.1. для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися:

а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ;

б) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження;

в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують;

г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих;

ґ) підпис заявника та дата подання заяви.

35.2. До заяви додаються:

а) паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа;

б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником;

в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа;

г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну;

ґ) свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого;

д) документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого;

є) документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв'язку із смертю годувальника;

є) відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).

Отже, відповідно повноважень, наданих ОСОБА_2, за довіреністю від 06 травня 2009 року, він вправі був представляти інтереси власника транспортного засобу в страхових компаніях, писати заяви, отримувати довідки, укладати угоди по відшкодуванню заподіяної шкоди, проте вказана довіреність не містить посилання на наявність у позивача права на отримання страхового відшкодування.

Відповідно до пункту 2.1 статті 2 Закону N 1961-IV відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України (далі - ЦК), Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Вказана норма кореспондується із частиною 2 статті 999 ЦК України, якою встановлено, що до відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Відтак, у спорах пов'язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) норми Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальними, а даний Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Виконання обов'язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, покладений Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на страховика (винної особи), у межах встановлених даним Законом та договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Отже, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги ПрАТ «Страхова компанія «ДІМ Страхування» про те, ОСОБА_2 не мав права на отримання страхового відшкодування, оскільки був представником власника транспортного засобу, діючого за довіреністю, повноважень щодо отримання страхового відшкодування він не мав.

Будь-яких доказів, що підтверджують право ОСОБА_2 на отримання страхового відшкодування у зв’язку з пошкодженням автомобілю «Toyota Camry», 1998 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5 матеріали справи не містять, на час ухвалення судового рішення строк дії довіреності від 06 травня 2010 сплив, що унеможливлює задоволення позову.

Вказані приписи Закону та обставини справи, суд першої інстанції при ухваленні судового рішення не врахував, що призвело до помилкового висновку суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову.

При указаних обставинах, судова колегія вважає, що суд першої інстанції не визначився з характером спірних правовідносин, нормами права, які підлягають застосуванню, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв’язку з чим Суворовського районного суду м. Одеси від 13 червня 2016 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по суті заявлених вимог.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 307, п. 3, 4 ч.1 ст. 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України колегія суддів,-

вирішила:

Апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ДІМ Страхування» – задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 13 червня 2016 року – скасувати.

Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Дніпроінмед», третя особа – ОСОБА_3, про стягнення страхового відшкодування, пені, індексу інфляції та 3 % річних – відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий Погорєлова С.О.

Судді Заїкін А.П.

ОСОБА_6