Рішення № 68368211, 14.08.2017, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/4194/16-ц

Провадження №2/524/1634/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2017 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі: головуючого - судді - Нестеренка С.Г., при секретарі - Бельченко Н.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2016 року до суду звернулося ПАТ КБ «Приватбанк» з вказаним позовом, в якому зазначав, що 05 червня 2012 року відповідач став клієнтом позивача і отримав кредитну картку «Універсальна», а 22 травня 2014 року між банком та відповідачем було укладено договір про відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки «Універсальна Gold», згідно якого позивач відкрив відповідачеві кредитний рахунок та надав платіжну картку з встановленням ліміту кредитування в 10000 грн. зі сплатою відсотків у розмірі 27,60% річних на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідно до умов договору відповідач взяв на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами у встановлені строки, але взятих на себе зобов'язань не виконав.

Просив стягнути з відповідача борг на загальну суму 15488,73 грн., який виник станом на 30 квітня 2016 року та у повернення сплачені судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не прибув, з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином засобами рекомендованого поштового зв'язку.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 у судове засідання не прибули, просили розглянути справу за їх відсутності, проти задоволення позову заперечували, про що подали заяву.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Згідно ст.ст. 1049, 1050 Цивільного Кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у строк і в порядку, встановленому договором.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ст. 536 цього Кодексу, за користування чужими коштами, боржник зобов'язується виплачувати відсотки, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 625 цього Кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також не звільняється від відповідальності за неможливість виконання їм грошового зобов'язання, якщо інший розмір відсотків не установлений договором.

Згідно ст. 525 цього Кодексу одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ст. 526 цього Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного

законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або

інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 ст.626, ч.1 ст.628 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Судом достовірно встановлено, що 05 червня 2012 року до банку було подано ОСОБА_1 заява-анкета на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки шляхом приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанк. Даних, які б вказували на: прохання відповідача отримати кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку; домовленість сторін про розмір кредитного ліміту та розмір відсотків за користування кредитом, строк дії особового рахунку, строк дії кредитної картки даний договір не містить.

Між банком та відповідачем не було укладено відповідно ч. 1 ст. 259 ЦК України договір у письмовій формі щодо збільшення строку позовної давності, загальний строк якої передбачено у ст. 257 ЦК України та становить 3 роки.

На підтвердження суми заборгованості позивачем надано розрахунок за договором б/н від 05 червня 2012 року, який містить дані починаючи з травня 2014 року. Інших доказів, які б вказували на вид платіжної карти, яку отримав відповідач 05 червня 2012 року, та умови, на яких останньому надано кредит, та підтверджували факт надання кредиту відповідачу, матеріали справи не містять.

Згідно наданого позивачем розрахунку загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 станом на 30 квітня 2016 року становить 15488,73 грн., з них: - заборгованість за кредитом - 6015,35 грн.; - заборгованість по процентам за користування кредитом - 7109,63 грн.; - заборгованість за пенею та комісією - 1150 грн.; - штраф на суму - 1213,75 грн. (фіксована частина - 500 грн. та процентна складова - 713,75 грн.).

Разом з цим, Умови та Правил надання банківських послуг затверджені наказом від 06 березня 2010 року, надані позивачем як доказ, підпису відповідача про ознайомлення з ними не містять, а відтак ці Умови не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору.

Згідно п. 1.1.1.33, 1.1.1.34 умов і правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 06.03.2010- року № СП-2010-256, слідує, що заява-анкета про надання послуг-звернення Клієнта до банку про відкриття йому банківського рахунку або надання інших банківських послуг на умовах цих умов та правил. У випадку приєднання до даних умов та правил не в повному обсязі послуг, які надає Банк по даним умовам та правилам, Клієнтом додатково надається Заява про надання окремих послуг, які надаються Банком по цим Умовам та правилам.

Ідентифікація-встановлення особи Клієнта на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій документів при його зверненні до банку для здійснення банківських операцій чи отримання інформації по рахункам Клієнта в порядку встановленому Договором чи діючим законодавством.

Відповідно до п. 1.1.1.45, 1.1.1.46 вищевказаних умов, кредит (кредитна лінія, кредитний ліміт) - розмір грошових коштів, наданих Банком на строк, обумовлений в Договорі, на умовах платності та поверненні. Кредитна карта - платіжна карта з встановленим кредитним лімітом. Пунктом 1.1.3.1.5 та 2.1.1.3.4 зобов'язання Банку щодо надання кредитного ліміту згідно Заяви виникають з моменту надання платіжною системою операції до списання з відповідного Картрахунку в рахунок кредитного ліміту.

Беручи до уваги те, що анкета-заява від 05 червня 2012 року підписана відповідачем ОСОБА_1 не містить чіткого зазначення банківських послуг, які він оформив на своє ім'я, та номер платіжної карти, суд приходить до висновку, що сторони не дійшли згоди щодо усіх істотних умов договору.

Крім того, доводи позивача стосовно наявності у ПАТ КБ «Приватбанк» з ОСОБА_1 правовідносин щодо надання кредитного договору, з посиланням на укладення договору б/н від 05 червня 2012 року та ознайомлення відповідача з Умовами та Правилами надання банківських послуг шляхом підписання Анкети-Заяви є неспроможними і ніяким чином не доводять факту укладення між сторонами кредитного договору 05 червня 2012 року, заборгованість за яким є предметом даного спору.

Таким чином, зважаючи на обґрунтованість доводів відповідача, у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити у зв'язку з їх недоведеністю.

Керуючись ст.ст. 256, 257, 267, 525, 526, 536, 553-559, 625,626, 1046-1052, 1054 ЦК України, ст.ст. 14, 57 -59, 208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Відмовити ПАТ КБ «Приватбанк» у задоволенні позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного Суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука упродовж десяти днів з дня проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи Апеляційним судом, якщо рішення не скасовано.

Повне рішення виготовлено 18 серпня 2017 року.

Суддя: