Постанова № 68369582, 18.08.2017, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2-а/130/73/2017

130/1641/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2017 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Заярного А.М.,

за участі: секретаря Буга Р.М.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Бабієць Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жмеринці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Жмеринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому вказав, що з 28.11.2008 року він перебуває на обліку в Жмеринському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Вінницької області. Йому була призначена пенсія за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», при обчисленні якої застосовано показник середньої заробітної плати в галузях економіки за 2007 рік - 1197,91 грн. Розмір пенсії складав 1467,10 грн. Оскільки він працював і далі, дана пенсія перераховувалась згідно пунктів 3, 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якими передбачено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

01.12.2010 року відповідачем йому було проведено перерахунок пенсії, при якому була врахована середня заробітна плата в галузях економіки за 2007 рік. Розмір пенсії склав 1614,83 грн. Постановою Жмеринського міськрайонного суду від 28.02.2011 року відповідача було зобов'язано здійснити перерахунок пенсії за період з 01.12.2010 року із розрахунку розміру середньої заробітної плати в галузях економіки за 2009 рік - 1650,43 грн. В результаті перерахунку розмір пенсії склав 2179,80 грн.

11.02.2014 року він звернувся до відповідача про призначення йому пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з досягненням 60 років. Пенсію за віком на 09.01.2014 року позивачу обчислено з розрахунку: основний розмір пенсії ст. 27 Закону - 2062,36 грн. (1650,43 середня заробітна плата в галузях економіки для обчислення пенсії за 2009 рік)*коефіцієнт заробітку2,25761*коефіцієнт стажу 0,55350). Доплата за понаднормативний стаж (16 років) - 151.84 грн. (949,00*16%). Підвищення по ст. 42 Закону - 71,94 грн. )з 01.03.2012 р.). Доплата з 01.05.2012 року відповідно до постанови № 237 від 23.04.20121 року - 100 грн. Всього розмір пенсії - 2386,14 грн.

У зв'язку з добавленням стажу було проведено перерахунок його пенсії і станом на 01.03.2014 року її розмір становив 2573,90 грн. Розрахунок пенсії на 01.03.2014 року: основний розмір пенсії за віком - 2221, 65 грн. (1650,43 середня заробітна плата в галузях економіки для обчислення пенсії за 2009 рік)* коефіцієнт заробітку 2,25761* коефіцієнт стажу 0,59625). Доплата за понаднормативний стаж (19 років) - 180, 31 грн. (949,00*19%). Доплата за ст. 42 - 71,94 грн. (з 01.03.2012 р.). Доплата з 01.05.2012 р. відповідно до постанови № 327 від 23.04.2012 р. - 100, 00 грн. Всього: 2573, 90 грн.

Станом на 01.05.2017 року розмір його пенсії становить 2721,13 грн. із розрахунку: основний розмір пенсії за віком - 2221,71 грн. (1650,43 середня заробітна плата в галузях економіки для обчислення пенсії за 2009 рік)* коефіцієнт заробітку 2,25761* коефіцієнт стажу 0,59625). Доплата за понаднормативний стаж (19 років) - 249,28 грн. (1312,00*19%). Доплата за ст. 42 Закону - 71,94 грн. (з 01.03.2012 р.). Доплата з 01.05.2012 р. відповідно до постанови № 327 від 23.04.2012 р. - 100, 00 грн. Фіксована індексація з 01.10.2012 року - 78,13 грн.

Однак при обчисленні пенсії за віком відповідачем було невірно застосовано показник середньої заробітної плати за 2009 рік, замість середньої заробітної плати за 2013 рік.

14.06.2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою про застосування при перерахунку пенсії за віком середньої заробітної плати, яка визначена за 2013 рік, проте відповідач йому відмовив, посилаючись на п. 3 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

На підставі викладеного просить визнати дії відповідача щодо відмови в призначенні йому пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати для призначення пенсії за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії неправомірними та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити йому пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати за 2013 рік, починаючи з 10 січня 2017 року.

10.07.2017 року ухвалою Жмеринського міськрайонного суду за цим позовом ОСОБА_1 було відкрито скорочене провадження.

