Ухвала суду № 68365201, 17.08.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"17" серпня 2017 р.Справа № 808/25/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Ясенової Т.І.

суддів: Головко О.В. Суховарова А.В.

секретар судового засідання: Троянов А. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Запорізької митниці ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім.. А. М. Кузьміна» до Запорізької митниці ДФС про визнання протиправним і скасування рішення та картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім.. А. М. Кузьміна» звернулося до суду з позовом до Запорізької митниці ДФС, в якому, з урахуванням заяви від 16.03.2017, просило визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №112030000/2016/000067/2 від 18.08.2016 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112030000/2016/00123 від 19.08.2016.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що митна вартість товару визначена позивачем у відповідності до статей 49 та 53 Митного кодексу України за основним методом, тобто за ціною угоди. Товариством надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщуються через митний кордон України, а посилання митного органу на виявлення при перевірці розбіжностей є безпідставними. Незважаючи на додатково надані документи та відповідні пояснення, митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості за резервним (шостим) методом та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, з якими позивач не погодився, вважаючи протиправними, та оскаржив до суду.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16 березня 2017 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Запорізької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 112030000/2016/000067/2 від 18.08.2016, та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112030000/2016/00131 від 18.08.2016.

В апеляційній скарзі Запорізька митниця ДФС, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що за результатами проведеного митного контролю встановлено, що документи, надані відповідно до частини 2 статті 53 МКУ, що підтверджують митну вартість, не містять всіх даних або містять розбіжності відповідно обраного декларантом методу визначення митної вартості. Внаслідок чого органом доходів і зборів прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 18.08.2016 № 112030000/2016/000067/2 із застосуванням резервного методу у відповідності з вимогами статті 64 Митного кодексу України. У митному оформленні МД № 112030000/2016/012206 від 12.08.2016 було відмовлено, складено картку відмови в митному оформленні № 112030000/2016/00131 від 18.08.2016. Товар випущено у вільний обіг за МД від 19.08.2016 № 112030000/2016/012659 під гарантію відповідно до розділу Х МКУ. Митниця вважає, що виявлені розбіжності стосуються визначення митної вартості і митниця, враховуючи, що в прас-листі була заявлена інша ціна, ніж указана при митному оформленні, а також, що в наданих додаткових документах не підтверджено заявлену митну вартість, правильно скоригувала митну вартість товару.

Позивачем подано заперечення на апеляційну скаргу, де зазначено, що в обґрунтування апеляційної скарги та незаконності рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.03.2017 року Запорізька митниця вказує, що суду неправомірно вважає, що декларантом (позивачем у справі) для підтвердження обгрунтованості заявленої у деклараціях митної вартості товару подано всі документи, які передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, оскільки, на думку митниці, документи, надані до митного оформлення містять розбіжності, які стосуються числового значення заявленої митної вартості. Однак, позивачем з самого початку для митного оформлення надавались документи, які беззаперечно давали змогу визначити митну вартість за основним (першим) методом, що підтверджено матеріалами справи. Крім того, у митного органу не виникло труднощів саме з перевіркою числового значення заявленої декларантом митної вартості, тому відповідач діяв всупереч нормам чинного законодавства, що було встановлено судом першої інстанції.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримує доводи, викладені в апеляційній скарзі, наполягає на її задоволенні.

Представник позивача заперечує проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на її безпідставність, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування. (частина 2 статті 1 Митного кодексу України)

Згідно зі статтею 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. (стаття 318 Митного кодексу України)

Статтею 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. (стаття 257 МК України)

Згідно зі статтями 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами четвертою та п'ятою статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. (стаття 51 Митного кодексу України)

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (стаття 52 МК України).

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. (стаття 57 Митного кодексу України,)

Згідно зі статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Нормою частини 5 статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Таким чином, Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Матеріалами справи підтверджено, що 09.02.2012 між ПАТ «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» (Покупець) і «INTERCOMMODITIES SA» Парадизо-Лугано, Швейцарія (Продавець) було укладено контракт № 13120156, за яким продавець зобов'язався поставити позивачу товар відповідно до специфікацій на умовах DАР Запоріжжя у відповідності до Інкотермс 2010.

Для проведення митного оформлення поставленого товару: мішметал позивачем до митного органу 12.08.2016 подана вантажна митна декларація №112030000/2016/012206, яку прийнято для оформлення, про що свідчить відбиток «Під митним контролем».

