Ухвала суду № 68367176, 18.08.2017, Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/1451/17

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

18.08.2017 року м. Кам‘янка-Бузька

Суддя Кам‘янка-Бузького районного суду Львівської області Котормус Т.І. розглянувши заяву представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову, у справі за позовом ОСОБА_1 до Кам‘янка-Бузької міської ради Львівської області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішень, визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИВ:

17 серпня 2017 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Кам‘янка-Бузької міської ради Львівської області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 в якій позивач просить суд:

- Визнати протиправним та скасувати Рішення 36 сесії Кам‘янка-Бузької міської ради Львівської області шостого скликання №8 від 25.06.2013р. "Про затвердження детального плану території та надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки для влаштування зони відпочинку, розміщення об’єктів будівництва та реконструкції нежитлової будівлі – бару по вул. І.Сірка, 3"а" в м. Кам‘янка-Бузька гр. ОСОБА_3О.";

- Визнати протиправним та скасувати Рішення 43 сесії Кам‘янка-Бузької міської ради Львівської області шостого скликання №14 від 20.12.2013р. "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування будівель торгівлі по вул. І.Сірка, 3а";

- Визнати недійсним договір оренди землі від 13.01.2014р. укладений між Кам‘янка-Бузькою міською радою Львівської області та ОСОБА_3.

Одночасно представником позивача подано до суду клопотання про забезпечення позову в якому просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони орендарю та замовнику будівництва – ОСОБА_3 здійснювати будь-які будівельно-монтажні роботи на земельній ділянці за адресою: вул. І.Сірка, 3а у м. Кам‘янка-Бузька Львівської області.

В обґрунтування такого клопотання посилається на те, що він звернувся до суду із вказаним вище позовом підставою якого є невідповідність вказаних рішень природоохоронним нормам Земельного та Водного кодексів України, загроза екологічній безпеці великого районного центру, яка створюється незаконними рішеннями відповідача. Особа, якій незаконно було передано земельну ділянку в межах прибережної смуги розпочала будівельні роботи по зведенню мотелю з закладом громадського харчування та автостоянки. Тому, вважає, що зведення будівель знівелює рішення суду про визнання протиправними рішень, унеможливить забезпечення законних прав та інтересів позивача по безперешкодному користування водоймою, а відновлення таких прав та інтересів фактично стане неможливим.

Ознайомившись із доводами заяви про забезпечення позову, вивчивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що у задоволенні такої заяви слід відмовити з огляду на наступні підстави.

Згідно із ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як зазначено у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як видно із позовних вимог, позивач просить скасувати рішення та договір, який є правовою підставою використання гр. ОСОБА_3 земельної ділянки за адресою м. Кам‘янка-Бузька, вул. І.Сірка, 3а.

Також, з матеріалів справи слідує, що станом на момент проведення державного контролю, який проведено Державною екологічною інспекцією у Львівській області (лист від 27.01.2017р.), проведено земельні роботи (наявний бетонний фундамент), слідів зрізки зелених насаджень не виявлено. Праворуч від будівлі виявлено зрізи 4 дерев.

Разом з тим, із листа Державної екологічної інспекції у Львівській області від 27.01.2017р. №02-327 видно, що вказані дерева зрізані відповідно до актів обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню від 04.03.2014р., а цільове призначення спірної земельної ділянки – землі житлової та громадської забудови і за цією адресою об’єкти природно-заповідного фонду та парк відсутні. Вказаний лист також містить інформацію, що згідно розробленого проекту землеустрою відведення спірної ділянки прибережна захисна смуга р. Кам‘янка дотримана та становить 25м.

За таких обставин, суд не вбачає достатніх доказів реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову в майбутньому.

Також, суд при вирішенні даного питання наголошує, що позивач жодним належним доказом не доводить та не вказує достатніх аргументів щодо того, у чому полягає порушення власне його суб’єктивних прав. Натомість у своїй позовній заяві посилається лише на наявні порушення законодавства при прийнятті оскаржуваних рішень міською радою, що на переконання суду є недостатнім для висновку про доцільність застосування заходів до забезпечення позову у виді заборони проводити роботи.

Слід відзначити, що з аналізу норм ЦПК України вбачається, що заходи забезпечення позову можуть бути застосовані, в основному, з метою збереження існуючого стану предмета спору до моменту вирішення справи по суті. Однак, заходи забезпечення позову не можуть фактично вирішувати спір по суті та не можуть вживатися для надмірного втручання у законно набуті права інших осіб.

Таким чином, оцінивши подані заявником докази та врахувавши доводи його заяви, суд дійшов до висновку, що така заява не може бути задоволена судом.

Керуючись ст. ст. 151, 152, 153, 209, 210 Цивільного процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову – відмовити.

Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного суду Львівської області через Кам‘янка-Бузький районний суд Львівської області протягом п‘яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Т.І. Котормус