18.07.2017 року відповідач надіслав до суду письмові заперечення, в яких посилався на ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якого у разі, якщо застрахована особа, після призначення пенсії продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього) перерахунку пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначений в ч.1 статті 40 даного Закону. Така редакція існує після визнання неконституційними змін, внесених підпунктом «б» підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року № 107 - 6 і визнаних такими, що не відповідають Конституції України.

Скасовані зміни дали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за період страхового стажу, зазначені в ч.1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

З огляду на зазначене правові підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показників середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні так і середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за вказаний в позовній заяві рік позивача відсутні, а тому в задоволенні позовних вимог просив відмовити. Останній із наведених показників застосовується виключно для призначення пенсії, застосування його для перерахунку є безпідставним.

З огляду на отримані від відповідача заперечення, 19.07.2017 року ухвалою Жмеринського міськрайонного суду за цим позовом ОСОБА_1 було призначено судовий розгляд у відкритому судовому засіданні з участю сторін.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали з підстав, викладених в позовній заяві. Додатково пояснили, що позивач ОСОБА_1 28.11.2008 року пішов на пенсію за вислугою років у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення», при цьому продовжував працювати. Досягнувши 60 річного віку, він звільнився з роботи та 11.02.2014 року звернувся до пенсійного фонду із заявою про призначення йому пенсії за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», надавши при цьому відповідні документи. Оскільки при призначенні йому пенсії за віком пенсійний фонд, на думку ОСОБА_1, не правильно взяв показники для її нарахування, а саме, які передують року призначення пенсії за вислугою років, він 14.06.2007 року звернувся з відповідною заявою до пенсійного фонду про перерахунок його пенсії за віком за показниками 2013 року, однак отримав на це відмову.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, визначених в письмових запереченнях. Додатково пояснив, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком, і перехід з пенсії за вислугою років на пенсію за віком не є призначенням нової пенсії.

Суд вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

У частині першій статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Частиною 1 ст.64 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмеженні, крім випадків передбачених Конституцією України.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" середня заробітна плата, яка застосовується для обчислення пенсії - це середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Згідно з ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за загальним правилом пенсія призначається з дня звернення за пенсією.

Відповідно до ч.4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Судом було встановлено, що 28 листопада 2008 року позивачу було призначено пенсію за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та 11 лютого 2014 року ОСОБА_1 вперше звернувся до відповідача для призначення пенсії по віку відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

У зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що в даному випадку мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом.

Тому застосування показника заробітної плати за 2009 рік для обчислення пенсії є неправомірним і таким, що суттєво звужує права позивача на пенсійне забезпечення.

Отже, умови й порядок обчислення цих пенсій визначені різними законодавчими актами. Тобто, законодавець окремо виділив призначення пенсії на умовах і в порядку, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Аналогічна правова позиція була також висловлена Верховним Судом України у постанові від 31 березня 2015 року у справі № 21-612а14. За приписами частини другої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Таким чином, оскільки позивачу було призначено пенсію за іншим законом у 2014 році, то має застосовуватися середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, як це передбачено статтею 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Факти, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини підтверджуються наявними доказами: листом Жмеринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (а.с.5-8), заявою до пенсійного фонду про призначення пенсії у зв'язку із звільненням з роботи по досягненню ОСОБА_1 60 років (а.с.34).

При задоволенні позову судом також враховано, вимоги ч. 3 ст. 2 КАС України, а саме суд вважає, що дії Жмеринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати для призначення пенсії за три роки, що передують року звернення за призначення пенсії здійсненні з використанням повноважень, що передбачені Конституцією та законами України; однак не з метою, з якою ці повноваження надано; не обґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; не добросовісно; не розсудливо; не пропорційно, зокрема без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене та керуючись, ст. ст. 2, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 71, 94, 159-163, п.1 ч.1 ст. 256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним дії Жмеринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати для призначення пенсії за три роки, що передують року звернення за призначення пенсії.

Зобов'язати Жмеринське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області (код ЄДРПОУ 37755147) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати за 2013 рік, починаючи з 10.01.2017 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. сплаченого судового збору, який підлягає обов'язковому стягненню органами Державної казначейської служби України із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Допустити до негайного виконання постанови суду у межах суми стягнення за один місяць.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Жмеринський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАСУ, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Головуючий А.М. Заярний