У графі 43 ВМД №112030000/2016/012206 позивачем зазначено основний метод (перший) визначення митної вартості за ціною угоди, який передбачено ст.49, 53 МКУ. Відповідно до даної ВМД платежі ввізного мита становлять - 101 124,85 грн. Ці дані підтверджені та відображені в графі 47 «Нарахування мита та митних платежів декларації»

Разом з МД позивачем були надані наступні документи: зовнішньоекономічний договір № 13120156, додаткова угода від 30.12.2014 до контракту купівлі - продажу № 13120156 від 09.02.2012, додаткова угода від 22.12.2015 до контракту купівлі - продажу № 13120156 від 09.02.2012р. додаткова угода від. 14.12.2012 до контракту купівлі-продажу № 13120156 від 09.02.2012, додаткова угода від 04.12.2013 до контракту 09.02.2012, додаткова угода від 20.11.2012 до контракту купівлі-продажу № 13120156 від 09.02.2012р., додаткова угода від 03.08.2012 до контракту купівлі-продажу від 09.02.2012, додаток до контракту купівлі-продажу № 13120156 від 09.02.2012, специфікація № 735 від 03.08.2016, інвойс № МS-16-004 від 03.08.2016, сертифікат якості б/н від 25.05.2016р., СМR №161195-2 від 04.08.2016 витяг із сайту Metal Pages від 10.08.2016, копія транзитної декларації №MRN16NL0005101А09ВС88 від 04.08.2016, прайс-лист№297/2016 від 03.08.2016, висновок ЗТПП від 05.08.2016.р. та інші документи, про що свідчить їх декларування (гр.44 ВМД та доповнення до декларації ф.МД-6).

Разом з ВМД позивачем була подана декларація митної вартості товару ф. ДМВ-1, в якій митна вартість товару визначена позивачем згідно зі ст.ст. 57, 58 МКУ, тобто - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

При перевірці правильності визначення митної вартості товару, Запорізька митниця дійшла висновку, що документи, які надані для оформлення товару містять розбіжності та неточності:

- референція, зазначена в інвойсі від 03.08.2018 № МS-16-004, відрізняється від референції, зазначеної у прайс-листі №297/2016 від 03.08.2016;

- назва товару, зазначена у специфікації №735 від 03.08.2016 до контракту від 09.02.2012 №13120156 відрізняється від назви тексту, зазначеному у інвойсі від 03.08.08.2016р. №МS-16-004;

- в гр. 31 МД міститься посилання на інші ТУ, ніж зазначені у специфікації №735 від 03.08.2016;

- у висновку ЗТПП №ОИ-638 від 05.08.2016 міститься посилання на контракт, реквізити якого відрізняються від реквізитів контракту, зазначених у гр. 44 МД №112030000/2016/012206;

- копія транзитної декларації № MRN16NL0005101А09ВС88 від 04.08.2016 не містить цінову інформацію на задекларовані товари.

Внаслідок чого, 12 серпня 2016 року відповідно до статті 53 Митного кодексу України, декларанту була пред'явлена письмова вимога щодо необхідності надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів. Дана вимога передбачала подання декларантом наступних додаткових документів: рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписки з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення.

18 серпня 2016 року позивач на виконання вимоги митного органу надав відповідачу витребувані додаткові документи, а саме:

1.лист МВR METALS № 189 ВІД 15.08.2016 щодо вартості мішметалу на ринку;

2.тендерна пропозиція MBR METALS від 28.07.2016;

3.тендерна пропозиція RASSIL від 28.07.2016.

Після надання додаткових документів митний орган, у листі, звернув увагу на те, що наданий до митної декларації висновок ЗТПП №ОИ-638 від 05.08.2016 містить моніторинг рівня цін на мішметал з посиланням на дані статистики Міжнародного торгового центру ЮНКТАД/СОТ та дані підприємств з Китаю. Згідно з наданими даними ціни на вказаний товар визначено в діапазоні 3820,00-4270,00 дол. США за 1 МТ (3,82-4,27 дол. США за кг). Наданий до митної декларації витяг інформації з сайту Metal Pages від 10.08.2016 містить ціни також з Китаю в діапазоні 4650-5600 дол. США за 1 тонну (4,65-5,6 дол. США за кг); y додатково надісланому декларантом листі MBR METALS №189 від 15.08.2016 міститься посилання на європейський ринок (FСА/ЕХW European warehouse), а також на Китайський ринок, із зазначенням того, що ціни на європейському ринку нижче, ніж на китайському, але конкретні цифрові показники падіння ціни не наведені.

18 серпня 2016 року митним органом прийнято Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів №112030000/2016/000067/2, відповідно до графи 31 якого відповідач визначив митну вартість товару, заявленого позивачем до митного оформлення, за резервним шостим методом.

Разом з тим, 18 серпня 2016 року в оформлені МД № №112030000/2016/012206 від 12 серпня 2016 року було відмовлено, про що оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112030000/2016/00131.

У вищевказаній картці відмови як причину у відмові у митному оформленні (випуску) товарів вказано те, що митним органом проведено коригування митної вартості та винесено відповідне рішення, що вимагає внесення змін до ВМД.

В картці відмови також зазначено про вимогу, виконання якої забезпечить митне оформлення та пропуск товарів через митний кордон України, а саме подання нової ВМД згідно з рішенням про коригування заявленої митної вартості.

19 серпня 2016 року на підставі рішення митниці декларант оформив нову ВМД №112030000/2016/012659, сплативши митні платежі згідно із заявленою митною вартістю товарів та надавши гарантію в розмірі різниці між заявленою митною вартістю та митною вартістю визначеною відповідачем, про що зазначено в графі 47 ВМД.

07 листопада 2016 року позивач у гарантійний строк, передбачений частинами 7, 8 статті 55 МКУ, листом №171/1-379 звернулось до Запорізької митниці з вимогами скасувати вказане рішення та повернути (вивільнити) надану фінансову гарантію, надавши копію платіжних доручень № 1410 від 02.11.2016на суму 8 106,27 дол. США, крім того, додатково повідомили, що сума платежу менша ніж у Інвойсі, оскільки було виявлено недовантаж товару.

11.11.2016 Запорізька митниця листом № 1573/11/08-70-19-02 відмовила підприємству в скасуванні вказаного рішення та повернення (вивільнення) наданої фінансової гарантії.

21.11.2016 ПАТ «Електрометалургійний завод Дніпроспецсталь ім. А.М.Кузьміна» повідомило листом №171/1-492 Запорізьку митницю, що у зв'язку з відмовою митниці про перегляд та скасування про коригування митної вартості сума наданої фінансової гарантії (грошова застава) перерахована до Держбюджету.

Не погодившись із рішенням Запорізької митниці ДФС та карткою відмови у митному оформлені товару за ціною угоди, позивач оскаржив їх до суду.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. (стаття 54 Митного кодексу України)

Згідно зі статтею 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. (частини 4 та 5 статті 54 Митного кодексу України)

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. (частина 3 статті 53 Митного кодексу України)

Таким чином, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Матеріалами справи підтверджено, що декларантом (позивачем у справі) для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару у ВМД №11202030000/2015/012206 від 12 серпня 2016 року були подані всі документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України.

До посилання Запорізької митниці на наявність розбіжностей у наданих позивачем документах, колегія суддів ставиться критично, оскільки вони не стосуються визначення самої митної вартості та не являються обов'язковими документами для підтвердження митної вартості товару відповідно до статті 53 Митного кодексу України.

За вказаних обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для визнання протиправними та скасування Рішення про коригування митної вартості товарів №112030000/2016/000067/2 від 18.08.2016 та картки відмови відповідача в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112030000/2016/00131 від 18.08.2016.

Разом з тим, звертаючись до суду з апеляційною скаргою Запорізькою митницею ДФС сплачено судовий збір у розмірі 6447 грн. 22 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями від 24 квітня 2017 року №364 та від 02 червня 2017 року №507.

Згідно частин 1 та 2 статті 87 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Запорізькою митницею ДФС заявлено клопотання про повернення надміру сплаченого судового збору в розмірі 4931,42 грн., сплаченого за платіжним дорученням № 507 від 02 червня 2017 року.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання та повернення Запорізькій митниці ДФС судового збору у розмірі 4931,42 грн., сплаченого за платіжним дорученням № 507 від 02 червня 2017 року.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 березня 2017 року - залишити без змін.

Повернути Запорізькій митниці ДФС надміру сплачений судовий збір у розмірі 4931,42 грн., сплачений за платіжним дорученням № 507 від 02 червня 2017 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, відповідно до статті 212 КАС України.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров